«Бу­ти!..»

Фільм Ми­хай­ла Тка­чу­ка про Ні­ла Ха­се­ви­ча по­ка­за­ли в Лу­цьку

Den (Ukrainian) - - День України - На­та­лія МАЛІМОН, «День», Луцьк

Йо­го пер­ши­ми гля­да­ча­ми ста­ли чле­ни Між­на­ро­дно­го гро­мад­сько­го об’єд­на­н­ня «Во­лин­ське брат­ство», які зі­бра­ли­ся у Лу­цьку на свою чер­го­ву зу­стріч, а та­кож ін­те­лі­ген­ція Во­ли­ні. Фільм ві­до­мий за по­пе­ре­дньою на­звою «Здо­бу­ти або не бу­ти», йо­го тво­рець, ре­жи­сер, ла­у­ре­ат Шев­чен­ків­ської пре­мії Ми­хай­ло Тка­чук ви­ко­ри­став но­ві ма­те­рі­а­ли про ху­до­жни­ка Укра­їн­ської пов­стан­ської ар­мії Ні­ла Ха­се­ви­ча (на фо­то — одна з ро­біт), і фільм ви­йшов під на­звою «По­кли­кав вас Го­спо­жий глас». Зу­стріч у Лу­цьку з пе­ре­гля­дом філь­му при­свя­ти­ли 110-й рі­чни­ці з дня на­ро­дже­н­ня Ні­ла Ха­се­ви­ча та 20-й рі­чни­ці ство­ре­н­ня кі­но­збір­ки про на­ціо­наль­но-ви­зволь­ні зма­га­н­ня у ХХ сто­літ­ті на Во­ли­ні (стрі­чки «Лу­чеськ Ве­ли­кий на Сти­ру», «Па­ні се­на­тор­ка», «Здо­бу­ти або не бу­ти»).

У філь­мі є ко­ро­ткий, на се­кун­ду, епі­зод, ко­ли на екра­ні з’яв­ля­є­ться ста­т­тя «Чи зна­ють про них у Дю­кси­ні?» з то­ді­шньої лу­цької мі­ської га­зе­ти «На­ро­дна три­бу­на». Її то­ді­шній ре­да­ктор пи­сьмен­ник Іван Кор­сак по­тім роз­по­вів, що то якраз і був час від­кри­т­тя Во­ли­ні, Укра­ї­ні та, вла­сне, і сві­то­ві іме­ні, твор­чо­сті Ні­ла Ха­се­ви­ча. А Дю­ксин — се­ло на Рів­нен­щи­ні, в яко­му і на­ро­див­ся Ні­лХа­се­вич. В ар­хі­вах Слу­жби без­пе­ки бу­ли ро­бо­ти ху­до­жни­ка, ви­ко­на­ні ним у бун­ке­рах пов­стан­ців, і по­кій­ний вже пра­ців­ник Слу­жби без­пе­ки Юрій Хло­пук, роз­ка­зує Кор­сак, ду­же ба­га­то по­с­при­яв, щоб ці ре­лі­квії пе­ре­да­ли у Во­лин­ський кра­є­знав­чий му­зей.

Фільм про Ні­ла Ха­се­ви­ча як не­ор­ди­нар­ну осо­би­стість не по­ка­зав ще жо­ден на­ціо­наль­ний те­ле­ка­нал. «Здо­бу­ти або не бу­ти» ба­чи­ли тіль­ки ме­шкан­ці Во­ли­ні, Рів­но­го, Львів­щи­ни, Іва­но-Фран­ків­щи­ни, бо йо­го транс­лю­ва­ли мі­сце­ві те­ле­ка­на­ли. А Ха­се­вич, як го­во­ри­ли і уча­сни­ки пе­ре­гля­ду у Лу­цьку, це са­ме той ге­рой, який по­трі­бен і су­ча­сній Укра­ї­ні.

«День» по­про­сив уча­сни­ків пе­ре­гля­ду по­ді­ли­ти­ся сво­ї­ми вра­же­н­ня­ми.

