«Я – при­клад єв­ро­пей­сько­го по­лі­ти­ка, «зни­ще­но­го» Ро­сі­єю»

Екс-прем’єр, який при­вів Бол­га­рію в НАТО і ЄС, Іван КОСТОВ роз­по­вів у ін­терв’ю «Дню», над чим сьо­го­дні по­трі­бно пра­цю­ва­ти в Укра­ї­ні

Den (Ukrainian) - - Панорама Дня - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

«УСПІ­ХУ МИ ДО­СЯ­ГЛИ ЗАВ­ДЯ­КИ РАДИКАЛЬНИМ І СМІ­ЛИ­ВИМ РЕФОРМАМ»

— У Бол­га­рії був по­лі­ти­чний кон­сен­сус що­до гео­по­лі­ти­чно­го ви­бо­ру в бік НАТО і ЄС. Слід ви­зна­ти, що не­зна­чний опір цій ідеї чи­ни­ла ли­ше ко­му­ні­сти­чна пар­тія Бол­га­рії.

— А як вда­ло­ся то­ді­шнім лі­де­рам кра­ї­ни пе­ре­ко­на­ти лю­дей, що са­ме цей курс є пра­виль­ним?

— Про­сто в нас бу­ли по­лі­ти­ки, які дві­чі спро­бу­ва­ли ін­ший ва­рі­ант роз­ви­тку. І оби­два цих ви­пад­ки при­зве­ли до справ­жньої ка­та­стро­фи, до де­фол­ту. І Бол­га­рії ду­же тяж­ко да­ли­ся ці уро­ки, і во­ни впли­ну­ли на по­лі­ти­ку.

І цей пе­рі­од три­вав до­ти, до­ки ви не ста­ли прем’єром?

— Так. Пі­сля тяж­кої по­лі­ти­чної кри­зи і ма­со­вих про­те­стів у Бол­га­рії слід бу­ло вклю­чи­ти по­лі­ти­чний ме­ха­нізм. У кра­ї­ні різ­ко зне­ці­ни­ла­ся ва­лю­та, не бу­ло мо­жли­во­сті пла­ти­ти за зов­ні­шні­ми бор­га­ми, а та­кож ви­пла­чу­ва­ти пен­сії, зар­пла­ти бю­дже­тни­кам. Бу­ла ду­же скру­тна си­ту­а­ція. А успі­ху ми до­ся­гли зав­дя­ки радикальним і смі­ли­вим реформам.

— Ці ре­фор­ми роз­ро­би­ли ви осо­би­сто чи за до­по­мо­ги МВФ?

— Усій на­шій ко­ман­ді бу­ло зро­зумі­ло, що ро­би­ти. МВФ і МБ не ма­ли по­тре­би да­ви­ти по­ра­ди і го­во­ри­ти, що ро­би­ти.

— І як за­раз, вже в 2015 ро­ці, ви оці­ню­є­те те, що вам вда­ло­ся здій­сни­ти за тер­мін ва­шо­го прем’єр­ства? Що б ви зро­би­ли іна­кше?

— Я ще не по­чав пи­са­ти ме­му­а­рів, то­му важ­ко від­по­ві­сти на це за­пи­та­н­ня. Усю мою ува­гу за­раз скон­цен­тро­ва­но на ана­лі­зі ри­зи­ків для Бол­га­рії і ре­а­гу­ван­ні на них.

— І які ви ба­чи­те ри­зи­ки у сві­тлі кри­зи бі­жен­ців у Єв­ро­пі, ро­сій­ської агре­сії про­ти Укра­ї­ни і вій­сько­вої ін­тер­вен­ції Ро­сії в Си­рії?

— Ми під­го­ту­ва­ли 12 до­по­від­ей, зокре­ма й про те, як Ро­сія по­ча­ла свою кам­па­нію в Укра­ї­ні, про ін­фор­ма­цій­ну вій­ну, про «Пів­ден­ний по­тік», який мав обі­йти Укра­ї­ну і при­звів би до тяж­ко­го еко­но­мі­чно­го ста­ну у нас, і звер­ну­ли ува­гу на ри­зи­ки для Бол­га­рії.

— Чи ви­ко­ри­сто­вує уряд ва­ші ре­ко­мен­да­ції?

