ГЛУХIВ: най­прин­ци­по­ві­ша БИ­ТВА

На­ро­дний де­пу­тат: «Сьо­го­дні в мі­сті від­бу­ва­є­ться про­ти­сто­я­н­ня між які­сно но­вою лю­ди­ною та став­ле­ни­ком олі­гар­хі­чної си­сте­ми із 1990-х»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Дми­тро КРИВЦУН, «День»

Си­ту­а­ція із ви­бо­ра­ми в Глу­хо­ві зна­ко­ва та сим­во­лі­чна з усіх то­чок зо­ру. Пі­сля ого­ло­ше­н­ня на­щад­ком сла­ве­тно­го укра­їн­сько­го ари­сто­кра­ти­чно­го ро­ду Терещенків — Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка про на­мір ба­ло­ту­ва­ти­ся на по­са­ду мі­сько­го го­ло­ви, тут роз­по­ча­ло­ся одне з най­прин­ци­по­ві­ших про­ти­сто­янь на мі­сце­вих пе­ре­го­нах-2015. З ко­жним днем бо­роть­ба стає все за­пе­клі­шою, бо «ці­на пи­та­н­ня» — якою бу­де до­ля ста­ро­дав­ньої геть­ман­ської сто­ли­ці. Чи за­ли­ши­ться Глу­хів уділь­ним кня­зів­ством ре­гіо­наль­но­го олі­гар­ха, або одним із пер­ших в Укра­ї­ні отри­має істо­ри­чний шанс для очи­ще­н­ня й роз­ви­тку. Зви­чай­но, ви­бір — за мі­сце­вою гро­ма­дою, яка має ви­зна­чи­ти­ся зі сво­їм подаль­шим шля­хом. Але існує ін­ша про­бле­ма — чи да­дуть при­ва­тні ін­те­ре­си окре­мих одіо­зних по­лі­ти­чних грав­ців зро­би­ти та­кий ви­бір глу­хів­ча­нам, адже ці ви­бо­ри ма­ти­муть зна­че­н­ня не тіль­ки для них, а і для всі­єї кра­ї­ни? Сьо­го­дні до прин­ци­по­во­го про­ти­сто­я­н­ня в Глу­хо­ві при­ку­та ува­га не тіль­ки ві­тчи­зня­них ЗМІ, але і сві­то­вих мас-ме­діа.

«У ГЛУ­ХО­ВІ Ж ВСІ КЛЮЧОВІ ПО­СА­ДИ ЗАЙМАЮТЬ СТАВЛЕНИКИ АН­ДРІЯ ДЕРКАЧА»

Щоб зро­зу­мі­ти осо­бли­вість ви­бо­рів у Глу­хо­ві, слід за­ну­ри­ти­ся у фор­маль­ні і не­фор­маль­ні зв’яз­ки, які існу­ють в мі­сце­вій по­лі­ти­ці. Ді­ю­чо­го ме­ра Глу­хо­ва Юрія Бур­ла­ку ЗМІ, гро­мад­ські акти­ві­сти і май­же всі спів­ро­змов­ни­ки «Дня» на­зи­ва­ють став­ле­ни­ком на­ро­дно­го де­пу­та­та й олі­гар­ха Ан­дрія Деркача.

Ан­дрій Дер­кач на­ро­див­ся у Дні­про­пе­тров­ську, за­кін­чив Ви­щу шко­ду КГБ, є си­ном екс-го­ло­ви Дер­жав­ної ми­тної слу­жби ( 1995- 1998) та СБУ (1998-2001) Ле­о­ні­да Деркача й хре­сни­ком Ле­о­ні­да Ку­чми. Ще один йо­го ро­дин­ний зв’язок — із Во­ло­ди­ми­ром Ли­тви­ном — їх ді­ти одру­жи­ли­ся ми­ну­ло­го ро­ку. Ця ро­дин­на близь­кість най­яскра­ві­ших пред­став­ни­ків «си­сте­ми Ку­чми» ста­ла одним із фа­кто­рів по­стій­но­го зна­хо­дже­н­ня Ан­дрія Деркача бі­ля « вла­дно­го пи­ро­га » . При Ку­чмі він був кон­суль­тан­том пре­зи­ден­та з зов­ні­шньо­еко­но­мі­чних пи­тань, пер­шим по­мі­чни­ком прем’єр-мі­ні­стра Укра­ї­ни Ва­ле­рія Пу­сто­вой­тен­ка, а в 2006- 2007 рр. був пре­зи­ден­том НАЕК«Енер­го­атом» та ген­ди­ре­кто­ром «Укра­том­про­му». В 2011-2013 рр. очо­лю­вав гру­пу ра­дни­ків прем’єр-мі­ні­стра Укра­ї­ни. Весь цей час з 1998 ро­ку він був на­ро­дним де­пу­та­том Укра­ї­ни ше­сти (!) скли­кань. У сфе­ру йо­го ін­те­ре­сів вхо­дить енер­ге­ти­ка і ме­ді­а­бі­знес — ТРК «Ера» ра­діо «Ера» і ін.

Ан­дрій Дер­кач є чи не на­йо­діо­зні­шим та най­ти­по­ві­шим пред­став­ни­ком вмі­н­ня при­сто­со­ву­ва­ти­ся та мі­мі­кру­ва­ти до но­вих по­лі­ти­чних умов. Він змі­нив не­злі­чен­ну кіль­кість по­лі­ти­чних сил: « Тру­до­ва Укра­ї­на » , « Со­цпар­тія » , « За єди­ну Укра­ї­ну! » , « Пар­тія ре­гіо­нів » , а за­раз є чле­ном гру­пи «Во­ля на­ро­ду». До то­го ж, встиг по­сто­я­ти на сце­ні по­ма­ран­че­во­го Май­да­ну, про­го­ло­су­ва­ти за «ди­кта­тор­ські за­ко­ни 16 сі­чня» та бу­ти одним із іні­ці­а­то­рів роз­ва­лу про­пре­зи­дент­ської ко­а­лі­ції в лю­то­му 2014 ро­ку. Сьо­го­дні він ра­зом із Во­ло­ди­ми­ром Ли­тви­ном, Оле­сем Дов­гим та Ми­хай­лом По­плав­ським вхо­дить до пар­ла­мент­ської гру­пи «Во­ля на­ро­ду».

З Глу­хо­вом та Сум­ською обла­стю Деркача в пер­шу чер­гу по­єд­нує ма­жо­ри­тар­ний округ №159, на яко­му він ба­ло­ту­є­ться із зав­зя­тою по­стій­ні­стю. До ре­чі, осо­бли­вість, яку під­кре­слю­ють мі­сце­ві акти­ві­сти в по­лі­ти­чній ді­яль­но­сті на­ро­дно­го де­пу­та­та, — ти­по­ва екс­плу­а­та­ція те­ми мо­сков­сько­го пра­во­слав’я та ве­те­ра­нів Дру­гої сві­то­вої. І сьо­го­дні на пів­но­чі Сум­щи­ни Дер­кач фа­кти­чно став «смо­тря­щим», де йо­му вда­ло­ся ство­ри­ти атмо­сфе­ру стра­ху, пов­ної ло­яль­но­сті з бо­ку пред­став­ни­ків вла­ди та мо­жли­вість ви­став­ля­ти сво­їх лю­дей на ключові по­са­ди. Че­рез цю не­без­пе­ку та вла­сне від­но­ше­н­ня до ви­бор­чо­го про­це­су у Глу­хо­ві на умо­вах ано­нім­но­сті з «Днем» по­спіл­ку­вав­ся один із мі­сце­вих гро­мад­ських акти­ві­стів, який роз­по­вів про те, як Сум­щи­на фа­кти­чно пе­ре­тво­ри­ла­ся на ва­саль­ний на­діл Деркача.

