Те­тя­на БЕЛЯНСЬКА: «У нас бу­ло ве­ли­че­зне ба­жа­н­ня по­ба­чи­ти укра­їн­ських хло­пців у Сє­ве­ро­до­не­цьку. Ми їх че­ка­ли й го­то­ві бу­ли тер­пі­ти скру­ту»

Den (Ukrainian) - - Подробиці -

Вій на по род жує ле ген ди. Ча­стень­ко та­ки­ми ле­ген­да­ми ста­ють лю­ди. Про­сті лю­ди, а в да­но­му ви пад ку — зви чай на жін ка з укра­їн­сько­го мі­ста Сє­ве­ро­до­не­цька, яка у сво­є­му ма­лень­ко­му ка­фе під час оку­па­ції мі­ста не боя - ла ся ви ві шу ва ти ук ра їнсь кий пра­пор. Во­на, по­тра­пив­ши у пас­тку ро­сій­ської агре­сії, бо­ро­ла­ся, як і сот ні пат рі о тів, зсе ре ди ни отру­є­ної кло­а­ки. Не­без­пе­ка по­де­ко ли у кіль ка ра зів біль ша, ніж на по лі бою. Що бу ло спо ну кою для ті­тки Та­ні, як на­зи­ва­ють Те­тя­ну Бе­лян­ську во­лон­те­ри і сол­да ти, жур на ліс ти і прос ті сє ве - ро­дон­ча­ни? «До­ки бо­ре­шся, до­ти й жи веш, — го во рить во на. — Бо­роть­ба на­си­чує жи­т­тя сен­сом і всу пе реч усьо му са ме во на ря­тує».

Її ка фе об стрі лю ва ли, а са ма во­на не со­ро­ми­ться зайвий раз ді­ста ва ти пі сто лет на віть за раз. Тіль ки як що рік то му тіт ці Та ні до­во­ди­ло­ся бо­ро­ти­ся з се­па­ра­ми, то за­раз її во­ро­гом є ще й ті, хто за кри ває очі на при чи­ни, які при­ве­ли на на­шу зем­лю бі­ду.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.