Не­до­сту­пний Дні­про

Ли­ше 15% бе­ре­го­вої сму­ги є віль­ни­ми та ком­фор­тни­ми для від­по­чин­ку ки­ян, ре­шта — з пар­ка­на­ми, смі­тни­ка­ми, за­бу­до­ва­ми та пром­зо­на­ми

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

До­слі­ди­ти бе­ре­го­ву зо­ну во­дної ар­те­рії сто­ли­ці уча­сни­ки про­е­кту «Від­кри­тий Дні­про» спо­ча­тку спро­бу­ва­ли пі­шки. По­тім пе­ре­сі­ли на ве­ло­си­пе­ди. Але зро­зумі­ли, що ні на но­гах, ні на ко­ле­сах усі­єї кар­ти­ни не по­ба­чиш, бо до де­яких місць не­мо­жли­во під­сту­пи­ти­ся. І це був пер­ший си­гнал, на­скіль­ки до­сту­пні бе­ре­ги Дні­пра для ки­ян чи нав­па­ки — аб­со­лю­тно за­кри­ті. Отож­про­ана­лі­зу­ва­ти си­ту­а­цію та зро­зу­мі­ти, що яв­ляє со­бою бе­ре­го­ва сму­га рі­чки та на­скіль­ки до­сту­пна для гро­ма­дян, спро­бу­ва­ли ін­шим спосо­бом — на мо­тор­но­му чов­ні. Два дні на­мо­ту­ва­ли ко­ла Дні­пром, зро­би­ли ти­ся­чі фо­то­гра­фій, зня­ли де­ся­тки го­дин ві­део, по­тім спів­став­ля­ли це з кар­та­ми, ана­лі­зу­ва­ли, уза­галь­ню­ва­ли і ді­йшли ви­снов­ку, що ли­ше 15% бе­ре­го­вої сму­ги віль­ні, до­сту­пні та ком­фор­тні для ки­ян. Ре­шта — за­ба­ри­ка­до­ва­ні, за­ха­ра­ще­ні або при­хо­ва­ні за та­бли­чка­ми «При­ва­тна вла­сність».

ОБОЛОНЬ — У ЛІ­ДЕ­РАХ ІЗ ДО­СТУ­ПНО­СТІ

Про­ве­сти та­кий кру­їз Дні­пром уча­сни­ки про­е­кту за­ду­ма­ли ще кіль­ка ро­ків то­му, ко­ли до Ки­є­ва при­їздив Ен­рі­ке Пе­нья­ло­са, ві­до­мий ур­ба­ніст, ко­ли­шній мер сто­ли­ці Ко­лум­бії Бо­го­ти. Під час сво­го ві­зи­ту до на­шої сто­ли­ці він за­ува­жу­вав, що ма­є­мо пер­ли­ну у цен­трі мі­ста, тоб­то Дні­про. Але аб­со­лю­тно не­дба­ло її ви­ко­ри­сто­ву­є­мо, пе­ре­тво­рю­ю­чи на хай­веї. На­бе­ре­жна має бу­ти окра­сою мі­ста, пе­ре­д­усім мі­сцем для про­гу­ля­нок та від­по­чин­ку і ажні­як не ав­то­тра­сою. У нас же все нав­па­ки.

«Справ­ді, бе­ре­гом Дні­пра не­має змо­ги про­гу­ля­ти­ся ро­ди­ною, вся бе­ре­го­ва лі­нія рі­чки від­рі­за­на пром­зо­на­ми, до­ро­га­ми. У сво­є­му до­слі­джен­ні ми не ана­лі­зу­ва­ли остро­ви та пля­жі, ли­ше аква­то­рію Дні­пра, що те­че без­по­се­ре­дньо у мі­сті, — роз­по­від­ає про ре­зуль­та­ти до­слі­дже­н­ня го­лов­ний ре­да­ктор «Те­xty.org.ua» Ро­ман Куль­чин­ський (са­ме ця ор­га­ні­за­ція зі­ні­ці­ю­ва­ла про­ект «Від­кри­тий Дні­про»). — Ми ви­зна­чи­ли, що до тих 15% ком­фор­тної те­ри­то­рії на­ле­жить Обо- лон­ська на­бе­ре­жна, це іде­аль­не мі­сце, та­кою має бу­ти вся бе­ре­го­ва лі­нія. Да­лі у рей­тин­гу — Ру­са­нів­ська та Бе­ре­зня­ків­ська на­бе­ре­жні, але у цих зо­нах є теж­про­бле­ми, во­ни від­рі­за­ні від мі­ста до­ро­га­ми. То­му на Обо­ло­ні у 10 ра­зів біль­ше гу­ляє лю­дей, ні­жна Ру­са­нів­ці та Бе­ре­зня­ках — це ми ра­ху­ва­ли в один су­бо­тній лі­тній ве­чір».

