Ко­ли кра­ї­на «йде» з ма­пи сві­ту. Куль­тур­ної

Den (Ukrainian) - - Культура - Лі­дія НОВОХАТЬКО

УБоль­ца­но (Іта­лія) про­йшов 60-й юві­лей­ний Між­на­ро­дний кон­курс пі­а­ні­стів ім. Фер­руч­чо Бу­зо­ні — пер­шо­го ла­у­ре­а­та Пер­шо­го му­зи­чно­го кон­кур­су іме­ні Ан­то­на Ру­бін­штей­на (до ре­чі, чле­ном жу­рі на ньо­му був ди­ре­ктор Ки­їв­сько­го му­зи­чно­го учи­ли­ща Во­ло­ди­мир В’яче­сла­во­вич Пу­халь­ський). Як і ра­ні­ше укра­їн­ську фор­те­пі­ан­ну шко­лу бу­ло ви­со­ко оці­не­но, київський пі­а­ніст Ро­ман Ло­па­тин­ський із бли­ску­чою вір­ту­о­зні­стю здо­лав не­ймо­вір­но важ­кий «ма­ра­фон» зма­га­н­ня — 6 ту­рів і отри­мав 3-ю пре­мію і приз пу­блі­ки. Пе­ре­мо­га на відомому кон­кур­сі, який є чле­ном Все­сві­тньої фе­де­ра­ції між­на­ро­дних му­зи­чних кон­кур­сів, зав­жди від­кри­ває но­ві мо­жли­во­сті для му­зи­кан­та: про­фе­сій­не ви­зна­н­ня, кон­цер­ти, подаль­ше ви­ко­нав­ське про­су­ва­н­ня, спів­пра­ця з ко­ле­кти­ва­ми. Про це то­чно знає Ро­ман, адже йо­го пер­шу зо­ло­ту ме­даль на кон­кур­сі Все­сві­тньої фе­де­ра­ції бу­ло отри­ма­но ще 2010 ро­ку в Ки­є­ві, на Між­на­ро­дно­му кон­кур­сі мо­ло­дих пі­а­ні­стів пам’яті Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ві­ца.

Ни­ні ла­у­ре­а­ти Кон­кур­су ім. Го­ро­ві­ца про­дов­жу­ють за­во­йо­ву­ва­ти при­зи на най­ві­до­мі­ших сві­то­вих зма­га­н­нях, то­ді як сам Кон­курс Го­ро­ві­ца, укра­їн­ський му­зи­чний бренд ві­до­мий у всьо­му сві­ті, вже два ро­ки по­спіль пе­ре­но­си­ти­ся.

Про пре­сти­жУкра­ї­ни на все­сві­тній аре­ні з мо­ло­дим, та­ла­но­ви­тим пі­а­ні­стом Ро­ма­ном Ло­па­тин­ським і ге­не­раль­ним ди­ре­кто­ром Між­на­ро­дно­го кон­кур­су пі­а­ні­стів пам’яті Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ві­ца Юрі­єм Зіль­бер­ма­ном.

Чим мо­же ста­ти для Укра­ї­ни тре­тє пе­ре­не­се­н­ня Кон­кур­су пам’яті Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ві­ца

«КРА­ЩЕ МЕН­ШЕ, АЛЕ МАСШТАБНІШЕ І ЯКІ­СНІ­ШЕ»

— У на­шій кра­ї­ні, на жаль, на куль­ту­ру не за­ли­ша­є­ться у чи­нов­ни­ків ба­жа­н­ня і фі­нан­сів. А в Єв­ро­пі бу­ти пе­да­го­гом, ви­ко­нав­цем, слу­ха­чем — пре­сти­жно, — роз­по­вів Ро­ман ЛО­ПА­ТИН­СЬКИЙ. — До му­зи­ки у слу­ха­чів на За­хо­ді є ве­ли­кий ін­те­рес, а по­пит на­ро­джує ін­те­рес і ба­жа­н­ня ор­га­ні­зо­ву­ва­ти за­хо­ди, і з’яв­ля­є­ться фінансова під­трим­ка. Я по­мі­тив, що в на­шій кра­ї­ні, чим мен­ше мі­сто, тим біль­ший ін­те­рес до му­зи­ки. Їм важ­ко за­про­си­ти ви­ко­нав­ців, але цін­ність ви­сту­пів для лю­дей там зна­чно біль­ша. Знаю лю­дей, які, ма­ю­чи зов­сім скром­ні фі­нан­со­ві мо­жли­во­сті, ро­блять при­го­лом­шли­ві про­е­кти в Укра­ї­ні.

