Най­кри­ва­ві­ша су­бо­та Ту­реч­чи­ни

Екс­перт: «Цей те­ракт — пом­ста за те, що Ан­ка­ра по­слі­дов­но по­си­лює свою спів­пра­цю з НАТО і США»

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ігор САМОКИШ, «День»

Сьо­го­дні в Ту­реч­чи­ні за­вер­шив­ся три­ден­ний тра­ур за жер­тва­ми най­кри­ва­ві­шо­го в істо­рії кра­ї­ни те­ра­кту. Вна­слі­док двох ви­бу­хів, які про­лу­на­ли в су­бо­ту в Ан­ка­рі за­ги­ну­ло 97 лю­дей та ще 500 отри­ма­ли по­ра­н­ня. Тур­ки зби­ра­ли­ся на марш «Труд. Мир. Де­мо­кра­тія», який про­хо­див на під­трим­ку при­пи­не­н­ня кон­флі­кту між ту­ре­цькою вла­дою та Ро­бі­тни­чою пар­ті­єю Кур­ди­ста­ну (РПК). Де­мон­стра­цію, на по­ча­тку якої про­лу­на­ли ви­бу­хи, ор­га­ні­зу­ва­ли на знак про­те­сту про­ти від­нов­ле­н­ня вій­сько­во­го про­ти­сто­я­н­ня між уря­дом та Ро­бі­тни­чою пар­ті­єю Кур­ди­ста­ну. На мі­тин­гу бу­ли при­су­тні при­хиль­ни­ки про­курд­ської Де­мо­кра­ти­чної пар­тії на­ро­дів. Її лі­дер Се­ла­хат­тін Де­мір­таш зви­ну­ва­тив в ор­га­ні­за­ції на­па­ду вла­ду. Де­хто з опо­зи­ціо­не­рів на­віть на­тя­кає, що на­пе­ре­до­дні ви­бо­рів 1 ли­сто­па­да те­ракт зі­грає на ко­ристь пар­тії вла­ди, що ро­зі­грує кар­ту ста­біль­но­сті і за­хи­сту від курд­ської за­гро­зи. Крім то­го, опо­зи­ція ви­ну­ва­тить вла­ду у не­до­ста­тніх за­хо­дах без­пе­ки під час мир­но­го мар­шу та не­які­сній ро­бо­ті спец­служб, що не змо­гли по­пе­ре­ди­ти ата­ку двох ка­мі­ка­дзе. Во­дно­час лі­дер го­лов­ної опо­зи­цій­ної си­ли — Ре­спу­блі­кан­ської на­ро­дної пар­тії — Ке­маль Ки­лич­да­ро­глу за­явив: «Я не хо­чу ні­ко­го зви­ну­ва­чу­ва­ти сьо­го­дні. Але, зви­чай­но, не­об­хі­дно за­ду­ма­ти­ся над тим, як ке­ру­ють ці­єю кра­ї­ною. Адже ми мо­же­мо жи­ти мир­но всі ра­зом.Я вва­жаю, що мі­ні­стри вну­трі­шніх справ та юсти­ції ма­ють не­гай­но пі­ти у від­став­ку, якщо во­ни по­ва­жа­ють свій на­род та жертв те­ра­кту. Це їхня по­лі­ти­чна від­по­від­аль­ність,»

Від­по­від­аль­ність за зло­чин не взя­ла по­ки що жо­дна те­ро­ри­сти­чна ор­га­ні­за­ція. Тим ча­сом прем’єр-мі­ністр Ту­реч­чи­ни Ахмет Да­ву­то­глу за­явив, що у фо­ку­сі роз­слі­ду­ва­н­ня спра­ви про ви­бу­хи в Ан­ка­рі є екс­тре­міст­ське угру­по­ва­н­ня «Іслам­ська дер­жа­ва». Ви­сту­па­ю­чи на ту­ре­цько­му те­ле­ба­чен­ні Да­ву­то­глу за­явив, що слід­чі на­бли­зи­ли­ся до вста­нов­ле­н­ня одно­го з пі­до­зрю­ва­них че­рез тест ДНК. За йо­го сло­ва­ми, на­пад мав на ме­ті впли­ну­ти на ре­зуль­та­ти пар­ла­мент­ських ви­бо­рів, які від­бу­ду­ться 1 ли­сто­па­да.