— Так. Во­ни по­тра­пля­ють на стіл уря­ду, до бан­ків. І я мо­жу ска­за­ти, що на­ші ре­ко­мен­да­ції впли­ва­ють на по­зи­цію бол­гар­сько­го уря­ду і гро­мад­сько­сті.

ПРО ПЛА­ТУ ЗА ЧЛЕН­СТВО В НАТО І ЄС І ПО­ЗИ­ЦІЮ ЩО­ДО САНКЦІЙ

— А який ви­сно­вок зро­би­ли ви для Бол­га­рії, ана­лі­зу­ю­чи кон­флікт в Укра­ї­ні?

— Усі кра­ї­ни по­тер­пі­ли від цьо­го кон­флі­кту. Най­біль­ше, зви­чай­но, по­тер­пі­ла Укра­ї­на, Ро­сія, а та­кож Ні­меч­чи­на та ін­ші кра­ї­ни Єв­ро­со­ю­зу, в яких бу­ли роз­ви­не­ні від­но­си­ни з Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю. А Бол­га­рія ста­ла об’єктом ін­фор­ма­цій­ної вій­ни Ро­сії.

— Чо­му?

— Че­рез член­ство в НАТО і Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зі, а та­кож че­рез на­шу по­зи­цію сто­сов­но санкцій про­ти Ро­сії.

— На ва­шу дум­ку, чи впли­ва­ють сан­кції на Ро­сію?

— Ав­жеж, во­ни по­гір­шу­ють еко­но­мі­чну си­ту­а­цію в Ро­сії. А зни­же­н­ня ці­ни на на­фту і газ завдають до то­го ж ве­ли­че­зних зби­тків бю­дже­ту Ро­сії.

— Чи мо­жуть ці оби­два чин­ни­ки впли­ну­ти на по­зи­цію Пу­ті­на і змі­ни­ти йо­го курс що­до Укра­ї­ни?

— На на­шу дум­ку, це не змі­нить йо­го по­зи­ції. Він за­мо­ро­зить кон­флікт в Укра­ї­ні. Най­імо­вір­ні­ше, він не ви­ко­нає мін­ських до­мов­ле­но­стей, не за­хо­че їх ви­ко­ну­ва­ти. Ми ду­ма­є­мо, що йо­го ме­та змі­ни­ла­ся. Він від­мо­вив­ся від ба­жа­н­ня ре­а­лі­зу­ва­ти про­ект Но­во­ро­сія і по­ді­ли­ти Укра­ї­ну. На­ра­зі йо­му Укра­ї­на по­трі­бна як при­клад бі­ду­ю­чої дер­жа­ви. Че­рез те, що во­на по­вер­ну­ла­ся спи­ною до Ро­сії і зро­би­ла не­пра­виль­ний ви­бір. Бол­га­рія теж у та­ко­му ста­но­ви­щі. Ме­та Ро­сії в Бол­га­рії ана­ло­гі­чна. По­ка­за­ти, що бол­га­ри бі­дні, за­ли­ши­ли­ся ли­ше ци­га­ни, і до то­го ж во­ни всту­пи­ли в НАТО і Єв­ро­со­юз. Це роль Бол­га­рії і що­до Укра­ї­ни в но­вій ін­фор­ма­цій­ній вій­ні Ро­сії.

— Чи ві­ді­грав тут роль той факт, що 1999 ро­ку під час ва­шо­го прем’єр­ства і не­що­дав­но Бол­га­рія не да­ла до­зво­лу ро­сій­ським лі­та­кам на про­літ у ва­шо­му по­ві­тря­но­му про­сто­рі?

— За­раз теж (смі­є­ться). Це при­кла­ди, які за­свід­чу­ють, що Бол­га­рія — ло­яль­ний член НАТО і ЄС.

— Ви ска­за­ли, що Пу­тін змі­нив свою стра­те­гію і за­раз ро­бить став­ку, щоб Укра­ї­на і Бол­га­рія бу­ли бі­дни- ми, а що йо­го від­вер­ну­ло від по­став­ле­них ра­ні­ше ці­лей?