— За­раз ду­же ба­га­то та­ла­но­ви­тих ви­ко­нав­ців, а як мо­жна за­яви­ти про се­бе і зна­йти свою про­фе­сій­ну ні­шу?

— Ни­ні ве­ли­че­зна кон­ку­рен­ція се­ред ви­ко­нав­ців у всьо­му сві­ті. Ба­га­то хто вже на­вчив­ся гра­ти швид­ко, чи­сто, го­ло­сно. Му­зи­кант мо­же за­яви­ти про се­бе ли­ше якщо бе­ре участь і пе­ре­ма­гає на пре­сти­жних кон­кур­сах. Але на­віть якщо ти ви­гра­єш пер­шу пре­мію кон­кур­су, це не дасть то­бі за­без­пе­че­ну кон­цер­тну ді­яль­ність. Най­ча­сті­ше пі­сля пе­ре­мо­ги ти два ро­ки ві­ді­гра­єш свої кон­цер­ти, мо­жли­во, десь до­по­ма­га­ють аген­ти. А по­тім зно­ву по­ви­нен до­во­ди­ти свій рі­вень, по­стій­но під­твер­джу­ю­чи май­стер­ність. Мо­жли­во, ли­ше 3-4 пе­ре­мо­ги, да­ють ста­біль­ний успіх і по­пу­ляр­ність.

Я не лю­блю кон­кур­си, але ро­зу­мію, що в них по­трі­бно бра­ти участь. Для під­го­тов­ки зав­жди по­трі­бен не ли­ше час, але й гро­ші. Брав участь у не­ве­ли­ких кон­кур­сах у Іта­лії та Фран­ції. З ча­сом я зро­зу­мів, що кра­ще аку­му­лю­ва­ти си­ли і го­ту­ва­ти­ся до ве­ли­ких кон­кур­сів, тоб­то до най­більш пре­сти­жних, та­ких, що вхо­дять до Все­сві­тньої фе­де­ра­ції між­на­ро­дних му­зи­чних кон­кур­сів (WFIMC). Кра­ще мен­ше, але масштабніше і які­сні­ше! Хай це бу­де важ­че, з ви­тра­тою ве­ли­ких зу­силь (адже ви­мо­ги до про­гра­ми на­ба­га­то сер­йо­зні­ші і шир­ші). На­віть якщо ти не до­хо­диш до фі­на­лу зав­жди є ймо­вір­ність, що те­бе від­зна­чать аген­ти, ім­пре­са­ріо, ти спо­до­ба­є­шся, і те­бе за­про­сять на га­стро­лі. А пе­ре­мо­га дає ще й фі­нан­со­ву під­трим­ку пі­а­ні­сто­ві, ста­біль­ні ан­га­же­мен­ти. Фа­кти­чно всі ві­до­мі пре­сти­жні кон­кур­си — це чле­ни Все­сві­тньої фе­де­ра­ції між­на­ро­дних му­зи­чних кон­кур­сів. До них зав­жди при­ку­то біль­ше ува­ги гро­мад­сько­сті та куль­тур­них ді­я­чів. Для ко­жної кра­ї­ни ду­же ва­жли­во ма­ти й під­три­му­ва­ти та­кі кон­кур­си. Адже це її імідж на сві­то­вій му­зи­чній аре­ні. Окрім то­го, якщо ти по­тра­пив до трій­ки фі­на­лі­стів або пе­ре­міг, то мо­жеш про­тя­гом двох ро­ків бра­ти участь у кон­кур­сах фе­де­ра­ції вже не про­хо­дя­чи від­бір­ний тур. Існує си­сте­ма спів­пра­ці між­кон­кур­са­ми фе­де­ра­ції, обмі­нів і асо­ці­а­тив­ної під­трим­ки. Так на Кон­кур­сі Ф. Бу­зо­ні бу­ло вру­че­но спец­приз «За кра­ще ви­ко­на­н­ня тво­ру Шо­пе­на». Йо­го на­дав Поль­ський ін­сти­тут Ф. Шо­пе­на і тим са­мим про­а­нон­су­вав, що не­за­ба­ром від­бу­де­ться кон­курс Шо­пе­на.