За йо­го сло­ва­ми, епо­пея з при­су­тні­стю Ан­дрія Деркача в обла­сті й Глу­хо­ві бе­ре свій по­ча­ток у бе­ре­зні 1998 ро­ку, ко­ли від­бу­ва­ли­ся мі­сце­ві та пар­ла­мент­ські ви­бо­ри. То­ді сам Дер­кач став на­ро­дним де­пу­та­том, а ме­ром мі­ста бу­ло пе­ре­о­бра­но Ми­ко­лу Деркача ( 1994- 2003). « Гра­до­на­чаль­ник здру­жив­ся із де­пу­та­том, ко­ли во­ни оби­два шу­ка­ли істо­ри­чне ко­рі­н­ня, — роз­по­від­ає наш спів­ро­змов­ник. — Ці лю­ди ви­яви­ли­ся не ро­ди­ча­ми, про­те по­ча­ли «плі­дну» спів­пра­цю. З тих пір Ан­дрій Дер­кач не ви­хо­дить з Глу­хо­ва. І за­ле­жно від то­го, у яку пар­тію він всту­пає, це про­е­кту­є­ться на глу­хів­ських по­лі­ти­ків, які ба­ло­ту­ю­ться від ці­єї ж пар­тії. І до сьо­го­дні­шньо­го дня — спо­ча­тку на пів­но­чі, а за­раз і в ці­ло­му по обла­сті, — впли­ває на всі роз­ста­нов­ки та рі­ше­н­ня».

Як роз­по­від­ає мі­сце­вий акти­віст, на чер­го­вих ви­бо­рах з яки­хось при­чин Ми­ко­ла Дер­кач не вла­шту­вав на­ро­дно­го де­пу­та­та і за­мість ньо­го ме­ром Глу­хо­ва хо­ті­ли при­зна­чи­ти «пра­ву ру­ку» Ан­дрія Деркача — ди­ре­кто­ра глу­хів­сько­го ТД «По­ліс­ся» Ана­то­лія Стрия. Але це не вда­ло­ся, то­му за­мість ньо­го ба­ло­ту­ва­ла­ся та ви­гра­ла Оле­на Мельник (2004-2010) від пар­тії СПУ — став­ле­ни­ця Ан­дрія Деркача, яка очо­лю­ва­ла глу­хів­ський мі­ський відділ куль­ту­ри. Пі­зні­ше і во­на бу­ла за­мі­не­на, то­му сьо­го­дні Мельник очо­лює обла­сний відділ куль­ту­ри в Су­мах. Ще один екс-мер Ми­ко­ла Дер­кач є де­пу­та­том Сум­ської обл­ра­ди та чле­ном гру­пи «Во­ля на­ро­ду».

«Ни­ні­шній мі­ський го­ло­ва Глу­хо­ва Юрій Бур­ла­ка (2010—2015) з’ явив­ся у яко­сті кан­ди­да­та че­рез близь­ко­го до Ан­дрія Деркача Оле­га Бо­я­рин­це­ва, яко­му той при­хо­ди­ться ку­мом, — про­дов­жує наш спів­бе­сі­дник. — Остан­ній був чле­ном глу­хів­сько­го вій­сько­во- па­трі­о­ти­чно­го клу­бу «Му­жність», в ньо­му Дер­кач ба­чив по­тен­ці­ал і пі­зні­ше зро­бив сво­їм по­мі­чни­ком у Ки­є­ві. Че­рез де­який час Бо­я­рин­це­ва бу­ло обра­но до Сум­ської обл­ра­ди, де він був пер­шим за­сту­пни­ком її го­ло­ви, а за­раз очо­лює най­біль­шу де­пу­тат­ську гру­пу з 24 чо­ло­вік « Во­ля на­ро­ду » . В свій час Ан­дрій Ле­о­ні­до­вич на­віть хо­тів зро­би­ти Бо­я­рин­це­ва за­сту­пни­ком го­ло­ви «Енер­го­ато­му». Юрій Бур­ла­ка був у мі­ській вла­ді ще з ча­сів Ми­ко­ли Деркача, до­ріс до за­сту­пни­ка ме­ра з со­ці­аль­них пи­тань і в ре­зуль­та­ті « до­си­дів » до по­са­ди ме­ра Глу­хо­ва. Ба­ло­ту­вав­ся він вже від Пар­тії ре­гіо­нів. На той мо­мент Ан­дрій Дер­кач був на­ро­дним де­пу­та­том від фра­кції ПР. В 2010 ро­ці гу­бер­на­то­ром обла­сті бу­ло при­зна­че­но Юрія Чми­ря. З цьо­го мо­мен­ту по­ча­ла­ся ера прав­лі­н­ня Пар­тії ре­гіо­нів у Сум­ській обла­сті, ко­ли вплив де­пу­та­та по­чав роз­по­всю­джу­ва­ти­ся на всю Сум­щи­ну. А вже пі­сля пре­зи­дент­ських ви­бо­рів 2014 ро­ку Дер­ка­чу до­зво­ли­ли за­йма­ти­ся всі­єю обла­стю за йо­го вне­сок у пе­ре­мо­гу Пе­тра По­ро­шен­ка на Сум­щи­ні».

Про осо­би­сті від­но­си­ни Ан­дрія Деркача із Пре­зи­ден­том «Дню» го­во­рить і на­ро­дний де­пу­тат Олег Ме­ду­ни­ця: «Дер­кач на­ма­га­є­ться здій­сню­ва­ти вплив на Пре­зи­ден­та По­ро­шен­ка. Він ві­ді­грав по­зи­тив­ну роль у руй­ну­ван­ні пар­ла­мент­ської біль­шо­сті Яну­ко­ви­ча — був одним з де­пу­та­тів, які по­ча­ли її роз­хи­ту­ва­ти. Але це не пов’яза­но з яки­мись по­лі­ти­чни­ми пе­ре­ко­на­н­ня­ми — ця лю­ди­на є кон’юн­ктур­ни­ком».

«В Глу­хо­ві ж всі ключові по­са­ди займають ставленики Деркача, — про­дов­жує Ме­ду­ни­ця. — На цій те­ри­то­рії Сум­щи­ни — ло­каль­но у глу­хів­сько­му ви­бор­чо­му окру­зі, де він зав­жди ба­ло­ту­є­ться на пар­ла­мент­ських ви­бо­рах, під ньо­го по­бу­до­ва­на вер­ти­каль вла­ди. Для Деркача це те­ри­то­рія, яка під­кре­слює йо­го са­мо­до­ста­тність і є дже­ре­лом вла­сно­го мар­но­слав­ства. Ту­ди він при­їжджає як Бай, до ньо­го при­хо­дять лю­ди із про­ха­н­ня­ми до­по­мог­ти «роз­ру­ли­ти» якісь пи­та­н­ня, а за це во­ни ма­ють за ньо­го про­го­ло­су­ва­ли. Дер­кач на ви­бо­рах вкла­дає в цей округ гро­ші — свої та бю­дже­тні. Ни­ні­шній гу­бер­на­тор Сум­щи­ни теж є за­ле­жним від ньо­го. По- пер­ше, всі де­пу­та­ти Деркача в Сум­ській обл­ра­ді го­ло­су­ва­ли за Кло­чка на по­са­ду го­ло­ви обла­сної ра­ди в бе­ре­зні 2014 ро­ку, по-дру­ге, Дер­кач під­три­мав і під­три­мує йо­го на по­са­ді гу­бер­на­то­ра. За це Ми­ко­ла Оле­ксі­йо­вич йо­му «вдя­чний». Так са­мо в обла­сній ра­ді є най­біль­ша гру­па «Во­ля на­ро­ду», яка впли­ває на прийня­т­тя рі­шень, для за­лу­че­н­ня до­да­тко­вих гро­шей, щоб лю­ди з кон­тро­льо­ва­них Дер­ка­чем те­ри­то­рій очо­лю­ва­ли якісь ва­жли­ві по­са­ди, як на­при­клад «Держ­стан­дарт» у Сум­ській обла­сті».

