Де взя­ти 60 мі­льяр­дів?

«Ек­стре­на» до­по­мо­га мі­ні­стру фі­нан­сів Укра­ї­ни від екс­пер­тів «Дня»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Пі­дго­ту­вав Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Роз­ро­бле­на Мі­ні­стер­ством фі­нан­сів мо­дель по­да­тко­вої ре­фор­ми пе­ред­ба­чає змен­ше­н­ня дер­жав­них над­хо­джень на до­да­тко­ві 60 мі­льяр­дів гри­вень. Від­по­від­но, при­бли­зно на та­ку ж су­му нам по­трі­бно змен­ши­ти й рі­вень ви­да­тків. Цьо­го ви­ма­гає за­кон, щоб не зруй­ну­ва­ти еко­но­мі­чну ста­біль­ність, — за­яви­ла мі­ністр фі­нан­сів Укра­ї­ни На­та­ля Яре­сько ми­ну­лої п’ятни­ці в роз­мо­ві з жур­на­лі­ста­ми. Во­на за­кли­ка­ла укра­їн­ські ЗМІ, екс­пер­тів і гро­мад­ських акти­ві­стів до­по­мог­ти Мін­фі­ну й роз­по­ча­ти дис­ку­сію в су­спіль­стві про те, як мо­жна і як пра­виль­но змен­ши­ти ви­да­тки бю­дже­ту. За сло­ва­ми На­та­лії Яре­сько, Мі­ні­стер­ство фі­нан­сів го­то­ве до змен­ше­н­ня дер­жав­них ви­да­тків. «Але те, які са­ме ви­да­тки по­трі­бно змен­шу­ва­ти, а які — ні, по­тре­бує сер­йо­зних обго­во­рень у су­спіль­стві та скла­дних по­лі­ти­чних рі­шень. Ви­ко­ну­ва­ти ці рі­ше­н­ня, вре­шті- решт, ма­ють про­філь­ні мі­ні­стер­ства, адже єди­ний ре­аль­ний ре­сурс для ре­аль­ної еко­но­мії ви­да­тків в Укра­ї­ні — це еко­но­мія у сфе­рі охо­ро­ни здо­ров’я, осві­ти, со­ці­аль­но­го за­без­пе­че­н­ня та на­ціо­наль­ної без­пе­ки і обо­ро­ни. Адже по­да­тки йдуть са­ме на ці ці­льо­ві по­тре­би», — за­яви­ла мі­ністр. Во­дно­час, за її сло­ва­ми, на­ра­зі у су­спіль­стві обго­во­рю­ю­ться тіль­ки став­ки по­да­тків, і ні­хто не бе­ре на се­бе обго­во­ре­н­ня кон­кре­тних змін до ви­да­тків.

Як під­кре­сли­ла Яре­сько, один з основ­них на­прям­ків ви­да­тків — це фі­нан­су­ва­н­ня на­ціо­наль­ної без­пе­ки та обо­ро­ни. Во­дно­час во­на не впев­не­на, чи мо­же сьо­го­дні Укра­ї­на до­зво­ли­ти со­бі ско­ро­че­н­ня цьо­го на­прям­ку, не зна­ю­чи, як дов­го мо­жна бу­де збе­рі­га­ти це кри­хке пе­ре­мир’ я на схо­ді. Дру­гий зна­чний на­пря­мок ви­да­тків — це фі­нан­су­ва­н­ня дер­жав­но­го бор­гу. «Я ду­маю, що не бу­ло Уря­ду в цій кра­ї­ні, який би зро­бив біль­ше для змен­ше­н­ня бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня, ніж наш Уряд » , — за­зна­чи­ла мі­ністр і зга­да­ла та­кож про та­кі най­біль­ші стат­ті ви­да­тків, як со­ці­аль­не за­без­пе­че­н­ня, ме­ди­ци­на та осві­та. « Та­ким чи­ном, аби за­без­пе­чи­ти ско­ро­че­н­ня дер­жав­них ви­да­тків, на­при­клад, на 60 млрд гри­вень, не­об­хі­дні над­зви­чай­но скла­дні рі­ше­н­ня, і ці рі­ше­н­ня ма­ють про­по­ну­ва­ти про­філь­ні мі­ні­стер­ства ра­зом з Мі­ні­стер­ством фі­нан­сів, ра­зом з су­спіль­ством, ра­зом з пар­ла­мен­том, — ска­за­ла мі­ністр. — Це скла­дно, це ду­же скла­дно. Але, на дум­ку мі­ні­стер­ства фі­нан­сів, це мо­жли­во».

