Аб­со­лю­тний «нуль»

Ре­фле­ксія на не­що­дав­нє ін­терв’ю го­ло­ви На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Економіка - Тро­хим КО­ВАЛЬ­ЧУК, за­слу­же­ний ді­я­чна­у­ки і те­хні­ки Укра­ї­ни, про­фе­сор

Не­що­дав­но опу­блі­ко­ва­но чер­го­ве об’єм­не ін­терв’ю з го­ло­вою НБУ Ва­ле­рі­єю Гон­та­ре­вою. У пре­ам­бу­лі до роз­мо­ви іні­ці­а­то­ри ін­терв’ю за­го­стри­ли ува­гу на зло­бо­ден­них про­бле­мах, які пе­ре­жи­ває бан­ків­ська си­сте­ма, еко­но­мі­ка і су­спіль­ство остан­ні пів­то­ра ро­ку. Се­ред них та­кі:

Як мо­жна по­ясни­ти ту оче­ви­дність, що «ві­тчи­зня­на еко­но­мі­ка хоч і по­дає кон­вуль­сив­ні озна­ки жи­т­тя, все ще пе­ре­бу­ває в ко­ма­то­зно­му ста­ні»?

«Чо­му ста­ло­ся так, що «по­тен­цій­ні вну­трі­шні до­но­ри-вкла­дни­ки, не до­ві­ря­ють бан­кам та їхнім го­спо­да­рям, а ті, у свою чер­гу, — по­тен­цій­ним по­зи­чаль­ни­кам. Усі во­ни ра­зом не до­ві­ря­ють дер­жа­ві й так да­лі по ко­лу, що за­мкну­ло­ся»?

«Чи від­по­вість, на­ре­шті, й хто, за роз­гра­бу­ва­н­ня кра­ї­ни за­га­лом і бан­ків­ської си­сте­ми» зокре­ма?

Весь кон­текст за­пи­тань і за­ува­жень ав­то­ри­те­тних жур­на­лі­стів під­во­дить до ви­снов­ку, що за час ни­ні­шньо­го ке­рів­ни­цтва цен­траль­ним бан­ком дер­жа­ви бан­ків­ська си­сте­ма, і не в остан­ню чер­гу че­рез це на­ціо­наль­на еко­но­мі­ка, пе­ре­жи­ває за­гроз­ли­ву руй­на­цію.

На на­ше пе­ре­ко­на­н­ня, якраз де­стру­ктив­на мо­не­тар­на по­лі­ти­ка НБУ і, зокре­ма, фри­воль­не за­про­ва­дже­н­ня так зва­но­го гну­чко­го, пла­ва­ю­чо­го ва­лю­тно­го кур­су зу­мо­ви­ли ці дра­ма­ти­чні фі­нан­со­во-еко­но­мі­чні наслідки. Са­ме де­стру­ктив­ний мо­не­та­ризм спро­во­ку­вав пра­кти­ку без­пре­це­ден­тних адмі­ні­стра­тив­них обме­жень, які ни­ні за­знає не ли­ше фінансова й гро­шо­во­кре­ди­тна сфе­ри, а й ві­тчи­зня­ний бі­знес, на­ціо­наль­не го­спо­дар­ство, ши­ро­кий за­гал на­се­ле­н­ня.

БІЛЬ­ШІСТЬ ТАК ЗВА­НИХ БАН­КІВ-ЛІ­ДЕ­РІВ — ЦЕ «МИЙ­КИ», «ЗОМБІ» ТА «ПИЛОСМОКИ»

Пла­ва­ю­чий курс — це рин­ко­вий ін­ди­ка­тор для чі­тко унор­мо­ва­ної за­ко­но­дав­чо ста­лої та ефе­ктив­ної рин­ко­вої еко­но­мі­ки, яка спи­ра­є­ться на ді­є­зда­тні дер­жав­ні ін­сти­ту­ти. Укра­ї­на не від­по­від­ає вка­за­ним кри­те­рі­ям на­віть у мі­ні­маль­но на­бли­же­но­му кон­текс­ті. Однак, по­при це, ке­рів­ни­цтвом НБУ зі­гно­ро­ва­но кон­сти­ту­цій­ний ім­пе­ра­тив пря­мої дії, а са­ме ст. 99 Основ­но­го За­ко­ну, яка уза­ко­нює фі­ксо­ва­ний курс і го­во­рить: «За­без­пе­че­н­ня ста­біль­но­сті гро­шо­вої оди­ни­ці є основ­ною фун­кці­єю цен­траль­но­го бан­ку дер­жа­ви — На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни».

