«Хук» ти­та­ном

Чо­го вда­ло­ся до­ся­гну­ти, за­ли­шив­ши крим­ський за­вод без си­ро­ви­ни

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ан­дрій МУРАВСЬКИЙ

За вод Ukrainian Chemical Products, що до­не­дав­на на­зи­вав­ся « Кримсь ким ти та ном » , за ли - шив ся без ук ра їнсь кої си ро ви - ни — за ліз нич ну гіл ку у бік міс та Ар­мянськ, де роз­та­шо­ва­не під­при­єм­ство, пе­ре­кри­ли бе­тон­ни­ми бло­ка­ми. Це ста­ло­ся під час акції про­те­сту, яку 20 ве­ре­сня роз­по­ча­ли крим­ські та­та­ри та ін­ші акти­ві­сти, що ба­жа­ють при­пи­ни­ти по­ста­ча­н­ня то­ва­рів до ане­ксо­ва­но­го Ро сі­єю Кри му. Най силь ні ший удар при пав на ве ли кий кримсь кий за вод, який вхо­дить до Group DF під­при­єм­ця Дмит ра Фір та ша. Як по ві дом ля ють ЗМІ, че рез бло ка ду за ліз нич но го спо - лу­че­н­ня за­вод опи­нив­ся на ме­жі ціл­ко­ви тої зу пин ки, і більш як 4 тис. пра - ців­ни­ків мо­жуть від­пра­ви­ти у не­о­пла - чу­ва­ну від­пуст ку.

До цьо го ва го ни до прав ля ли до кор­до­ну, звід­ки їх за­би­рав за­вод­ський ло ко мо тив. « Укр­за ліз ни ця » пе ре во - зить ван та жі ли ше до кон т роль но го пун к ту в’ їз ду на стан ції Ва дим у Хер - сон­ській обла­сті, кон­тро­льо­ва­ної ми­тни ка ми і при кор дон ни ка ми » , — офі - цій но за яви ла не що дав но держ ком па - нія. «Крим­ський ти­тан» з бе­ре­зня 2015 ро ку має ін шу юри дич ну на зву — Ukrainian Chemical Products і за­ре­є­стро ва ний у Ки є ві. « Під при єм ст во має вла­сний під’їзний шлях, для по­да­чі ва­го­нів і пе­ре­ти­ну адмі­ні­стра­тив­но­го кор­до­ну ви­ко­ри­сто­вує вла­сний ло­ко­мо­тив пі сля мит но го офор м лен ня і про ход - жен ня при кор дон но го кон т ро лю » , — йде­ться у по­ві­дом­лен­ні.

Як за­зна­чив по­мі­чник го­ло­ви Держ­при­кор­дон­слу­жби Олег Сло­бо­дян, і до ці­єї акції був пе­рі­од, ко­ли ва­го­ни че­рез кор­дон не про­пу­ска­ли. «Бу­ло кіль­ка за­сі­дань між­ві­дом­чих із цьо­го при­во­ду з ви­їздом на мі­сце. За­вод до­во­див, що фра­гмент за­лі­зни­ці вза­га­лі не на­ле­жить до за­галь­ної стру­кту­ри за­лі­зни­ці в Укра­ї­ні. Що за­ре­є­стро­ва­не під­при­єм­ство в Укра­ї­ні і є суб’єктом укра­їн­ської під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті. Що всі по­да­тки від ді­яль­но­сті за­во­ду йдуть в Укра­ї­ну», — по­яснив Сло­бо­дян і до­дав, що до­прав­ля­ти ван­та­жі на за­вод до­зво­ли­ло Мі­ні­стер­ство ін­фра­стру­кту­ри.

За зна чи мо, що оскіль ки ви пла - чу­ва­ти зар­пла­ту в ру­блях за­ре­є­стро­ва­на в Укра­ї­ні ком­па­нія не мо­же, в Ро­сії бу­ло за­ре­є­стро­ва­но ТОВ «Ти­та­но­ві ін­вес ти ції » . Кримсь кі ЗМІ пи са ли, що фор­маль­но ця ком­па­нія взя­ла за­вод в орен ду. Во на від по ві дає за пе ре роб ку си ро ви ни, що над хо дить з Укра ї ни, і ви роб ниц т во. До то го ж мос ковсь кій фір мі пе ре ка зу ють ся кош ти за ви роб - ни­цтво, а ре­а­лі­зує ви­го­тов­ле­ний ди­о­кси да тит са ме під при єм ст во з ки ївсь - кою ре­є­стра­ці­єю.

