Ви і вби­ли!

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Бо­рис СО­КО­ЛОВ, пу­блі­цист, Мо­сква, спе­ці­аль­но для «Дня»

До­по­відь ко­мі­сії ні­дер­ланд­ської Ради без­пе­ки про за­ги­бель ма­лай­зій­сько­го «Бо­їн­га» роз­ста­ви­ла всі кра­пки над «і» що­до те­хні­чних де­та­лей ка­та­стро­фи. Лі­так бу­ло зби­то ра­ке­тою, ви­пу­ще­ною ро­сій­ським ЗРК «Бук», при­чо­му з та­кою боє­го­лов­кою, яка пе­ре­бу­ває на озбро­єн­ні тіль­ки ро­сій­ської ар­мії. А ви­пу­ще­но ра­ке­ту бу­ло з те­ри­то­рії пло­щею в 320 кв. км, при­чо­му вся ця те­ри­то­рія то­го фа­таль­но­го дня, 17 ли­пня 2014 року, кон­тро­лю­ва­ла­ся про­ро­сій­ськи­ми се­па­ра­ти­ста­ми. Тим, хто сум­ні­ва­є­ться в цьо­му, на­стій­но ре­ко­мен­дую по­рів­ня­ти кар­ту, опу­блі­ко­ва­ну в гол­ланд­ській до­по­віді, з кар­тою зо­ни АТО на 12:00 17 ли­пня 2014 року, опри­лю­дне­ну Ра­дою на­ціо­наль­ної без­пе­ки і обо­ро­ни Укра­ї­ни ще до тра­ге­дії з «Бо­їн­гом». По­рів­ня­н­ня цих карт до­зво­ляє ствер­джу­ва­ти, що весь вка­за­ний в до­по­віді 320-кі­ло­ме­тро­вий аре­ал пов­ні­стю по­тра­пляє в ме­жі зо­ни, що кон­тро­лю­ва­ла­ся в той час се­па­ра­ти­ста­ми. При цьо­му укра­їн­ські вій­сько­ві, на­да­ю­чи ві­до­мо­сті РНБО про те, де про­хо­дить лі­нія фрон­ту, швид­ше бу­ли схиль­ні пе­ре­біль­шу­ва­ти зо­ну сво­го кон­тро­лю і в жо­дно­му ра­зі не при­мен­шу­ва­ли її пло­щу.

Най­ці­ка­ві­ше, що у за­зна­че­ний в до­по­віді аре­ал, де по­вин­на бу­ла роз­та­шо­ву­ва­ти­ся уста­нов­ка «Бук», пов­ні­стю по­тра­пляє аре­ал, з яко­го бу­ло про­ве­де­но пуск, роз­ра­хо­ва­ний фа­хів­ця­ми кон­цер­ну «Ал­маз-Ан­тей». Він якраз і ви­ро­бляє «Бу­ки». І ці ж фа­хів­ці зро­би­ли на­ве­де­ний у гол­ланд­ській до­по­віді ви­сно­вок про те, що лі­так був ура­же­ний ра­ке­тою з но­ві­тньою бо­йо­вою ча­сти­ною, яка пе­ре­бу­ває на озбро­єн­ні тіль­ки ро­сій­ської ар­мії і має еле­мен­ти ура­же­н­ня у фор­мі ме­те­ли­ка. Аби хоч якось де­за­ву­ю­ва­ти са­мо­го се­бе, кон­церн «Ал­маз-Ан­тей» пред­ста­вив вла­сну до­по­відь, що пов­ні­стю спро­сто­вує свої ж по­пе­ре­дні вер­сії. На­чеб­то стрі­ля­ли з «Бу­ка» ра­ке­тою більш ста­рої мо­ди­фі­ка­ції і від­по­від­но з БЧ ще ра­дян­сько­го ви­ро­бни­цтва, яка єі в укра­їн­ській ар­мії. І стрі­ля­ли то­чно з те­ри­то­рії, що кон­тро­лю­ва­ла­ся в той час укра­їн­ськи­ми вій­сько­ви­ми.

