На­ша лю­ди­на в Кан­бер­рі

«День» — пер­ше укра­їн­ське ви­да­н­ня, яке за­пи­са­ло ін­терв’ю з Ми­ко­лою Ку­лі­ні­чем як май­бу­тнім по­слом Укра­ї­ни в Ав­стра­лії

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ігор САМОКИШ, «День»

Тра­гі­чні по­дії на Дон­ба­сі та в Кри­му збли­зи­ли Укра­ї­ну та Ав­стра­лію. Кан­бер­ра рі­шу­че за­су­ди­ла ро­сій­ську агре­сію та вве­ла сан­кції про­ти РФ. Однак ще біль­ше на­ші кра­ї­ни об’єд­на­ло спіль­не го­ре — тра­ге­дія МН17 улі­тку 2014 року над Дон­ба­сом. Ця ка­та­стро­фа да­ла по­штовх до спів­пра­ці у ство­рен­ні між­на­ро­дно­го три­бу­на­лу, щоб по­ка­ра­ти вин­них у зло­чи­ні та по­слу­гу­ва­ла від­кри­т­тю в Ки­є­ві по­соль­ства Ав­стра­лії. Ми­ну­ло­го року Пре­зи­дент Укра­ї­ни Пе­тро По­ро­шен­ко став пер­шим в істо­рії укра­їн­ським лі­де­ром, який від­ві­дав Ав­стра­лію.

Не­що­дав­нє при­зна­че­н­ня ре­кто­ра Ди­пло­ма­ти­чної ака­де­мії при МЗС Укра­ї­ни Миколи Ку­лі­ни­ча по­слом до Ав­стра­лії — є ціл­ком ло­гі­чним та по­слі­дов­ним про­дов­же­н­ням по­гли­бле­н­ня від­но­син з Кан­бер­рою.

Біль­ше то­го Ми­ко­ла Ан­дрі­йо­вич— спе­ці­а­ліст із Азій­сько-Ти­хо­оке­ан­сько­го ре­гіо­ну та до­свід­че­ний ди­пло­мат. До цьо­го він про­тя­гом 10 ро­ків очо­лю­вав ди­пло­ма­ти­чну мі­сію Укра­ї­ни в Япо­нії, був за су­мі­сни­цтвом по­слом на Фі­ліп­пі­нах, а та­кож кіль­ка ро­ків про­пра­цю­вав в укра­їн­сько­му по­соль­стві у Пів­ден­ній Ко­реї.

Дня­ми, Ми­ко­ла Ку­лі­ніч, який та­кож є дав­нім дру­гом «Дня», по­бу­вав у ре­да­кції. Він по­спіл­ку­вав­ся з го­лов­ним ре­да­кто­ром Ла­ри­сою Ів­ши­ною та отри­мав від неї цін­ний по­да­ру­нок — но­вин­ку з Бі­блі­о­те­ки га­зе­ти «День» — «По­вер­не­н­ня в Цар­го­род». Ми­ко­ла Ан­дрі­йо­ви­чта­кож від­зна­чив, що «День» — пер­ше укра­їн­ське ви­да­н­ня, яке «роз­пи­та­ло йо­го як май­бу­тньо­го По­сла Укра­ї­ни в Ав­стра­лії».

До ре­чі, очо­лю­ю­чи ди­пло­ма­ти­чну мі­сію в Япо­нії, пан Ку­лі­нич­дав пер­ше ін­терв’ю са­ме «Дню», яке за йо­го сло­ва­ми, ви­кли­ка­ло ве­ли­кий ре­зо­нанс у япон­сько­му МЗС.

Про пла­ни збли­же­н­ня Ки­є­ва і Кан­бер­ри та ви­го­ди для Укра­ї­ни від спів­пра­ці з Ав­стра­лі­єю, а та­кож ва­жли­вість укра­їн­ської ді­а­спо­ри — чи­тай­те в екс­клю­зив­но­му ін­терв’ю з Ми­ко­лою КУ­ЛІ­НІ­ЧЕМ.

