Без мо­жли­во­сті ви­гра­шу

Мо­сква го­ту­є­ться до втру­ча­н­ня в Цен­траль­ній Азії

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Юрій РАЙХЕЛЬ

Услід за по­ча­тком ро­сій­ських бом­бар­ду­вань Си­рій­ська араб­ська ар­мія (САА) пре­зи­ден­та Ба­ша­ра Аса­да по­ча­ла на­ступ на ан­кла­ви її про­тив­ни­ків. Го­лов­на ме­та на­сту­пу — від­би­ти у про­тив­ни­ків мі­сто Алеп­по (Ха­леб), пов­ні­стю звіль­ни­ти Ла­та­кію і Хомс, роз­бло­ко­ву­ва­ти шо­се, що пов’язує ці мі­ста зі сто­ли­цею Да­ма­ском. В подаль­шо­му на­сту­па­ти на пів­ні­чу ра­йо­ни кон­тро­льо­ва­ні кур­да­ми до ту­ре­цько­го кор­до­ну. Одно­ча­сно роз­гор­та­ю­ться на­сту­паль­ні опе­ра­ції і в ін­ших на­прям­ках, але во­ни но­сять до­по­мі­жний ха­ра­ктер.

При цьо­му де­я­кі пе­ред­мі­стя Да­ма­ска зайня­то про­тив­ни­ком. Тут на­ступ сил Аса­да про­во­ди­ться в схі­дно­му пе­ред­мі­сті Джо­бар, щоб за­без­пе­чи­ти сто­ли­цю від мі­но­ме­тно­го і ра­ке­тно­го об­стрі­лу.

Алеп­по — дру­ге за зна­че­н­ням і чи­сель­ні­стю на­се­ле­н­ня мі­сто в Си­рії стра­те­гі­чно ду­же ва­жли­ве, бо пе­ре­бу­ває в гли­би­ні те­ри­то­рій, кон­тро­льо­ва­них угру­по­ва­н­ня­ми, що про­ти­сто­ять си­лам Аса­да. З сер­пня 2012 року за­хід мі­ста утри­мує си­рій­ська ар­мія, а схід — рі­зні ісла­міст­ські та пов­стан­ські угру­по­ва­н­ня. Якщо Асад втра­тить Алеп­по, то він втра­тить всю пів­ні­чкра­ї­ни і то­ді йо­го вій­сько­ве ста­но­ви­ще ста­не ка­та­стро­фі­чним.

Ва­жли­вість Ла­та­кії ви­зна­ча­є­ться ба­га­тьма при­чи­на­ми. Не в остан­ню чер­гу тим, що на пів­дні від мі­ста роз­та­шо­ва­но авіа­ба­зу вій­сько­во-ко­смі­чних сил Ро­сії Хмей­мім. Про­тив­ни­ки Аса­да пе­ре­бу­ва­ють ли­ше в 40 км і без­пе­ка ба­зи під за­гро­зою. При­найм­ні, вже бу­ли дві спро­би об­стрі­лу її уста­нов­ка­ми зал­по­во­го во­гню.

У на­сту­пі бе­руть участь під­роз­ді­ли САА, бо­йо­ви­ки лі­ван­ської ши­їт­ської ор­га­ні­за­ції «Хе­збол­ла», а та­кож іран­ські вій­сько­ві з Кор­пу­су вар­то­вих іслам­ської ре­во­лю­ції.

Як ро­сій­ські, так і си­рій­ські офі­цій­ні осо­би го­во­рять про зна­чні успі­хи, про те, що зав­да­но зна­чних втрат про­тив­ни­ко­ві. Зокре­ма, го­во­ри­ться про за­хо­пле­н­ня по­се­ле­н­ня Ель-Ва­ді­хи і ря­ду ін­ших на­се­ле­них пун­ктів.

Ско­рі­ше за все, САА та її со­ю­зни­ки на­сту­па­ють, але темп ду­же низь­кий. Фі­ксу­ють де­ся­тки пу­сків про­ти­тан­ко­вих ке­ро­ва­них ра­кет (ПТУР) по бро­не­те­хні­ці си­рій­ської ар­мії. На озбро­єн­ні САА є за­ста­рі­лі ра­дян­ські тан­ки Т- 55 і Т- 62. Остан­нім ча­сом із Ро­сії на­ді­йшли Т-72. Во­ни не мо­жуть про­ти­сто­я­ти від­но­сно су­ча­сно­му про­ти­тан­ко­во­му озбро­єн­ню, що зу­мов­лює ве­ли­кі втра­ти в бро­не­те­хні­ці. До то­го ж бро­не­те­хні­ка не ду­же ефе­ктив­на за мі­ських умов.

Ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти більш су­ча­сну те­хні­ку САА не мо­же че­рез низь­кий рі­вень під­го­тов­ки осо­бо­во­го скла­ду. До ре­чі, в ро­сій­ській пре­сі вже з’яви­ли­ся за­ува­же­н­ня, що мо­сков­ська авіа­ція у ви­бо­рі ці­лей пов­ні­стю за­ле­жить від си­рій­ських вій­сько­вих, а во­ни не ма­ють як до­сить ін­фор­ма­ції, так і не вмі­ють пра­виль­но нею роз­по­ря­ди­ти­ся.