Що­прав­да, ек­спе­ри­мент кон­цер­ну «Ал­маз-Ан­тей» ви­йшов якийсь аж над­то див­ний. На зем­лі по­ряд із не­ру­хо­мим лі­та­ком (не «Бо­їн­гом») ви­са­ди­ли в по­ві­тря не­ру­хо­му ж ра­ке­ту (не ті­єї мо­ди­фі­ка­ції). То­ді як у ре­аль­но­сті все це від­бу­ва­ло­ся на ви­со­ті 10 км і лі­так, і ра­ке­та збли­жу­ва­ли­ся один з одним на зу­стрі­чних кур­сах і на вель­ми при­стой­них швид­ко­стях. І за та­ку хал­ту­ру «Ал­маз-Ан­тей» ще зби­ра­є­ться ви­ма­га­ти 10 млн ру­блів у між­на­ро­дних су­дах! Жар­тів­ни­ки, однак!

На­справ­ді, хо­ча гол­ланд­ська ко­мі­сія пря­мо і не на­зва­ла ви­ну­ва­тців ка­та­стро­фи, оскіль­ки це не вхо­ди­ло в її пов­но­ва­же­н­ня, то­чно вста­нов­ле­ні нею фа­кти зму­шу­ють при­йти до одно­зна­чно­го ви­снов­ку: раз стрі­ля­ли з те­ри­то­рії, під­кон­троль­ної про­ро­сій­ським си­лам, і боє­го­лов­кою, яка є тіль­ки в Ро­сії, зна­чить, пуск здій­снив або ро­сій­ський ка­дро­вий роз­ра­ху­нок, або роз­ра­ху­нок, спі­шно під­го­тов­ле­ний ро­сій­ськи­ми фа­хів­ця­ми з чи­сла се­па­ра­ти­стів. Але остан­ній ва­рі­ант ви­гля­дає аб­со­лю­тно не­ймо­вір­ним. Для під­го­тов­ки екі­па­жу «Бук» по­трі­бні мі­ся­ці, а пе­ре­ки­да­н­ня уста­нов­ки «Бук» на Дон­бас, так са­мо як і подаль­ше вве­де­н­ня ту­ди ро­сій­ських військ, яв­но здій­сню­ва­ло­ся у тер­мі­но­во­му по­ряд­ку. Го­лов­не ж, на­вча­ти по­во­джен­ню з на­стіль­ки не­без­пе­чною в те­ро­ри­сти­чно­му від­но­шен­ні збро­єю будь­ко­го зі скла­ду то­го се­па­ра­тист­сько­го на­бро­ду, який за­раз во­ює на пів­ден­но­му схо­ді Укра­ї­ни, і тим біль­ше да­ва­ти в ру­ки та­ким лю­дям по­ді­бну зброю на­віть у Крем­лі не ри­зи­кнуть. Крім то­го, тре­ба ма­ти на ува­зі, що уста­нов­ка «Бук», з якої бу­ло здій­сне­но фа­таль­ний пуск, одра­зу ж пі­сля тра­ге­дії по­вер­ну­ла­ся до Ро­сії і, ма­буть, зі сво­їм шта­тним екі­па­жем.

Гол­ланд­ський мі­ністр за­кор­дон­них справ має ра­цію, ко­ли за­яв­ляє: «Ство­рю­є­ться вра­же­н­ня, що ро­сій­ська сто­ро­на... біль­ше за­ці­кав­ле­на в то­му, аби на­пу­сти­ти ту­ма­ну». А ко­ли у від­по­відь ро­сій­ське МЗС ствер­джує, що Ро­сія біль­ше, ніж хтось ін­ший за­ці­кав­ле­на в роз­слі­ду­ван­ні за­ги­бе­лі «Бо­їн­га», це ду­же на­га­дує си­ту­а­цію, ко­ли на зло­ді­є­ві ша­пка го­рить. Ве­ду­ча «Эха Мо­сквы» Ксе­нія Ла­рі­на пе­ре­ко­на­на: «Ну, ми ж бо ви­кру­ти­мо­ся у будь-яко­му ра­зі, ви ж пре­кра­сно ро­зу­мі­є­те». У цьо­му мо­жна не сум­ні­ва­ти­ся. Тут во­на має ра­цію.

