Близь­ко­схі­дна кри­за і гло­баль­ні ри­зи­ки

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ну­рі­ель РУБІНІ Про­ект Син­ди­кат для «Дня»

Се­ред по­то­чних гео­по­лі­ти­чних ри­зи­ків най­сер­йо­зні­шою є ве­ли­ка ду­га не­ста­біль­но­сті, яка про­стя­гну­ла­ся від кра­їн Ма­грі­ба до аф­га­но-па­ки­стан­сько­го кор­до­ну. У мі­ру то­го як сти­ра­ю­ться спо­га­ди про Араб­ську ве­сну, не­ста­біль­ність на всій дов­жи­ні ці­єї ду­ги на­ро­стає. Біль­ше то­го, з трьох пер­вин­них кра­їн Араб­ської ве­сни Лі­вія пе­ре­тво­ри­ла­ся на не­ді­є­зда­тну дер­жа­ву, Єги­пет по­вер­нув­ся до ав­то­ри­тар­но­го прав­лі­н­ня, а Туніс еко­но­мі­чно і по­лі­ти­чно де­ста­бі­лі­зу­ють те­ро­ри­сти­чні ата­ки.

На­силь­ство і не­ста­біль­ність з Пів­ні­чної Афри­ки те­пер по­ши­рю­є­ться до Афри­ки на південь від Са­ха­ри: Са­хель — один із най­бі­дні­ших і еко­ло­гі­чно най­більш не­спри­я­тли­вих ре­гіо­нів сві­ту — ви­явив­ся охо­пле­ний джи­ха­ди­змом, який та­кож про­со­чу­є­ться на схід, до ре­гіо­ну Афри­кан­сько­го Ро­гу. Як і в Лі­вії, гро­ма­дян­ська вій­на бу­шує в Іра­ку, Си­рії, Єме­ні і Со­ма­лі — всі ці кра­ї­ни все біль­ше ви­гля­да­ють як не­ді­є­зда­тні дер­жа­ви.

Не­ста­біль­ність у ре­гіо­ні (якій спри­я­ли США і їхні со­ю­зни­ки сво­їм пра­гне­н­ням змі­ни­ти ре­жи­ми в Іра­ку, Лі­вії, Си­рії, Єги­пті та ін­ших кра­ї­нах) справ­ляє не­га­тив­ний вплив на кра­ї­ни, які ра­ні­ше пе­ре­бу­ва­ли в без­пе­ці. При- плив бі­жен­ців із Си­рії та Іра­ку де­ста­бі­лі­зує Йор­да­нію, Лі­вію, а те­пер ще й Ту­реч­чи­ну, яка стає все більш ав­то­ри­тар­ною під вла­дою пре­зи­ден­та Ре­дже­па Та­ї­па Ер­до­га­на. Одно­ча­сно, оскіль­ки кон­флікт між Ізра­ї­лем і па­ле­стин­ця­ми за­ли­ша­є­ться не­ви­рі­ше­ним, ХАМАС у се­кто­рі Га­за і «Хе­збол­ла» в Лі­ва­ні ство­рю­ють хро­ні­чну за­гро­зу си­ло­вих зі­ткнень з Ізра­ї­лем.

Про­те, див­но, що, хо­ча ве­ли­ка ча­сти­на ре­гіо­ну по­ча­ла па­ла­ти, ці­ни на на­фту впа­ли. У ми­ну­ло­му гео­по­лі­ти­чна не­ста­біль­ність у ре­гіо­ні при­зве­ла до трьох гло­баль­них ре­це­сій. Вій­на Су­дно­го дня 1973 ро­ки між Ізра­ї­лем та араб­ськи­ми дер­жа­ва­ми ста­ла при­чи­ною на­фто­во­го ем­бар­го, яке по­тро­ї­ло ці­ни на на­фту і ви­кли­ка­ло стаг­фля­цію (тоб­то ви­со­ке без­ро­бі­т­тя та ін­фля­цію) 1974— 1975 рр. Іран­ська ре­во­лю­ція 1979 ро­ку ста­ла при­чи­ною ще одно­го ем­бар­го і ці­но­во­го шо­ку, що при­вів до гло­баль­ної стаг­фля­ції 1980—1982 рр. А втор­гне­н­ня Іра­ку до Ку­вей­ту 1990 ро­ку при­зве­ло до чер­го­во­го спле­ску цін на на­фту, що став при­чи­ною аме­ри­кан­ської та гло­баль­ної ре­це­сії 1990—1991 рр.

Цьо­го ра­зу не­ста­біль­ність на Близь­ко­му Схо­ді вра­зи­ла ве­ли­ку ча­сти­ну ре­гіо­ну і ви­яви­ла­ся сер­йо­зні­шою. Але, схо­же, що « пре­мія за страх» у ці­нах на на­фту не фі­гу­рує. Нав­па­ки, на­фто­ві ці­ни різ­ко впа­ли 2014 ро­ку і не зро­ста­ють. Чо­му?