Однак де­я­кі ана­лі­ти­ки вва­жа­ють, що за бом­бо­вим на­па­дом мо­жуть сто­я­ти ін­ші си­ли: «Мож- ли­во, це ІДІЛ, але не вар­то обме­жу­ва­ти­ся ці­єю вер­сі­єю. Адже це ду­же мас­шта­бний те­ракт, та­кий під си­лу ор­га­ні­зу­ва­ти ли­ше си­лам, по­ту­жні­шим за ІДІЛ, яким бу­дуть ви­гі­дні наслідки на­па­ду. Мо­жли­во, ІДІЛ про­сто хтось ви­ко­ри­став, як це вже тра­пля­ло­ся ра­ні­ше. Я ду­маю, що те­ракт пла­ну­вав­ся ки­мось ін­шим,» — го­во­рить ту­ре­цький огля­дач Ен­вер Се­згін.

Тим ча­сом си­ту­а­ція у Ту­реч­чи­ні не­спо­кій­на: у мі­сті Ді­яр­ба­кир про­курд­ська де­мон­стра­ція пе­ре­ро­сла у су­ти­чки з по­лі­ці­єю. Че­рез си­ло­ву опе­ра­цію про­ти курд­ських се­па­ра­ти­стів акти­ві­сти зви­ну­ва­чу­ють вла­ду у за­го­стрен­ні про­ти­сто­я­н­ня.

На­га­да­є­мо, 1 ли­сто­па­да у Ту­реч­чи­ні ма­ють від­бу­ти­ся до­ча­сні пар­ла­мент­ські ви­бо­ри — вже дру­гі за остан­ні 3 мі­ся­ці. Під час во­ле­ви­яв­ле­н­ня у черв­ні ке­рів­на Пар­тія спра­ве­дли­во­сті і роз­ви­тку на чо­лі з Ре­дже­пом Ер­до­га­ном впер­ше за 13 ро­ків втра­ти­ла біль­шість у пар­ла­мен­ті. Пе­ре­д­усім, че­рез не­спо­ді­ва­ний успіх про­курд­ської си­ли.

«День» звер­нув­ся до за­ві­ду­ва­ча від­ді­лу Істо­рії кра­їн Азії та Афри­ки Ін­сти­ту­ту Все­сві­тньої істо­рії НАН Укра­ї­ни В’яче­сла­ва ШВЕДА з про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти те, хто сто­їть за цим зло­чи­ном і як він впли­не на пар­ла­мент­ські ви­бо­ри, які прой­дуть у Ту­реч­чи­ні 1 ли­сто­па­да:

— Ни­ні Ту­реч­чи­на має ви­рі­шаль­не зна­че­н­ня у роз­гор­тан­ні успі­шної бо­роть­би між те­ро­ри­змом на Близь­ко­му і Се­ре­дньо­му Схо­ді, зокре­ма про­ти ІДІЛ. Ан­ка­ра від­чай­ду­шно бо­ре­ться не тіль­ки з ним, але й із курд­ськи­ми зброй­ни­ми угру­пу­ва­н­ня­ми, які взя­ли курс на під­рив пе­ре­мир’я, яко­го так дов­го до­ся­га­ли як ту­ре­цька вла­да, так і по­мір­ко­ва­ні курд­ські лі­де­ри.

Го­лов­ним зав­да­н­ням цьо­го жа­хли­во­го те­ра­кту бу­ло якраз «ней­тра­лі­зу­ва­ти» Ту­реч­чи­ну, як одно­го з го­лов­них скла­до­вих ан­ти­те­ро­ри­сти­чної бо­роть­би на Близь­ко­му і Се­ре­дньо­му Схо­ді — як про­ти ІДІЛ, ре­жи­му Ба­ша­ра Аса­да, так про­ти екс­тре­міст­ських угру­пу­вань, які на­ма­га­ю­ться пі­ді­рва­ти вну­трі­шню ста­біль­ність у Ту­реч­чи­ні.

