Гір­ня­ки Во­ли­ні ого­ло­си­ли страйк

Го­лов­ний ін­же­нер ша­хти Но­во­во­лин­ська №1: «З яким на­стро­єм спу­ска­є­ться в ла­ву лю­ди­на, ко­тра... вже три мі­ся­ці не отри­мує гро­шей?»

Den (Ukrainian) - - Економіка - На­та­лія МАЛІМОН, «День», Луцьк

Про те, що гір­ни­ки Но­во­во­лин­ської пер­шої ша­хти пе­ре­кри­ли до­ро­гу бі­ля мо­сту че­рез За­хі­дний Буг, по­ві­до­ми­ло ви­да­н­ня «Но­во­во­линськ ді­ло­вий». Близь­ко 15.00 у по­не­ді­лок до­ро­гу для транс­пор­ту вже від­кри­ли. Біль­ше то­го: мі­ні­маль­на кіль­кість гір­ни­ків та­ки ви­йшла у дру­гу і тре­тю змі­ни. Зби­ра­ли­ся во­ни у ла­ву і на­сту­пно­го дня, бо ро­зу­мі­ють: «обла­дна­н­ня про­сто­ю­ва­ти не по­вин­не». Але, ка­жуть, го­то­ві вже й на «край­ній за­хід»: у вів­то­рок по­чи­на­ти го­ло­ду­ва­н­ня на Бан­ко­вій.

Ан­дрій ПИЛИПЮК, го­лов­ний ін­же­нер пер­шої Но­во­во­лин­ської ша­хти:

— На по­пе­ре­джу­валь­ний страйк гір­ни­ки ви­йшли то­му, що отри­ма­ли на­ра­зі тіль­ки 20% за­ро­бі­тної пла­ти за чер­вень (це був за­ли­шок) і 25% за ли­пень. На скіль­ки мо­же ви­ста­чи­ти лю­дям цих ко­штів?

На­ші пра­ців­ни­ки про­пу­ска­ли і ав­то­мо­бі­лі з ді­тьми, ав­то­бу­си з па­са­жи­ра­ми, а ко­жні 15 хви­лин — і по 5 ав­то­мо­бі­лів. Лю­ди хо­чуть тіль­ки отри­ма­ти свої за­ро­бле­ні ко­шти. На гір­ни­чій зба­га­чу­валь­ній фа­бри­ці у Со­снів­ці ле­жить 7 ти­сяч тонн на­шо­го, вже зба­га­че­но­го ву­гі­л­ля. Ще пев­на кіль­кість йо­го, не­зба­га­че­но­го, зна­хо­ди­ться на скла­дах ша­хти. Але ми по­став­ле­ні в пев­ні рам­ки мі­ні­стер­ством, і як дер­жав­на ша­хта му­си­мо про­да­ва­ти своє ву­гі­л­ля тіль­ки че­рез не­що­дав­но ство­ре­не під­при­єм­ство «Ву­гі­л­ля Укра­ї­ни». Нам ці умо­ви вкрай не ви­гі­дні. Але ні­чо­го змі­ни­ти не мо­же­мо. Є охо­чі при­дба­ти на­ше ву­гі­л­ля, але му­си­мо ді­я­ти за схе­мою, яку нам дає мі­ні­стер­ство.

Одні­єю з при­чин не­ви­пла­ти за­ро­бі­тної пла­ти є те, що ра­ні­ше на­ша ша­хта вхо­ди­ла до скла­ду дер­жав­но­го під­при­єм­ства «Во­ли­ньву­гі­л­ля», а з 1 черв­ня во­на від ньо­го від­окрем­ле­на, і є са­мо­стій­ною. Але річ у тім, що у спадок пе­ре­да­ли і бор­ги по зар­пла­ті ще за кві­тень, тра­вень, які ми ви­пла­ти­ли, а на ре­шту вже про­сто не ма­є­мо ко­штів, бо ву­гі­л­ля — на фа­бри­ці у Со­снів­ці... І мі­сце­ва вла­да, і обла­сна зви­ну­ва­чу­ють у си­ту­а­ції ди­ре­кто­ра ша­хти. Про­те він при­зна­че­ний тіль­ки у ли­пні. У Закарпатті тон­на ву­гі­л­ля ко­штує три ти­ся­чі гри­вень. Дер­жа­ва жу нас йо­го бе­ре по ти­ся­чі. Ша­хта­рі пра­цю­ва­ли і бу­дуть пра­цю­ва­ти, але ви ро­зу­мі­є­те, з яким на­стро­єм спу­ска­є­ться в ла­ву лю­ди­на, ко­тра при сво­їй важ­кій пра­ці вже три мі­ся­ці не отри­мує гро­шей?