«До то­го ж, у Деркача у вла­сно­сті 60% акцій мі­сце­во­го ка­на­лу «Ака­дем ТV». За­раз цей ре­сурс ви­ко­ри­сто­ву­є­ться про­ти Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка», — до­дає на­ро­дний де­пу­тат, який від­кри­то під­три­мує Те­ре­щен­ка у бо­роть­бі за по­са­ду глу­хів­сько­го мі­сько­го го­ло­ви.

Тож основ­ний кон­ку­рент Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка — ді­ю­чий мер Глу­хо­ва Юрій Бур­ла­ка, який ни­ні ба­ло­ту­є­ться від пар­тії « Во­ля на­ро­ду » . До сло­ва, са­ме від ці­єї пар­тії сьо­го­дні ба­ло­ту­є­ться біль­шість чле­нів мі­ськи­кон­ко­му та пред­став­ни­ків мі­ської вла­ди. « Про зв’ яз­ки Деркача і ді­ю­чо­го ме­ра Бур­ла­ки ві­до­мо всім і всі мі­сце­ві ви­да­н­ня про це пи­шуть, — роз­по­від­ає гро­мад­ський акти­віст та пра­во­за­хи­сник Ру­слан Пав­лен­ко. — Ці лю­ди про­во­дять спіль­ні зу­стрі­чі, в мі­сце­вій га­зе­ті «Не­де­ля», яка фор­маль­но є не­за­ле­жною, але там є сто­рін­ка Деркача, та­кож ко­му­наль­на га­зе­та «На­ро­дна три­бу­на» пи­ше ли­ше про «по­дви­ги» Бур­ла­ки, Деркача та всі­єї їх ко­ман­ди. Всі по­дії на їх ко­ристь та­кож ви­сві­тлює сум­ський те­ле­ка­нал «Ака­дем TV».

Як роз­по­від­ає акти­віст, Ан­дрій Дер­кач осо­би­сто за­ймав­ся фор­му­ва­н­ням глу­хів­сько­го осе­ред­ку пар­тії «Со­лі­дар­ність-БПП»: «Там всю­ди йо­го ставленики, які си­дять в офі­сі йо­го при­ймаль­ні та га­зе­ти «Не­де­ля». В мі­ській ви­бор­чій ко­мі­сії ( МВК) во­ни та­кож со­лі­дар­ні із пред­став­ни­ка­ми «Во­лі на­ро­ду». Ви­хо­дить так, що ко­ли­шній ре­гіо­нал ке­рує осе­ред­ком пре­зи­дент­ської пар­тії».

Окрім цьо­го, Пав­лен­ко опи­сує при­ва­тну си­ло­ву стру­кту­ру, сфор­мо- ва­ну під егі­дою Ан­дрія Деркача: « На­ро­дний де­пу­тат на­віть ство­рив одне не­за­кон­не во­є­ні­зо­ва­не фор­му­ва­н­ня «Р-7». Зро­бив­ши гро­мад­ське об’єд­на­н­ня, їм «під шу­мок» зро­би­ли ста­тус те­ри­то­рі­аль­ної гро­мад­ської вар­ти, ку­пи­ли ав­тів­ки, трав­ма­ти­чну та на­рі­зну зброю, і те­пер во­ни їздять по мі­сту і всіх ля­ка­ють. Цю ор­га­ні­за­цію очо­лює по­мі­чник Деркача — Ва­ле­рій П’яти­гор. Пев­ний час я на­віть спів­пра­цю­вав із ор­га­ні­за­ці­єю « Р- 7 » , де во­ни від­кри­то ка­за- ли, що пра­цю­ють ли­ше на Деркача і на всіх ін­ших їм на­чха­ти. Не­спра­ве­дли­вість, яка ко­ї­ться у мі­сті на­стіль­ки яв­на та ви­хо­дить за будь-які рам­ки, що тер­пі­ти її вже не мо­жна — це тре­ба змі­ню­ва­ти».

«СЬО­ГО­ДНІ ПРО­ТИ ТЕ­РЕ­ЩЕН­КА ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ МЕ­ТО­ДИ, ЯКІ БУ­ЛИ ЗА ЧА­СІВ КУ­ЧМИ ТА ЯНУ­КО­ВИ­ЧА»

Вплив олі­гар­ха Ан­дрія Деркача в обла­сті та в кра­ї­ні важ­ко пе­ре­оці­ни­ти, тож весь адмі­ні­стра­тив­ний, фі­нан­со­вий і ме­дій­ний ре­сурс, по­мно­же­ний на бай­ду­жість дер­жав­ної вла­ди, сьо­го­дні пра­цює про­ти на­щад­ка зна­тно­го укра­їн­сько­го ро­ду про­ми­слов­ців- ме­це­на­тів. « Чор­ний пі­ар » , шту­чна бю­ро­кра­ти­чна тя­га­ни­на, бру­дні те­хно­ло­гії і ба­га­то ін­шо­го, що всти­гла по­ро­ди­ти олі­гар­хі­чна си­сте­ма за 24 ро­ки — з цим до­ве­ло­ся сти­кну­ти­ся Мі­ше­лю Те­ре­щен­ко, який по­вер­нув­ся на Ба­тьків­щи­ну пі­сля ба­га­то­рі­чної емі­гра­ції йо­го ро­ду.

« По­ру­ше­н­ня від­бу­ва­ю­ться по де­кіль­кох на­прям­ках, — роз­по­від­ає «Дню» дов­го­тер­мі­но­вий спо­сте­рі­гач за хо­дом мі­сце­вих ви­бо­рів у пів­ні­чних ра­йо­нах Сум­ської обла­сті від «ОПОРИ» Яро­слав Фурс. — По-пер­ше, це «чор­ний пі­ар» — в мі­сті роз­по­всю­джу­ю­ться не­ві­до­ма га­зе­та «Xpress» без ви­хі­дних да­них з яв­но не­прав­ди­вою ін­фор­ма­ці­єю про­ти кан­ди­да­та Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка. Існує га­зе­та «Не­де­ля», яка має від­но­ше­н­ня до на­ро­дно­го де­пу­та­та Ан­дрія Деркача і дру­кує та по­дає на сай­ті про­ти Те­ре­щен­ка ма­те­рі­а­ли, пов’яза­ні із кри­мі­наль­ни­ми спра­ва­ми про­ти йо­го ком­па­нії « Лі­нен оф Де­сна » . Слід за­зна­чи­ти, що да­ні спра­ви бу­ли від­кри­ті на по­ча­тку ви­бор­чо­го про­це­су, як тіль­ки Мішель Те­ре­щен­ко про­го­ло­сив про на­мір ба­ло­ту­ва­тись у ме­ри».

Як роз­по­від­ає Фурс, дру­гим на­прям­ком по­ру­шень є де­ста­бі­лі­за­ція ро­бо­ти Глу­хів­ської МВК: « Біль­шість у ній — пред­став­ни­ки пар­тій, які спо­від­у­ють де­мо­кра­ти­чні прин- ци­пи про­ве­де­н­ня ви­бо­рів і під­три­му­ють Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка. Ни­ні­шня біль­шість при­ймає рі­ше­н­ня, які йдуть у роз­різ із по­зи­ці­єю тих пред­став­ни­ків по­лі­ти­чних сил, які під­три­му­ють про­вла­дно­го кан­ди­да­та Юрія Бур­ла­ку. Від­по­від­но, ін­ша ча­сти­на ко­мі­сії на чо­лі з її го­ло­вою — пред­став­ни­цею « Опо­зи­цій­но­го бло­ку » Ні­ко­ла­єн­ко — на­ма­га­є­ться вста­но­ви­ти кон­троль над біль­ші­стю у ко­мі­сії. З її бо­ку з’яви­ли­ся за­яви у мі­лі­цію, у яких во­на зви­ну­ва­чує сво­го за­сту­пни­ка та се­кре­та­ря, що во­ни ні­би­то ви­кра­ли в неї до­ку­мен­ти та осо­би­сті ре­чі, а по­тім чи­ни­ли на неї тиск та по­гро­жу­ва­ли. За сло­ва­ми за­сту­пни­ка та се­кре­та­ря МВК, їм до­во­ди­ться ча­сто хо­ди­ти до мі­лі­ції, че­рез що ускла­дню­є­ться їх ро­бо­та у ко­мі­сії».

