У бом­бо­во­му при­ці­лі – Укра­ї­на

«25.09—01.10.2015»

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ан­дрій ПЛАХОНІН

За без ма­ло­го два ро­ки та­ко­го ще не бу­ло, щоб дві п’ятни­ці по­спіль ми про­дов­жу­ва­ли го­во­ри­ти про одну й ту са­му те­му. Та все ж, не стіль­ки на­віть ви­сту­пи трьох пре­зи­ден­тів в ООН, скіль­ки ро­сій­ські бом­бар­ду­ва­н­ня Си­рії, що по­ча­ли­ся в середу, не за­ли­ша­ють ін­шої аль­тер­на­ти­ви. — Чо­го вар­ті вся ця щу­ря­ча ме­ту­шня остан­ніх днів дов­ко­ла на­ших ми­тни­ці та по­да­тко­вої по­ряд з ші­стьма ди­тя­чи­ми ті­ла­ми в ба­га­то­стра­ждаль но му, ба га то ра зо во з 2011 ро­ку роз­оре­но­му м’ясни­ка­ми Аса­да си­рій­сько­му Хом­сі.

У середу на за­кри­то­му за­сі­дан­ні, во­че­видь, щоб не допу­сти­ти ви­то­ку в пре­су кар­тин­ки на­пів­по­ро­жньо­го за­лу, Ра­да Фе­де­ра­ції в чер­го­вий раз з ми­ну­лої ве­сни да­ла до­звіл пре­зи­ден­то­ві Ро­сії ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти зброй­ні си­ли за кор­до­ном. Ви­сту­па­ю­чи пе­ред се­на­то­ра­ми, гла­ва Адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та Ро­сії Сер­гій Іва­нов про­сто­рі­ку­ва­то го­во­рив про не­об­хі­дність «за­хи­сти­ти без­пе­ку гро­ма­дян на да­ле­ких під­сту­пах Ро­сії», і був одно­стай­но під­три­ма­ний усі­ма як при­су­тні­ми, так і від­су­тні­ми. Май­же одра­зу ву­ста­ми її офі­цій­но­го пред­став­ни­ка це рі­ше­н­ня під­три­ма­ла Ро­сій­ська пра­во­слав­на цер­ква, що, зда­ва­ло­ся б, не має до цьо­го вза­га­лі жо­дно­го сто­сун­ку. Все­во­лод Ча­плін на­віть ви­сло­вив спо­ді­ва­н­ня, що бом­бар­ду­ва­н­ня Си­рії та­кож схва­лять не ли­ше ро­сій­ські буд­ди­сти, а й 20 міль­йо­нів єди­но­вір­ців май­бу­тніх жертв — ро­сій­ських су­ні­тів. Са­ме у цей час по­ча­ли­ся бом­бар­ду­ва­н­ня ци­віль­них об’єктів у си­рій­ських провінціях Хомс, Ха­ма, Ла­та­кія.