— Роз­ка­жи де­таль­ні­ше про Між­на­ро­дний кон­курс ім. Фер­руч­чо Бу­зо­ні

— За­раз я зі­грав 4 ту­ри Між­на­ро­дно­го кон­кур­су Фер­руч­чо Бу­зо­ні, але на­справ­ді в кон­кур­сі їх 6. Адже спо­ча­тку по­дав до­ку­мен­ти з ві­део— і ау­діо— за­пи­са­ми на кон­курс, а це бу- ло ще в черв­ні 2014 р. (це був пер­ший тур). З 300 за­явок до­бра­ли близь­ко 140-а уча­сни­ків на дру­гий тур, так зва­ний Live. У сер­пні по­трі­бно бу­ло зі­гра­ти 2 етю­ди і п’єсу і в жов­тні бу­ло ого­ло­ше­но 27 кан­ди­да­тів, які про­йшли, і їх бу­ло за­про­ше­но до Боль­ца­но. Кон­курс ду­же важ­кий, ве­ли­че­зна про­гра­ма. По­трі­бно бу­ло під­го­ту­ва­ти 4 ту­ри: 2 соль­них (45 хви­лин і 60 хви­лин му­зи­ки) і III і IV — ор­ке­стро­ві (III — зі­гра­ти один з кон­цер­тів Бе­тхо­ве­на, IV — один зі спи­ску ро­ман­ти­чних кон­цер­тів).

Це був 60-й юві­лей­ний кон­курс і бу­ло за­про­ше­но 11 чле­нів жу­рі — всі пе­ре­мож­ці, тоб­то ла­у­ре­а­ти пер­ших пре­мій Кон­кур­су Ф. Бу­зо­ні. Це не ли­ше пе­да­го­ги, але й ви­ко­нав­ці, які ак- тив­но ви­сту­па­ють. Кон­курс під­три­мує і за­охо­чує спіл­ку­ва­н­ня уча­сни­ків із чле­на­ми жу­рі, це ду­же ва­жли­во. Але ме­ні по­та­ла­ни­ло ще біль­ше, адже пі­сля кон­кур­су їхав у одно­му по­тя­зі до Мі­ла­ну з чле­ном жу­рі Оле­ксан­дром Штар­кма­ном і ми про­го­во­ри­ли три го­ди­ни, а по­тім до Ки­є­ва я ле­тів зі ще одним — Бо­ри­сом Бло­хом (та­кож­чле­ном жу­рі Кон­кур­су Ф.Бу­зо­ні).

— Що для те­бе озна­чає III мі­сце і приз пу­блі­ки на Кон­кур­сі Ф. Бу­зо­ні?

