Оде­ська Кар­мен

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Во­ло­ди­мир ВОЙТЕНКО

Ме­ні при­на­гі­дно до­ве­ло­ся ве­сти прес-кон­фе­рен­цію, на якій ре­жи­сер, що спе­ці­аль­но при­ле­тів із Фран­ції, ска­зав: «Це був час аб­со­лю­тної сво­бо­ди. То­ді мо­жна бу­ло ро­би­ти все, чо­го за­ба­жа­єш — гро­шей тре­ба бу­ло не­ба­га­то. Але й про кі­но­про­кат не йшло­ся. Та мо­жна бу­ло зня­ти щось та­ке, про що ра­ні­ше не вда­ва­ло­ся на­віть по­мрі­я­ти. То був ков­ток сво­бо­ди».

Так, зре­штою, до­ста­тньо ба­га­то то­го­ча­сних та­ла­но­ви­тих філь­мів, ство­ре­них на ра­дян­ських кі­но­сту­ді­ях, зокре­ма, й укра­їн­ських, рад­ше ма­ли успі­шну фе­сти­валь­ну до­лю, аніж гля­да­цьку пер­спе­кти­ву. Ко­ли на­то­мість від­кри­ва­ли­ся про­ка­тні шлю­зи для ра­ні­ше за­бо­ро­не­но­го за­хі­дно­го жан­ро­во­го кі­но.

Оби­два зга­да­ні філь­ми Іго­ря Мі­на­є­ва та­кож ма­ли від­по­від­ну до­лю. Їх бу­ло ві­ді­бра­но для по­ка­зів у про­гра­мах Канн­сько­го фе­сти­ва­лю. Зре­штою, вже 1988 ро­ку, пі­сля фран­цузь­кої пре­зен­та­ції «Хо­ло­дно­го бе­ре­зня» Мі­на­єв фа­кти­чно пе­ре­брав­ся жи­ти до Па­ри­жа — ви­кла­дав, на за­про­ше­н­ня, в кі­но­шко­лі.

І «Пер­ший по­верх» чу­до­во прийня­ли у Фран­ції — і гля­да­чі, і кри­ти­ка. Пі­сля чо­го Мі­на­є­ву одра­зу ж за­про­по­ну­ва­ли зні­ма­ти да­лі. І це бу­ла стрі­чка «По­вінь», за про­зою ро­сій­сько­го пи­сьмен­ни­ка Ан­дрєя Пла­то­но­ва. Го­лов­ну роль тут ви­ко­на­ла аб­со­лю­тна фран­цузь­ка кі­но­зір­ка Іза­бель Юп­пер.

Зго­дом Мі­на­єв ста­вив п’єси у фран­цузь­ких те­а­трах та за­філь­му­вав кіль­ка пов­но­ме­тра­жних ігро­вих та до­ку­мен­таль­них філь­мів. Один із них, на­йостан­ні­ший — «Да­ле­ко від Сан­сет-буль­ва­ру», що по­ка­зує істо­рію так зва­но­го за­бо­ро­не­но­го, при­го­лу­бле­но­го вла­дою ре­жи­се­ра-го­мо­се­ксу­а­лі­ста епо­хи Ста­лі­на — Мі­на­єв зні­мав ціл­ком у де­ко­ра­ці­ях ки­їв­ської кі­но­сту­дії Дров­жен­ка.

За­га­лом же Мі­на­єв має про­ект ігро­во­го філь­му, про що та­кож роз­по­вів під час вже зга­да­них від­ві­дин Оде­си, в цен­трі яко­го по­стать укра­їн­сько­го кі­но­ге­нія Оле­ксан­дра Дов­жен­ка. Але те, пев­но, в май­бу­тньо­му.

На­ра­зі ж «Пер­ший по­верх», стрі­чка, яку ство­ре­но 25 ро­ків то­му. І яку кри­ти­ки про­пи­са­ли за своє­рі­дною адре­сою, що має на­зву «ма­гі­чний на­ту­ра­лізм».

Ма­є­ться на увазі осо­бли­вий спо­сіб кі­но­впли­ву на гля­да­ча. Той стає на­стіль­ки за­ча­ро­ва­ним до­сто­вір­ні­стю пси­хо­ло­гі­чних по­ру­хів і ста­ну ге­ро­їв, що схиль­ний вба­ча­ти до­ле­но­сність і фа­таль­ність у їхніх най­мі­зер­ні­ших фі­зи­чних про­я­вах, на­ма­га­є­ться вгле­ді­ти пер­шо­при­чи­ну фа­таль­них розв’язок у най­про­сті­ших від­чу­т­тях і ре­а­кці­ях пер­со­на­жів.

Пе­ред на­ми роз­гор­та­є­ться сти­хія жи­т­тя со­ці­аль­них ни­зів, про­ти якої бун­тує то­го­ча­сна Кар­мен. Ре­а­лії цьо­го жи­т­тя у філь­мі від­тво­ре­но із фан­та­сти­чною скру­пу­льо­зні­стю. Прав­ди­вість фа­ктур, що над­зви­чай­но ва­жли­во для гля­да­цької до­ві­ри до кі­но, аб­со­лю­тна.

У про­гра­мі де­мон­стру­ва­ти­ме­ться спе­ці­аль­но ство­ре­ний сю­жет, у яко­му йти­ме­ться про нев­ро­ти­чну ге­ро­ї­ню як один із сим­во­лів «пе­ре­бу­до­ва­но­го» кі­но.

ФО­ТО НА­ДА­НО ПРО­ГРА­МОЮ «АР­ГУ­МЕНТ-КІ­НО»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.