« Тре­тій на­пря­мок по­ру­шень: пред­став­ни­ки « Ба­тьків­щи­ни » та « Са­мо­по­мо­чі » скар­жа­ться, що від­бу­ва­є­ться тиск та по­гро­зи їх кан­ди­да­там до мі­ськра­ди, щоб ті зні­ма­ли свої кан­ди­да­ту­ри, — до­дає пред­став­ник « ОПОРИ » . — Ще один на­пря­мок — від­мо­ва у на­дан­ні при­мі­щень для про­ве­де­н­ня Мі­ше­лем Те­ре­щен­ком кон­фе­рен­цій, при­свя­че­них пер­спе­кти­вам роз­ви­тку мі­ста. Пер­шу кон­фе­рен­цію во­ни про­ве­ли в за­лі Агро­те­хні­чно­го ін­сти­ту­ту, а у дру­гій їм вже від­мо­ви­ли. До­во­ди­ло­ся її про­во­ди­ти в ра­йон­но­му Бу­дин­ку куль­ту­ри, але тут не­що­дав­но не да­ли про­ве­сти тре­тю кон­фе­рен­цію. Востан­нє пред­став­ни­ки шта­бу Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка звер­ну­ли­ся за про­ве­де­н­ням да­но­го за­хо­ду у мі­сько­му Па­ла­ці куль­ту­ри, але в чер­го­ве отри­ма­ли від­мо­ву. На про­ти­ва­гу цьо­му кан­ди­дат від вла­ди про­во­дить зу­стрі­чі із ви­бор­ця­ми у лі­кар­нях, на­вчаль­них за­кла­дах і т. ін. Окрім цьо­го, ко­ман­ді Те­ре­щен­ка не на­да­ли до­звіл в роз­мі­щен­ні ре­кла­ми на бі­гбор­дах, які зна­хо­дя­ться у ко­му­наль­ній вла­сно­сті. Ще один епі­зод сто­су­є­ться ба­не­ру на під­трим­ку Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка, який лю­ди роз­мі­сти­ли ззов­ні вла­сної квар­ти­ри. Їм при­йшла за­пи­ска без пе­ча­тки, але за під­пи­сом від­ді­лу ар­хі­те­кту­ри та мі­сто­бу­ду­ва­н­ня, що во­ни ні­би­то по­ру­шу­ють За­кон « Про ре­кла­му » . Фа­кти­чно, це є ти­ском на осіб, які роз­мі­сти­ли ре­кла­му».

Яро­слав Фурс під­би­ває під­сум­ки що­до ме­то­дів, які за­сто­со­ву­ю­ться про­ти Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка: «В ці­ло­му мо­жна ка­за­ти, що сьо­го­дні використовуються ті са­мі бру­дні ме­то­ди бо­роть­би, які ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли­ся за ча­сів Ку­чми та Яну­ко­ви­ча. В Глу­хо­ві зав­жди від­бу­вав­ся тиск на кан­ди­да­тів, чле­нів ко­мі­сій від опо­зи­цій­них до вла­ди по­лі­ти­чних сил, а в се­лах, які вхо­дять до да­но­го окру­гу, вза­га­лі від­бу­ва­ло­ся сва­ві­л­ля. Все це йде у роз­різ із між­на­род- ни­ми де­мо­кра­ти­чни­ми стан­дар­та­ми про­ве­де­н­ня пе­ред­ви­бор­чої бо­роть­би. І ви­гля­дає осо­бли­во бру­таль­но пі­сля Ре­во­лю­ції гі­дно­сті».

«В мі­лі­ції ме­ні роз­по­ві­ли, що на сьо­го­дні­шній день кіль­кість скарг та по­ру­шень пе­ред­ви­бор­чо­го про­це­су пе­ре­ви­щує по­ка­зни­ки всіх міст та обла­стей в Укра­ї­ні — ко­мен­тує «Дню» гро­мад­ський акти­віст та пра­во­за­хи­сник Ру­слан Пав­лен­ко. — Я за­йма­ю­ся юри­ди­чною пра­кти­кою і ду­же ча­сто сти­ка­ю­ся з фа­кта­ми кри­чу­щої не­спра­ве­дли­во­сті, то­му ко­ли ми за­ре­є­стру­ва­ли глу­хів­ське мі­ське від­ді­ле­н­ня на­шої пра­во­за­хи­сної ор­га­ні­за­ції, ми по­ба­чи­ли ко­ло­саль­ні по­ру­ше­н­ня по тен­де­рах. Осо­би­сто я че­рез мі­сце­во­го де­пу­та­та звер­тав­ся до ме­ра Бур­ла­ки з при­во­ду ко­ру­пцій­ної ді­яль­но­сті одно­го з на­чаль­ни­ків від­ді­лу, але не отри­мав жо­дної кон­кре­тної від­по­віді. Не­спра­ве­дли­вість, яка ко­ї­ться у мі­сті на­стіль­ки яв­на та ви­хо­дить за будь-які рам­ки, що тер­пі­ти її вже не мо­жна — це тре­ба змі­ню­ва­ти. В про­це­сі сво­єї ді­яль­но­сті я по­чав спіл­ку­ва­ти­ся з пред­став­ни­ка­ми опо­зи­цій­них до мі­ської вла­ди сил. З Те­ре­щен­ком я зна­йо­мий осо­би­сто і від­чу­ваю, що це щось но­ве для Глу­хо­ва, це лю­ди­на ін­шої мен­таль­но­сті. Йо­го став­ле­н­ня, ви­слов­лю­ва­н­ня, ді­яль­ність спіл­ку­ва­н­ня з лю­дьми ме­ні ім­по­ну­ють. Але, я впев­не­ний, ім­по­ну­ють не тіль­ки ме­ні, а й 70-80% ви­бор­ців цьо­го мі­ста. І в глу­хів­ській мі­ській ви­бор­чій ко­мі­сії я бо­рю­ся за те, щоб у лю­дей не ві­ді­бра­ли їх ви­бір».

З опи­са­но­го мо­жна скла­сти кар­ти­ну об­ся­гів то­го без­за­ко­н­ня, яке чи­ни­ться в Глу­хо­ві та ре­гіо­ні про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків. Але окрім че­сно­го іме­ні, зв’яз­ків, про­гра­ми роз­ви­тку мі­ста та від­кри­то­го спіл­ку­ва­н­ня із ви­бор­ця­ми, Те­ре­щен­ко має ши­ро­ку су­спіль­ну під­трим­ку та згур­ту­вав дов­ко­ла се­бе май­же всі де­мо­кра­ти­чні по­лі­ти­чні си­ли й гро­мад­ських акти­ві­стів не тіль­ки Глу­хо­ва, але й Укра­ї­ни. «УКРОП», «Ба­тьків­щи­на», «Са­мо­по­міч», «Ра­ди­каль­на пар­тія», «За Укра­ї­ну!» та «Пар­тія про­стих лю­дей» під­три­ма­ли йо­го кан­ди­да­ту­ру на по­са­ду глу­хів­сько­го мі­сько­го го­ло­ви. На по­ча­тку Те­ре­щен­ка під­три­ма­ла на­віть мі­сце­ва «Сво­бо­да», але й тут опо­нен­ти за­ді­я­ли під­сту­пну і зло­які­сну те­хно­ло­гію: ря­до­ві глу­хів­ські сво­бо­дів­ці ви­сло­ви­ли під­трим­ку, а ке­рів­ни­ки обла­сної ор­га­ні­за­ції ви­ста­ви­ли про­ти Те­ре­щен­ка сво­го кан­ди­да­та на ви­бо­рах. «Ме­ні не­зро­зумі­ло, чо­му «Сво­бо­да» ви­ста­ви­ла сво­го кан­ди­да­та Ми­хай­ла По­до­лі­на, який має де­кіль­ка су­ди­мо­стей, — ко­мен­тує «Дню» де­пу­тат Ки­їв­ра­ди Оле­на Єскі­на, яка ра­зом з Мі­ше­лем Те­ре­щен­ко вхо­дить до все­укра­їн­ської ор­га­ні­за­ції «Ки­їв­ське ві­че». — Са­ме По­до­лі­на «Сво­бо­да» ви­су­ва­ла як те­хні­чно­го кан­ди­да­та на ко­ристь Деркача під час ви­бо­рів до Вер­хов­ної Ра­ди».

