По­ря­ту­нок «по­то­па­ю­чих»...

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Фі­нан­си­сти: «Ре­стру­кту­ри­за­ція кре­ди­тів «жи­вим під­при­єм­ствам» до­зво­лить від­но­ви­ти зро­ста­н­ня всі­єї еко­но­мі­ки»

Нац­банк і Мін­фін пред­став­ля­ли про­ект за­ко­ну про фі­нан­со­ву ре­стру­кту­ри­за­цію під­при­ємств, за яки­ми чи­сля­ться «по­га­ні» кре­ди­ти. «Про­бле­ми в бан­ків­сько­му се­кто­рі ба­га­то в чо­му ви­зна­ча­ють від­су­тність еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку в на­шій кра­ї­ні», — за­зна­чає за­сту­пник го­ло­ви Мін­фі­ну Ар­тем Ше­ва­льов. При цьо­му він під­кре­слює, що Нац­банк про­вів «сер­йо­зне очи­ще­н­ня бан­ків­ської си­сте­ми», але бан­ки, що за­ли­ши­ли­ся, за йо­го сло­ва­ми, не за­йма­ю­ться сво­єю основ­ною фун­кці­єю — не кре­ди­ту­ють ре­аль­ний се­ктор еко­но­мі­ки. Більш то­го, він вва­жає, що во­ни, на жаль, і не мо­жуть цьо­го ро­би­ти, ма­ю­чи, се­ред ін­ших сер­йо­зних при­чин, ду­же ве­ли­кий порт­фель про­стро­че­ної за­бор­го­ва­но­сті з бо­ку по­зи­чаль­ни­ків.

За­сту­пник го­ло­ви Нац­бан­ку Вла­ди­слав Ра­шко­ван на­во­дить ста­ти­сти­ку. За йо­го да­ни­ми, на 1 ве­ре­сня кре­ди­тний порт­фель бан­ків ста­но­вив близь­ко 930 мі­льяр­дів гри­вень, із них 761 мі­льярд (близь­ко 82%) при­па­дає на кор­по­ра­тив­ні кре­ди­ти. Час­тка про­стро­че­них кре­ди­тів кор­по­ра­тив­них клі­єн­тів — 17%. «Роз­ван­та­же­н­ня ці­єї за­бор­го­ва­но­сті, пе­ре­ве­де­н­ня її в ін­шу якість, — го­во­рить за­сту­пник мі­ні­стра фі­нан­сів, — є за­ста­вою то­го, що укра­їн­ські бан­ки отри­ма­ють мо­жли­вість під­три­му­ва­ти еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня вже най­ближ­чим ча­сом». Для цьо­го про­по­ну­є­ться ство­ри­ти на най­ближ­чі три ро­ки си­сте­му по­за­су­до­во­го вре­гу­лю­ва­н­ня про­блем­них за­бор­го­ва­но­стей юри­ди­чних осіб. Іде­ться про те, що ефе­ктив­ним бі­зне­сам, що за­галь­му­ва­ли­ся че­рез бор­го­ве на­ван­та­же­н­ня, бу­де на­да­но мо­жли­вість у до­бро­віль­но­му по­ряд­ку ви­рі­ши­ти свої про­бле­ми.

«По­зи­чаль­ни­ки і бан­ки змо­жуть сі­сти за один стіл і за зро­зумі­ли­ми про­зо­ри­ми пра­ви­ла­ми ви­рі­ши­ти пи­та­н­ня ре­стру­кту­ри­за­ції за­бор­го­ва­но­сті», — роз’яснює Ше­ва­льов. Стра­те­гі­чною ме­тою цьо­го під­хо­ду він на­зи­ває до­ся­гне­н­ня еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, а ефе­ктив­ність ви­бо­ру цьо­го ме­ха­ні­зму, роз­ро­бле­но­го у Ве­ли­ко­бри­та­нії, на йо­го дум­ку, ви­хо­дить із то­го, що він не­о­дно­ра­зо­во був пе­ре­ві­ре­ний в ін­ших кра­ї­нах (Ту­реч­чи­ні, Пів­ден­ній Ко­реї, Та­ї­лан­ді, Сер­бії). «Че­рез ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми за­бор­го­ва­но­сті, че­рез збіль­ше­н­ня кре­ди­ту­ва­н­ня ми пра­цю­ва­ти­ме­мо над від­нов­ле­н­ням еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, — до­пов­нює ко­ле­гу за­сту­пник го­ло­ви Нац­бан­ку Вла­ди­слав Ра­шко­ван. — Про­по­но­ва­не рин­ку рі­ше­н­ня пра­цює у всьо­му сві­ті, більш то­го, ча­сти­на укра­їн­ських ком­па­ній уже про­хо­ди­ли че­рез ана­ло­гі­чні про­це­си (це сто­су­ва­ло­ся кре­ди­тів, отри­ма­них від між­на­ро­дних син­ди­ка­тів). Сьо­го­дні ми хо­че­мо, пра­цю­ю­чи ра­зом із Мін­фі­ном, за­про­по­ну­ва­ти ци­ві­лі­зо­ва­ні пра­ви­ла гри на рин­ку фі­нан­со­вої ре­стру­кту­ри­за­ції для хо­ро­ших по­зи­чаль­ни­ків, які з об’єктив­них при­чин по­тра­пи­ли у скла­дну еко­но­мі­чну си­ту­а­цію у зв’яз­ку з ни­ні­шньою кри­зою».