За остан­ні де­кіль­ка мі­ся­ців НБУ здій­снив про­це­ду­ру ви­ве­де­н­ня з гро­шо­во-фі­нан­со­во­го рин­ку 61 не­пла­то­спро­мо­жно­го бан­ку. Вті­ле­ні за­хо­ди вір­ні, хо­ча й здій­сне­ні з від­чу­тним за­пі­зне­н­ням. І най­більш­гір­кою є оче­ви­дність, що біль­шість так зва­них бан­ків-лі­де­рів — це «мий­ки», «зомбі» та «пилосмоки».

Три­ва­лий час да­ні про­це­си чо­мусь не бра­ли до ува­ги. У кін­це­во­му під­сум­ку ви­я­ви­ло­ся, що так зва­ні бан­ки-гі­ган­ти (хо­ча за мір­ка­ми рин­ко­во роз­ви­ну­тих кра­їн — це, на­справ­ді, бан­ки-кар­ли­ки) най­біль­ш­актив­но здій­сню­ють ко­ру­пці­о­ген­ну по­лі­ти­ку, злов­жи­ва­ють сво­їм мо­но­поль­ним ста­но­ви­щем. Тоб­то цен­траль­ний ре­гу­ля­тор не звик ді­я­ти на ви­пе­ре­дже­н­ня і в за­род­ку зни­щу­ва- ти хро­ні­чні кри­мі­наль­ні ді­я­н­ня олі­гар­хі­чних бан­ків­ських утво­рень...

Най­більш на­сто­ро­жує по­зи­ція цен­траль­но­го ре­гу­ля­то­ра «до­чи­сти­ти» ре­шту бан­ків ли­ше по одній при­чи­ні — то­му що во­ни во­ло­ді­ють не­зна­чни­ми акти­ва­ми. Ви­хо­дя­чи з та­кої по­зи­ції очіль­ни­ка цен­траль­но­го бан­ку, під за­гро­зою суб’єктив­но-во­льо­вих впли­вів пе­ре­бу­ває ще 85 бан­ків. Ке­рів­ник НБУ ствер­джує: «За­раз на 30 бан­ків при­па­дає 90% акти­вів. Це по су­ті й є бан­ків­ська си­сте­ма... Ре­шта ні­ко­му, зви­чай­но, не за­ва­жа­ють, та й не чи­нять прин­ци­по­во­го впли­ву на си­сте­му... І їх теж ще по­трі­бно «до­чи­сти­ти».

По­ді­бна мо­не­тар­на по­лі­ти­ка — це не­без­пе­чний при­мі­ти­візм. Якщо ді­я­ти та­ким чи­ном, то це все одно, що «при­йти та по­ві­си­ти на две­рях ко­мір­ний за­мок і на­пи­са­ти, що бан­ків­ської си­сте­ми не­має».

Сві­то­ва пра­кти­ка за­свід­чує, що у гро­шо­во-кре­ди­тній си­сте­мі фун­кціо­ну­ють (і так має бу­ти) ве­ли­кі, се­ре­дні й ма­лі бан­ки. Не­ве­ли­кі бан­ки, на від­мі­ну від ве­ли­ких, не зверх­ньо став­ля­ться до сво­їх клі­єн­тів, най­більш зо­рі­єн­то­ва­ні на вра­ху­ва­н­ня їхніх ін­те­ре­сів. Мій се­ми­рі­чний до­свід ро­бо­ти в бан­ків­ській си­сте­мі до­зво­ляє ро­би­ти са­ме та­кий ви­сно­вок. На­при­клад, ПАТ «АРКАДА» не є ве­ли­ким бан­ком. Однак це — єди­ний на ві­тчи­зня­них те­ре­нах кла­си­чний іпо­те­чний банк, який упро­довж двох де­ся­ти­літь ста­біль­но за­йма­є­ться бу­дів­ни­цтвом до­сту­пно­го жи­тла, за­до­воль­ня­ю­чи най­більш зло­бо­ден­ну по­тре­бу спів­ві­тчи­зни­ків.