Мо­жли­во, го­лов­на при­чи­на в то­му, що на від­мі­ну від по­дій ми­ну­ло­го ни­ні­шні про­бле­ми на Близь­ко­му Схо­ді не ви­кли­ка­ли пе­ре­бо­їв у по­ста­ча­н­нях на­фти. На­віть у тих ча­сти­нах Іра­ку, які за­раз кон­тро­лює Іслам­ська дер­жа­ва, ви­до­бу­ток на­фти три­ває: кон­тра­бан­дою во­на про­да­є­ться на зов­ні­шніх рин­ках. А пер­спе­кти­ва то­го, що сан­кції про­ти на­фто­во­го екс­пор­ту Іра­ну по­сту­по­во бу­де зня­то, озна­чає, що в га­лузь по­чнуть при­хо­ди­ти пря­мі іно­зем­ні ін­ве­сти­ції з ме­тою під­ви­ще­н­ня об­ся­гів ви­до­бу­тку і екс­порт­них по­ту­жно­стей.

Біль­ше то­го, існує гло­баль­ний на­дли­шок на­фти. У Пів­ні­чній Аме­ри­ці слан­це­ва ре­во­лю­ція в США, ка­над­ські на­фто­ві пі­ски і пер­спе­кти­ва збіль­ше­н­ня ви­до­бу­тку на­фти в Ме­кси­ці на зем­лі і в мо­рі (на­фто­вий се­ктор кра­ї­ни за­раз від­крив­ся для при­ва­тних і іно­зем­них ін­ве­сти­цій) зро­би­ли За­хі­дну пів­ку­лю менш за­ле­жною від по­ста­чань з Близь­ко­го Схо­ду. При цьо­му ве­ли­че­зні за­па­си ву­гле­во­дне­вих ро­до­вищ ви­яв­ле­но в Пів­ден­ній Аме­ри­ці — від Ко­лум­бії до Ар­ген­ти­ни. Те ж са­ме ста­ло­ся в Схі­дній Афри­ці — від Ке­нії уздовж бе­ре­га до Мо­зам­бі­ку.

США ста­ли на шлях до­ся­гне­н­ня енер­ге­ти­чної не­за­ле­жно­сті, то­му з’явив­ся ри­зик то­го, що Аме­ри­ка і її за­хі­дні со­ю­зни­ки по­чнуть вва­жа­ти Близь­кий Схід стра­те­гі­чно менш ва­жли­вим ре­гіо­ном. Про­те ця дум­ка є ли­шень мрі­єю: Близь­кий Схід, який го­рить, спро­мо­жний де­ста­бі­лі­зу­ва­ти світ без­ліч­чю спосо­бів.

По-пер­ше, де­я­кі з кон­флі­ктів, які там роз­го­рі­ли­ся, все ще мо­жуть при­зве­сти до ре­аль­них пе­ре­бо­їв у по­ста­ча­н­нях на­фти, як це бу­ло 1973, 1979 і 1990 рр. По-дру­ге, гро­ма­дян­ські вій­ни, які пе­ре­тво­ри­ли міль­йо­ни лю­дей на бі­жен­ців, мо­жуть де­ста­бі­лі­зу­ва­ти Єв­ро­пу еко­но­мі­чно і со­ці­аль­но, а це ста­не по­ту­жним уда­ром по гло­баль­ній еко­но­мі­ці. Окрім то­го, еко­но­мі­ці і су­спіль­ству при­кор­дон­них дер­жав, та­ких як Лі­ван, Йор­да­нія і Ту­реч­чи­на, за­гро­жу­ють ще біль­ші ри­зи­ки, хо­ча ці кра­ї­ни вже пе­ре­бу­ва­ють під ве­ли­ким ти­ском, оскіль­ки зму­ше­ні при­йма­ти міль­йо­ни тих же бі­жен­ців.

По-тре­тє, три­ва­лі злидні і без­на­дія в жит­ті міль­йо­нів мо­ло­дих ара­бів при­зве­де до по­яви но­во­го по­ко­лі­н­ня від­чай­ду­шних джи­ха­ди­стів, які зви­ну­ва­чу­ють За­хід у сво­є­му від­чай­ду­шно­му ста­но­ви­щі. Без­сум­нів­но, де­я­кі з них зна­йдуть спо­сіб по­тра­пи­ти до Єв­ро­пи і США для ор­га­ні­за­ції те­ро­ри­сти­чних атак.

От­же, якщо За­хід ігно­ру­ва­ти­ме Близь­кий Схід або ре­а­гу­ва­ти­ме на про­бле­ми ре­гіо­ну ли­ше вій­сько­вим шля­хом (США ви­тра­ти­ли $2 трлн. на вій­ни в Аф­га­ні­ста­ні і Іра­ку, що при­зве­ло до ство­ре­н­ня ще біль­шої не­ста­біль­но­сті) за­мість то­го, щоб по­кла­да­ти­ся на ди­пло­ма­тію і фі­нан­со­ві ре­сур­си за­ра­ди під­трим­ки еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня і ство­ре­н­ня ро­бо­чих місць, не­ста­біль­ність у ре­гіо­ні ста­не ли­ше ви­щою. Не­об­хі­дність здій­сню­ва­ти по­ді­бний ви­бір пе­ре­слі­ду­ва­ти­ме США і Єв­ро­пу (а зна­чить і гло­баль­ну еко­но­мі­ку) впро­довж де­ся­ти­річ. Ну­рі­ель РУБІНІ — аме­ри­кан­ський еко­но­міст, про­фе­сор еко­но­мі­ки Нью-Йорк­сько­го уні­вер­си­те­ту.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.