На « Кримсь кий ти тан » до прав ля - ється з Укра­ї­ни іль­ме­ніт, який ви­до­бу- ва ють Віль но гірсь кий і Ір­шансь кий гір ни чо-зба га чу валь ні ком бі на ти, які він же і орен­ду­вав. Але дер­жа­ва не про­дов жи ла тер мі нів орен ди і пе ре да ла май но­ві ком пле­кси в управ лін ня но во­ство ре но го дер ж під п ри єм ст ва « Об’ єд - на­на гір­ни­чо-хі­мі­чна ком­па­нія». Фа­ктич ну ді яль ність ОГХК роз по ча ла із сер­пня 2014 ро­ку.

То рік Ukrainian Chemical Products збе­ре­гла об­ся­ги ви­ро­бни­цтва основ­ної про­ду­кції на рів­ні 2013-го, ви­го­то­вив­ши 101 тис. тонн діо­кси­ду ти­та­ну і 532,343 тис. тонн сір ча ної кис ло - ти. А те­пер, як не­що­дав­но за­явив го­ло­ва оку по ва но го Кри му Сер гій Аксьо - нов, за­па­сів за­ли­ши­ло­ся на мі­сяць (до то­го ж ра­ні­ше в за­во­ду був за­пас на три­ва­лі­ший тер­мін). « Ми роз­гля­да­є­мо ва­рі­ан­ти за­без­пе­че­н­ня за­во­ду си­ро­ви­ною, є спо со би, не все хо четь ся сьо год ні озву­чу­ва­ти в пу­блі­чно­му про­сто­рі», — ска­зав він. І до­дав, що якщо за­вод пов­ні­стю зу­пи­нить ро­бо­ту, то це при­зве­де до ве­ли­ких ви­трат на за­мі­ну обла­дна­н­ня, яке ви­йде з ла­ду.

За ступ ник го ло ви ро сійсь ко го Мі - ніс тер ст ва про мис ло вої тор гів лі Ге ор - гій Ка­ла­ма­нов за­пев­нив аген­цію ІТАРТАРС, що за вод мо жуть за без пе чи ти си­ро­ви­ною з Ін­дії чи ін­ших кра­їн. «Для ви­ро­бни­цтва діо­кси­ду ти­та­ну по­трі­бен іль­ме­ні­то­вий пі­сок, зна­чні за­па­си яко­го ма­ють Ін­дія, В’єтнам, є за­па­си в Ро­сії. У 2005—2006 рр. по­ста­ча­н­ня здій­сню­ва­ли­ся з Ін­дії, і я не ба­чу про­блем у то му, аби від но ви ти по ста чан ня з РФ», — ствер­джує він.

Але ствер д жу ю чи, що він « не ба - чить проб лем » , ро сійсь кий чи нов ник яв­но лу­ка­вить, адже во­ни є. По­чні­мо з то­го, що в ко­жно­го ро­до­ви­ща ти­та­ну є свої спе­ци­фі­чні осо­бли­во­сті, то­му для « Кримсь ко го ти та ну » бу ло б кра ще про­дов­жу­ва­ти по­ста­ча­н­ня си­ро­ви­ни з Ір­шан­сько­го гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­но­го ком­бі­на­ту. А якщо до­прав­ля­ти іль­ме­ніт мо рем із да ле ко го за ру біж жя, то ви ни ка ють склад но щі че рез сан к ції, які по ши рю ють ся на суд на, що за хо - дять у пор ти Кри му. У са мої Ро сії є зна­чні за­па­си ти­та­но­вих руд, але ро­до­ви­ща не ро­зро­бле­ні, і ро­сій­ські ви­роб - ни ки ти та ну ку пу ють йо го за кор до - ном. Мо­же­мо пе­ред­ба­чи­ти, що роз­ван­та­жу­ва­ти су­дна з ті­єї ж Ін­дії бу­дуть не в са мо му Кри му, а в яко мусь із най - ближ чих пор тів на ма те ри ку. І то ді пря му ва ти ва го ни по вин ні на по ро мі че­рез Кер­чен­ську про­то­ку. Це ціл­ком ре­аль­но, але той сла­ви­ться сво­єю над­зви чай ною за ван та же ніс тю, та ще й під час штор мів на пе ре пра ві по чи на - ються збої.