ЯК РЕ­ФІ­НАН­СУ­ВА­Н­НЯ ВИ­ВО­ДЯТЬ В ОФШО­РИ. СХЕ­МИ

Лі­бе­раль­не став­ле­н­ня НБУ до ве­ли­ких бан­ків ли­ше то­му, що «хо­че ма­кси­маль­но лі­бе­ра­лі­зу­ва­ти ва­лю­тний ри­нок», уже зі­гра­ло злий жарт. Ке­рів­ни­ки си­стем­них бан­ків актив­но ви­во­ди­ли і про­дов­жу­ють це ро­би­ти ва­лю­тні ко­шти у да­ле­ке за­ру­біж­жя. Так, на­при­клад, ПАТ «Дель­та банк» без­пе­ре­шко­дно пе­ре­вів на кор­ра­хун­ки за­ру­бі­жних бан­ків ва­лю­тні аву­а­ри у та­ких роз­мі­рах: EAST-WEST United Bank S.A — 227,2 млн дол. США; Meinl Bank AG (Ав­стрія) — 87,2 млн дол. США; Bank FRICK AND CO.AG (Лі­хте­штейн) — 115,5 млн дол. США; Bank WINTER&CO.AC — 50,6 млн дол. США.

Най­не­без­пе­чні­шою є пра­кти­ка ви­ко­ри­ста­н­ня ре­фі­нан­со­вих ре­сур­сів для при­дба­н­ня ва­лю­ти з ме­тою її екс­пор­ту в офшор­ні зо­ни. Так, ли­ше 2014 ро­ку «Дель­та банк» отри­мав від Нац­бан­ку ре­фі­нан­су­ва­н­ня в об­ся­зі 10 млрд грн. На ча­сти­ну цих ко­штів банк при­дбав 535,3 млн дол. і пе­ре­ра­ху­вав їх за кор­дон на ко­ристь 12 пов’яза­них стру­ктур. У ці­ло­му ж бан­ки, які не­вдов­зі бу­ли ви­зна­ні не­пла­то­спро­мо­жни­ми, роз­мі­сти­ли на кор­ра­хун­ках за­ру­бі­жних бан­ків май­же 800 млн дол. США, що скла­ло май­же 18 млрд грн. І це да­ле­ко не кін­це­ва ци­фра.

Ве­ли­ки­ми бан­ка­ми де­кла­ру­ва­ла­ся но­мі­наль­на су­ма акти­вів по­над 86 млрд грн. Пі­сля де­таль­ної ін­вен­та­ри­за­ції та оцін­ки акти­вів Фон­дом га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб (да­лі — Фонд) не­пла­то­спро­мо­жних бан­ків за­зна­че­на су­ма змен­ши­ла­ся в 4,8 ра­зу і ста­но­ви­ла всьо­го 18 млрд грн. Фонд ви­ста­вив на про­даж за­яв­ле­ні акти­ви збан­кру­ті­лих бан­ків на су­му 8 млрд грн. Однак із кві­тня по ве­ре­сень вклю­чно ре­а­лі­зо­ва­но акти­вів усьо­го на су­му 372 млн грн.

Ство­рю­є­ться вра­же­н­ня, що ке­рів­ни­цтво НБУ із не­зро­зумі­лих при­чин за­тя­гу­ва­ло прийня­т­тя рі­ше­н­ня про не- пла­то­спро­мо­жність ве­ли­ких бан­ків, і з ве­ли­ким за­пі­зне­н­ням вво­ди­ло до них тим­ча­со­ву адмі­ні­стра­цію. Це до­зво­ля­ло вла­сни­кам бан­ків у най­сти­слі­ший тер­мін їх фі­нан­со­во ого­ля­ти. Во­дно­час із низь­ким ККД ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли­ся зна­чні су­ми ре­фі­нан­су­ва­н­ня, актив­но від­чу­жу­ва­ли­ся ма­те­рі­аль­ні акти­ви, здій­сню­ва­ло­ся за­си­л­ля «сміт­тє­вих» цін­них па­пе­рів то­що.

Так, за да­ни­ми Фон­ду, зби­тки у на­слі­док від­чу­же­н­ня акти­вів 14 бан­ка­ми за шту­чно за­ни­же­ни­ми ці­на­ми, які НБУ із за­пі­зне­н­ням ви­знав не­пла­то­спро­мо­жни­ми, скла­ли 4,9 млрд грн. Ви­ве­де­н­ня 22 бан­ка­ми май­на зпід за­ста­ви, йо­го пе­ре­оцін­ка або ж за­мі­на за­ста­ви па­ке­том «те­хні­чних» (чи­тай — сміт­тє­вих) цін­них па­пе­рів обі­йшла­ся в су­му по­над 12,5 млрд грн. Пе­ре­у­сту­пка пра­ва ви­мо­ги за кре­ди­та­ми (в то­му чи­слі фа­кто­рин­го­ві опе­ра­ції з пов’яза­ни­ми осо­ба­ми) скла­ла 12,43 млрд грн. Не­ці­льо­ве ви­ко­ри­ста­н­ня кре­ди­тних ко­штів бан­ків пе­ре­ви­щи­ло 5,5 млрд грн.