«Ма­буть, Дер­кач по­спіл­ку­вав­ся із обла­сни­ми лі­де­ра­ми «Сво­бо­ди», які по­тім ви­сту­пи­ли про­ти Те­ре­щен­ка, і мі­сце­вий осе­ре­док від­вер­то зди­ву­вав­ся по­зи­ції сво­їх стар­ших то­ва­ри­шів», — ви­слов­лює дум­ку Олег Ме­ду­ни­ця.

«Сьо­го­дні про­ти Те­ре­щен­ка йо­го опо­нен­та­ми використовуються най­бру­дні­ші те­хно­ло­гії і «чор­ний пі­ар», — про­дов­жує Єскі­на. — Це свід­чить про те, що во­ни не ма­ють пе­ред Мі­ше­лем ні­яких кон­ку­рен­тних пе­ре­ваг, то­му ви­му­ше­ні по­ли­ва­ти йо­го бру­дом. Так са­мо про­ти Мі­ше­ля від­кри­то кри­мі­наль­ні спра­ви, але я впев­не­на, що пі­сля ви­бо­рів їх за­кри­ють, бо для них не­має ре­аль­них під­став — це ли­ше чер­го­вий ме­тод адмі­ні­стра­тив­но­го ти­ску на кан­ди­да­та. Все це за­ста­рі­лі ме­то­ди пе­ред­ви­бор­чої бо­роть­би, а в су­ча­сній укра­їн­ській по­лі­ти­ці, пі­сля всіх май­да­нів, має від­бу­ва­ти­ся кон­ку­рен­ція про­грам, ідей, про­по­зи­цій. Але, на жаль, си­сте­ма і підходи не змі­ни­ли­ся, не­зва­жа­ю­чи на всі жер­тви, які по­не­сло укра­їн­ське су­спіль­ство. При всіх по­зи­тив­них трен­дах, во­ни існу­ють ли­ше у ко­сме­ти­чній пло­щи­ні, а са­ма не­фор­маль­на ор­га­ні­за­цій­на си­сте­ма, яка впли­ває на пу­блі­чні ін­сти­ту­ти вла­ди, до­сі існує. Тож змі­ни до Кон­сти­ту­ції, де­цен­тра­лі­за­ція — за­че­плять ли­ше ті про­це­си, які існу­ють у фор­маль­ній си­сте­мі вла­ди, не тор­ка­ю­чись не­фор­маль­ної вла­ди, яка на­справ­ді ви­рі­шує до­лю кра­ї­ни, — олі­гар­хів, кри­мі­на­лі­те­ту та ін­ших впли­во­вих осіб».

«ВІ­РЮ, УКРА­ЇН­СЬКА ГРО­МА­ДА НЕ ПРОМОВЧИТЬ!»

На дум­ку де­пу­та­та Ки­їв­ської мі­ської ра­ди, «у ра­зі пе­ре­мо­ги Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка, він мав би ра­зом з гро­ма­дою звер­ну­ти­ся до Пре­зи­ден­та, щоб за­по­біг­ти в подаль­шо­му ви­ко­ри­стан­ню адмін­ре­сур­су, який за­раз ви­ко­ри­сто­ву­є­ться у пе­ред­ви­бор­чій бо­роть­бі, в то­му чи­слі про­ти Мі­ше­ля». «Бо, не ма­ю­чи пра­во­вої кра­ї­ни, нам важ­ко змі­ни­ти си­сте­му. На рів­ні мі­сько­го го­ло­ви не мо­жна змі­ни­ти пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни, су­ди, держ­адмі­ні­стра­цію, ми­тни­цю, які не зна­хо­дя­ться під без­по­се­ре­днім кон­тро­лем мі­ста — для цьо­го по­трі­бна во­ля ви­щих ор­га­нів вла­ди», — під­би­ває під­сум­ки по­лі­тик.

У ви­бор­чо­му шта­бі Те­ре­щен­ка на всі про­во­ка­ції та са­бо­таж ре­а­гу­ють більш стри­ма­но: «У нас не­має ча­су, ре­сур­сів та лю­дей, щоб від­по­від­а­ти на «чор­ний пі­ар» про­ти Мі­ше­ля та бра­ти участь у «роз­бір­ках», в то­му чи­слі су­до­вих. Ді­яль­ність на­ших опо­нен­тів

са­ме на це і роз­ра­хо­ва­на, — ка­же «Дню» Сер­гій Шум. — Тож якщо нам не на­да­дуть Бу­ди­нок куль­ту­ри, ми про­ве­де­мо кон­фе­рен­цію у скве­ри­ку під сті­на­ми мі­ськви­кон­ко­му, і очі­ку­є­мо, що до нас при­їдуть на­ро­дні де­пу­та­ти, які нас під­три­му­ють. До нас зав­жди при­хо­дить ве­ли­ка кіль­кість лю­дей, тож ми не мо­же­мо від­мо­ви­ти їм у про­ве­ден­ні за­хо­ду. І якщо нам не на­да­дуть при­мі­ще­н­ня, ми пу­блі­чно про це за­яви­мо на на­шо­му ві­че».

«На сьо­го­дні я не ба­чу під­став не під­три­му­ва­ти єди­но­го кан­ди­да­та Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка. Він єв­ро­пе­єць, який по­вер­нув­ся на свою ба­тьків­щи­ну, роз­ви­ває бі­знес, і ці ар­гу­мен­ти скла­да­ю­ться та­ким чи­ном, що про­гре­сив­ні лю­ди, до яких я від­но­шу і се­бе, ма­ють під­три­му­ва­ти та­ких са­ме про­гре­сив­них лю­дей. Сьо­го­дні в Глу­хо­ві від­бу­ва­є­ться про­ти­сто­я­н­ня між ці­єю які­сно но­вою про­гре­сив­ною лю­ди­ною та став­ле­ни­ком олі­гар­хі­чної си­сте­ми, за­кла­де­ної ще в 90-х», — ко­мен­тує Олег Ме­ду­ни­ця при­чи­ни під­трим­ки Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка.

Со­лі­дар­ність із ним ви­сло­ви­ли й ін­ші де­пу­та­ти, які по­обі­ця­ли за­ві­та­ти до Глу­хо­ва на­пе­ре­до­дні ви­бо­рів. Се­ред них Пав­ло Ки­шкар, Оль­га Бо­го­мо­лець, Яро­слав Мар­ке­вич та Ган­на Го­пко. «Лю­ди­на з бла­го­ро­дної, шля­хе­тної укра­їн­ської ро­ди­ни — рід­кість на­шої по­ка­лі­че­ної істо­рії — по­вер­ну­ла­ся на зем­лю ба­тьків, — на­пи­са­ла у се­бе у Фейс­бу­ці го­лов­ний ре­да­ктор «Дня» Ла­ри­са Ів­ши­на. — Від­мо­ви­ла­ся від гро­ма­дян­ства Фран­ції, прийня­ла укра­їн­ське... Щоб на­ща­док «славного» че­кі­ста пив з ньо­го кров?!... Ві­рю, укра­їн­ська гро­ма­да не промовчить!... Ну і Пре­зи­дент мо­же по­ка­за­ти вла­ду».