ПРО ПО­РЯ­ДОК ДЕН­НИЙ

— Три­ва­лий час Ав­стра­лія для Укра­ї­ни бу­ла і по­лі­ти­чно, і гео­гра­фі­чно ду­же від­да­ле­ною. Не ли­ше на ін­шо­му бо­ці гло­бу­са, а про­сто — да­ле­ко.

Так тра­пи­ло­ся, що до­ля «по­се­ли­ла» ме­не в Азі­ат­сько-Ти­хо­оке­ан­сько- му ре­гіо­ні (АТР). Пе­ре­бу­ва­ю­чи в Япо­нії та Пів­ден­ній Ко­реї — хоч­би з ким я го­во­рив про еко­но­мі­ку чи по­лі­ти­ку — мова зав­жди за­хо­ди­ла про Ав­стра­лію. Ця кра­ї­на є най­біль­шим екс­пор­те­ром у кра­ї­ни АТР. Пра­кти­чно все з Ав­стра­лії ім­пор­ту­є­ться до Япо­нії, Пів­ден­ної Ко­реї, а за­раз і до Ки­таю. Це — про­до­воль­ство, ру­ди, ме­та­ли (пра­кти­чно вся та­бли­ця Мен­де­лє­є­ва), зокре­ма — уран. До ре­чі, атом­ні еле­ктро­стан­ції в Япо­нії пра­цю­ють на ав­стра­лій­сько­му ура­ні.

Ко­ли я ді­знав­ся про своє при­зна­че­н­ня до Ав­стра­лії, то одра­зу ви­ник по­ря­док ден­ний. Він був сфор­мо­ва­ний дво­ма прин­ци­по­ви­ми чин­ни­ка­ми.

По-пер­ше, са­мою Ав­стра­лі­єю, яка є уні­каль­ним яви­щем у гео­по­лі­ти­ці і в еко­но­мі­ці. На жаль, до не­дав­ньо­го ча­су во­на ли­ша­ла­ся на пе­ри­фе­рії укра­їн­ської ува­ги.

По-дру­ге, за остан­ні пів­то­ра року Ав­стра­лія ста­ла для нас над­зви­чай­но близь­кою. На­ші кра­ї­ни збли­зи­ло не­ща­стя з «Бо­їн­гом» МН17. Але най­го­лов­ні­ше — ду­ху ав­стра­лій­ців ба­га­то в чо­му від­по­від­ає і Ре­во­лю­ція Гі­дно­сті, і му­жність са­мих укра­їн­ців.

Пам’ятаю, що на­ші пер­ші по­лі­ти­чні кон­та­кти бу­ли на рів­ні по­че­сно­го кон­суль­ства Ав­стра­лії в Укра­ї­ни. То­ді по­че­сним кон­су­лом Укра­ї­ни в Ав­стра­лії був мій одно­кур­сник Сер­гій Бе­ре­зо­вен­ко. Якось я за­пи­тав у ньо­го: як то­бі там пра­цю­є­ться? Він від­по­вів: ав­стра­лій­ці — див­ні лю­ди і цим ме­не й «три­ма­ють».

ПРО ВИ­ГО­ДИ СПІВ­РО­БІ­ТНИ­ЦТВА З АВ­СТРА­ЛІ­ЄЮ

— Ав­стра­лія — це кра­ї­на, яка фор­мує не ли­ше по­лі­ти­чний і еко­но­мі­чний клі­мат, а й гео­по­лі­ти­чну кон­фі­гу­ра­цію. Не­що­дав­нє під­пи­са­н­ня до­го­во­ру про Транс-Ти­хо­оке­ан­ське пар­тнер­ство (ТРР) — це подія ХХІ сто­лі­т­тя. Ма­ло хто ще зро­зу­мів зна­че­н­ня цьо­го. Зав­дя­ки цьо­му до­ку­мен­ту, від­кри­ло­ся 40% сві­то­во­го рин­ку і це утво­ри­ло та­ке тор­го­во­еко­но­мі­чне об’ єд­на­н­ня, ана­ло­гів яко­му не­має у сві­ті.