БЕ­РЕГ «УКРА­ЛИ» ЧА­ГАР­НИ­КИ

Ще 55% бе­ре­гів Дні­пра акти­ві­сти за­ра­ху­ва­ли до про­блем­ної зо­ни, на­зва­ли їх псев­до­на­ба­ре­жни­ми. У цьо­му спи­ску — На­бе­ре­жне шо­се, від По­што­вої пло­щі до На­во­дни­цько­го пар­ку, На­бе­ре­жно-Ри­баль­ска до­ро­га та Дні­пров­ська на­бе­ре­жна (від Бе­ре­зня­ків до Осо­кор­ків).

Ке­рів­ник про­е­кту «Вкра­де­ний Дні­про» Оле­ксандр Окси­мець до­дає, що до ді­ля­нок з про­блем­ним до­сту­пом за­ра­ху­ва­ли й та­кі мі­сця, де ча­гар­ни­ки ускла­дню­ють або уне­мо­жлив­лю­ють до­ступ до во­ди, або жбе­рег до­сить за­ха­ра­ще­ний: «Ча­сти­на на­бе­ре­жної вза­га­лі не­до­сту­пна, бо там за­ро­слі та ча­гар­ни­ки, при то­му, що там ба­га­то жи­тло­вих ма­си­вів, на­при­клад, Рай­ду­жний, Тро­є­щи­на. На лі­во­му бе­ре­зі ча­гар­ни­ки по­чи­на­ю­ться на пів­но­чі та тя­гну­ться від Тро­є­щи­ни май­же до ме­тро «Лі­в­обе­ре­жна», а та­ко­жна південь від ме­тро «Сла­ву­тич». На пра­во­му бе­ре­зі до ці­єї ка­те­го­рії по­тра­пив пра­кти­чно увесь бе­рег від пром­зо­ни на Ви­ду­би­чах вниз по те­чії Дні­пра. Ці мі­сця та­ко­жв­тра­че­ні для ки­ян».

150 ПАР­КА­НІВ НЕСМАКУ

Тре­тя ка­те­го­рія при­бе­ре­жної зо­ни (30%) — це бе­ре­ги із за­кри­тим до­сту­пом. Най­про­блем­ні­ши­ми екс­пер­ти вва­жа­ють Ри­баль­ський острів, за­то­ки Га­вань та Те­ли­чку на Ви­ду­би­чах, до­да­ють пор­ти та при­ча­ли, яхтклу­би та ре­сто­ра­ни. «Це за­ки­ну­ті пром­зо­ни, ко­ли за­во­ди вже не пра­цю­ють, але на­пів­зруй­но­ва­ні бу­дів­лі сто­ять. Це без­кі­не­чні пар­ка­ни, ко­три­ми ого­ро­джу­ють но­ві бу­дів­ни­цтва, що біль­ше для лі­во­го бе­ре­га ха­ра­ктер­но, та най­біль­ше пар­ка­нів на пів­дні Ки­є­ва, у ра­йо­ні Осо­кор­ки-да­чі та Жу­ків острів. Під час до­слі­дже­н­ня ми на­ра­ху­ва­ли 150 пар­ка­нів, — роз­по­від­ає Ро­ман Куль­чин­ський. — Ме­не вра­зив не­смак лю­дей, які за­бу­до­ву­ють Дні­про. Я по­ба­чив ли­ше один бу­ди­нок, зро­бле­ний зі сма­ком на бе-