— Зда­є­ться, йо­го зу­пи­ни­ли сан­кції, під­пи­са­н­ня Укра­ї­ною уго­ди про асо­ці­а­цію з ЄС, а та­кож жер­тви, яких ро­сій­ська ар­мія за­зна­ла на вій­ні на Дон­ба­сі. А си­ту­а­цію за­га­лом змі­ни­ли мін­ські до­мов­ле­но­сті. І пер­ші, і дру­гі до­мов­ле­но­сті ба­зу­ю­ться на одно­му й то­му ж текс­ті, який я знаю на­пам’ять (смі­є­ться). Пи­та­н­ня в то­му, що ра­но чи пі­зно їх бу­де ви­ко­на­но.

— За­раз у Єв­ро­пі лу­на­ють го­ло­си, щоб ска­су­ва­ти сан­кції про­ти Ро­сії. На ва­шу дум­ку, чи збе­ре­же ЄС сан­кції про­ти Ро­сії на­сту­пно­го ро­ку, ко­ли в бе­ре­зні роз­гля­да­ти­ме­ться це пи­та­н­ня?

— Я га­даю, що сан­кції збе­рі­га­ти­му­ться. Основ­ний ри­зик Укра­ї­ни по­ля­гає в то­му, що еко­но­мі­ка в ду­же тяж­кій си­ту­а­ції. Це мо­же при­зве­сти до по­си­ле­н­ня по­лі­ти­чної кри­зи.

— Хо­ті­ло­ся б по­чу­ти ва­шу оцін­ку по­зи­ції ЄС в про­ти­сто­ян­ні з ре­ван­шист­ською РФ з огля­ду на те, що дня­ми пре­зи­дент Єв­ро­ко­мі­сії Жа­нКлод Юн­кер ска­зав, що Єв­ро­пі тре­ба по­лі­пши­ти від­но­си­ни з Ро­сі­єю?

— Це сло­ва. Це та­ка мо­ва єв­ро­пей­ських ди­пло­ма­тів. Зви­чай­но, тре­ба по­лі­пши­ти від­но­си­ни. Го­лов­не ін­ше, що для цьо­го по­вин­на зро­би­ти Ро­сія, аби їх по­лі­пши­ти — ви­ко­на­ти мін­ські до­мов­ле­но­сті (смі­є­ться).

— І Крим ще по­вер­ну­ти Укра­ї­ні...

— Так, і Крим ще по­вер­ну­ти. Але це бу­де пі­сля ви­ко­на­н­ня мін­ських до­мов­ле­но­стей.

«У БОЛГАРСЬКИХ ПО­ЛІ­ТИ­КІВ ІСНУЄ СТРАХ ПЕ­РЕД РО­СІ­ЄЮ»

— Чи під­три­му­ва­ти­ме Бол­га­рія про­дов­же­н­ня санкцій про­ти Ро­сії?

— Ми ло­яль­ний член ЄС і під­три­му­є­мо сан­кції і дії НАТО, не­за­ле­жно від то­го, хто ке­рує кра­ї­ною. До то­го ж у болгарських по­лі­ти­ків існує страх пе­ред Ро­сі­єю.

— Чим це по­ясню­є­ться?

— Скла­дно по­ясни­ти чо­му, але цей страх — одві­чний (смі­є­ться).

— Але сво­го ча­су Ро­сія звіль­ни­ла Бол­га­рію від осман­сько­го іга і на­віть пам’ятник Альо­ші сто­їть у ва­шій кра­ї­ні, чо­му та­кий страх пе­ред Ро­сі­єю?

— Страх зу­мов­ле­ний впли­вом Ро­сії і її по­лі­ти­чни­ми та еко­но­мі­чни­ми мо­жли­во­стя­ми зни­щи­ти кар’єру будь-яко­го по­лі­ти­ка в Бол­га­рії. Са­ме то­му існує страх пе­ред Ро­сі­єю.

— Мо­же­те на­зва­ти при­кла­ди та­ких по­лі­ти­ків, яких зни­щи­ла Ро­сія?

— Я та­кий при­клад (смі­є­ться).

— За те, що ви не на­да­ли то­ді по­ві­тря­но­го про­сто­ру для ро­сій­ських лі­та­ків?

— І за це й за ба­га­то ін­ших дій. За мою бо­роть­бу за вступ кра­ї­ни в ЄС і в НАТО. За час мо­го прем’єр­ства ми ба­га­то зро­би­ли для ін­те­гра­ції кра­ї­ни до єв­ро­а­тлан­ти­чних стру­ктур.