Ві­ктор СМОЛЯРЧУК, еко­но­міст, гро­мад­ський ді­яч (Луцьк):

— Що­до страй­ків во­лин­ських ша­хта­рів, то я б роз­ді­лив це пи­та­н­ня на де­кіль­ка скла­до­вих. З одно­го бо­ку, по­люд­ськи одно­зна­чно під­три­мую страй­ку­ю­чих. Во­ни спра­ве­дли­во ви­ма­га­ють, щоб їм від­да­ли за­ро­бле­не не­лег­кою ша­хтар­ською пра­цею. З дру­го­го бо­ку, не ро­зу­мію стра­у­си­ну по­зи­цію вла­ди що­до ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня у ву­гіль­ній га­лу­зі. Ви­хо­дя­чи з то­го, що у нас в дер­жа­ві пар­ла­мент­сько-пре­зи­дент­ська мо­дель управ­лі­н­ня, іні­ці­а­то­ром ви­рі­ше­н­ня пи­тань в цьо­му се­кто­рі еко­но­мі­ки ви­сту­пає Вер­хов­на Ра­да, а ви­ко­нав­цем — уряд....

В ко­а­лі­цій­ній уго­ді основ­ним пун­ктом ре­фор­му­ва­н­ня ву­гіль­ної га­лу­зі ви­зна­че­но при­ва­ти­за­цію усіх ву­гле­до­був­них під­при­ємств згі­дно з За­ко­ном Укра­ї­ни «Про осо­бли­во­сті при­ва­ти­за­ції ву­гле­до­був­них під­при­ємств» (про­тя­гом 2015 — 2016 рр. та лі­кві­да­цію/кон­сер­ва­цію усіх шахт, які не вда­ло­ся при­ва­ти­зу­ва­ти... ( про­тя­гом 2015 — 2019 рр.)). Що ж ми ба­чи­мо на­справ­ді: ні­яко­го ре­фор­му­ва­н­ня га­лу­зі не від­бу­ва­є­ться... Ша­хта­рі до­бу­ва­ють ву­гі­л­ля, за со­бі­вар­ті­стю до­рож­че, ніж при­во­зне, і на яке від­су­тній ри­нок збу­ту, а дер­жа­ва з бю­дже­ту, при­чо­му з ве­ли­ки­ми за­трим­ка­ми, по­кри­ває ви­тра­ти за про­ду­кцію, яка не має по­пи­ту. Це — еко­но­мі­чний нон­сенс. Те ж сто­су­є­ться і до­бу­до­ви ша­хти №10. Якщо пар­ла­мент і уряд за­де­кла­ру­ва­ли, що всі ша­хти ма­ють бу­ти при­ва­ти­зо­ва­ні, то чо­му за­мість то­го, щоб шу­ка­ти ін­ве­сто­ра, на це ви­ді­ля­ють ко­шти з дер­жав­но­го бю­дже­ту?

Уря­дов­цям та пар­ла­мен­та­рям до­сить за­йма­тись ба­ла­ка­ни­ною, а не­об­хі­дно по­ча­ти ви­ко­ну­ва­ти ни­ми ж прийня­ти­ми ко­а­лі­цій­ною уго­дою та за­ко­но­дав­чи­ми до­ку­мен­та­ми. Одним з за­хо­дів мо­же бу­ти по­вер­не­н­ня Но­во­во­лин­ську ста­ту­су спе­ці­аль­ної еко­но­мі­чної зо­ни, яка б сти­му­лю­ва­ла ін­ве­сти­цій­ну при­ва­бли­вість мі­ста та ство­ре­н­ня но­вих ро­бо­чих місць.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.