— На кон­кур­сі про­зву­ча­ло, що 2011 ро­ку на 58-му Між­на­ро­дно­му кон­кур­сі Ф. Бу­зо­ні II пре­мію отри­мав укра­ї­нець Ан­то­ній Ба­ри­шев­ський, а те­пер ми на­го­ро­джу­є­мо ін­шо­го пі­а­ні­ста — укра­їн­ця Ро­ма­на Ло­па­тин­сько­го. Я пред­став­ляв на­шу кра­ї­ну і ду­же гор­дий цим фа­ктом. Ва­жли­во від­зна­чи­ти, що Ба­ри­шев­ський і я — ла­у­ре­а­ти Між­на­ро­дно­го кон­кур­су мо­ло­дих пі­а­ні­стів пам’яті Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ві­ца, кон­кур­су, який про­хо­дить у Ки­є­ві і вхо­дить до скла­ду Все­сві­тньої фе­де­ра­ції між­на­ро­дних му­зи­чних кон­кур­сів. Ви­хо­дить, що зайняв при­зо­ві мі­сця в двох ві­до­мих пре­сти­жних кон­кур­сах.

Та­кож­чле­ни жу­рі за­зна­чи­ли, що я отри­мав один із най­ва­жли­ві­ших спе­ці­аль­них при­зів: «Приз пу­блі­ки». Пе­ред пер­шим ту­ром ду­же хви­лю­вав­ся, пе­ред дру­гим — тро­хи мен­ше, а на остан­ніх двох — хви­лю­ва­н­ня зов­сім пі­шло. Все це зав­дя­ки га­ря­чій під­трим­ці пу­блі­ки, я від­чу­вав, що ми на одній хви­лі і у ме­не ви­хо­дить при­ва­блю­ва­ти слу­ха­чів до му­зи­ки, яку ви­ко­ную. Та­ко­жв­дя­чний му­зи­кан­там Ор­ке­стру ім. Й. Гай­дна. Вже на ре­пе­ти­ції у нас вда­ло­ся ство­ри­ти пра­виль­ну енер­ге­ти­ку, адже це вкрай ва­жли­во. Пам’ятаю, ко­лись я грав у Ні­меч­чи­ні з Ра­діо­ор­ке­стром Ба­ва­рії і за­пам’ятав­ся один із пун­ктів кон­тра­кту, який зву­чав при­бли­зно так: ви зо­бов’яза­ні ви­кла­да­ти­ся на всі 100% на­віть під час ре­пе­ти­цій. По­трі­бно вмі­ти роз­кри­ва­ти­ся ма­кси­маль­но до ви­сту­пу. Зви­чай­но, всі бе­ре­жуть си­ли в день кон­цер­ту і на ге­не­раль­ній ре­пе­ти­ції, але до цьо­го не­об­хі­дно пра­цю­ва­ти на пов­ну си­лу. Ко­ли я граю з ор­ке­стром, то пра­гну не бу­ти его­їсти­чним со­лі­стом, хо­чу ста­ти єди­ним ме­ха­ні­змом з ор­ке­стром. Якщо чу­єш, що ор­кестр за­раз роз­па­да­ти­ме­ться, то не по­трі­бно за­хо­ди­ти впе­ред. Я за­йма­ю­ся сим­фо­ні­чним ди­ри­гу­ва­н­ням, ро­зу­мію, що осно­ва — це вза­є­мо­дія і вза­є­мо­до­по­мо­га під час ви­ко­на­н­ня.

За­раз у ме­не но­вий до­ро­го­вказ — Між­на­ро­дний кон­курс у Ха­ма­ма­тсу (та­кож­член Все­сві­тньої фе­де­ра­ції між­на­ро­дних му­зи­чних кон­кур­сів). Вже за­ли­ши­ло­ся зов­сім ма­ло ча­су для під­го­тов­ки, кон­курс стар­тує 21 ли­сто­па­да в Япо­нії.

«РЕ­ЗУЛЬ­ТАТ ВИ­ПРАВ­ДО­ВУЄ ВСЕ!»