На дум­ку Гри­го­рія Мель­ни­чу­ка, спів­ко­ор­ди­на­то­ра мі­ської Ра­ди з пи­тань ур­ба­ні­сти­ки, сто­ли­ці тре­ба від­мов­ля­ти­ся від про­ми­сло­во­го ви­ко­ри­ста­н­ня Дні­пра і йти шля­хом єв­ро­пей­ських міст, ко­ли за­про­ва­джу­ю­ться про­е­кти ре­но­ва­ції те­ри­то­рій бі­ля рі­чок. «У Се­у­лі у мі­льярд до­ла­рів обі­йшов­ся де­мон­та­ждо­ро­ги над одні­єю з рі­чок. А в Па­ри­жі бу­ли ці­ка­ві екс­пе­ри­мен­ти, як при­вчи­ти лю­дей до то­го, що на­бе­ре­жна Се­ни має бу­ти віль­ною. Спо­ча­тку пе­ре­кри­ва­ли до­ро­гу на кіль­ка днів, по­тім на лі­то, по­тім пе­ре­тво­ри­ли про­їжджу ча­сти­ну на пляж, і вре­шті па­ри­жа­ни ви­рі­ши­ли, що хо­чуть ма­ти не до­ро­гу бі­ля во­ди, а віль­ну те­ри­то­рію, — роз­по­від­ає Мель­ни­чук. — А у нас всі розв’яз­ки у мі­сті бу­ду­ва­ли бі­ля рі­чки, на на­бе­ре­жних, та ж По­што­ва площа, міст Па­то­на, Кор­чу­ва­те. Спо­ді­ва­ю­ся, що з ча­сом змі­ни­мо цю тен­ден­цію».

Аби до­че­ка­ти­ся змін, тре­ба до­но­си­ти свої ідеї до пред­став­ни­ків вла­ди. Са­ме це і зби­ра­ю­ться ро­би­ти уча­сни­ки про­е­кту: про­ве­сти дис­ку­сію з за­лу­че­н­ням еко­но­мі­стів, еко­ло­гів та ур­ба­ні­стів, а на­пра­цьо­ва­ні ре­ко­мен­да­ції по­тім ро­зі­сла­ти чи­нов­ни­кам. На дум­ку Ро­ма­на Куль­чин­сько­го, вже за­раз мі­ська вла­да мо­же ро­би­ти пер­ші кро­ки: зна­йти ко­шти у бю­дже­ті та по­збу­ти­ся усіх пар­ка­нів, що обме­жу­ють до­ступ до во­ди, а на їхньо­му мі­сці обла­шту­ва­ти пі­шо­хі­дні до­ріж­ки. І якщо у цей крок хоч тро­хи ві­ри­ться, за умо­ви, що гро­ма­да справ­ді силь­но на­ти­сне на вла­ду, то ні­ку­ди жне по­ді­ну­ться зве­де­ні на бе­ре­зі Дні­пра ко­те­джі та да­чі, на­вряд чи зна­йду­ться ко­шти на де­мон­таж за­ки­ну­тих за­во­дів. І чи від­мов­ля­ться за­бу­дов­ни­ки від сво­їх по­ми­слів, роз­по­чав­ши чи за­вер­шу­ю­чи бу­дів­ни­цтво ви­со­ток впри­тул до Дні­пра, за­ма­ню­ю­чи по­ку­пців са­ме близь­кі­стю до во­ди, що рі­чка бу­де ли­ше їхньою? Одно­зна­чно про цю про­бле­му вар­то го­во­ри­ти. Мо­же, по­чу­ють.

ФО­ТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ОНОВ­ЛЕ­НА НА­БЕ­РЕ­ЖНА ПО­БЛИ­ЗУ ПО­ШТО­ВОЇ ПЛО­ЩІ НЕ СТА­ЛА БІЛЬШ ДРУЖНЬОЮ ДЛЯ КИ­ЯН. ПРО­ГУ­ЛЯН­КА З РО­ДИ­НОЮ АБО ДРУ­ЗЯ­МИ ТУТ, ШВИД­ШЕ ЗА ВСЕ, НЕ ПРИ­НЕ­СЕ ОСО­БЛИ­ВО­ГО ЗА­ДО­ВО­ЛЕ­Н­НЯ, АДЖЕ ГУ­ЛЯ­ТИ ДО­ВЕ­ДЕ­ТЬСЯ НЕ БІ­ЛЯ ВО­ДИ, А МІЖ ПАРКОВКОЮ І ТРА­СОЮ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.