Важ­ко ствер­джу­ва­ти на­пев­но, що авіа­уда­рів по Телль-Бі­су, Аль Ган­ту, Аль Ва­є­ра за­вда­ла са­ме ро­сій­ська, а не си­рій­ська уря­до­ва авіа­ція. Та це й не має зна­че­н­ня. Го­лов­не, що із се­ре­ди 30 ве­ре­сня ко­жен ди­тя­чий труп, ко­жен зруй­но­ва­ний бу­ди­нок у Си­рії бу­де за­пи­са­ний на ра­ху­нок пе­ре­д­усім ке­рів­ни­цтва Ро­сії. Чи­сель­ні ро­сій­ські ко­мен­та­то­ри не­ймо­вір­но пи­ша­ю­ться чі­ткі­стю на­да­но­го Мі­ні­стер­ством обо­ро­ни Ро­сії су­пу­тни­ко­во­го ві­део ре­зуль­та­тів авіа­уда­рів. — «Пі­а­ри­мо не гір­ше за аме­ри­кан­ців!» — От тіль­ки во­ни не вра­ху­ва­ли зво­ро­тно­го бо­ку по­ді­бно­го пі­а­ру — су­во­ро­го кон­тро­лю ме­то­дів ве­де­н­ня вій­ни з бо­ку сві­то­вих ЗМІ, го­лов­ною жер­твою яких цьо­го ра­зу ста­нуть не аме­ри­кан­ці, а ро­сі­я­ни. Ро­сій­ський те­ле­ка­нал «Зве­зда» мо­же скіль­ки зав­го­дно в пря­мо­му ефі­рі по­ка­зу­ва­ти, як си­рій­ська уря­до­ва ар­мія за під­трим­ки ро­сій­ської авіа­ції за­ймає якусь без­імен­ну ви­со­ту, ра­ні­ше ні­би­то утри­му­ва­ну бо­йо­ви­ка­ми ISIS. То­пно­ви­ною ж у всьо­му сві­ті бу­дуть ди­тя­чі тру­пи з Хом­са та сло­ва гла­ви Пен­та­го­ну про те, що «ми­ро­твор­чі» зу­си­л­ля Пу­ті­на в Си­рії швид­ше на­га­ду­ють спро­би за­ли­ти по­же­жу бен­зи­ном. А ж ні, бре­шу. Зда­є­ться, все-та­ки До­нальд Трамп під­три­мав дії ро­сій­ської авіа­ції в Си­рії. — Ці­лий муль­ти­мі­льяр­дер і кан­ди­дат у пре­зи­ден­ти США, жи­ва ілюстрація по­пу­ляр­них «гу­мо­ре­сок» «са­ти­ри­ка» За­дор­но­ва про Аме­ри­ку. Ну, то­ді все бу­ло не­да­рем­но.

Одна ма­лень­ка пе­ре­мо­жна вій­на, га­разд. За­хо­пле­но­го Кри­му ви­ста­чи­ло, щоб в очах ро­сі­ян ви­прав­да­ти со­тні цин­ко­вих трун з Дон­ба­су і зни­же­н­ня рів­ня жи­т­тя тих з них, чий ін­тер­на­ціо­наль­ний обов’язок обме­жу­є­ться за­кли­ка­ми «мо­чи­ти хо­хлів» на ку­хнях і бі­ля пер­со­наль­них те­ле­ві­зо­рів. Але на­ві­що, за­гру­знув­ши в пер­шій, обру­шив­ши вла­сну еко­но­мі­ку й на­рвав­шись на одно­стай­ні сан­кції про­від­них кра­їн сві­ту, вплу­ту­ва­ти­ся у бі­са на ку­ли­чках у дру­гу, на це за­пи­та­н­ня від­по­відь не зміг би да­ти на­віть по­кій­ний Ми­ко­ла II. — Той, на від­мі­ну від Пу­ті­на, пі­сля фі­а­ско ро­сій­сько­я­пон­ської вліз у Пер­шу сві­то­ву хо­ча б на пі­ку еко­но­мі­чної по­ту­жно­сті Ро­сії (і че­рез 70 ро­ків ра­дян­ський агі­т­проп лю­бив мі­ря­ти­ся з «ки­се­ле­во-мо­ло­чним» 1913 ро­ком). Хтось ви­сло­вив дум­ку, що Пу­ті­ну Си­рія, мов­ляв, по­трі­бна, щоб ви­йти з «Но­во­ро­сії». — Стра­шно й по­ду­ма­ти, що йо­му в та­ко­му ра­зі зна­до­би­ться, щоб з мі­ні­маль­ни­ми еле­кто­раль­ни­ми втра­та­ми «ви­йти» із Си­рії. Чим кру­глі­шим від бо­то­ксу стає облич­чя ке­рів­ни­ка Ро­сії, тим ра­зю­чі­шою є йо­го схо­жість з ди­на­сті­єю лі­де­рів Пів­ні­чної Ко­реї. Так і до пря­мо­го ядер­но­го шан­та­жу не­дов­го.

