По­до­ла­ти кон­флі­кти

У Хар­ко­ві го­ту­ва­ли со­ці­аль­них по­се­ре­дни­ків. Тре­ти­на уча­сни­ків — зі схі­дних та пів­ден­них ре­гіо­нів Укра­ї­ни і з Кри­му

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Альо­на СОКОЛИНСЬКА, Хар­ків

Про­тя­гом п’яти днів у Хар­ко­ві від­бу­ва­ли­ся на­вча­н­ня но­во­го гро­мад­сько­го фор­му­ва­н­ня — Шко­ли со­ці­аль­них по­се­ре­дни­ків. Ор­га­ні­за­цію бу­ло ство­ре­но у ве­ре­сні 2014 ро­ку як про­ект Укра­їн­ської ми­ро­твор­чої шко­ли за під­трим­ки Бри­тан­ської ам­ба­са­ди в Укра­ї­ні.

Лек ції, тре нін ги, об го во рен ня філь­мів, які зні­ма­ли уча­сни­ки УМШ в Ізра­ї­лі та Ір­лан­дії, чиї ме­шкан­ці зі­ткну­ли­ся з мас­шта­бни­ми кон­флі­кта­ми, і на­віть те­ма­ти­чні екс­кур­сії Хар­ко­вом — про­гра­ма бу­ла вкрай на­си­че­ною, ро­бо­та три­ва­ла по 12 го­дин на день. І близь­ко ші­ст­де­ся­ти уча­сни­ків, які при­бу­ли зі схі­дних та пів­ден­них ре­гіо­нів Укра­ї­ни і з Кри­му, від­зна­ча­ли без­пре­це­ден­тний до­свід фа­хо­во­го спіл­ку­ва­н­ня. Май­же тре­ти­на но­вих со­ці­аль­них по­се­ре­дни­ків є вну­трі­шньо пе ре мі ще ни ми осо ба ми, за ува жив один із ор­га­ні­за­то­рів та ав­тор ідеї со­ціо­лог Ігор Ду­бров­ський.

Уча­сни­ки шко­ли вчи­ли­ся кон­стру­ю­ва­ти зов­ні­шні та вну­трі­шні сто­сун­ки між лю­дьми з рі­зни­ми по­гля­да­ми у сві­тлі си­ту­а­ції на схо­ді Укра­ї­ни, тре­ну­ва­ли­ся не уни­ка­ти кон­флі­кту, бо «кон­флікт є скла­до­вою роз­ви­тку су­спіль­ства», а шу­ка­ти йо­го кон­стру­ктив­не ви­рі­ше­н­ня. «Кон­флі­кти не­ми­ну­чі в жит­ті, але ми зна­є­мо, як їх ви­рі­шу­ва­ти. Про­тя­гом п’яти днів ми пе­ре­ко­ну­ва­ли­ся, що Укра­ї­на не­пе­ре­мо­жна», — за­ува­жи­ли на­при­кін­ці на­вча­н­ня май­бу­тні со­ці­аль­ні по­се­ре­дни­ки.

Вра­жа­ю­чим був склад тре­не­рів, се­ред яких — ди­ре­ктор Цен­тру близь­ко­схі­дних до­слі­джень Ігор Се­ми­во­лос, ві­до­мий поль­ський по­лі­тик, один із лі­де­рів ру­ху «Со­лі­дар­ність» Збі­гнєв Бу­як, го­ло­ва прав­лі­н­ня ІЦ «Май­дан Мо­ні­то­ринг» На­тал­ка Зу­бар. «Тре­не­ри зі­бра­ли­ся з рі­зних кра­їн, во­ни по­зна­йо­ми­ли­ся ли­ше пе­ред пі­дго­тов­кою до шко­ли, ко­ор­ди­ну­ва­ли­ся та узго­джу­ва­ли пи­та­н­ня че­рез скайп, але по їхніх зла­го­дже­них ді­ях скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що во­ни пра­цю­ють ра­зом ба­га­то ро­ків», — за­ува­жує Ігор Се­ми­во­лос.