І справ­ді, Пре­зи­дент вже зро­бив пер­ший пра­виль­ний крок як для Укра­ї­ни, так і для Глу­хо­ва, на­дав­ши гро­ма­дян­ство на­щад­ку славного ро­ду Терещенків. Те­пер слід зро­би­ти й дру­гий — за­без­пе­чи­ти про­зо­рість, че­сність та де­мо­кра­ти­чність ви­бо­рів у Глу­хо­ві, щоб мі­сце­ві жи­те­лі на­ре­шті змо­гли ви­рва­ти мі­сто з рук кла­но­во-олі­гар­хі­чно­го осе­ред­ку.

КОМЕНТАРІ

«НА ЦЕ ПО­ТРІ­БНО ОБОВ’ЯЗ­КО­ВО РЕ­А­ГУ­ВА­ТИ ГРО­МАД­СЬКО­СТІ»

На­та­лія КАРПИШИН,

чин­ний де­пу­тат Тер­но­піль­ської мі­ської ра­ди VI скли­ка­н­ня, кан­ди­дат у де­пу­та­ти до мі­ськра­ди по 41-му окру­гу:

— Де­мо­кра­тія на мі­сцях в су­ча­сній Укра­ї­ні — це ве­ли­ке пи­та­н­ня. На мою дум­ку, щоб роз­ви­ва­ти де­мо­кра­ти­чне гро­ма­дян­ське су­спіль­ство, по­пер­ше — по­ви­нен бу­ти по­ту­жний гро­мад­ський се­ктор, бо не мо­жна ска­за­ти, що сьо­го­дні гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції ма­ють силь­ний опір та від­по­від­не фі­нан­су­ва­н­ня, аби про­ти­сто­я­ти на мі­сцях лі­де­рам, які вко­ре­ни­ли­ся. Істо­тну про­бле­му ста­но­вить і те, що на ЗМІ фа­кти­чно ма­ють ве­ли­кий вплив ке­рів­ни­ки мі­сце­вих адмі­ні­стра­цій, за­ле­жать во­ни й від ко­мер­сан­тів, бі­зне­сме­нів, які їх фі­нан­су­ють. До­брим сві­то­вим до­сві­дом для роз­ви­тку де­мо­кра­ти­чно­го су­спіль­ства на­шої кра­ї­ни є те, що в за­хі­дних кра­ї­нах пре­зи­ден­там за­бо­ро­ня­ють ба­ло­ту­ва­ти­ся дов­ше, аніж на два стро­ки. Оче­ви­дно, й на мі­сцях нам по­трі­бна та­ка пра­кти­ка.

Зви­чай­но, що­би та­ко­го не бу­ло, по­трі­бні від­по­від­ні за­ко­но­дав­чі нор­ми, і зно­ву ж та­ки — роз­ви­ва­ти гро­ма­дян­ське су­спіль­ство. Ни­ні ду­же скла­дно про­ти­сто­я­ти, бо кри­ти­чна ма­са на­се­ле­н­ня не усві­дом­лює, що від­бу­ва­є­ться, як ути­ска­ю­ться пра­ва і сво­бо­ди будь-якої лю­ди­ни, ко­тра має на­мір щось змі­ни­ти. Знаю із вла­сно­го до­сві­ду, як не­лег­ко бо­ро­тись із уста­нов­ле­ною си­сте­мою. Мої на­ма­га­н­ня як де­пу­та­та до­сту­ка­ти­ся до на­шо­го ме­ра, що­би зро­би­ти щось для ви­бор­ців, які ме­ні до­ві­ри­ли­ся, роз­би­ва­ли­ся об бай­ду­жість і пе­ре­шко­ди. Пі­ке­ти ж під мі­ською ра­дою за­бо­ро­ня­ли­ся че­рез су­ди. При­чо­му бу­ли смі­шні від­мов­ки че­рез бу­цім­то не­без­пе­ку зни­ще­н­ня зе­ле­них на­са­джень, пе­ре­кри­т­тя про­хо­ду до від­ді­ле­н­ня Нац­бан­ку.

Та­ких фа­ктів без­ліч, і я мо­жу ли­ше по­спів­чу­ва­ти Мі­ше­лю Те­ре­щен­ку, але, на мою дум­ку, на це по­трі­бно обов’яз­ко­во ре­а­гу­ва­ти гро­мад­сько­сті. Ли­ше то­ді, ко­ли все мі­сто чи все се­ло сто­я­ти­ме бі­ля стін мі­ської чи сіль­ської ра­ди й ви­ма­га­ти­ме по­яснень від мі­сце­вої вла­ди що­до тих чи ін­ших про­ти­прав­них дій, по­ді­бних ви­пад­ків не бу­де.

«ЯКЩО МІШЕЛЬ ТЕ­РЕ­ЩЕН­КО ПРИ­ЙДЕ ДО ВЛА­ДИ, ЦЕ ПОВ­НІ­СТЮ ПЕРЕВЕРНЕ ВСЮ СИ­СТЕ­МУ ВЛА­ДИ ЯК ТА­КОЇ»

Ві­ктор ТРУБЧАНОВ,

кан­ди­дат до Хар­ків­ської мі­ськра­ди в Жов­тне­во­му ра­йо­ні:

— Це га­не­бно, що за­раз, пі­сля ре­во­лю­цій­них змін в кра­ї­ні, від­вер­то по­ру­шу­ю­ться за­ко­ни про ви­бо­ри, і чин­на вла­да на­ха­бно та без­со­ром­но за ста­рою зви­чкою ви­ко­ри­сто­вує му­ні­ци­паль­ний ре­сурс про­ти опо­нен­тів. Так, за за­ко­ном мо­жли­во­сті та умо­ви по­вин­ні бу­ти рів­ни­ми для всіх уча­сни­ків ви­бор­чо­го про­це­су. Але де-фа­кто рів­них прав не існує. У Хар­ко­ві ми ба­чи­мо ті ж са­мі бру­дні за­со­би, які ви­ко­ри­сто­ву­ють у Глу­хо­ві про­ти Мі- ше­ля Те­ре­щен­ка. Пар­тія «Від­ро­дже­н­ня» зайня­ла ма­кси­мум ре­клам­них пло­щин, роз­мі­сти­лась на му­ні­ци­паль­но­му транс­пор­ті та бу­дів­лях. Нам не на­да­ють бі­гбор­дів, без­ко­штов­них ефі­рів на ра­діо, те­ле­ба­чен­ні. Мої ли­стів­ки зни­щу­ють че­рез де­сять хви­лин пі­сля їх ви­ві­шу­ва­н­ня. Го­ло­ва Жов­тне­во­го ра­йо­ну Те­тя­на Ци­буль­ник ви­су­ває на мо­є­му окру­зі сво­го ку­ма Ана­то­лія То­пчія, на ін­шо­му ба­ло­ту­є­ться її донь­ка Нел­лі і ще кіль­ка її ро­ди­чів — це справ­жня ко­ру­пцій­на схе­ма. По­лі­ти­чних опо­нен­тів пе­ре­слі­ду­ють, під­си­ла­ють про­во­ка­то­рів на зу­стрі­чі, вчи­ня­ють щось на кшталт пси­хі­чної ата­ки. І ти спря­мо­ву­єш енер­гію на по­до­ла­н­ня без­за­ко­н­ня, за­мість то­го, щоб пра­цю­ва­ти з лю­дьми. Але я спо­ді­ва­ю­ся, що Мішель Те­ре­щен­ко мо­раль­но го­то­вий до бру­дної кам­па­нії чин­но­го ме­ра і йо­му ви­ста­чить на­сна­ги для спро­ти­ву.