Ближ­че до істи­ни ті, хто на­зи­ває си­рій­ську аван­тю­ру Пу­ті­на кро­ком від чаю. По глиб лен ня еко но міч ної кри­зи в са­мій Ро­сії, про­гре­су­ю­чий спад еко­но­мі­ки Ки­таю, що тя­гне за со­бою на дно не ли­ше сві­то­ві ці­ни на енер­го­но­сії, а й фі­нан­со­ві пер­спе­кти­ви ро­сій­ських ба­га­то­мі­льяр­дних тру­бо­про­во­дів до Пі­дне­бе­сної, ту­ре­цька без­ви­хідь «Пів­ден­но­го по­то­ку». Там, де ра­ні­ше мо­жна бу­ло го­во­ри­ти про 34 ро ки від стро чен ня, сьо год ні пу­тін­ський ре­жим мо­же роз­ра­хо­ву­ва­ти на­вряд чи більш ніж на рік. Звід­си й без­дум­не під­ви­ще­н­ня ста­вок у пу­тін­сько­му бле­фі. — Якщо в Укра­ї­ні під­ви­щу­ва­ти мо­жна бу­ло ли­ше до пов­но­мас­шта­бної вій­ни, то в Си­рії, як вва­жа­ють у Крем­лі, мо­жна до­зво­ли­ти со­бі по­во­ю­ва­ти не нав­справж­ки, та ще й з сан­кції фор­маль­но лі­де­ра ці­єї кра­ї­ни, чия пе­дан­ти­чність у мо­раль­но­е­ти­чних пи­та­н­нях схо­жа на пу­тін­ську. — Ми не зби­ра­є­мо­ся за­ну­рю­ва­ти­ся з го­ло­вою в си­рій­ський кон­флікт, за­явив ро­сій­ський пре­зи­дент.

Чим ближ­че фі­нан­со­вий крах ре­жи­му, тим да­лі від­со­ву­ю­ться «да­ле­кі ру­бе­жі Ро­сії». Те­пер уже від Дні­пра і Кар­пат до си­рій­ських пу­стель і пе­ред­гір’я Ле­ван­ту, які бом­блять «авіа­ційн­но-ко­смі­чні си­ли Ро­сії». Це не­ми­ну­че при від­чай­ду­шно­му бле­фі. — Під­ви­щу­ва­ти то під­ви­щу­ва­ти — хоч до са­мих зі­рок!

Остан­нім ча­сом усе, що не від­по­від­ає на­шим уяв­ле­н­ням про ме­то­ди ве ден ня вій ни, за ве де но на зи ва ти «гі­бри­дною вій­ною». На­пев­но, ще одним її про­я­вом охре­стять і по­ча­ток ро­сій­сько­го втор­гне­н­ня до Си­рії. Офі­цій­ні осо­би Ро­сії го­во­рять про те, що Ра­да Фе­де­ра­ції да­ла зброй­ним си­лам Ро­сії ман­дат на вій­ну з ISIS, але при цьо­му ро­сій­ські лі­та­ки бом­блять мир­ні мі­ста на те­ри­то­рі­ях під­кон­троль­них си­рій­ській опо­зи­ції. Як в Укра­ї­ні, всіх, хто від­мо­вив­ся ста­ти ча­сти­ною «рус­ско­го ми­ра», охре­сти­ли «бан­де­рів­ця­ми» та «на­ци­ста­ми», так і в Си­рії, всіх, хто про­ти­сто­їть дру­гу Крем­ля Аса­ду, в Мо­скві за­пи­са­ли до ISIS. Схо­же, аван­сом. По всій те­ри­то­рії, кон­тро­льо­ва­ній ISIS, пі­сля по­ча­тку ро­сій­ських бом­бар­ду­вань про­йшли по­дя­чні мо­ле­бні. Шей­хи те­ро­ри­стів во­зно­сять хва­лу ал­ла­ху за те, що він по­слав їм Пу­ті­на, який дав джи­ха­ду дру­ге ди­ха­н­ня. Не­хай там, де па­да­ють ро­сій­ські бом­би, сьо­го­дні не­має ISIS. На­зав­тра пі­сля бом­бар­ду­вань во­но там обов’яз­ко­во з’яви­ться.

Є ще одна при­чи­на, чо­му Пу­тін бом­бить Хомс. Цю про­він­цію в Си­рії на­зи­ва­ють «сер­цем ре­во­лю­ції», її сто­ли­цю аж три ро­ки (а не три мі­ся­ці, як Май­дан) штур­му­ва­ли уря­до­ві вій­ська. І сьо­го­дні, ко­ли ро­сій­ські лі­та­ки бом­блять мі­ста дов­ко­ла Хом­су, в бом­бо­во­му при­ці­лі Пу­тін ба­чить не­на­ви­сну йо­му Укра­ї­ну. Йо­му не до­зво­ли­ли зро­би­ти це в Єв­ро­пі, ну то він роз­бом­бить си­рій­ський Май­дан.