«Тре­ба збе­рег­ти жит­тє­зда­тні під­при­єм­ства, що за­без­пе­чить до­да­тко­ві ро­бо­чі мі­сця в ре­аль­но­му се­кто­рі еко­но­мі­ки, — під­кре­слює Ше­ва­льов, — і при­ско­рить ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня лі­кві­да­ції за­бор­го­ва­но­сті в бан­ків­сько­му се­кто­рі. Це до­зво­лить бан­кам від­но­ви­ти кре­ди­ту­ва­н­ня но­вих по­зи­чаль­ни­ків у ре­аль­но­му се­кто­рі і ство­рить ме­ха­нізм для не­фор­маль­но­го роз­ді­ле­н­ня бор­гів між кре­ди­то­ра­ми і під­при­єм­ства­ми за­мість то­го ни­ні­шньо­го під­хо­ду, ко­ли ін­ди­ві­ду­аль­ні по­зи­чаль­ни­ки до­мов­ля­ю­ться з ін­ди­ві­ду­аль­ни­ми бан­ка­ми на пер­со­наль­них умо­вах».

Фі­нан­сист роз­по­від­ає, хто мо­же бу­ти уча­сни­ком та­кої ре­стру­кту­ри­за­ції. Ком­па­нія-бор­жник, зокре­ма ко­му­наль­ні і дер­жав­ні під­при­єм­ства, яка є по­тен­цій­но жит­тє­зда­тною. «Це клю­чо­вий чин­ник, — під­кре­слює Ше­ва­льов, — про ви­хід для ком­па­ній­бан­кро­тів не йде­ться. Якщо ком­па­нія має тим­ча­со­ві про­бле­ми з лі­кві­дні­стю з об­слу­го­ву­ва­н­ня сво­го бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня, то во­на отри­має мо­жли­вість про­дов­жу­ва­ти ефе­ктив­ну еко­но­мі­чну ді­яль­ність у но­вих умо­вах кре­ди­ту- ва­н­ня». «Ме­ха­нізм ви­зна­че­н­ня жит­тє­зда­тно­сті, — про­дов­жує за­сту­пник мі­ні­стра, — бу­де аб­со­лю­тно про­зо­рим, для оцін­ки при­тя­гу­ва­ти­му­ться не­за­ле­жні екс­пер­ти і про­від­ні ау­ди­тор­ські ком­па­нії. Про­це­ду­ра ре­стру­кту­ри­за­ції по­чи­на­ти­ме­ться за зго­ди як мі­ні­мум трьох фі­нан­со­вих уста­нов, що є сто­ро­на­ми рам­ко­во­го до­го­во­ру, або одні­єї та­кої уста­но­ви, якщо їй на­ле­жить не мен­ше 25% за­галь­ної су­ми бор­гу. Якщо в банк-кре­ди­тор бу­ло вве­де­но тим­ча­со­ву адмі­ні­стра­цію, то та­ко­го кре­ди­то­ра в цій про­це­ду­рі пред­став­ля­ти­ме Фонд га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб».

«Для усу­не­н­ня мо­жли­во­сті ма­ні­пу­лю­ва­н­ня про­це­сом із бо­ку ве­ли­ких фі­нан­со­во-про­ми­сло­вих груп, — за­зна­чає Ше­ва­льов ва­жли­ву де­таль, — пов’яза­ні з ком­па­ні­я­ми-бор­жни­ка­ми осо­би не мо­жуть одно­ча­сно бра­ти участь у про­це­сі ре­стру­кту­ри­за­ції. Тоб­то пов’яза­ні бан­ки не мо­жуть бра­ти участь в ухва­лен­ні рі­шень що­до ре­стру­кту­ри­за­ції від­но­сно боржників, із яки­ми во­ни пов’яза­ні від­но­си­на­ми спіль­ної вла­сно­сті. Про­це­ду­ра пе­ред­ба­чає до­бро­віль­ну, а не обов’яз­ко­ву участь під­при­ємств-боржників у ре­стру­кту­ри­за­ції. У ре­зуль­та­ті мо­жуть бу­ти пе­ре­гля­ну­ті тер­мі­ни по­га­ше­н­ня кре­ди­тів, роз­мір від­со­тко­вих ста­вок і ін­ші умо­ви кре­ди­тно­го до­го­во­ру, вста­нов­ле­ні умо­ви на­да­н­ня но­во­го кре­ди­ту­ва­н­ня бор­жни­ка, спи­са­н­ня ча­сти­ни бор­гу, за­лу­че­н­ня но­вих ін­ве­сти­цій у ка­пі­тал бор­жни­ка, ре­ор­га­ні­за­ції йо­го ді­яль­но­сті».