А ось ро­сій­ські екс­пер­ти і пу­блі­ци­сти, які на­віть ма­ють ціл­ком лі­бе- раль­ну ре­пу­та­цію, по­бо­ю­ю­ться ро­би­ти оста­то­чні ви­снов­ки, ймо­вір­но, аби не усла­ви­ти­ся во­ро­га­ми Ро­сій­ської дер­жа­ви. Вій­сько­вий ек­сперт Оле­ксандр Гольц в ін­терв’ю «Эху Мо­сквы» на пи­та­н­ня про те, як він ду­має, хто ж усе-та­ки збив «Бо­їнг», від­по­вів ухиль­но: «Є ба­га­то не­пря­мих свід­чень, що швид­ше це спра­ва рук опол­чен­ців... — ви за­пи­та­ли мою дум­ку, — ін­ше пи­та­н­ня, що, по-мо­є­му, свід­че­н­ня цьо­го зло­чи­ну зі­псо­ва­ні на­стіль­ки — я маю на ува­зі ма­те­рі­аль­ні до­ка­зи, що зав­жди бу­де мо­жли­вість від­би­ти­ся від зви­ну­ва­чень у цьо­му. На жаль».

Але ж на­справ­ді ті ви­снов­ки, які мі­стя­ться в до­по­віді ко­мі­сії гол­ланд­ської Ради без­пе­ки, це не не­пря­мі до­ка­зи, а як там не є най­пря­мі­ші. Так, во­ни не вка­зу­ють на кон­кре­тних осіб, які зби­ли «Бо­їнг», не до­зво­ля­ють на­зва­ти їх по­і­мен­но. Але во­ни до­зво­ля­ють чі­тко й одно­зна­чно окре­сли­ти ко­ло осіб, се­ред яких є ви­ну­ва­тці зло­чи­ну. І в цьо­му ко­лі для укра­їн­ських вій­сько­вих не за­ли­ша­є­ться мі­сця. За­ли­ша­ю­ться тіль­ки опол­чен­ці-се­па­ра­ти­сти і ро­сій­ські вій­сько­ві. І гол­ланд­ську Ра­ду без­пе­ки важ­ко за­пі­до­зри­ти в ру­со­фо­бії та укра­ї­но­філь­стві. Нав­па­ки, для ба­лан­су во­на у сво­їй до­по­віді та­кож зви­ну­ва­ти­ла Укра­ї­ну в то­му, що во­на вча­сно не за­кри­ла не­бо над Дон­ба­сом для по­льо­тів ци­віль­ної авіа­ції. Це, до ре­чі, ство­рює ґрунт для по­зо­вів ро­ди­чів жертв ка­та­стро­фи до Укра­ї­ни в між­на­ро­дних су­дах. Але в будь-яко­му ра­зі ця по­мил­ка укра­їн­ської вла­ди (а во­на про­сто не ві­ри­ла, що Ро­сія зва­жи­ться роз­мі­сти­ти «Бу­ки» на Дон­ба­сі, як не ві­ри­ла до остан­ньо­го, що Ро­сія зва­жи­ться вве­сти ту­ди свої ре­гу­ляр­ні вій­ська) не­су­мір­на зі зло­чи­ном тих, хто збив «Бо­їнг» і хто від­пра­вив «Бук» на оку­по­ва­ну те­ри­то­рію Укра­ї­ни.