Юрій Зіль­бер­ман, ге­не­раль­ний ди­ре­ктор Між­на­ро­дно­го кон­кур­су пі­а­ні­стів пам’яті Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ві­ца:

— Ро­ман роз­по­від­ає все так глад­ко і спо­кій­но, але го­во­рить про ка­тор­жну пра­цю під­го­тов­ки, ко­ли во­на си­ді­ла за ро­я­лем по 8-10 го­дин на день, про свій стан «на­тя­гну­та стру­на», в яко­му пе­ре­бу­ва­єш пе­ред ви­хо­дом на сце­ну, про ви­сна­жли­ву на­пру­гу, в якій пе­ре­бу­вав про­тя­гом май­же мі­ся­ця? Хо­ча, мо­жли­во, це й пра­виль­но — не го­во­ри­ти про про­цес, адже ре­зуль­тат ви­прав­до­вує все! Ще в 2010 р., ко­ли Ро­ман брав участь у кон­кур­сі В. Го­ро­ві­ца, за­дов­го до сво­єї пе­ре­мо­ги (йшов ли­ше пер­ший тур), один із чле­нів жу­рі ска­зав ме­ні: «Ду­же яскра­вий пі­а­ніст! У ньо­го є май­бу­тнє». Пер­ша пре­мія, зо­ло­та ме­даль кон­кур­су В. Го­ро­ві­ца — це бу­ла спра­ве­дли­ва на­го­ро­да мо­ло­до­му та­ла­но­ви­то­му му­зи­кан­то­ві!

А ще ме­ні ду­же за­пам’ята­ло­ся ви­ко­на­н­ня Ро­ма­ном «Пе­тру­шки» І. Стра­він­сько­го в чу­до­во­му за­лі Yamaha в То­кіо. Бу­ло від­чу­т­тя, що ро­яль зву­чить у ти­ся­чах тем­брів! Адже це да­но на­віть не всім ве­ли­ким!

Сьо­го­дні Р. Ло­па­тин­ський — ла­у­ре­ат, пе­ре­мог­ти Кон­кур­су Го­ро­ві­ца, кон­кур­су, на який че­ка­ють со­тні пі­а­ні­стів і по­стій­но при­си­ла­ють за­яв­ки, кон­кур­су, яко­го вже не бу­ло два ро­ки!

— Роз­ка­жіть, як ре­а­гує Все­сві­тня фе­де­ра­ція на той факт, що Кон­курс Го­ро­ві­ца вже дві­чі бу­ло пе­ре­не­се­но?

— У трав­ні в Боль­ца­но (якраз там, де Ро­ман брав участь у кон­кур­сі Ф. Бу­зо­ні) про­хо­ди­ла Ге­не­раль­на асам­блея Все­сві­тньої фе­де­ра­ції між­на­ро­дних кон­кур­сів. Ге­не­раль­ний се­кре­тар Фе­де­ра­ції Ма­рі­а­на Грен­віг у при­ва­тній бе­сі­ді ска­за­ла: «Юрію, кон­курс не мо­же «про­пу­ска­ти» своє про­ве­де­н­ня два ра­зи по­спіль. Ти ри­зи­ку­єш! Адже кон­курс В. Го­ро­ві­ца — єди­ний від кра­ї­ни, пред­став­ле­ний у Фе­де­ра­ції. По­пе­редь сво­їх мі­ні­стрів: утре­тє кон­кур­су не бу­де — кра­ї­на «пі­де» з ма­пи сві­ту». Я, зви­чай­но, за­пев­няв її, що 2016 р. кон­курс не­о­дмін­но від­бу­де­ться. Але, при­їхав­ши до Ки­є­ва, вже не був на­стіль­ки впев­не­ним, біль­ше то­го, від­вер­то не ві­рив, що вда­сться «пе­ре­ла­ма­ти» ін­ди­фе­рен­тність на­ших ви­со-оо-оких на­чаль­ни­ків від куль­ту­ри.