Якщо та­кі ди­во­ви­жні лю­ди, як Мішель Те­ре­щен­ко, при­йдуть до вла­ди, це пов­ні­стю переверне всю си­сте­му вла­ди як та­кої. Він є іде­а­лі­стом, себ­то лю­ди­ною, яка пра­гне до­сяг­ти справ­жньо­го іде­а­лу і зро­би­ти це че­сно та які­сно, і він ба­жає очо­ли­ти мі­сто не за тим, щоб кра­сти чи під­три­му­ва­ти свій бі­знес, а щоб бу­ду­ва­ти. І на це го­то­вий ви­тра­ча­ти свої си­ли, час, нер­ви. Ме­ні близь­кі йо­го пра­гне­н­ня та по­зи­ція, я б ду­же хо­тів зу­стрі­ти­ся і по­го­во­ри­ти з ці­єю ди­во­ви­жною осо­би­сті­стю. Спо­ді­ва­ю­ся, це вда­сться зро­би­ти пі­сля ви­бо­рів. Ві­рю, що він пе­ре­мо­же».

«ІДЕЙНІ ЛЮ­ДИ — ЦЕ ТЕ, ЩО НАЙ­БІЛЬ­ШЕ ЛЯКАЄ СТАРУ ВЛА­ДУ»

Во­ло­ди­мир МИКОЛАЄНКО,

Хер­сон­ський мі­ський го­ло­ва:

— На нас че­ка­ють скла­дні мі­сце­ві ви­бо­ри. Скла­дні і бру­дні. Си­сте­ма, яку Май­дан зміг по­хи­тну­ти 2014 ро­ку, на­ма­га­є­ться са­ма се­бе від­тво­ри­ти і обе­рі­гає той по­ря­док, який три­мав­ся ро­ка­ми. Я знаю, що та­ке зі­ткне­н­ня но­во­го і ста­ро­го, адже пів­то­ра ро­ки ке­рую ра­дою, у якій біль­ше по­ло­ви­ни де­пу­та­тів пред­став­ля­ють ко­ман­ду Яну­ко­ви­ча. За­раз ці лю­ди «пе­ре­фар­бо­ву­ю­ться», роз­пов­за­ю­ться по ін­ших пар­ті­ях і геть не пла­ну­ють йти з по­лі­ти­ки. Змі­ни да­ю­ться важ­ко по­лі­ти­кам на ви­бор­них по­са­дах, а вже тим, хто пра­цює на не­ви­бор­них, го­ді й мрі­я­ти про те, щоб радикальним чи­ном онов­лю­ва­ти кра­ї­ну.

Мішель Те­ре­щен­ко сти­кнув­ся з най­оги­дні­шою ри­сою мі­сце­вих ви­бо­рів в Укра­ї­ні — йо­му чи­нять про­ти­дію, ви­ко­ри­сто­ву­ють адмін­ре­сурс, не до­пу­ска­ють про­во­ди­ти зу­стрі­чі. Пер­ша при­чи­на та­кої по­ве­дін­ки йо­го су­про­тив­ни­ків — це на­віть не страх про­гра­шу. Це від­чу­т­тя чу­жо­го еле­мен­ту, що з’явив­ся в си­сте­мі. Пред­став­ник дав­ньо­го шля­хе­тно­го ро­ду, який обмі­няв гро­ма­дян­ство Фран­ції на мо­жли­вість очо­ли­ти Глу­хів — це якесь не­зро­зумі­ле яви­ще для лю­дей ста­рої си­сте­ми. Не­зро­зумі­ле і жа­ха­ю­че. «От на­ві­що йо­му це?» — ду­ма­ють ни­ні­шні по­лі­ти­ки у Глу­хо­ві. І одра­зу ро­зу­мі­ють, що не для то­го, аби зба­га­ти­ти­ся за ра­ху­нок від­ка­тів.

Ідейні лю­ди — це те, що най­біль­ше лякає стару вла­ду. Я сам від­чу­ваю тиск си­сте­ми, на­віть по­при те, що я чин­ний мі­ський го­ло­ва. Не­мо­жли­во ре­фор­му­ва­ти одне кон­кре­тне мі­сто без си­стем­них ре­форм у дер­жа­ві, ми ж не в ва­ку­у­мі існу­є­мо. І я мо­жу уяви­ти, з яким ти­ском зі­ткнув­ся пан Мішель. Ба­жаю йо­му ви­три­ма­ти і пе­ре­мог­ти. Бо прин­ци­по­ві лю­ди — це са­ме та зброя, яка зда­тна не тіль­ки руй­ну­ва­ти стару за­шка­ру­блу дер­жав­ну ма­ши­ну, а й бу­ду­ва­ти но­ву Укра­ї­ну, єв­ро­пей­ську і су­ча­сну.

«МІШЕЛЬ ТЕ­РЕ­ЩЕН­КО ЗА­РАЗ СТИКАЄТЬСЯ З ШАЛЕНОЮ ПРОТИДІЄЮ МАФІОЗНОЇ СИ­СТЕ­МИ, СТВО­РЕ­НОЇ ЙО­ГО ОПО­НЕН­ТА­МИ»

Ан­дрій КРАМЧЕНКОВ,

на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник нсти­ту­ту при­кла­дної фі­зи­ки НАН Укра­ї­ни, кан­ди­дат на по­са­ду мі­сько­го го­ло­ви м. Су­ми:

— Як по­лі­тик і гро­ма­дя­нин ви­слов­люю свою пов­ну під­трим­ку Мі­ше­лю Те­ре­щен­ку, кан­ди­да­ту на по­са­ду мі­сько­го го­ло­ви м. Глу­хів. Те, що за­раз ко­ї­ться на пів­но­чі Сум­щи­ни, не на­звеш іна­кше, ніж за­сто­су­ва­н­ня адмін­ре­сур­су у гір­шо­му йо­го про­я­ві. Фа­кти­чно північ мо­єї рі­дної обла­сті за­раз під кон­тро­лем на­пів­фе­одаль­но­го кла­ну, який очо­лює аж один на­ро­дний де­пу­тат Укра­ї­ни. Це та­ке со­бі сум­ське За­кар­па­т­тя. Мішель Те­ре­щен­ко стикається з шаленою протидією мафіозної си­сте­ми, ство­ре­ної йо­го опо­нен­та­ми. Йо­го обли­ва­ють пе­ред­ви­бор­чим бру­дом, не да­ють мо­жли­во­сті зу­стрі­ча­ти­ся з ви­бор­ця­ми, чи­нять про­ти­дію йо­го кам­па­нії. У ме­не не­має ілю­зій що­до то­го, що одіо­зний нар­деп Ан­дрій Дер­кач так про­сто пу­стить у свою во­тчи­ну Глу­хів хоч скіль­ки-не­будь силь­но­го кон­ку­рен­та. Для ньо­го це пи­та­н­ня ви­жи­ва­н­ня. Спо­ді­ва­ю­ся, у Те­ре­щен­ка ви­ста­чить му­жно­сті не від­сту­па­ти пе­ред тру­дно­ща­ми по­лі­ти­чної бо­роть­би в Укра­ї­ні. Хо­че­ться ві­ри­ти, що та­ка лю­ди­на, як Мішель Те­ре­щен­ко — на­ща­док древ­ньо­го укра­їн­сько­го ро­ду, бі­зне­смен і аван­тю­рист, у хо­ро­шо­му сен­сі, — не від­сту- пить пе­ред тру­дно­ща­ми, не зда­сться, ви­грає ви­бо­ри і ство­рить у Глу­хо­ві при­клад то­го, на що мо­же пе­ре­тво­ри­ти­ся ро­дю­ча укра­їн­ська зем­ля за гі­дно­го управ­лі­н­ня.