А ось іще один ве­ду­чий «Эха», істо­рик Ми­ко­ла Сва­ні­дзе, який теж має стій­ку лі­бе­раль­ну ре­пу­та­цію, ствер­джує: «Те­пер за­ли­ши­ло­ся ска­за­ти, чий це був «Бук», з чи­єї те­ри­то­рії. Бо там же аб­со­лю­тна че­рез­по­ло­си­ця, як під час гро­ма­дян­ської вій­ни, пов­на че­рез­по­ло­си­ця. Чер­во­ні, бі­лі, зе­ле­ні — хто там був ці­єї ми­ті? Про­те це мо­жна вста­но­ви­ти. І я ду­маю, що це бу­де вста­нов­ле­но». Тут істо­рик лу­ка­вить. Жо­дної че­рез­по­ло­си­ці в аре­а­лі мо­жли­во­го пе­ре­бу­ва­н­ня «Бу­ка» не бу­ло. В то­му сен­сі, що «бі­лих», тоб­то укра­їн­ських вій­сько­вих, там то­чно не бу­ло. Що си­ли се­па­ра­ти­стів бу­ли, та й за­раз, по­при всі «чи­ще­н­ня», за­ли­ша­ю­ться вель­ми не­о­дно­рі­дни­ми, в цьо­му сум­ні­вів не­має. 17 ли­пня 2014 року там ді­я­ли і ко­за­ки, й окре­мі бан­ди, не­під­кон­троль­ні Стрєл­ко­ву — Гір­кі­ну. Про­те ні ко­за­кам, ні «зе­ле­ним» бан­ди­там ні­хто б «Бук» на­да­ва­ти не став. Та й гір­кін­ські ша­хта­рі й тра­кто­ри­сти з на­стіль­ки скла­дною те­хні­кою вправ­ля­ти­ся не вмі­ли.

На­пев­не роз­ра­ху­нок «Бу­ку» був із ка­дрів ро­сій­ської ар­мії. Ось тіль­ки під­го­тов­ле­ний він був вель­ми по­га­но. Адже ко­ман­дир роз­ра­хун­ку не зміг від­рі­зни­ти ци­віль­ний па­са­жир­ський лі­так від вій­сько­во-транс­порт­но­го. Тим ча­сом, хоч тро­хи під­го­тов­ле­ний офі­цер ППО роз­рі­зняє їх еле­мен­тар­но — за різ- ною швид­кі­стю по­льо­ту. Па­са­жир­ський лі­так ле­тить зі зна­чно біль­шою швид­кі­стю, ніж вій­сько­во-транс­порт­ний. Бо для па­са­жир­сько­го бор­ту швид­кість має ве­ли­ке зна­че­н­ня. Адже па­са­жи­ри за­ці­кав­ле­ні в то­му, аби по­тра­пи­ти в пункт при­зна­че­н­ня якнай­швид­ше. А ось при про­е­кту­ван­ні вій­сько­во­транс­порт­но­го бор­ту прі­о­ри­те­ти ін­ші. Швид­кість для ньо­го на дру­го­му мі­сці, оскіль­ки від ви­ни­щу­ва­чів, а тим біль­ше від ра­кет ППО він пі­ти все одно не в змо­зі. Тут без­пе­ка до­ся­га­є­ться ви­ни­щу­валь­ним су­про­во­дом і та­ким про­кла­де­н­ням мар­шру­ту по­льо­ту, аби він не пе­ре­бу­вав у зо­ні дії во­ро­жих за­со­бів ППО. На­ба­га­то ва­жли­ві­ші для вій­сько­во-транс­порт­но­го лі­та­ка ван­та­жо­пі­д­йом­ність і даль­ність по­льо­ту, і за­для цьо­го жер­тву­ють швид­кі­стю. А те, що ро­сій­ський офі­цер не зміг за по­ка­зни­ком швид­ко­сті від­рі­зни­ти па­са­жир­ський лі­так від вій­сько­во-транс­порт­но­го, свід­чить про гру­бу по­мил­ку, що при­зве­ла до тра­ге­дії.