Їх за­пев­не­н­ня в актив­ній «до­по­мо­зі» див­ним чи­ном по­єд­ну­ю­ться з ви­мо­гам «шу­ка­ти спон­со­рів». На чо­му ґрун­ту­є­ться та­ке дво­ру­шни­цтво, ко­ли, звер­та­ю­чись до ЗМІ — во­ни, ма­ло не зі сво­єї ки­ше­ні ви­йма­ють гро­ші на зли­ден­ну куль­ту­ру, а обер­та­ю­чись до те­бе — про­по­ну­є­ться са­мим «шу­ка­ти спон­со­рів»? Та на не­ком­пе­тен­тно­сті, а про­сто ка­жу­чи — на від­су­тно­сті еле­мен­тар­ної гра­мо­тно­сті. Адже ні для ко­го не є та­єм­ни­цею, що 99% про­від­них кон­кур­сів сві­ту (а їх у Все­сві­тній фе­де­ра­ції ли­ше 120) фі­нан­су­ю­ться або дер­жа­вою, або мі­ським бюджетом. Всі ці не­би­ли­ці про ве­ли­че­зні вне­ски «при­ва­тних осіб» — не біль­ше, ані­жро­змо­ви ба­бусь на ла­во­чці про «ти­ся­чі» у су­сі­да.

— Хто фі­нан­сує кон­кур­си Все­сві­тньої фе­де­ра­ції між­на­ро­дних му­зи­чних кон­кур­сів?

— Цьо­го ро­ку спе­ці­аль­но з’ясо­ву­вав бу­кваль­но в ко­жно­го з ди­ре­кто­рів кон­кур­сів і зро­зу­мів, що наш Між­на­ро­дний кон­курс мо­ло­дих пі­а­ні­стів пам’яті Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ві­ца, ні­чим не від­рі­зня­є­ться від ін­ших. Дій­сно, при­зо­вий фонд Ди­ре­кція будь-яко­го кон­кур­су пра­гне отри­ма­ти від ме­це­на­тів, оскіль­ки в будь-якій дер­жа­ві сві­ту ви­пла­та пре­мі­аль­но­го фон­ду утру­дне­на всі­ля­ки­ми юри­ди­чни­ми і фі­нан­со­ви­ми обме­же­н­ня­ми. Але орен­да за­лів, ор­ке­стрів, опла­та пра­ці жу­рі, опла­та пе­ре­бу­ва­н­ня уча­сни­ків — ці ви­тра­ти ЗАВ­ЖДИ бе­ре на се­бе фі­нан­су­ю­ча ор­га­ні­за­ція (а я вже під­кре­слю­вав, що це або дер­жа­ва, або мі­сто). То­му ска­за­ти на­ра­зі ні­чо­го не мо­жу, але впев­не­но­сті по­сту­по­во (з на­бли­же­н­ням Но­во­го ро­ку) стає все мен­ше.

— Чи мо­жли­во, що Кон­курс Го­ро­ві­ца не від­бу­де­ться і 2016 ро­ку?

— Уя­ві­мо: а що бу­де, ска­жі­мо, якщо в кві­тні кон­кур­су не бу­де? Що? Хто з уря­дов­ців цьо­го бо­ї­ться? Ну не бу­де та­кої кра­ї­ни Укра­ї­на у Все­сві­тній фе­де­ра­ції. Йо­го — уря­дов­ця хто­не­будь зви­ну­ва­тить? Ні. Він зав­жди зна­йде «вин­них», на­віть якщо гі­по­те­ти­чно пе­ред­ба­чи­ти, що та­ке пи­та­н­ня бу­де по­став­ле­но.

За­раз у Фе­де­ра­ції від Ро­сії — Кон­курс Чай­ков­сько­го в Мо­скві і Кон­курс І. Мра­він­сько­го в Пе­тер­бур­зі, від Укра­ї­ни — Кон­курс В. Го­ро­ві­ца, від Гру­зії — Кон­курс пі­а­ні­стів у Тбі­лі­сі, від Азер­бай­джа­ну (прийня­тий 2013 р. на Асам­блеї в Тель-Аві­ві) — Кон­курс у Ба­ку, від Вір­ме­нії (прийня­тий 2015 р. в Боль­ца­но) — Кон­курс А. Ха­ча­ту­ря­на в Єре­ва­ні. Все! А що бу­де 2016 — по­ди­ви­мо­ся!

РО­МАН ЛО­ПА­ТИН­СЬКИЙ

ЮРIЙ ЗIЛЬБЕРМАН

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.