***

Си­ту­а­цію в Си­рії дав­но оха­ра­кте­ри­зу­ва­ли як без­ви­хідь. Чо­ти­ри ро­ки гро­ма­дян­ської вій­ни зро­би­ли не­мо­жли­вим сце­на­рій при­ми­ре­н­ня, а пе­ре­мо­га одні­єї із сто­рін не­ми­ну­че по­си­лить гу­ма­ні­тар­ну ка­та­стро­фу і зму­сить по­ки­ну­ти кра­ї­ну но­ві міль­йо­ни бі­жен­ців. Так са­мо за­знав кра­ху аме­ри­кан­ський план бо­роть­би з ISIS. На­си­лу вда­ло­ся ста­бі­лі­зу­ва­ти лі­нію про­ти­сто­я­н­ня між кур­да­ми й Іслам­ською дер­жа­вою, а про успі­хи на­зем­ної опе­ра­ці ірак­ської ар­мії, а та­кож за­го­нів си­рій­ської опо­зи­ції й іран­ських «зе­ле­них чо­ло­ві­чків» щось дав­но не чу­ти. Так са­мо сум­нів­ний ре­зуль­тат ма­ють і авіа­цій­ні уда­ри ко­а­лі­ції. Ще в пер­шій по­ло­ви­ні ве­ре­сня в пре­сі США спа­ла­хнув скан­дал дов­ко­ла зви­ну­ва­чень низ­ки ви­щих чи­нов­ни­ків аме­ри­кан­ських спец­служб у сві­до­мо­му пе­ре­біль­шен­ні у зві­тах Бі­ло­му до­му успі­хів авіа­уда­рів по ISIS. Авіа­цій­на вій­на про­ти Іслам­ської дер­жа­ви за­йшла в без­ви­хідь і не дає скіль­ки-не­будь від­чу­тних ре­зуль­та­тів.

Що ж но­во­го в си­ту­а­цію, що скла­ла­ся, прив­не­сла по­ява в Си­рії ро­сій­сько­го грав­ця? Якщо ві­ри­ти за­явам Пу­ті­на (а в цьо­му ви­пад­ку їм вар­то ві­ри­ти), Ро­сія спо­ді­ва­є­ться обме­жи­ти­ся ли­ше авіа­цій­ни­ми уда­ра­ми по ISIS (а ра­зом з ни­ми, й на­віть біль­шою мі­рою, по всіх опо­зи­цій­них Аса­ду угру­по­ва­н­нях). Фа­кти­чно, Ро­сія ко­пі­ює аме­ри­кан­ську та­кти­ку — на­дає те­хні­чну під­трим­ку одній із сто­рін кон­флі­кту, при цьо­му са­ма обме­жу­ю­чись ді­я­ми авіа­ції. — Чи отри­має Ро­сія успіх там, де за­зна­ли нев­да­чі аме­ри­кан­ці? На­вряд чи. За­те, на від­мі­ну від них, ви­му­ше­но ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи авіа­цій­ні ба­зи на те­ри­то­рії са­мої Си­рії і ввів­ши обме­же­ний су­хо­пу­тний кон­тин­гент для їх охо­ро­ни, Ро­сія одні­єю ла­пою по­тра­пи­ла в си­рій­ську ли­пу­чку. Ба­га­то, ду­же ба­га­то хто ква­пи­ться обма­ну­ти­ся, спо­ді­ва­ю­чись на дов­го­о­чі­ку­ва­не ви­рі­ше­н­ня. На­справ­ді ж, з втру­ча­н­ням Ро­сії в Си­рії ма­ло що змі­ни­ться. Хі­ба що в ста­рій без­ви­хо­ді ста­не ще ті­сні­ше. Ма­ло бу­ло Пу­ті­ну одні­єї укра­їн­ської без­ви­хо­ді.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.