Ві­дгу­кнув­шись на за­клик го­лов­но­го фі­нан­си­ста кра­ї­ни, «День» про­вів опи­ту­ва­н­ня сво­їх екс­пер­тів.

Ва­ле­рій ПЕКАР,

спів­за­снов­ник гро­мад­сько­го про­е­кту «Но­ва кра­ї­на»:

— Ми вва­жа­є­мо, що не­об­хі­дно не­гай­но роз­по­ча­ти пен­сій­ну ре­фор­му, по­чи­сти­ти, на­при­клад, так зван­ні мер­тві ду­ші. На­ве­сти лад з по­вер­не­н­ням ПДВ, зро­би­ти обов`яз­ко­ви­ми он­лай­но­ві дер­жав­ні за­ку­пів­лі. Уже на цьо­му мі­ні­му­мі за­хо­дів лег­ко на­би­ра­є­ться 60 мі­льяр­дів.

Ва­ле­рій ОСАДЧЕВ,

ко­ли­шній за­сту­пник го­ло­ви бю­дже­тно­го ко­мі­те­ту Верховної Ради Укра­ї­ни:

— Я не мо­жу да­ти по­ра­ду що­до кон­кре­тних 60 мі­льяр­дів. Ко­ли па­ні Яре­сько по­сі­ла цю по­са­ду, спо­ді­вав­ся, во­на по­чне з ухва­ле­н­ня но­во­го Бю­дже­тно­го ко­де­ксу. Не то­го, який во­ни шма­ту­ють ко­жної се­сії по де­сять ра­зів, — те­пер це вза­га­лі не Ко­декс. Якою ма­ла би бу­ти ме­та но­во­го ко­де­ксу? По-пер­ше, вве­сти про­грам­но-ці­льо­вий ме­тод бю­дже­ту­ва­н­ня. Це зро­би­ло б го­лов­ний ко­што­рис кра­ї­ни де­та­лі­зо­ва­ним, про­зо­рим. Усі мо­гли б ро­зу­мі­ти, який ви­хід від зро­бле­них дер­жа­вою ка­пі­та­ло­вкла­день. Дру­ге, що над­зви­чай­но ва­жли­во, і про це ми го­во­ри­ли ще 2000 року, це за­мі­на пос­тфа­ктум­ної си­сте­ми кон­тро­лю. Гру­бо ка­жу­чи, сьо­го­дні кон­троль по­чи­нає ді­я­ти ли­ше в то­му ра­зі, ко­ли зро­зумі­ло, що бю­дже­тні гро­ші вкра­де­но. Але гро­шей вже не­має. І лю­дей, які їх вкра­ли, — та­кож, во­ни ку­дись ви­їха­ли. По­трі­бна упе­ре­джа­ю­ча си­сте­ма, яка вза­га­лі не до­зво­ляє кра­сти з бю­дже­ту. І та­кі си­сте­ми у сві­ті є. Во­ни ді­ють пра­кти­чно у всій Єв­ро­пі. І ми та­ку си­сте­му про­по­ну­ва­ли. А най­го­лов­ні­ше: ухва­лю­ю­чи бю­джет, не мо­жна йо­го на­да­лі змі­ню­ва­ти, бо цим ми від­ра­зу ж да­є­мо по­га­ний ме­сидж ін­ве­сто­рам. Во­ни ро­зу­мі­ють, що ми не вмі­є­мо пла­ну­ва­ти. Я спо­ді­вав­ся, що но­вий мі­ністр це зро­бить.

