За­кар­па­т­тя з фран­цузь­ки­ми «но­тка­ми»

У Му­зеї су­ча­сно­го ми­сте­цтва Укра­ї­ни від­кри­ла­ся ви­став­ка ма­ляр­ства Оле­ксан­дра Гро­мо­во­го

Den (Ukrainian) - - Тайм-аут -

Те­тя­на НІКОЛАЄВА, фо­то ав­то­ра

Всім ці­ни­те­лям укра­їн­сько­го обра­зо­твор­чо­го ми­сте­цтва за­пам’ята­ла­ся ви­став­ка, при­свя­че­на за­кар­пат­ській шко­лі ма­ляр­ства, яку Му­зей су­ча­сно­го ми­сте­цтва Укра­ї­ни про­вів тро­хи мен­ше ро­ку то­му. Це бу­ла п’ята ча­сти­на про­е­кту «Ху­до­жня ма­па Укра­ї­ни». Ра­ні­ше у ви­став­ко­вих за­лах му­зею бу­ло пред­став­ле­но пів­ти­ся­чі ро­біт ху­до­жни­ків зі Льво­ва, Оде­си, Хар­ко­ва і Кри­му. Се­ред по­ло­тен то­го вер­ні­са­жу за­кар­пат­ських жи­во­пи­сців де­мон­стру­ва­ли­ся і тво­ри Оле­ксан­дра Гро­мо­во­го, і ось но­ва зу­стріч із май­стра­ми, але вже в рам­ках пер­со­наль­ної виставки.

До ре­чі, це пер­ша пер­со­наль­на ви­став­ка ми­тця в сто­ли­ці Укра­ї­ни. «Мить у про­я­вах» — ми­ті жи­т­тя Оле­ксан­дра Гро­мо­во­го, вті­ле­ні в пей­за­жах, на­тюр­мор­тах, порт­ре­тах і... «Мі­ра­жі». Так на­зи­ва­є­ться одна з аб­стра­ктних ро­біт ху­до­жни­ка. Всьо­го в ки­їв­ській екс­по­зи­ції пред­став­ле­но по­над со­рок тво­рів Оле­ксан­дра Гро­мо­во­го, на­пи­са­них з 2005 до 2015 ро­ку.

Гро­мо­вий на­ро­див­ся 1958 р. в по­се­лен­ні Блю­мен­фельд, за­сно­ва­но­му нім­ця­ми-ко­ло­ні­ста­ми на­при­кін­ці XIX сто­річ­чя ( за­раз це с. Кра­сно­пі­л­ля Ми­ко­ла­їв­ської обла­сті). 1993- го Оле­ксандр за­кін­чив ху­до­жньо- гра­фі­чний фа­куль­тет Оде­сько­го пе­да­го­гі­чно­го ін­сти­ту­ту ім. К. Д. Ушин­сько­го. Вже ба­га­то ро­ків жи­ве і пра­цює в Ужгороді. Виставки ху­до­жни­ка не­о­дно­ра­зо­во про­водь­ся в Закарпатті, і за кор­до­ном, зокре­ма, в Угор­щи­ні, Словаччині та Ро­сії. Ця сво­го ро­ду ху­до­жня ін­те­гра­ція Оле­ксан­дра Гро­мо­во­го, ма­буть, і ви­ді­ли­ла йо­го ро­бо­ти на ви­став­ці в Му­зеї су­ча­сно­го ми­сте­цтва Укра­ї­ни рік то­му. Адже до якої б регіональної шко­ли ма­ляр­ства не на­ле­жав ху­до­жник, йо­го жит­тє­вий до­свід, спо­га­ди, дум­ки та ін­те­ре­си не мо­жна обме­жи­ти ло­каль­ною те­ри­то­рі­єю про­жи­ва­н­ня.

«Ме­не ці­ка­вить ста­ра шко­ла 1930-х, твор­чість Ро­бер­та Фаль­ка, Мар­ті­ро­са Сар’яна — го­во­рить ху­до­жник — і, зви­чай­но ж, Адал­бер­та Ер­де­лі». Чо­му «зви­чай­но, ж?» Як ві­до­мо, Адал­берт Ер­де­лі — один із за­снов­ни­ків за­кар­пат­ської шко­ли ма­ляр­ства, на яко­го впли­ну­ла твор­чість По­ля Се­зан­на. Фран­цузь­кі «но­тки» про­сте- жу­ю­ться і в тво­рах Оле­ксан­дра Гро­мо­во­го. Все це пе­ре­пле­те­н­ня ху­до­жніх тра­ди­цій сфор­му­ва­ло осо­бли­вий ма­ляр­ський по­черк ми­тця. Зав­дя­ки яко­му в йо­го ро­бо­тах аб­со­лю­тно по-осо­бли­во­му від­о­бра- же­но при­чор­но­мор­ські мо­ти­ви юно­сті і за­кар­пат­ський край, який став йо­му рі­дним.

Ви­став­ка три­ва­ти­ме до 30 жов­тня.

«ГРЕ­ЦІЯ. РУ­Ї­НИ СТА­РИХ БУ­ДІ­ВЕЛЬ»

«СА­МО­ТНІСТЬ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.