Та­ким чи­ном, за ви­ще за­зна­че­ни­ми на­прям­ка­ми за­сто­су­ва­н­ня лі­бе­ра­лі­зму при бан­ків­сько­му кон­тро­лі бан­ків че­рез без­кон­троль­ність цен­траль­но­го ре­гу­ля­то­ра су­спіль­ні втра­ти пе­ре­ви­щи­ли 53 млрд грн. І ні­хто при цьо­му не по­ніс ні най­мен­шої від­по­від­аль­но­сті. Пер­шо­чер­го­во це сто­су­є­ться ке­рів­ни­цтва НБУ.

«ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕ­ЗЕР­ВИ ДЕР­ЖА­ВИ» VS «МІЖ­НА­РО­ДНІ РЕ­ЗЕР­ВИ»

На за­ува­же­н­ня жур­на­лі­стів, що ва­лю­тні тран­ші МВФ не йдуть на під­трим­ку ре­аль­ної еко­но­мі­ки, Гонтарева від­по­ві­ла: «Так, усе йде у ва­лю­тні ре­зер­ви, які, на­га­дую, є осно­вою на­шої ж фі­нан­со­вої ста­біль­но­сті».

Во­дно­час не всім гро­ма­дя­нам Укра­ї­ни ві­до­мо, що дер­жав­ні ва­лю­тні за­па­си в Укра­ї­ні ли­ше умов­но облі­ко­ву­є­ться в НБУ, оскіль­ки мі­стя­ться на ра­хун­ках у США. Пі­сля на­да­н­ня ва­лю­тних тран­шів Укра­ї­ні ці су­ми фа­кти­чно не пе­ре­ти­на­ють укра­їн­ських кор­до­нів, а одра­зу ж зви­чно «за­зем­ля­ю­ться» в, так би мо­ви­ти, «між­на­ро­дних ре­зер­вах».

Ва­жли­во за­ува­жи­ти, що чин­не за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни чі­тко ви­зна­чає по­ня­т­тя «золотовалютні ре­зер­ви дер­жа­ви». Ні про які «між­на­ро­дні ре­зер­ви» не йде­ться. Та­ка ан­ти­дер­жав­на фри­воль­ність НБУ до­ро­го об­хо­ди­ться дер­жа­ві. Адже ці ко­шти го­стро не­об­хі­дні на­шій дер­жа­ві для ви­рі­ше­н­ня вкрай на­галь­них бор­го­вих про­блем та під­трим­ки на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки.

МВФ ви­ма­гає, щоб до кін­ця по­то­чно­го ро­ку су­ма «між­на­ро­дних ре­зер­вів» бу­ла не мен­ше ніж 18 млрд дол. Скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що ті 17,5 млрд дол., які МВФ бу­цім­то зо­бов’язав­ся по­зи­ча­ти Укра­ї­ні про­тя­гом чо­ти­рьох ро­ків, він фа­кти­чно здій­сню­ва­ти­ме за ра­ху­нок на­ших ва­лю­тних на­ко­пи­чень. Але — під від­со­тки і на не­о­ко­ло­ні­аль­них умо­вах.

Не­про­ду­ма­не й не­ви­прав­да­не за­про­ва­дже­н­ня пла­ва­ю­чо­го кур­су при­зве­ло до ра­пто­во­го й без­пре­це­ден­тно­го зне­ці­не­н­ня грив­ні та стрім­ко­го зро­ста­н­ня цін і та­ким чи­ном до від­по­від­но­го па­ді­н­ня ре­аль­ної зар­пла­ти зайня­то­го на­се­ле­н­ня та пен­сій. Однак це не є ар­гу­мен­том не­до­лу­гої мо­не­тар­ної по­лі­ти­ки для ке­рів­ни­ка НБУ. Нав­па­ки, во­на вва­жає, що «на­ша три­ра­зо­ва девальвація да­ла, м’яко ка­жу­чи, фо­ру всьо­му на­шо­му екс­пор­ту». Ро­бля­чи та­ке ви­прав­да­н­ня сво­їй по­лі­ти­ці, її ав­тор чо­мусь ігно­рує ту оче­ви­дність, що остан­нім ча­сом укра­їн­ський екс­порт ста­ло па­дає в об­ся­гах. І при­чи­ною цьо­го є адмі­ні­стра­тив­ні ле­ща­та, яки­ми злов­жи­ває цен­траль­ний банк, вті­лю­ю­чи цей са­мий «пла­ва­ю­чий» курс.