Їй тре­ба від­да­ти на­ле­жне: во­на не­по­га­но по­пра­цю­ва­ла з між­на­ро­дни­ми кре­ди­то­ра­ми. Але, га­даю, на­слід­ки її ро­бо­ти бу­ли б на­ба­га­то кра­щи­ми, як­би во­на ре­а­лі­зу­ва­ла та­кож і но­ву си­сте­му бю­дже­тно­го кон­тро­лю. Цим во­на б по­ка­за­ла, що ми ру­ха­є­мо­ся в бік ци­ві­лі­за­ції що­до ви­ко­ри­ста­н­ня пу­блі­чних фі­нан­сів. На жаль, цьо­го не ста­ло­ся. І ме­ні див­но, чо­му апло­ду­ють на­ро­дні де­пу­та­ти, ко­ли їм го­во­рять, що на ар­мію бу­де ви­ді­ле­но до­да­тко­во 50 мі­льяр­дів, бо по­ло­ви­ну з цих гро­шей бу­де вкра­де­но. Да­ю­чи та­кі гро­ші, тре­ба чі­тко ро­зу­мі­ти, за якою про­гра­мою їх ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­муть. Як­би Яре­сько за­про­ва­ди­ла упе­ре­джа­ю­чу кон­троль­ну про­гра­му, то 60 мі­льяр­дів, тро­хи біль­ше чи мен­ше, але при­найм­ні не один, а де­ся­тки мі­льяр­дів во­на б зна­йшла і за­оща­ди­ла.

За­раз же, з та­кою ді­ря­вою бю­дже­тною си­сте­мою, во­на ні­чо­го не змо­же зна­йти. Унас за те­пе­рі­шньо­го ча­су не бю­джет, а си­то, че­рез яке гро­ші про­со­чу­ю­ться до ки­шень тих лю­дей, які сьо­го­дні при вла­ді. Во­ни, олігархи, вмі­ють ті­ка­ти від опо­да­тку­ва­н­ня, а ще й че­рез ті­ньо­ві схе­ми від­ми­ва­ють со­бі гро­ші, во­дно­час смо­кчу­чи й бю­дже­тні фі­нан­си. І це три­ва­ти­ме до­ти, до­ки не ре­а­лі­зу­є­мо та­ку ре­фор­му, що упе­ре­джує кра­діж­ки.

До ре­чі, ще пе­ред при­зна­че­н­ням Яре­сько мі­ні­стром ми з нею ба­чи­ли­ся, і я за­ли­шив їй свій те­ле­фон. Щоб ще раз зу­стрі­ти­ся й до­кла­дно роз­по­ві­сти їй про те, що та­кі ре­фор­ми в Укра­ї­ні вже роз­ро­бля­ли, для чо­го вив­ча­ли за­ру­бі­жний до­свід. На жаль, зу­стрі­чі, про яку то­ді до­мов­ля­ли­ся, так і не від­бу­ло­ся: мі­ністр не ви­я­ви­ла іні­ці­а­ти­ви. А то­му за­раз усе від­бу­ва­є­ться так са­мо, як за Аза­ро­ва та за ін­ших на­ших прем`єрів...

Те­тя­на САЛЬНIКОВА,

го­ло­ва ради Укра­їн­ської асо­ці­а­ції адмі­ні­стра­то­рів пен­сій­них фон­дів:

— Не­що­дав­но ми за­кін­чи­ли до­слі­дже­н­ня, яке від­бу­ва­ло­ся на осно­ві ме­то­дик Рим­сько­го клу­бу. Ви­хо­дя­чи з них, ми під­ра­ху­ва­ли до­да­тко­вий ефект для еко­но­мі­ки від за­про­ва­дже­н­ня дру­го­го, накопичувального рів­ня пен­сій­ної си­сте­ми, який що­ро­ку від­кла­да­є­ться. На­ша Вер­хов­на Ра­да ще з трав­ня не мо­же ухва­ли­ти від­по­від­но­го за­ко­ну. Ідея йо­го та­ка, що до еко­но­мі­ки ін­ве­сту­ва­ти­муть до­да­тко­ві ко­шти і до­да­тко­во на­ро­щу­ва­ти­муть ВВП, а від­так, і по­да­тко­ві над­хо­дже­н­ня до бю­дже­ту. Во­ни да­ють зро­ста­н­ня цих над­хо­джень при­бли­зно на 25%. По­годь­те­ся, це зна­чно біль­ше, ніж 60 мі­льяр­дів гри­вень...