Що мо­же отри­ма­ти Укра­ї­на від спів­ро­бі­тни­цтва з Ав­стра­лі­єю? Нам по­трі­бні ін­ве­сти­ції, оскіль­ки у нас не­має і не бу­де най­ближ­чим ча­сом по­ту­жної про­ми­сло­во­сті — нам тре­ба її від­но­ви­ти і мо­дер­ні­зу­ва­ти. Однак ін­ве­сти­ції не при­хо­дять про­сто так. На­ра­зі ми по­чи­на­є­мо ком­плі­мен­тар­ні від­но­си­ни з Кан­бер­рою.

Тра­ди­цій­ні ін­ве­сто­ри в сві­ті — США та ЄС. Але ма­ло хто знає, що одним з най­біль­ших кра­їн-ін­ве­сто­рів, яка роз­ви­ва­є­ться — є Ав­стра­лія. Во­на на­віть ство­ри­ла ін­ве­сти­цій­ний Фонд май­бу­тньо­го. Ав­стра­лій­ці шу­ка­ють, ку­ди б вкла­сти свій ка­пі­тал.

Ни­ні Укра­ї­на має Уго­ду про асо­ці­а­цію з Єв­ро­пою. Уя­віть, на­скіль­ки за­раз лег­ше ав­стра­лій­цям ма­ти спра­ву з Укра­ї­ною. Во­ни зна­ють, що про­ду­ктом на­шої спіль­ної ді­яль­но­сті мо­же бу­ти Єв­ро­па, оскіль­ки у них по­ки що не­має від­кри­то­го рин­ку з нею. До то­го ж ма­ло хто ду­має про це, зва­жа­ю­чи на гео­гра­фі­чну від­да­ле­ність Ав­стра­лії.

Ав­стра­лія — са­ма по со­бі уні­каль­ний осе­ре­док на зем­лі, кра­ї­на­кон­ти­нент. Чи ви зна­є­те, що 80% фло­ри і фа­у­ни Ав­стра­лії ав­тен­ти­чні? У сві­ті не­має ні­чо­го по­ді­бно­го. Ця кра­ї­на має одні з най­біль­ших ре­кре­а­цій­них мо­жли­во­стей у сві­ті. Во­на пе­ре­тво­рю­є­ться на все­сві­тній ку­рорт, ку­ди їдуть ту­ри­сти. Ці­ни не­до­ро­гі, а умо­ви — фан­та­сти­чні.

ПРО АВСТРАЛІЙСЬКІ ІН­ВЕ­СТИ­ЦІЇ В УКРА­Ї­НУ

— Ав­стра­лій­ці бу­дуть всер­йоз роз­ви­ва­ти від­но­си­ни, якщо во­ни ма­ти­муть еко­но­мі­чний ін­те­рес, бу­дуть ба­чи­ти, що мо­жуть ре­а­лі­зу­ва­ти свої ін­ве­сти­цій­ні пла­ни (а та­кі на­мі­ча­ю­ться). Мова не ли­ше про ав­стра­лій­ський ка­пі­тал в Укра­ї­ні. Йде­ться і про укра­їн­ські ін­ве­сти­ції до ці­єї кра­ї­ни. На­при­клад, не є се­кре­том, що Ко­ло­мой­ський має свої акти­ви в Ав­стра­лії. Ін­ші фі­нан­со­ві гру­пи та­кож ма­ють там свої ка­пі­та­ли. Але це все ро­би­ться не си­стем­но. Ту­ди тре­ба при­хо­ди­ти зі стра­те­гі­єю і си­стем­ні­стю — тіль­ки то­ді бу­де ефект.

Крім тра­ди­цій­но гір­ни­чо­ру­дної сфе­ри, в якій ав­стра­лій­ці за­ці­кав­ле­ні — во­ни хо­чуть ін­ве­сту­ва­ти ко­шти в наш гір­ни­чо­про­ми­сло­вий ком­плекс.