У будь-яко­му ра­зі, зміна ло­гі­сти­ки зу­мов­ляє до­да­тко­ві ви­тра­ти. Не за - бу вай мо та кож, що по тріб но не ли ше за­вез­ти си­ро­ви­ну, а й ви­вез­ти про­ду­кцію — під при єм ст во орі єн то ва не на екс­порт. Це при то­му, що для то­го, щоб не втра ти ти клі єн тів, то рік « Кримсь - кий ти­тан» вар­тість діо­кси­ду ти­та­ну в до­ла­ро­во­му екві­ва­лен­ті істо­тно зни­жу­вав. А со бі вар тість ви роб ниц т ва дво о - ки су ти та ну на Ukrainian Chemical Products під ви щи лась че рез ви хід зі скла ду Group DF Ір­шансь ко го ГЗКу (Жи­то­мир­ська обл.). Як за­зна­чає жур­нал Forbes, са ме там роз та шо ва на до - від­на фа­бри­ка, яка по­вин­на до­об­ро­бля­ти до по тріб ної кон ди ції на пів фаб ри - кат, що ви­го­тов­ля­є­ться під­при­єм­ства­ми гру­пи. За­раз ко­паль­ні Group DF ви­му­ше­ні зба­га­чу­ва­ти свій кон­цен­трат на по­ту­жно­стях дер­жав­ної ОГХК.

Пе ре рва не спо лу чен ня з Кри мом озна­чає втра­ту при­бу­тку і для ОГХК, а та­кож — «Укр­за­лі­зни­ці». «Крим­ський ти­тан» споживав ле­во­ву час­тку про­ду­кції Ір­шансь ко го ГЗКу, по над 250 тис. тонн на рік. Але за­раз гір­ни­чо-хі­мі­чна ком па нія без по се ред ньо по ста чає іль - ме ніт ро сійсь кої ком па нії « ВСМПОАВІСМА » . Пі сля то го, як у трав ні «АВІСМА» укла­ла з ГЗКа­ми кон­тракт на рік, ген­ди­ре­ктор і спів­вла­сник ком­па нії Ми хай ло Во є во дін по ві до мив жур­на­лі­стів, що укра­їн­ські під­при­єм­ства на­віть зро­би­ли на іль ме­ніт зниж - ку в 15–20%. Об­ся­ги і вар­тість не роз­го ло шу ва ли ся, але для ро зу мін ня: за да ни ми ро сійсь кої сто ро ни, 2013 р. у Ро сію з Укра ї ни бу ло ім пор то ва но 119,3 тис. тонн ти­та­но­вої руди на су­му $ 120 млн, 2014 р. об ся ги ста но ви ли 93,3 тис. тонн. Свою за­галь­ну по­тре­бу в си­ро­ви­ні кор­по­ра­ція «АВІСМА» оці­нює в 120 тис. тонн на рік.

« АВІСМА » ди вер си фі кує по ста - чан ня, до мов ля ю чись із за ру біж ни ми по­ста­чаль­ни­ка­ми, пер­ші пар­тії де­яких з них вже ви­про­бу­ва­но. Зокре­ма, ком­па нія по ча ла ку пу ва ти ти та нов міс ну си ро­ви ну в Ав стра лії, і влі т ку до пор ту Но во ро сійськ при бу ло пер ше суд но з 30 тис. тонн кон­цен­тра­ту. «За кіль­кіс - тю вмі­сту ти­та­ну ав­стра­лій­ська си­ро­ви­на ані­тро­хи не по­сту­па­є­ться укра­їн­ській», — за­пев­ня­ють у кор­по­ра­ції.