Ле­кто­ри роз­по­від­а­ли, що ми­ро­твор­ці всіх ча­сів не отри­му­ва­ли ро­зу­мі­н­ня сво­їх су­ча­сни­ків, але зго­дом су­спіль­ство пе­ре­о­сми­слю­ва­ло ва­жли­вість їхньої ді­яль­но­сті для вста­нов­ле­н­ня ми­ру. Та­ким за­ли­шав­ся вчи­нок кан­цле­ра Ні­меч­чи­ни Віл­лі Бранд­та, який у гру­дні 1970 ро­ку не­спо­ді­ва­но став на ко­лі­на пе­ред мо­ну­мен­том жер­твам на­ци­зму у Вар­шав­сько­му гет­то, чим «оста­то­чно ви­лі­ку­вав Ні­меч­чи­ну від на­ци­зму». «Це не та­кти­чна по­дія, а стра­те­гі­чна. Наслідки бу­дуть оче­ви­дні у пер­спе­кти­ві — про­тя­гом мі­ся­ців або на­віть ро­ків. Але во­ни бу­дуть по­зи­тив­ни­ми, і всіх ре­зуль­та­тів ми не мо­же­мо пе­ред­ба­чи­ти», — впев­не­на одна з уча­сниць, ві­до­ма хар­ків­ська во­лон­тер­ка та гро­мад­ська ді­я­чка Ка­те­ри­на Ма­ка­рен­ко.

Ва­жли­вою скла­до­вою на­вчань ста­ла ін­те­р­актив­на ле­кція про за­со­би без­пе­ки під на­ва­лою ін­фор­ма­цій­ної вій­ни з бо­ку Ро­сії. Ві­до­ма гро­мад­ська ді­я­чка та ана­лі­тик На­та­лія Зу­бар роз­по­від­а­ла, чо­му не­без­пе­чно ма­ти по­што­ву скринь­ку на ро­сій­ських сер­ве­рах, чо­му хви­ля те­стів на «Фейс­бу­ці» є шкі­дли­вою роз­ва­гою і чим па­ні­чні на­строї за­гро­жу­ють пе­ре­сі­чно­му укра­їн­цю, як роз­пі­зна­ти во­ро­жі «вки­да­н­ня», ко­ли на мо­біль­ні те­ле­фо­ни при­хо­дять СМС укра­їн­ською з по­мил­ка­ми. Ва­жли­во про­ти­сто­я­ти пси­хо­ло­гі­чним опе­ра­ці­ям, ме­та яких — по­сі­я­ти се­ред укра­їн­ців страх, не­пев­ність і сум­ні­ви.

«Ко­ли ви за­раз пра­цю­є­те з ін­фор­ма­ці­єю, без­пе­чні­ше ви­хо­ди­ти з су­дже­н­ня, що «всі бре­шуть», — вва­жає На­та­лія Зу­бар. — Бо на­справ­ді є ба­га­то лю­дей, які не хо­чуть бре­ха­ти, але во­ни про­сто не зна­ють прав­ди і по­ши­рю­ють фей­ки та па­ні­чну ін­фор­ма­цію не­сві­до­мо». На­тал­ка Зу­бар ре­ко­мен­дує ве­сти ста­ти­сти­ку дже­рел ін­фор­ма­ції — як укра­їн­ських, так і за­ру­бі­жних, і пі­сля трьох не­прав­ди­вих по­ві­дом­лень, «по­ми­лок» або роз­по­всю­дже­них фей­ків вва­жа­ти дже­ре­ло не­на­дій­ним. Пе­ре­гля­ну­ти ре­пу­та­цію дже­ре­ла мо­жли­во ли­ше че­рез рік йо­го без­по­мил­ко­вої ро­бо­ти.

«Це пер­ша спро­ба в Укра­ї­ні ор­га­ні­зу­ва­ти на­вча­н­ня та під­го­тов­ку фа­хів­ців, які змо­жуть ре­гу­лю­ва­ти кон­флі­кти, ви­сту­па­ти в них тре­тьою сто­ро­ною, спри­я­ти по­шу­ку опти­маль­но­го ви­рі­ше­н­ня кон­флі­кту на рі­зних рів­нях, до­по­ма­га­ти на­ла­го­джу­ва­ти кон­стру­ктив­ні змі­ни та вза­є­мо­ді­я­ти з акти­ві­ста­ми та мі­сце­вою вла­дою», — ка­же «дви­гун» про­е­кту Ігор Ду­бров­ський. На йо­го дум­ку, хо­ча в Укра­ї­ні є ба­га­то фа­хів­ців­кон­флі­кто­ло­гів, пе­ре­ва­га уча­сни­ків но­вої шко­ли по­ля­гає в без­по­се­ре­дньо­му ви­ко­ри­стан­ні на­ви­чок на те­ри­то­рі­ях сво­го про­жи­ва­н­ня. «Якщо ця гру­па бу­де по­ши­рю­ва­ти­ся та ста­ва­ти про­фе­сій­ною — це бу­де кри­те­рі­єм успі­ху шко­ли. Ре­зуль­та­ти вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­ктів на мі­сцях, із втру­ча­н­ням в си­ту­а­цію на­ших по­се­ре­дни­ків, бу­дуть свід­чи­ти про ва­жли­вість на­шої ро­бо­ти».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.