В’яче­слав БИКОВЕЦЬ,

пер­ший ві­це-пре­зи­дент Спіл­ки під­при­єм­ців ма­лих, се­ре­дніх і при­ва­ти­зо­ва­них під­при­ємств Укра­ї­ни:

— Мо­жу ска­за­ти, що та­кі гро­ші слід зро­би­ти, щоб во­ни до­да­тко­во з` яви­ли­ся в бю­дже­ті. Дер­жа­ва по­вин­на ма­ти стра­те­гію та єди­ну по­лі­ти­ку що­до роз­ви­тку й під­трим­ки ма­ло­го та се­ре­дньо­го під­при­єм­ни­цтва. За­раз її не­має, як не­має й єди­но­го ба­че­н­ня, в яко­му має роз­ви­ва­ти­ся цей се­ктор еко­но­мі­ки. І ті про­бле­ми, які сьо­го­дні за­ва­жа­ють ма­ло­му та се­ре­дньо­му бі­зне­су — а це до­звіль­на си­сте­ма, си­сте­ма лі­цен­зу­ва­н­ня, державний на­гляд та кон­троль, те­хні­чне ре­гу­лю­ва­н­ня, по­да­тко­ва си­сте­ма, ша­ле­на ко­ру­пція, яка сьо­го­дні є в дер­жа­ві, — вза­га­лі не да­ють укра­їн­цям мо­жли­во­сті нор­маль­но за­йма­ти­ся ма­лим та се­ре­днім бі­зне­сом, як це ро­би­ться в ін­ших кра­ї­нах, ство­рю­ва­ти но­ві ро­бо­чі мі­сця і, від­по­від­но, спла­чу­ва­ти по­да­тки до бю­дже­ту. Сьо­го­дні за­кри­ва­є­ться ве­ли­ка кіль­кість під­при­ємств, ідуть з рин­ку фі­зи­чні осо­би- під­при­єм­ці. Тіль­ки по Ки­є­ву, за не­пов­ни­ми да­ни­ми, то­рік при­пи­ни­ли ді­яль­ність близь­ко 30% пред­став­ни­ків ма­ло­го бі­зне­су. Ось де тре­ба шу­ка­ти ко­шти. А якщо гро­би­ти­ме­мо бі­знес, то тре­ба бу­де шу­ка­ти не 60, а 160 мі­льяр­дів вже на­сту­пно­го року.

Ан­дрій ЗОЛОТАРЬОВ,

ке­рів­ник ана­лі­ти­чно­го цен­тру «Тре­тій се­ктор»:

— Уме­не одна про­по­зи­ція: тре­ба при­бра­ти з вла­ди тих, хто став ча­сти­ною про­бле­ми. Бо най­гір­ше, ко­ли лю­ди де­кла­ру­ють одне, а при­хо­дять до вла­ди і ро­блять ін­ше. Це зна­чить, що в них не бу­ло жо­дної про­гра­ми, жо­дної ві­зії то­го, що тре­ба бу­де зро­би­ти. Во­ни про­сто пі­шли шля­хом по­пе­ре­дни­ків, але в ще більш ци­ні­чних фор­мах. На­о­чний при­клад — це вте­ча ай­ти­шни­ків із Укра­ї­ни, яка на­бу­ває де­да­лі більш ма­со­во­го ха­ра­кте­ру. А во­ни пра­цю­ють са­ме в одній із тих га­лу­зей, які мо­гли б за­без­пе­чи­ти успіх Укра­ї­ні. Сьо­го­дні ці лю­ди па­ку­ють ва­лі­зи. От і від­по­відь на за­пи­та­н­ня: «де взя­ти гро­ші?». Уни­ні­шніх на­ших умо­вах не мо­жна роз­ра­хо­ву­ва­ти на те, щоб фі­скаль­ни­ми ме­то­да­ми ви­ча­ви­ти з еко­но­мі­ки до­да­тко­ві гро­ші. Хі­ба що об­кла­сти по­да­тком по­ві­тря, яким ми ди­ха­є­мо. Це без­міз­ка й зло­чин­на по­лі­ти­ка.

Те­тя­на ОСТРИКОВА,

член ко­мі­те­ту по­да­тко­вої та ми­тної по­лі­ти­ки Верховної Ради («Са­мо­по­міч»):