«ТЕ­РЕ­ЩЕН­КО — ЦЕ ЗАВТРАШНІЙ ДЕНЬ УКРА­Ї­НИ»

Ге­ор­гій МОКРИЦЬКИЙ,

за­слу­же­ний жур­на­ліст Укра­ї­ни, кан­ди­дат у де­пу­та­ти до Жи­то­мир­ської мі­ської ра­ди по ви­бор­чо­му окру­гу №39:

— Те, що чи­нять по від­но­шен­ню до на­щад­ка зна­ме­ни­тої укра­їн­ської ро­ди­ни Терещенків — Мі­ше­ля, який ба­ло­ту­є­ться на по­са­ду го­ло­ви Глу­хів­ської мі­ської ра­ди, є аго­ні­єю ата­ві­змів то­та­лі­тар­ної си­сте­ми у ви­ко­нан­ні за­ли­шків ре­гіон­ських ма­ріо­не­ток. Те­ре­щен­ко — це завтрашній день Укра­ї­ни. Ре­гіон­ські ка­зно­кра­ди — це вчо­ра­шній, чор­ний день Укра­ї­ни. Під­три­май­мо пред­став­ни­ка сла­ве­тно­го ро­ду цукро­за­вод­чи­ків і ме­це­на­тів Укра­ї­ни, яким 100 ро­ків то­му на­зад вже пе­ре­йшли до­ро­гу пред­ки отих ре­гіон­ських діл­ків, які май­же на 100 ро­ків за­галь­му­ва­ли єв­ро­пей­ський роз­ви­ток Укра­ї­ни.

«ВИ­БОР­ЧИЙ ПРО­ЦЕС НА­ПРЯ­МУ ЗА­ЛЕ­ЖИТЬ ВІД ЧИН­НО­ГО ОЧІЛЬ­НИ­КА ОБЛА­СТІ, МІ­СТА, РА­ЙО­НУ, СЕ­ЛА»

Ан­дрій ДМИТРИЄНКО,

кан­ди­дат в де­пу­та­ти до Він­ни­цької мі­ської ра­ди від Аграр­ної пар­тії Укра­ї­ни

— Си­ту­а­ція в Глу­хо­ві, на жаль, не ви­ня­ток. Ді­ю­ча вла­да, які б во­на не ма­ла рей­тин­ги — низь­кі чи ви­со­кі — у будь-який спо­сіб та за бу­дья­ку ці­ну пра­гне за­ли­ши­ти­ся на сво­є­му те­пло­му мі­сці. У нас до­сі не ді­ють прин­ци­пи по­лі­ти­чної то­ле­ран­тно­сті. Біль­шість кан­ди­да­тів в де­пу­та­ти ке­ру­ю­ться ста­ри­ми ра­дян­ськи­ми пе­ре­ко­на­н­ня­ми та зви­чка­ми. Дій­сно, в Глу­хо­ві «тхне» адмі­ні­стра­тив­ним ре­сур­сом. І слід за­зна­чи­ти, що хо­че­мо ми це ви­зна­ва­ти, чи ні, а ви­бор­чий про­цес на­пря­му за­ле­жить від ді­ю­чо­го очіль­ни­ка обла­сті, мі­ста, ра­йо­ну, се­ла. Са­ме він му­сить слід­ку­ва­ти за по­ряд­ком і за­без­пе­че­н­ням рів­них прав для усіх кан­ди­да­тів.

ДО­ВІД­КА «Дня»

Мішель ТЕ­РЕ­ЩЕН­КО — на­ро­див­ся 15 ве­ре­сня 1954 ро­ку в Па­ри­жі. За­кін­чив ви­щу шко­лу еко­но­мі­ки та бі­зне­су ESSEC. Слу­жив офі­це­ром­тан­кі­стом фран­цузь­кої ар­мії. З 1981 по 2001 ро­ки за­ймав­ся бу­дів­ни­цтвом обла­дна­н­ня для під­во­дних до­слі­джень в рі­зних кра­ї­нах. В 2002 ро­ці впер­ше від­ві­дав Глу­хів і не­за­ба­ром пе­ре­їхав в Укра­ї­ну. Не одру­же­ний. Ба­тько трьох ді­тей, має двох ону­ків. У Глу­хо­ві за­йма­є­ться ви­ро­щу­ва­н­ням та пе­ре­роб­кою льо­ну та ко­но­плі. На йо­го під­при­єм­ствах пра­це­вла­што­ва­ні 153 глу­хів­ча­ни­на. В 2013 ро­ці бу­ла від­нов­ле­на ро­бо­та ко­ли­шньо­го Глу­хів­сько­го пень­ко­за­во­ду. В най­ближ­чо­му май­бу­тньо­му пла­ну­є­ться за­пуск су­кон­ної фа­бри­ки, де бу­дуть ви­ро­бля­ти бре­зент для укра­їн­ської ар­мії. Та­кож очі­ку­є­ться від­нов­ле­н­ня хар­чо­во­го ком­бі­на­ту, який бу­де ви­ро­бля­ти пря­ни­ки, цу­кер­ки, ва­ре­н­ня, со­ки, пе­ре­ро­бля­ти про­ду­кти бджіль­ни­цтва. В 2010 ро­ці Мішель Те­ре­щен­ко за­сну­вав Фун­да­цію спад­щи­ни Терещенків. 21 бе­ре­зня 2015 ро­ку Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко вру­чив Мі­ше­лю Те­ре­щен­ко па­спорт гро­ма­дя­ни­на Укра­ї­ни як осо­бі, прийня­т­тя якої до гро­ма­дян­ства Укра­ї­ни ста­но­вить дер­жав­ний ін­те­рес. Кни­ги за ав­тор­ством Мі­ше­ля Те­ре­щен­ка: — «Пер­ший олі­гарх: Ми­хай­ло Іва­но­вич Те­ре­щен­ко.» Мішель Те­ре­щен­ко. 2012. Ви­дав­ни­цтво: Ні­ка-Центр — «В пои­сках кла­да се­мьи Те­ре­щен­ко: 2002-2012: Де­сять лет во­зв­ра­ще­ния на украин­скую зем­лю... по­ки­ну­тую 85 лет на­зад.» Ми­шель Те­ре­щен­ко. 2012. Ви­дав­ни­цтво: Ні­ка-Центр.

Бу­ду­чи цукро­ви­ми ма­гна­та­ми Ро­сій­ської ім­пе­рії, звів­ши ро­дин­не гні­здо в м. Глу­хів, ко­ли­шній геть­ман­ській сто­ли­ці Укра­ї­ни (ни­ні­шня те­ри­то­рія Сум­ської обла­сті), ди­на­стія Терещенків 80 від­со­тків від усіх сво­їх при­бу­тків спря­мо­ву­ва­ла на бла­го­дій­ни­цтво. До на­ших днів збе­ріг­ся своє­рі­дний «Те­ре­щен­ко­град» — ці­ла пле­я­да бу­ді­вель, зве­де­них пов­ні­стю або час­тко­во ко­штом ці­єї ро­ди­ни у сто­ли­ці: Київський по­лі­те­хні­чний ін­сти­тут, Му­зей іме­ні Бо­г­да­на та Вар­ва­ри Ха­нен­ків, Му­зей ро­сій­сько­го ми­сте­цтва, Му­зей Та­ра­са Шев­чен­ка, лі­кар­ня «Охмат­дит», пер­ша Му­зи­чна ака­де­мія (ни­ні — кон­сер­ва­то­рія іме­ні П. І. Чай­ков­сько­го), Во­ло­ди­мир­ський со­бор, цер­ква Свя­то­го Ми­ко­лая, Істо­ри­чний та Ху­до­жній му­зеї, На­ціо­наль­на ме­ди­чна бі­бліо­те­ка, а ще — шко­ли, гім­на­зії, при­тул­ки для си­ріт...

Сім бу­ді­вель, до яких при­че­тні Те­ре­щен­ки, збе­ре­гли­ся в Глу­хо­ві, се­ред них — Трьох-Ана­ста­сі­їв­ський со­бор, Пе­да­го­гі­чний уні­вер­си­тет, Ін­сти­тут луб’яних куль­тур, при­мі­ще­н­ня ра­йон­ної лі­кар­ні... Ба­га­то­лі­тній де­віз ро­ди­ни Терещенків: «Стрем­лі­н­ня до гро­мад­ських ко­ри­стей».

ФО­ТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ФО­ТО З «ФЕЙСБУК»-СТО­РІН­КИ МІ­ШЕ­ЛЯ ТЕ­РЕ­ЩЕН­КА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.