Ав­стра­лію та­кож за­ці­ка­ви­ли мо­жли­во­сті укра­їн­сько­го ІТ-се­кто­ру. Во­ни ро­зу­мі­ють, що не мо­жуть по­вто­ри­ти фе­но­мен Ка­лі­фор­нії, Крем­ні­є­вої до­ли­ни. Їм по­трі­бна те­хно­ло­гі­чно обда­ро­ва­на мо­лодь, яка ви­ве­де Ав­стра­лію на но­вий які­сний рі­вень роз­ви­тку. При на­се­лен­ні у 23 млн їм ду­же важ­ко зма­га­ти­ся із Япо­ні­єю, де жи­ве 127 млн. А ще важ­че — з мі­льяр­дним Ки­та­єм. Як Ав­стра­лія мо­же ком­пен­су­ва­ти це? Ви­клю­чно но­ви­ми те­хно­ло­гі­я­ми. Уряд за­по­ча­тко­вує но­ві про­гра­ми обмі­ну, а най­більш обда­ро­ва­ні сту­ден­ти отри­му­ють сти­пен­дії Endeavour, при­чо­му в най­рі­зно­ма­ні­тні­ших на­пря­мах. Це ро­би­ться для то­го, щоб по­ко­лі­н­ня но­вих ав­стра­лій­ців зро­би­ло які­сний стри­бок, аде­ква­тний до роз­мі­рів і мо­жли­во­стей кра­ї­ни.

ПРО ВІЙ­СЬКО­ВУ СПІВ­ПРА­ЦЮ

— За­раз в Укра­ї­ні лихий час, час вій­ни. Ав­стра­лія від­гу­кну­ла­ся на ро­сій­ську агре­сію і під­три­ма­ла нас не ли­ше мо­раль­но, а й ма­те­рі­аль­но.

Ав­стра­лія — най­більш близь­кий со­ю­зник США. До цьо­го ча­су існує вій­сько­во-по­лі­ти­чний блок АНЗЮС (Ав­стра­лія, Но­ва Зе­лан­дія, Спо­лу­че­ні Шта­ти. — Ред.), де во­ни ко­ор­ди­ну­ють свої дії.

Кан­бер­ра не бу­де са­мо­стій­но ухва­лю­ва­ти рі­ше­н­ня що­до на­да­н­ня Укра­ї­ні зброї. Во­на бу­де ді­я­ти ко­ор­ди­но­ва­но із США. Якщо ав­стра­лій­ці по­ба­чать, що Ва­шинг­тон при­сту­пить до пра­кти­чної ре­а­лі­за­ції до­по­мо­ги, то я не ви­клю­чаю, що во­ни мо­жуть це зро­би­ти.

За­раз, хо­чяк це див­но, нам ці­ка­во не це. На по­ча­тку 2000-х рр. Ав­стра­лія зро­би­ла одну з най­успі­шні­ших ре­форм обо­рон­но­го ві­дом­ства, за­лу­чив­ши до схе­ми управ­лі­н­ня мі­ні­стер­ством обо­ро­ни гро­ма­дян­сько-вій­сько­ве ке­рів­ни­цтво.

Ни­ні в Укра­ї­ні во­лон­тер­ський рух пе­ре­хо­пив на се­бе іні­ці­а­ти­ву. Де мі­сце вій­сько­вих се­ред во­лон­те­рів і во­лон­те­рів се­ред вій­сько­ви­ків? Як зро­би­ти си­нер­гію цьо­го про­це­су? В ав­стра­лій­ців є до­свід і ця ре­фор­ма нам ду­же ці­ка­ва. Як­би ми ви­вчи­ли ці прин­ци­пи ро­бо­ти, то та­кий до­свід біль­ший за будь-яке озбро­є­н­ня.

Укра­ї­на по пра­ву пи­ша­є­ться сво­їм ае­ро­ко­смі­чним ком­пле­ксом, але про це ма­ло хто знає в сві­ті. Ав­стра­лія має єди­ний ефе­ктив­ний зв’язок зі сві­том че­рез по­ві­тря. Все, що пов’яза­но з авіа­ці­єю для них са­краль­но. Ко­му на­ле­жить винахід бор­то­вих са­мо­пи­сців? Для ме­не бу­ло від­кри­т­тям, що в 1950х рр. це зро­би­ли ав­стра­лій­ці. Ава­рій­ний на­дув­ний трап — та­кож винахід з Ав­стра­лії.