«НА­РА­ЗІ ОЛІ­ГАР­ХИ ВТРА­ЧА­ЮТЬ ВПЛИВ У НА­ШІЙ КРА­Ї­НІ»

— Чи був силь­ним вплив на ор­га­ни дер­жав­ної вла­ди лю­дей, які зба­га­ти­ли­ся в Бол­га­рії на не­че­сній при­ва­ти­за­ції або, іна­кше ка­жу­чи, ста­ли олі­гар­ха­ми?

— Під час мо­го прем’єр­ства во­ни не бу­ли та­ки­ми впли­во­ви­ми. Бол­га­рія бу­ла в ду­же важ­кій еко­но­мі­чній си­ту­а­ції. У олі­гар­хів не бу­ло ве­ли­ких гро­шей. І цей чин­ник за­без­пе­чив ста­бі­лі­за­цію і зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки в кра­ї­ні. І на­ра­зі олі­гар­хи втра­ча­ють вплив у на­шій кра­ї­ні. При­чо­му най­біль­ше — че­рез тиск Єв­ро­со­ю­зу.

— А як ви оці­ню­є­те роль Мер­кель у ви­рі­шен­ні кри­зи в Укра­ї­ні?

— Що­до Укра­ї­ни Мер­кель ро­бить усе, що їй під си­лу, і бе­ре на се­бе ве­ли­ку від­по­від­аль­ність за Мін­ські до­мов­ле­но­сті. Це, без­пе­ре­чно, ве­ли­кий прі­о­ри­тет для Укра­ї­ни. Я хо­тів би по­ба­чи­ти та­ке від Оба­ми, але по­ки що цьо­го не­має. Не мо­жна че­ка­ти чо­го-не­будь від Оба­ми.

— Я ба­чив два ва­ших ін­терв’ю бол­гар­ською мо­вою, в яких ви го­во­ри­те, що Бол­га­рії не вар­то при­йма­ти си­рій­ських бі­жен­ців. Ві­до­мо, що 1999 ро­ку за ва­шо­го прем’єр­ства ви від­мо­ви­ли­ся прийня­ти ко­сов­ських бі­жен­ців. Як ви про­ко­мен­ту­є­те цю по­зи­цію?

— По-пер­ше, це не бі­жен­ці. Бі­же­нець — це лю­ди­на, яка ті­кає зі сво­єї кра­ї­ни че­рез не­без­пе­ку для сво­го жи­т­тя і сво­їх рі­дних, че­рез ре­лі­гій­ні і по­лі­ти­чні пе­ре­ко­на­н­ня. Для цих лю­дей, які пе­ре­бу­ва­ли в Ту­реч­чи­ні, не бу­ло та­кої не­без­пе­ки. Во­ни мі­ся­ці по­спіль жи­вуть у Ту­реч­чи­ні, не шу­ка­ють ро­бо­ти і пра­гнуть по­тра­пи­ти до Єв­ро­пи. То­му я на­зи­ваю це еко­но­мі­чною не­ле­галь­ною ім­мі­гра­ці­єю.

— Але ж єв­ро­пей­ські лі­де­ри, зокре­ма Мер­кель, вва­жа­ють, що бі­жен­ці ма­ють пра­во на при­ту­лок у Єв­ро­пі.

— Во­ни не бі­жен­ці і не ма­ють пра­ва на при­ту­лок, як це пе­ред­ба­че­но кон­вен­ці­єю про бі­жен­ців.

— Але, втім, Ра­да Єв­ро­со­ю­зу ухва­ли­ла рі­ше­н­ня прийня­ти 160 тис. бі­жен­ців і роз­ді­ли­ти їх між кра­ї­на­ми ЄС, які по­вин­ні про­де­мон­стру­ва­ти со­лі­дар­ність у цьо­му пи­тан­ні.

— Я не вва­жаю це хо­ро­шим рі­ше­н­ням. Чо­му? Як ви мо­же­те по­ясни­ти ім­мі­гран­то­ві, щоб він за­ли­шив­ся у бі­дній Бол­га­рії, де важ­ко зна­йти ро­бо­ту і роз­ви­ва­ти­ся, щоб він не по­їхав до Ні­меч­чи­ни. Чо­му во­ни по­вин­ні їха­ти до нас, це не во­ля ім­мі­гран­тів. Це по­лі­ти­чне рі­ше­н­ня, яке по­лег­шує про­бле­ми Ні­меч­чи­ни, але це не­на­дов­го.