Але зло­чин тут (якщо ви­не­сти за дуж­ки сам факт пе­ре­бу­ва­н­ня ро­сій­ських вій­сько­вих на те­ри­то­рії Укра­ї­ни, їхню участь у бо­йо­вих ді­ях і всі на­слід­ки, що ви­ті­ка­ють із цьо­го) — ли­ше вбив­ство з не­обе­ре­жно­сті, уна­слі­док по­мил­ки, не­хай і 298 осіб, і за це не да­ють ні до­ві­чно­го, ні скіль­ки­не­будь три­ва­ло­го тер­мі­ну ув’язне­н­ня. Ро­сій­сько­му ко­ман­ду­ван­ню ім’я цьо­го офі­це­ра, так са­мо як і ін­ших чле­нів роз­ра­хун­ку «Бу­ка», на­пев­не ві­до­мо. На мі­сці Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на як вер­хов­но­го го­лов­но­ко­ман­ду­ю­чо­го я б цьо­го офі­це­ра по­са­див на де­кіль­ка ро­ків, не­хай на­віть не ви­зна­ю­чи пу­блі­чно ро­сій­ську від­по­від­аль­ність за за­ги­бель «Бо­їн­га». І не для то­го, щоб по­ка­ра­ти ми­мо­віль­но­го вбив­цю, але хо­ча б для то­го, щоб ін­ші ро­сій­ські офі­це­ри вив­ча­ли ма­тча­сти­ну і по­ді­бних по­ми­лок у май­бу­тньо­му не до­пу­ска­ли. Ін­ші чле­ни роз­ра­хун­ку не вин­ні. Во­ни тіль­ки ви­ко­ну­ва­ли на­каз, не ві­да­ю­чи про те, що ско­ю­ють зло­чин, і до остан­ньо­го мо­мен­ту бу­ли впев­не­ні, що стрі­ля­ють по вій­сько­во­му, а не по ци­віль­но­му лі­та­ку. Але, бо­ю­ся, за­раз усі зу­си­л­ля спря­мо­ва­но на те, аби не по­са­ди­ти, а яко­мо­га на­дій­ні­ше за­хо­ва­ти екі­паж зло­ща­сно­го «Бу­ка». Не зди­ву­ю­ся, якщо ко­лись з’ясу­є­ться, що він про­дов­жує слу­жбу десь у тай­го­вій глу­ши­ні.

Що ж да­лі? До­по­відь ко­мі­сії гол­ланд­ської Ради без­пе­ки про те­хні­чні аспе­кти за­ги­бе­лі «Бо­їн­га» за­ли­ши­ла Крем­лю ду­же вузь­ке по­ле для ма­нев­ру що­до вер­сій при­чин ка­та­стро­фи. Вла­сне, те­пер мо­жна спро­бу­ва­ти ви­су­ну­ти тіль­ки дві вер­сії, аль­тер­на­тив­ні тій, яка мі­сти­ться в гол­ланд­ській до­по­віді. Оскіль­ки на Дон­ба­сі не­має су­ціль­ної лі­нії фрон­ту, мо­жна спро­бу­ва­ти пе­ре­ко­на­ти між­на­ро­дну слід­чу гру­пу і сві­то­ву гро­мад­ську дум­ку в то­му, що 17 ли­пня ми­ну­ло­го року на те­ри­то­рію, кон­тро­льо­ва­ну опол­чен­ця­ми, яки­мись не­ві­до­ми­ми ма­нів­ця­ми за­їхав укра­їн­ський «Бук» з укра­їн­ським же екі­па­жем. А до цьо­го укра­їн­ські спец­слу­жби ви­кра­ли в Ро­сії но­ві­тню боє­го­лов­ку, якою ви­ще­зга­да­ний «Бук» і па­лив по «Бо­їн­гу» в про­во­ка­цій­них ці­лях, аби зви­ну­ва­ти­ти в тра­ге­дії Ро­сію і опол­чен­ців.