ПО­ЛІ­ТИ­КА ДЕСТРУКТИВНОГО ОПТИ­МІ­ЗМУ

На за­пи­та­н­ня жур­на­лі­стів: «Що, на ва­шу дум­ку, все-та­ки бу­ло го­лов­ною при­чи­ною ла­ви­ни не­що­дав­ніх бан­крутств?» — отри­ма­на від­по­відь аб­со­лю­тно су­пе­ре­чить здо­ро­во­му глу­зду: «То­му ми й на­ма­га­ли­ся ді­я­ти ви­ва­же­но. І впер­ше в істо­рії люд­ства до­мо­ви­ли­ся з МВФ про те, що на­ше зав­да­н­ня пі­сля про­ве­де­н­ня ді­а­гно­сти­ки і стре­сте­стів по­ля­гає в то­му, щоб до­ве­сти ка­пі­та­лі­за­цію бан­ків­ської си­сте­ми, здо­ро­вої її ча­сти­ни — як ви ду­ма­є­те, до якої ци­фри? До ну­ля!»

На чер­го­ве за­пи­та­н­ня: «Чи прав­да, що за по­пе­ре­дні­ми ре­зуль­та­та­ми стре­сте­стів тіль­ки в одно­го най­біль­шо­го бан­ку кра­ї­ни (йде­ться про «При­ват­банк». — Т. К.) ви­хо­дить по­тре­ба в ре­ка­пі­та­лі­за­ції мі­ні­мум на 40 млрд грн., а ін­сай­дер­ський порт­фель пе­ре­ви­щив на­віть най­смі­ли­ві­ші очі­ку­ва­н­ня», — від­по­відь бу­ла одно­зна­чною: «Не ко­мен­тую».

На за­пи­та­н­ня: «Як зро­би­ти так, щоб бан­ки на­ре­шті зно­ву по­ча­ли кре­ди­ту­ва­ти еко­но­мі­ку?» — від­по­відь бу­ла ла­ко­ні­чною: «Ре­аль­ний се­ктор і так пе­ре­кре­ди­то­ва­ний».

Мо­жна не сум­ні­ва­ти­ся, які ре­плі­ки по­чу­ла б го­ло­ва НБУ від ди­ре­ктор­сько­го кор­пу­су на­ціо­наль­но­го го­спо­дар­ства на та­кі за­пев­не­н­ня...

Так са­мо, якщо бра­ти до ува­ги ни­ні­шню си­ту­а­цію в бан­ків­ській си­сте­мі, мо­жна оха­ра­кте­ри­зу­ва­ти за­яву: «У нас бан­ків­ська си­сте­ма пе­ре­лі­кві­дна». І ра­зом з тим ви­зна­є­ться по­тре­ба в до­ка­пі­та­лі­за­ції бан­ків: «Ми ма­є­мо про­гра­му з до­ка­пі­та­лі­за­ції та згор­та­н­ня ін­сай­дер­сько­го кре­ди­ту­ва­н­ня, роз­ра­хо­ва­ну на чо­ти­ри ро­ки».

Іна­кше ка­жу­чи, ке­рів­ни­цтво НБУ не зби­ра­є­ться рі­шу­че бо­ро­ти­ся з ін­сай­де­ра­ми, тоб­то ни­ні­шньою пра­кти­кою кре­ди­ту­ва­н­ня по­зик пов’яза­ним з бан­ком осо­бам.

Зро­зумі­ло, що з та­кою сум­бур­ною мо­не­тар­ною «стра­те­гі­єю» ні­чо­го до­бро­го на ві­тчи­зня­ну бан­ків­ську си­сте­му не че­кає. Най­імо­вір­ні­ше — аб­со­лю­тний нуль.

Ва­ле­рія ГОНТАРЕВА, го­ло­ва НБУ: У на­сне­має зав­да­н­ня утри­му­ва­ти курс. На­ше зав­да­н­ня — ці­но­ва ста­біль­ність. Крім то­го, ми на­віть не с та­ви­мо жо­дних ко­ри­до­рів, — ска­за­ла во­на. — На сьо­го­дні На­ціо­наль­ний банк го­то­вий ку­пу­ва­ти ва­лю­ту за 21 грн, і ви ба­чи­те, що сьо­го­дні бан­ки про­да­ють нам ва­лю­ту за кур­сом 21» (з ін­терв’ю «Но­во­му вре­ме­ни» від 9 жов­тня)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.