— А яким же, на ва­шу дум­ку, має бу­ти ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми бі­жен­ців?

— Рі­ше­н­ня має по­ля­га­ти в то­му, щоб ці бі­жен­ці не йшли да­ле­ко від сво­єї те­ри­то­рії, де во­ни жи­ли по­стій­но. Щоб пі­сля за­вер­ше­н­ня кон­флі­кту во­ни мо­гли по­вер­ну­ти­ся до сво­єї кра­ї­ни. До ре­чі, так ви­йшло в Ко­со­во. То­ді со­тні ти­сяч бі­жен­ців бу­ли справ­жні­ми бі­жен­ця­ми, во­ни бу­ли на кор­до­ні з Ма­ке­до­ні­єю, по­тім їх по­вер­ну­ли на­зад.

— Пу­тін втру­тив­ся у во­єн­ний кон­флікт у Си­рії на бо­ці ди­кта­то­ра Аса­да. Яким ви ба­чи­те ре­зуль­тат цьо­го втру­ча­н­ня?

— Пу­тін цим успі­шно від­вер­нув ува­гу від про­ва­лу про­е­кту «Но­во­ро­сія». І це аб­со­лю­тно то­чно, що він не до­сяг ці­єї ме­ти. І йо­му тре­ба бу­ло пе­ре­ве­сти ува­гу з Укра­ї­ни на Си­рію. За­раз у них три­ває во­єн­на опе­ра­ція в Си­рії, ви­ко­ри­сто­ву­є­ться авіа­ція, і цим якраз піджив­лю­є­ться са­мо­по­чу­т­тя ро­сі­ян.

«УКРА­Ї­НІ ПО­ТРІ­БНА СУДОВА РЕ­ФОР­МА ЗА ПРИ­КЛА­ДОМ РУМУНІЇ, А ФІНАНСОВА — ЗА ПРИ­КЛА­ДОМ БОЛ­ГА­РІЇ»

— Ви вже го­во­ри­ли про еко­но­мі­чні про­бле­ми Укра­ї­ни. А як ви оці­ню­є­те ді­яль­ність уря­ду Яце­ню­ка, чи ба­чи­те ви ре­фор­ми?

— Уряд по­ви­нен ре­а­лі­зу­ва­ти ре­фор­ми. І йти­ся має не ли­ше про змі­ни до Кон­сти­ту­ції, згі­дно з Мін­ськи­ми до­мов­ле­но­стям, по­трі­бні справ­жні гли­бо­кі ре­фор­ми в еко­но­мі­ці, опо­да­тку­ван­ні, фі­нан­со­вій си­сте­мі, бан­ків­сько­му се­кто­рі. У вас ду­же ви­со­кі 22% став­ки за кре­ди­та­ми. Хто мо­же це по­тя­гну­ти, спла­ти­ти. Тре­ба зро­би­ти ре­фор­ми, і при­чо­му ду­же швид­ко.

— Тоб­то ви хо­че­те ска­за­ти, що не ба­чи­те ре­форм?

— За за­галь­ною оцін­кою, у вас є ре­фор­ми, але во­ни здій­сню­ю­ться ду­же по­віль­но. А це не ви­рі­шує про­блем в еко­но­мі­ці, а по­гли­блює їх.

— А якщо по­рів­ня­ти з тим, що ви ро­би­ли у сво­їй кра­ї­ні, що тре­ба за­раз тер­мі­но­во зро­би­ти Укра­ї­ні?

— Тре­ба тер­мі­но­во ре­а­лі­зу­ва­ти по­да­тко­ву ре­фор­му. Ме­ні зда­є­ться, що це най­го­лов­ні­ше для ва­шої кра­ї­ни. Та­кож по­трі­бна ре­фор­ма про­ку­ра­ту­ри і су­до­вої си­сте­ми. Укра­ї­ні по­трі­бна судова ре­фор­ма за при­кла­дом Румунії, а фінансова — за при­кла­дом Бол­га­рії.

—І в чо­му осо­бли­во­сті цих двох ре­форм?