Як за­зна­чив ро­сій­ський вій­сько­вий ек­сперт Ві­ктор Му­ра­хов­ський, «Для без­по­се­ре­дньої авіа­цій­ної під­трим­ки ма­ють пра­цю­ва­ти на пе­ре­дньо­му краю пе­ре­до­ві авіа­цій­ні на­ві­дни­ки, які вка­зу­ють ці­лі для ро­бо­ти авіа­ції. Це зав­да­н­ня бо­йо­вих вер­то­льо­тів і штур­мо­ви­ків ти­пу Су-25. Але все це — зав­да­н­ня все ж та­ки си­рій­ської ар­мії. Ор­га­ні­зу­ва­ти авіа­цій­ну підтримку — це ви­со­ке вій­сько­ве ми­сте­цтво. Якщо управ­лі­н­ня си­рій­ське, то по­ру­шу­є­ться вза­є­мо­дія, і мо­жли­ві сер­йо­зні втра­ти».

От­же пе­ре­мо­жні ре­ля­ції мо­сков­ських ге­не­ра­лів ви­кли­ка­ють пев­ний ске­пти­цизм. Опо­се­ред­ко­ва­но це під­твер­джу­є­ться по­ві­дом­ле­н­ня­ми бри­тан­ської пре­си, що до Си­рії при­бу­ва­ють ку­бин­ські вій­сько­ві. По­вто­рю­є­ться істо­рія во­єн у Мо­зам­бі­ку. Ан­го­лі і На­мі­бії. Там про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків во­ю­ва­ли ку­бин­ські так зва­ні ін­тер­на­ціо­на­лі­сти. Так Фі­дель Ка­стро роз­ра­хо­ву­вав­ся за ра­дян­ську до­по­мо­гу.

Ро­сій­ське ко­ман­ду­ва­н­ня і по­лі­ти­чне ке­рів­ни­цтво сто­їть пе­ред не­лег­ким ви­бо­ром. Якщо спря­му­ва­ти без­по­се­ре­дньо до зо­ни бо­йо­вих дій штур­мо­ви­ків і вер­то­льо­ти з ро­сій­ськи­ми екі­па­жа­ми, то сер­йо­зно зро­стає ймо­вір­ність їхньо­го ура­же­н­ня пе­ре­но­сни­ми зе­ні­тни­ми ком­пле­кса­ми. Так бу­ло в Аф­га­ні­ста­ні, і по­ді­бне лег­ко мо­же по­вто­ри­ти­ся в Си­рії. Бу­де по­трі­бне збіль­ше­н­ня кон­тин­ген­ту, і да­лі во­рон­ка за­тя­гу­ва­ти­ме ро­сій­ську ар­мію все силь­ні­ше.

Якщо все залишити в та­ко­му ста­ні, то без­по­се­ре­дньої під­трим­ки на­сту­пу САА з по­ві­тря не бу­де, що не­гай­но ві­діб’ється на йо­го хо­ді.

На­ступ САА на пів­ніч, який роз­гор­та­є­ться, ста­вить вель­ми скла­дне по­лі­ти­чне зав­да­н­ня, пов’яза­не з кур­да­ми. Мо­сква хо­че зро­би­ти їх со­ю­зни­ка­ми в бо­роть­бі з опо­зи­ціо­не­ра­ми Аса­да. Про­те Ан­ка­ра ка­те­го­ри­чно про­ти пе­ре­тво­ре­н­ня їхньої те­ри­то­рії на Сирійський Кур­ди­стан. По­бо­ю­ва­н­ня не по­збав­ле­ні під­став, оскіль­ки ве­ли­ка ймо­вір­ність, що і кур­ди в Ту­реч­чи­ні за­жа­да­ють со­бі по­ді­бно­го. Су­дя­чи з по­ві­дом­лень пре­си, кон­та­кти з кур­да­ми по­жва­ви­ли­ся, хо­ча все мо­же зве­сти­ся до та­ко­го ви­ду ти­ску на Ан­ка­ру. Мо­сква у ми­ну­ло­му не­о­дно­ра­зо­во зра­джу­ва­ла кур­дів у Іра­ні та Іра­ку, то­му у си­рій­ських кур­дів не­має осо­бли­вих при­чин їй до­ві­ря­ти.

Ба­дьо­рі по­ві­дом­ле­н­ня з си­рій­сько­го фрон­ту ро­сій­ських ге­не­ра­лів про ти­ся­чі бо­йо­ви­ків, які ті­ка­ють, на­справ­ді по­вин­ні все­ля­ти сер­йо­зні по­бо­ю­ва­н­ня. Це ні­яка не пе­ре­мо­га, а пер­ший не­га­тив­ний ре­зуль­тат си­рій­ської аван­тю­ри Мо­скви.