З огля ду на все, у ВСМПО по бо - юю­ться подаль­ших ускла­днень з Укра­ї­ною. З одно­го бо­ку, ураль­ське під­при­єм ст во за без пе чує ти та ном най біль ші сві­то­ві авіа­кон­цер­ни (100% по­треб бра­зиль­сько­го Embraer, більш як 60% по­треб єв ро пей ско о го Airbus, і близь ко 40% — аме­ри­кан­сько­го Boeing). Але, з дру го го бо ку, во но пра цює на ро сійсь ку « обо рон ку » . З ма­те­рі­а­лів ВСМПО ви­го­тов­ля­ють бро­не­жи­ле­ти, еле мен ти бой о вих ма­шин то­що. На ви­став­ці Russia Arms Expo кор­по­ра­ція пре­зен­ту­ва­ла но­вий еко­ном­но ле­го­ва­ний ти­та­но­вий сплав, який ви­ко­ри­сто­ву­є­ться як бро­ня і кон­стру­кцій­ні ма те рі а ли. « Впро - вад жен ня у ви роб ниц т - во VST2, що не має ана­ло­гів у сві­то­вій пра­кти­ці, дасть змо­гу під­ви­щи­ти те­хні­чні ха­ра­кте­ри­сти­ки про­ду­кції вій­сько­во-про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу Ро­сії, не збіль­шу­ю­чи ви­трат на її ви­ро­бни­цтво», — хва­ли­ться «АВІСМА».

Але від­мов­ля­ти­ся від укра­їн­сько­го іль­ме­ні­ту ро­сій­ська ком­па­нія по­ки що до­бро­віль­но не на­мі­ру не має. «На­ра­зі не має ні по тре би, ні об ста вин, які б зму­шу­ва­ли це зро­би­ти», — ка­же «Комм­мер­сан­ту» Во­є­во дін. Ні­чо­го див­но­го: з по­гля­ду ло­гі­сти­ки ро­сі­я­нам най­ви­гі­дні­ше до­прав­ля­ти си­ро­ви­ну все ж із на­ших ГЗКів. Ще з ча­сів СРСР збе­ре­гла­ся схе­ма, за якою ви­до­бу­ток си­ро­ви­ни ве­деть ся на те ри то рії Укра ї ни, а най - більш гли­бо­ка пе­ре­роб­ка — на те­ри­то­рії Ро сії. За ці кав ле ні в цьо му рин ку збу­ту і ми, оскіль­ки зна­йти но­во­го по­ку­пця на та­ко­му рин­ку скла­дно.

Якщо до став ля ти іль ме ніт мо рем з да ле ко го за­ру­біж­жя, то ви­ни­ка­ють скла­дно­щі че­рез сан­кції, які по­ши­рю­ю­ться на кораблі, які за хо­дять до пор­тів Кри­му. У са­мої Ро­сії є зна­чні за­па­си ти­та­но­вих руд, але ро­до­ви­ща не роз­ро­бле­но, і ро­сій­ські ви­ро­бни­ки ти­та­ну ку­пу­ють йо­го за кор­до­ном. Мо­же­мо пе­ред­ба­чи­ти, що роз­ван­та­жу­ва­ти су­дна з ті­єї ж Ін­дії бу дуть не в са мо му Кри му, а в яко мусь із най­ближ­чих пор­тів на ма­те­ри­ку. І то­ді йти ва­го­ни по­вин­ні на по­ро­мі че­рез Кер­чен­ську про­то­ку. Це ціл ком ре аль но, але про то ка сла вить ся сво­єю над зви чай ною за ван та же ніс тю, та ще й під час штор­мів на пе­ре­пра­ві по­чи­на­ю­ться збої

ФО­ТО ВТО «АГЕНТ­СТВО УКРА­ЇН­СЬКЕ ФО­ТО»

КОНТРОЛЬНО-ПРО­ПУ­СКНИЙ ПУНКТ КА­ЛАН­ЧАК НА ХЕР­СОН­ЩИ­НІ. ТАК «ВИ­ГЛЯ­ДА­ЛИ» ПЕР­ШІ ГО­ДИ­НИ БЛО­КА­ДИ КРИ­МУ. СЬО­ГО­ДНІ, ЯК ПО­ВІ­ДОМ­ЛЯЄ ВЛА­СНИЙ КО­РЕ­СПОН­ДЕНТ «Дня» В ХЕР­СОН­СЬКІЙ ОБЛА­СТІ IВАН АНТИПЕНКО, ТУТ СПО­КІЙ­НО: ОСКІЛЬ­КИ ПУНКТ ЗА­БЛО­КО­ВА­НО, ВАН­ТА­ЖІВ­КИ СЮ­ДИ НЕ ЇДУТЬ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.