— Ру­мун­ська судова ре­фор­ма до­зво­ли­ла зро­би­ти дося­жни­ми для су­ду ру­мун­ських по­лі­ти­ків. Що сто­су­є­ться фі­нан­со­вої ре­фор­ми Бол­га­рії, то зав­дя­ки їй вда­ло­ся зба­лан­су­ва­ти стан бю­дже­ту. А це ста­біль­ний ва­лю­тний курс, зна­чні ва­лю­тні ре­зер­ви Бол­гар­сько­го на­ціо­наль­но­го бан­ку. То­му ми в на­ба­га­то кра­що­му фі­нан­со­во­му ста­но­ви­щі, ніж Укра­ї­на.

Я жар­тую про Укра­ї­ну: див­ля­чись ли­ше на Ки­їв, укра­їн­ці ви­гля­да­ють ба­га­ти­ми, як гре­ки, а дер­жа­ва бі­дна. У нас усе нав­па­ки. Лю­ди бі­дні, не­ба­га­ті, а дер­жа­ва — мі­цна.

Дер­жа­ва не має бу­ти бі­дною, то­му що це ду­же не­без­пе­чно для кра­ї­ни. Ви ба­чи­ли, що від­бу­ва­ло­ся на Дон­ба­сі. А лю­ди бу­дуть ба­га­тши­ми за­ле­жно від про­ду­ктив­но­сті пра­ці. Не мо­жна отри­му­ва­ти гро­ші, якщо ти їх не за­ро­бля­єш.

«Я НЕ РЕ­КО­МЕН­ДУЮ УКРА­ЇН­ЦЯМ БРА­ТИ ІНО­ЗЕМ­ЦІВ НА МІ­НІ­СТЕР­СЬКІ ПО­СА­ДИ»

— У нас, як ви зна­є­те, ви­ко­ри­сто­ву­ють ле­гіо­не­рів в уря­ді, які при­йма­ють укра­їн­ське гро­ма­дян­ство. Чи бу­ли у вас по­ді­бні ви­пад­ки за­про­ше­н­ня іно­зем­них фа­хів­ців на мі­ні­стер­ські по­са­ди?

— Ні, у нас та­ко­го не бу­ло. І я не ре­ко­мен­дую укра­їн­цям бра­ти іно­зем­ців на мі­ні­стер­ські по­са­ди. Не мо­жна цьо­го ро­би­ти. Тут до­ста­тньо лю­дей, які ма­ють ве­ли­кий до­свід і мо­жуть впо­ра­ти­ся з та­кою ро­бо­тою.

Ра­дни­ків у мі­ні­стер­ства ми бра­ли, але тіль­ки під пев­ні про­е­кти.

— Що ви мо­гли б по­ба­жа­ти чи­та­чам на­шої га­зе­ти?

— Я опти­міст що­до Укра­ї­ни. Укра­ї­на — по-справ­жньо­му ба­га­та кра­ї­на. Тут 5% за­па­сів сві­то­вих ко­па­лин, ве­ли­кі ре­сур­си зем­лі. Не­має при­чин, якщо все зро­би­ти як на­ле­жить, щоб лю­ди жи­ли по­га­но. Якщо во­ни по­чнуть біль­ше пра­цю­ва­ти, і що біль­ше во­ни пра­цю­ва­ти­муть, то біль­ше отри­му­ва­ти­муть.

Екс-прем’єр Бол­га­рії Іван КОСТОВ, який очо­лю­вав з 1997 до 2001 ро­ку пер­ший у кра­ї­ні пост­ко­му­ні­сти­чний уряд, ві­до­мий сво­єю твер­дою по­зи­ці­єю у від­но­си­нах із Ро­сі­єю. По-пер­ше, він ду­же швид­ко ви­рі­шив пи­та­н­ня з бол­гар­ським ба­га­то­міль­йон­ним бор­гом пе­ред Ро­сі­єю і та­ким чи­ном по­зба­вив Кремль мо­жли­во­сті впли­ва­ти на вну­трі­шню по­лі­ти­ку Со­фії. По­дру­ге, він за­клав мі­цний курс Бол­га­рії на член­ство в НАТО і ЄС. Дня­ми пан Костов як ке­рів­ник Цен­тру ана­лі­зу й управ­лі­н­ня ри­зи­ка­ми при­був до Укра­ї­ни, щоб про­чи­та­ти ле­кцію в Ки­їв­ській шко­лі еко­но­мі­ки, і дав екс­клю­зив­не ін­терв’ю «Дню»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.