По-пер­ше. Бо­йо­ви­ки не зни­щу­ю­ться, а ви­дав­лю­ю­ться до Йор­да­нії, Іра­ку, Ту­реч­чи­ни. Тим са­мим збе­рі­га­ю­ться їхня жи­ва сила і ко­ман­дна ін­фра­стру­кту­ра.

По-дру­ге. Ве­ли­ка ймо­вір­ність, що во­ни або пе­ре­че­ка­ють і пе­ре­озбро­я­ться, по­тім по­вер­ну­ться до Си­рії, або ру­шать да­лі до Цен­траль­ної Азії і на Пів­ден­ний Кав­каз. У Гру­зії це Пан­кі­ська уще­ли­на, кон­троль над якою є до­сить скла­дним, в Азер­бай­джа­ні, де 80% на­се­ле­н­ня спо­від­а­ють ши­їт­ську фор­му ісла­му, вже є від­по­від­не під­пі­л­ля.

Якщо за­ра­ди зни­ще­н­ня бо­йо­ви­ків у Си­рії цю аван­тю­ру роз­по­ча­то, то її слід не­гай­но при­пи­ни­ти, іна­кше мо­сков­ські бом­би ясно вка­жуть шлях на пів­ні­чтим, про­ти ко­го во­ює ро­сій­ська авіа­ція.

На зу­стрі­чі в Ка­зах­ста­ні глав дер­жав СНД пи­та­н­ня бо­роть­би з те­ро­ри­змом у Цен­траль­ній Азії бу­ло одним з основ­них. Пу­тін за­про­по­ну­вав роз­мі­ще­н­ня ро­сій­ських військ у Та­джи­ки­ста­ні і Тур­кме­нії. Су­дя­чи з усьо­го, не всі за­ли­ши­ли­ся цим за­до­во­ле­ні. Зокре­ма, пре­зи­дент Узбе­ки­ста­ну Іслам Ка­рі­мов вель­ми кри­ти­чно від­гу­кнув­ся про зга­да­ну зу­стріч.

Втру­ча­н­ня Мо­скви в Си­рії ні­скіль­ки не про­су­ну­ло її на шля­ху змен­ше­н­ня про­ти­сто­я­н­ня як зі США, так і з Єв­ро­пою. Остан­нє фі­а­ско з пе­ред­ба­чу­ва­ним ві­зи­том Ме­две­дє­ва до Ва­шинг­то­на то­му під­твер­дже­н­ня. Вже ясно, що по­зи­ція За­хо­ду і США в пер­шу чер­гу ли­ше ста­ва­ти­ме більш жорс­ткою. Роз­ши­рю­ва­ти сту­пінь за­лу­че­н­ня до кон­флі­кту за та­ких умов не­має жо­дно­го сен­су.

Гро­ма­дя­ни Ро­сії не ро­зу­мі­ють, чо­му збіль­шу­ю­ться їхні фі­нан­со­ві про­бле­ми за­ра­ди яко­їсь Си­рії. Ба­га­то хто вза­га­лі не ду­же уяв­ляє, де ле­жить ця да­ле­ка від Ро­сії кра­ї­на. Про­па­ган­дист­ський ефект по­чи­нає сти­ска­ти­ся.

За при­кла­дом за­мі­ни Донбасу Си­рі­єю те­пер по­чи­на­ють пе­ре­но­си­ти центр ва­ги в пер­шу чер­гу на Цен­траль­ну Азію і по­тім — на Пів­ден­ний Кав­каз. З про­па­ган­дист­сько­го по­гля­ду це на­ба­га­то більш ви­гра­шно.

Цен­траль­на Азія май­же своя, бу­ла в СРСР. При­су­тність ро­сій­ських військ там лег­ко по­ясни­ти. До­по­мо­же й ім­пер­ська но­сталь­гія за «сла­ве­тним» ми­ну­ло­му. До то­го ж ко­шту­ва­ти­ме та­ке втру­ча­н­ня з фі­нан­со­во­го по­гля­ду зна­чно мен­ше, що за ни­ні­шніх умов ві­ді­грає не остан­ню роль. І ще одна при­чи­на. У Цен­траль­ній Азії за­хі­дний чин­ник діє на­ба­га­то слаб­кі­ше. Тут Мо­скві до­ве­де­ться до­мов­ля­ти­ся з Ки­та­єм. У Крем­лі вва­жа­ють, що змо­жуть зна­йти з Пе­кі­ном modus vivendi. Зро­би­ти це бу­де ду­же не­про­сто.

Ко­ли змі­ни­ться ве­ктор мо­сков­ської по­лі­ти­ки в Си­рії, за­ле­жа­ти­ме від ре­зуль­та­тів на­сту­пу САА та її со­ю­зни­ків. Пер­ші ре­зуль­та­ти мо­жна бу­де про­ана­лі­зу­ва­ти при­бли­зно за два ти­жні.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.