Укра­ї­на мо­гла би об’єд­на­ти свої зу­си­л­ля з Ав­стра­лі­єю в авіа­цій­ній га­лу­зі. Зна­н­ня ав­стра­лій­ців, на­ші мо­жли­во­сті і те­хно­ло­гії — та­ка спів­пра­ця бу­ла би ду­же ці­ка­вою і ко­ри­сною.

ПРО УКРА­ЇН­СЬКУ ГРО­МА­ДУ В АВ­СТРА­ЛІЇ

— Одна з най­більш ор­га­ні­зо­ва­них укра­їн­ських гро­мад у сві­ті жи­ве в Ав­стра­лії. Во­на від­но­сно мо­ло­да, якщо її по­рів­ню­ва­ти з ді­а­спо­ра­ми укра­їн­ців у США та Ка­на­ді.

Фа­кти­чно укра­їн­ська спіль­но­та в Ав­стра­лії сфор­му­ва­ла­ся пі­сля Дру­гої сві­то­вої вій­ни. До неї уві­йшли укра­їн­ці, які пе­ре­бу­ва­ли в ні­ме­цьких кон­цта­бо­рах. Пі­сля ви­зво­ле­н­ня во­ни не хо­ті­ли по­вер­та­ти­ся, бо зна­ли, що на них че­ка­ють ста­лін­ські та­бо­ри. То­му ці лю­ди шу­ка­ли будь-якої мо­жли­во­сті, щоб за­ли­ши­тись у Єв­ро­пі, ви­їха­ти до США, Ка­на­ди або Ав­стра­лії. То­ді ця кра­ї­на бу­ла пе­ре­ва­жно virgin land (ці­лин­на зем­ля. — Ред.), яку по­трі­бно бу­ло осво­ю­ва­ти.

Пи­та­н­ня жит­тє­ді­яль­но­сті гро­ма­ди ба­га­то в чо­му за­ле­жить від її ор­га­ні­зо­ва­но­сті, мо­біль­но­сті і ди­на­мі­зму. То­му там­те­шні укра­їн­ці ду­же актив­ні. В Ав­стра­лії, на­при­клад, фун­кціо­нує 17 укра­їн­ських шкіл, а от в Кри­му за­раз — жо­дної.

До ре­чі, я вже по­зна­йо­мив­ся з пред­став­ни­ком укра­їн­ської ді­а­спо­ри Ав­стра­лії. Це — ге­не­раль­ний се­кре­тар Сві­то­во­го кон­гре­су укра­їн­ців Сте­фан Ро­ма­нів. Він про­сто за­ча­ру­вав ме­не своєю енер­ге­ти­кою й опти­мі­змом.

Сте­фан Ро­ма­нів уже має план роз­ви­тку на­ших дво­сто­рон­ніх від­но­син. Ко­ли ми роз­мов­ля­ли з ним упер­ше (це бу­ло пів­то­ри го­ди­ни), він не го­во­рив: «кра­ще бу­ло би так чи так». Він одра­зу ска­зав: «у ме­не є план!»

Роз­мо­ва зі Сте­фа­ном Ро­ма­ні­вим, все­ли­ла в ме­не опти­мізм: не тре­ба ні­чо­го ви­га­ду­ва­ти, вже є на­пра­цю­ва­н­ня, які від­по­від­а­ють ви­мо­гам ча­су. За­раз ми фа­кти­чно на­до­лу­жу­є­мо те, чо­го не бу­ло зро­бле­но.

25-26 листопада в Мель­бур­ні від­бу­де­ться I Фо­рум укра­їн­сько-ав­стра­лій­сько­го спів­ро­бі­тни­цтва OzUke2015. Уже ві­до­мо, що йо­го відкриє мі­ністр за­кор­дон­них справ Ав­стра­лії Джу­лі Бі­шоп. Нам тре­ба мо­бі­лі­зу­ва­ти най­кра­щих пред­став­ни­ків Укра­ї­ни, щоб це бу­ли не про­сто спі­ке­ри, а ді­ло­ва елі­та. Та­кож пла­ну­є­ться, що при­їде мі­ністр аграр­ної по­лі­ти­ки і про­до­воль­ства Укра­ї­ни Оле­ксій Пав­лен­ко та по­тен­цій­ні ін­ве­сто­ри з Укра­ї­ни.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.