Ва­рі­ант: боє­го­лов­ку не ви­кра­да­ли, а по­тім, ко­ли ті­ла жертв авіа­ка­та­стро­фи бу­ли до­став­ле­ні на під­кон­троль­ну Укра­ї­ні те­ри­то­рію, ви­стрі­ли­ли впри­тул у де­кіль­ка тіл еле­мен­та­ми ура­же­н­ня у фор­мі ме­те­ли­ка з ро­сій­ської боє­го­лов­ки, які спо­до­би­лись десь ді­ста­ти. При­чо­му ви­стрі­ли­ли ду­же аку­ра­тно — са­ме в чле­нів екі­па­жу, які пе­ре­бу­ва­ли в пі­лот­ській ка­бі­ні (ко­ли ж упі­зна­ти ж бо всти­гли!). Дру­га вер­сія — це що на Дон­бас 17 ли­пня 2014 року ви­са­ди­ли­ся іно­пла­не­тя­ни з уста­нов­кою ППО, що то­чно ко­пі­ює ро­сій­ський «Бук», ви­стрі­ли­ли по «Бо­їн­гу» і не­гай­но від­ле­ті­ли на­зад, чи то на Марс, чи то вза­га­лі в ін­шу га­ла­кти­ку. Ну, мар­сі­ан­ську вер­сію нав­ряд чи зва­жа­ться ви­су­ну­ти (хо­ча, зви­чай­но, у прокрем­лів­ських екс­пер­тів і пу­блі­ци­стів фан­та­зія во­і­сти­ну без­ме­жна). А ось вер­сію про «укра­їн­ський слід» на під­кон­троль­ній се­па­ра­ти­стам те­ри­то­рії, на­пев­но, по­ста­ра­ю­ться об­ґрун­ту­ва­ти, хо­ча мі­рою від­по­від­но­сті дій­сно­сті во­на не від­рі­зня­є­ться від мар­сі­ан­ської. Хто б з укра­їн­ських ко­ман­ди­рів від­пра­вив би до «Бу­ка» в сер­ці оку­по­ва­ної те­ри­то­рії? Аби йо­го за­хо­пи­ли?

Ду­маю, не­за­ба­ром та­ку вер­сію озву­чать де­я­кі спе­ци­фі­чні екс­пер­ти, зокре­ма з кон­цер­ну «Ал­маз-Ан­тей». Ма­буть, і якісь свід­ки зна­йду­ться, тіль­ки хто ж їм по­ві­рить, якщо во­ни ра­птом з’яв­ля­ться че­рез пів­то­ра року пі­сля тра­ге­дії. І ро­сій­ська сто­ро­на вже стіль­ки ра­зів мі­ня­ла вер­сії ка­та­стро­фи в не­бі над Дон­ба­сом, що са­ма в них за­плу­та­ла­ся. Одно­го ра­зу збре­хав­ши, хто то­бі по­ві­рить? А те­пер, пі­сля опри­лю­дне­н­ня гол­ланд­ської до­по­віді, у не­вин­ність Ро­сії і опол­чен­ців про­дов­жу­ють ві­ри­ти тіль­ки най­більш упер­ті при­бі­чни­ки Пу­ті­на, для яких фа­кти не ма­ють зна­че­н­ня.

Між­на­ро­дна слід­ча гру­па, що ви­зна­чає ви­ну­ва­тців за­ги­бе­лі «Бо­їн­га», зо­бов’яза­на ке­ру­ва­ти­ся ви­снов­ка­ми ко­мі­сії гол­ланд­сько­го Ра­дбе­зу. Але тут мо­же втру­ти­ти­ся по­лі­ти­ка. Ба­га­то хто бо­ї­ться зви­ну­ва­чу­ва­ти у зло­чи­ні дру­гу за по­ту­жні­стю ядер­ну дер­жа­ву, по­бо­ю­ю­чись но­вої «хо­ло­дної вій­ни». Й укра­їн­ські пред­став­ни­ки у слід­чій гру­пі по­вин­ні до­ма­га­ти­ся, аби во­на зро­би­ла одно­зна­чний ви­сно­вок про ви­ну­ва­тість Ро­сії і се­па­ра­ти­стів, на­віть якщо кон­кре­тних ви­ну­ва­тців за­раз вста­но­ви­ти не­мо­жли­во (для цьо­го по­трі­бна змі­на по­лі­ти­чно­го ре­жи­му в Ро­сії).

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.