Ду­маю, що за цим те­ра­ктом, ско­рі­ше всьо­го сто­їть Іслам­ська Дер­жа­ва. Не ви­клю­че­но, що во­ни під­три­му­ють зв’яз­ки з Ро­бі­тни­чою пар­ті­єю Кур­ди­ста­ну. Те­ракт в Ан­ка­рі — ду­же сер­йо­зна і при­скі­пли­во під­го­тов­ле­на опе­ра­ція, яку про­ве­ли ці не­лю­ди, щоб стру­со­ну­ти Ту­реч­чи­ну і нав’яза­ти їй па­ні­чні на­строї, при­ре­че­ність та зне­ві­ру у вла­сні си­ли. До то­го ж, у кра­ї­ні три­ває ви­бор­ча кам­па­нія...

Цей те­ракт — пом­ста за те, що Ан­ка­ра твер­до і по­слі­дов­но по­си­лює свою спів­пра­цю з НАТО і США. Во­ни на­да­ли зна­чну до­по­мо­гу Ан­ка­рі.

— Як ця тра­ге­дія впли­не на Ту­реч­чи­ну і, зокре­ма, на ви­бо­ри 1 ли­сто­па­да?

— Пре­зи­дент Ту­реч­чи­ни Ер­до­ган — силь­на осо­би­стість. Він має ве­ли­ку ха­ри­зму і йо­го під­три­мує біль­шість на­ро­ду. Йо­го пар­тне­ри по ко­а­лі­ції та най­ближ­че ото­че­н­ня — до­свід­че­ні по­лі­ти­ки. Ту­реч­чи­на твер­до про­дов­жить свою лі­нію, не­зва­жа­ю­чи на ці д уже стра­шні уда­ри. Во­на огов­та­є­ться, на до­по­мо­гу їй при­йдуть со­ю­зни­ки. Вре­шті-решт, Ту­реч­чи­на ще біль­ше зро­зу­міє, хто її справ­жні во­ро­ги, дру­зі і яким чи­ном во­на має да­лі про­во­ди­ти свою по­лі­ти­ку, щоб пе­ре­тво­ри­ти­ся на ста­біль­ну і пер­шу в істо­рії іслам­ську де­мо­кра­ти­чну дер­жа­ву.

— А як мо­же змі­ни­ти­ся пі­сля цьо­го зов­ні­шньо­по­лі­ти­чний ве­ктор Ан­ка­ри?

— Ми ба­чи­мо, що Ту­реч­чи­на від­хо­дить від стра­те­гі­чно­го пар­тнер­ства з Ро­сі­єю. Ан­ка­ра вже отри­ма­ла від Мо­скви де­кіль­ка від­чу­тних «уда­рів». Тур­ки ро­зу­мі­ють, що ни­ні­шній ре­жим в Ро­сії не є для них справ­жнім дру­гом. Ту­реч­чи­ні ду­же ва­жли­во про­дов­жи­ти ефе­ктив­ну по­лі­ти­ку іслам­ської опо­зи­ції в Си­рії. Ду­маю Ту­реч­чи­на не при­пи­нить ви­ма­га­ти від­хо­ду Аса­да від вла­ди в Си­рії.

Остан­ні по­дії ма­ють на­да­ти но­вий по­штовх ту­ре­цькій вла­ді, щоб удо­ско­на­ли­ти спів­пра­цю з НАТО, зокре­ма у бо­роть­бі про­ти те­ро­ри­зму, і під­ви­щи­ти роль му­суль­ман­ських кра­їн у цьо­му. Без ви­рі­шаль­ної уча­сті са­мих іслам­ських кра­їн, пе­ре­мо­га над те­ро­ри­змом не­мо­жли­ва.

ФО­ТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.