Ві­та­лій КУШНIР, ди­ре­ктор ме­мо­рі­аль­но­го му­зею В’яче­сла­ва Ли­пин­сько­го у се­лі За­тур­ці Ло­ка­чин­сько­го ра­йо­ну:

— За ти­ждень до По­кро­ви у на­шо­му му­зеї про­ве­де­мо пе­ре­гляд філь­мів Ми­хай­ла Тка­чу­ка. Хо­че­мо за­про­си­ти на ньо­го учнів із усіх нав­ко­ли­шніх шкіл, і, зві­сно, бу­дуть і гля­да­чі з са­мих За­ту­рець. Бо з ро­бо­та­ми кі­но­ре­жи­се­ра у на­шо­му се­ли­щі вже зна­йо­мі. У му­зеї ми про­во­ди­ли та­кий со­бі мі­ні-фе­сти­валь йо­го філь­мів, він три­вав два дні, і по­ба­че­не спра­ви­ло на лю­дей ду­же ве­ли­ке вра­же­н­ня. Зга­ду­ють і до­ни­ні. А з За­тур­ця­ми Ми­хай­ла Тка­чу­ка пов’язує ще й ідея зня­ти фільм про В’яче­сла­ва Ли­пин­сько­го. Він уже про­вів тут де­я­кі зйом­ки. Та­кі по­ста­ті, як Ні­лХа­се­вич, як В’яче­слав Ли­пин­ський — це не­про­ста на­ша істо­рія, якою ми мо­же­мо пи­ша­ти­ся. Ні­ла Ха­се­ви­ча я би на­звав лю­ди­ною «на­шо­го» ха­ра­кте­ру. Це ге­ро­ї­чна по­стать бор­ця, ве­ли­ко­го па­трі­о­та Укра­ї­ни. Він був ін­ва­лі­дом, не міг бо­ро­ти­ся зі збро­єю, але во­ю­вав різ­цем і пен­злем, і ми мо­же­мо тіль­ки дя­ку­ва­ти Бо­гу, що до нас ді­йшла бо­дай ча­сти­на йо­го тво­рів. Роз­ка­за­ти про та­ких лю­дей без фаль­ші — це та­лант. І роз­ка­зу­ва­ти тре­ба ще і ще, бо й на са­мій Во­ли­ні да­ле­ко не всі зна­ють про цьо­го ге­ро­ї­чно­го чо­ло­ві­ка.

Iван КОР­САК, пи­сьмен­ник:

— Япри­га­дую, як на зо­рі укра­їн­ської не­за­ле­жно­сті ми у «На­ро­дній три­бу­ні» від­кри­ва­ли сві­то­ві і са­мим укра­їн­цям на­ших ге­ро­їв, на­шу істо­рію. То­ді я і по­зна­йо­мив­ся з Ми­хай­лом Тка­чу­ком, вті­ше­ний, що свій онов­ле­ний фільм про Ні­ла Ха­се­ви­ча по­ка­зав са­ме во­ли­ня­нам. «Десь та да­ле­ко на Во­ли­ні ро­ди­лась ар­мія УПА» — на­віть у пі­сні про це спів­а­є­ться. Ми ма­є­мо у Лу­цьку ву­ли­ці, які на­зва­но іме­нем Кли­ма Са­ву­ра (Дми­тра Кля­чків­сько­го), одно­го з пер­ших ко­ман­ди­рів УПА, Ні­ла Ха­се­ви­ча, ін­ших до­стой­ни­ків на­ціо­наль­но-ви­зволь­ної бо­роть­би укра­їн­ців. Але ще ду­же по­тре­бу­є­мо і філь­мів, і кни­жок, і по­е­зій, і сер­йо­зних на­у­ко­вих до­слі­джень про цей не­про­стий і ге­ро­ї­чний час у на­шій істо­рії. Ми­хай­ло Тка­чук має на­мір зня­ти і фільм про ще одну не­ор­ди­нар­ну по­стать — В’яче­сла­ва Ли­пин­сько­го, зня­ти за мо­єю книж­кою «Ді­ти Яфе­та». Але є тво­рець і твор­чість, а пи­та­н­ня про ре­аль­ні зйом­ки тре­ба ви­рі­шу­ва­ти і узго­джу­ва­ти ду­же дов­го. Ра­дує, що мою книж­ку не­що­дав­но пе­ре­кла­ли на поль­ську мо­ву, і десь за мі­сяць у Вар­ша­ві від­бу­де­ться її пред­став­ле­н­ня. Про­сять пре­зен­ту­ва­ти книж­ку і в Хел­мі. Так по­ма­лу ми й від­кри­ва­є­мо бі­лі сто­рін­ки на­шої істо­рії...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.