«Ре­а­лі­за­ція цьо­го ме­ха­ні­зму до­зво­лить не ли­ше «пе­ре­па­ку­ва­ти» ста­рі бор­ги, але й по­ча­ти но­ве кре­ди­ту­ва­н­ня ре­аль­но­го се­кто­ра еко­но­мі­ки, — по­вто­рює Ше­ва­льов. — Якщо бор­жник є жи­вою, пра­цю­ю­чою ком­па­ні­єю, яка справ­ді ефе­ктив­но здій­снює свою еко­но­мі­чну ді­яль­ність, що під­твер­дже­но не­за­ле­жною оцін­кою, то, мо­жли­во, ця ком­па­нія в рам­ках ре­стру­кту­ри­за­ції змо­же за­лу­чи­ти і до­да­тко­ві ко­шти. Крім то­го, ре­стру­кту­ри­за­ція бор­гу мо­же бу­ти про­ве­де­на у фор­мі йо­го за­мі­ни на ка­пі­тал, тоб­то ком­па­нія мо­же змі­ни­ти борг на час­тку у сво­є­му ка­пі­та­лі».

За оцін­ка­ми екс­пер­тів, го­во­рить Ра­шко­ван, за­галь­на кре­ди­тна за­бор­го­ва­ність ком­па­ній, яка мо­же під­па­да­ти під дію цьо­го за­ко­ну, ся­гає 200 мі­льяр­дів. Це бор­ги жит­тє­зда­тних бі­зне­сів, ком­па­ній, бі­знес-мо­дель яких пра­цює і які го­то­ві ци­ві­лі­зо­ва­но обго­во­рю­ва­ти і ви­рі­шу­ва­ти свої про­бле­ми. Скіль­ки їх бу­де, це по­ки що не­ві­до­мо. «Ухва­ле­н­ня цьо­го за­ко­ну і подаль­ші кро­ки що­до йо­го ім­пле­мен­та­ції ста­нуть ва­жли­вим чин­ни­ком як для оздо­ров­ле­н­ня бан­ків­ської си­сте­ми, так і для змен­ше­н­ня ти­ску на ка­пі­та­ли бан­ків у май­бу­тньо­му». Ра­шко­ван пе­ре­ко­на­ний, що цей за­ко­но­про­ект по­ви­нен бу­де пра­цю­ва­ти спіль­но із за­ко­но­про­е­кта­ми про за­хист прав кре­ди­то­рів, які сьо­го­дні пе­ре­бу­ва­ють на роз­гля­ді пар­ла­мен­ту, але спря­мо­ва­ні на не­до­бро­со­ві­сних по­зи­чаль­ни­ків, то­ді як за­кон про фі­нан­со­ву ре­стру­кту­ри­за­цію орі­єн­то­ва­ний на ком­па­нії, з яки­ми бан­ки ра­ді пра­цю­ва­ти і в май­бу­тньо­му.

«Цей за­ко­но­про­ект не­за­ба­ром бу­де вне­се­но до Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів і да­лі у Вер­хов­ну Ра­ду Укра­ї­ни, — під­клю­чив­ся до роз­мо­ви ди­ре­ктор де­пар­та­мен­ту фі­нан­со­вої по­лі­ти­ки Мін­фі­ну Юрій Ге­ле­тей. — Вра­хо­ву­ю­чи чу­тли­вість пи­тань, пов’яза­них із бан­ків­ським се­кто­ром, хо­че­мо під­кре­сли­ти, що ме­тою за­ко­но­про­е­кту є по­вер­не­н­ня до еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня. Роль ін­стру­мен­та­рію бан­ків як клю­чо­во­го ін­стру­мен­та для під­трим­ки цьо­го зро­ста­н­ня не під­ля­гає сум­ні­вам і до­зво­ляє ви­рі­ши­ти це пи­та­н­ня. За­ко­но­про­ект го­ту­вав­ся між­на­ро­дни­ми екс­пер­та­ми — у ньо­му ба­зо­вий так зва­ний лон­дон­ський під­хід, а на­ші фа­хів­ці при­сто­со­ву­ва­ли йо­го до юри­ди­чних ре­а­лій Укра­ї­ни і фор­му­ва­н­ня йо­го в київський під­хід здій­сню­ва­ло­ся пред­став­ни­ка­ми ві­до­мих між­на­ро­дних ком­па­ній, які за­без­пе­чи­ли успіх та­ко­го під­хо­ду зокре­ма в Ту­реч­чи­ні». «Ро­бо­та схва­ле­на і фі­нан­су­ва­ла­ся Єв­ро­пей­ським бан­ком ре­кон­стру­кції і роз­ви­тку, що, на на­шу дум­ку, рів­но­зна­чно при­сво­єн­ню їй зна­ка яко­сті», — ствер­джує ди­ре­ктор де­пар­та­мен­ту.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.