— Я мо­жу під­ка­за­ти па­ні Яре­сько, де взя­ти гро­ші. Ко­ли ми зро­зумі­ли основ­ні ідеї по­да­тко­вої ре­фор­ми, про­по­но­ва­ної ко­мі­те­том ( я — одна з ав­то­рів від­по­від­ної кон­це­пції), то ви­рі­ши­ли зу­стрі­ти­ся з пред­став­ни­ка­ми МВФ. Основ­ний їхній ар­гу­мент по­ля­гав у то­му, що бю­джет має бу­ти зба­лан­со­ва­ний по до­хо­дах і ви­да­тках. Окрім то­го, во­ни на­по­ля­га­ли на то­му, щоб не за­кла­да­ти до бю­дже­ту2016 від­ра­ху­вань із при­бу­тків Нац­бан­ку і над­хо­джень від до­да­тко­во­го ім­порт­но­го збо­ру. І то­ді я не ви­три­ма­ла й за­пе­ре­чи­ла, що ім­порт­ний збір вза­га­лі не мо­жна вва­жа­ти до­да­тко­ви­ми над­хо­дже­н­ня­ми до бю­дже­ту, бо ні­хто не ра­ху­вав, яку шко­ду цей збір зав­дав над­хо­дже­н­ням від ім­порт­но­го ПДВ, по­да­тку на при­бу­ток і ми­та. Бо ім­пор­те­ри ду­же швид­ко на­вчи­ли­ся мі­ні­мі­зу­ва­ти ми­тну вар­тість, за­кла­да­ю­чи до неї цей ім­порт­ний збір. Від­так во­ни пі­шли в тінь, і в кра­ї­ні змен­ши­ла­ся ба­за опо­да­тку­ва­н­ня по­да­тку на при­бу­ток. Ко­ли ми по­ра­ху­ва­ли, то ви­яви­ло­ся, що шко­да від ім­порт­но­го збо­ру ста­но­вить близь­ко 25 мі­льяр­дів гри­вень.

Де ще мо­жна зна­йти ком­пен­са­то­ри? Усі кри­чать про трансфер­тне ці­но­утво­ре­н­ня. Але мі­ністр хоч щось зро­би­ла, щоб взя­ти під кон­троль цей на­прям? Ми по­лі­пши­ли від­по­від­не за­ко­но­дав­ство, щоб да­ти по­да­тко­вій ва­же­лі для кон­тро­лю. А зна­є­те, скіль­ки пра­ців­ни­ків ДФС опі­ку­ю­ться трансфер­тним ці­но­утво­ре­н­ням? Не біль­ше ше­сти­во­сьми! До ве­ре­сня в них на­віть не бу­ло про­грам­но­го за­без­пе­че­н­ня, яке ви­ко­ри­сто­ву­є­ться в усіх від­по­від­них слу­жбах сві­ту і до­зво­ляє ба­чи­ти існу­ю­чі на між­на­ро­дно­му рин­ку ці­ни, а та­кож фі­нан­со­вий стан іно­зем­них ком­па­ній. За цей рік ця гру­па зро­би­ла ли­ше чо­ти­ри пе­ре­вір­ки.

Тож Яре­сько пе­ре­д­усім слід за­ми­сли­ти­ся над тим, щоб роз­бу­ду­ва­ти ін­сти­ту­цій­ну спро­мо­жність цьо­го на­пря­му. Цим має за­йма­ти­ся спе­ці­аль­ний де­пар­та­мент чи управ­лі­н­ня ДФС. На обла­сно­му рів­ні та­кож ма­ють пра­цю­ва­ти кваліфіковані фа­хів­ці. А скіль­ки ми го­во­ри­мо про по­ряд­ки на ми­тни­ці... Та мі­ністр у нас за­йма­є­ться ли­ше зов­ні­шні­ми бор­га­ми. Це — ва­жли­вий на­прям, але во­на — мі­ністр фі­нан­сів. І якщо її за­сту­пник з пи­тань ми­тної по­лі­ти­ки не справ­ля­є­ться, то йо­го тре­ба змі­ни­ти. Сьо­го­дні на ми­тни­ці ви­ми­ва­є­ться, про­сто про­хо­дить повз бю­джет ще один наш бю­джет. Ми мі­ня­є­мо від­по­від­ні ка­дри, ду­ма­є­мо, як це зро­би­ти, про­во­ди­мо кон­кур­си? Ми за­раз обго­во­рю­є­мо, чи при­зна­чать дів­чин­ку фі­ло­ло­га на цю по­са­ду в Оде­сі, чи не при­зна­чать. А що це змі­нить? Чо­му ми не обго­во­рю­є­мо ре­фор­му ми­тни­ці в ком­пле­ксі? Чо­му не обго­во­рю­є­мо кри­те­рії ви­зна­че­н­ня ми­тної вар­то­сті? Не мо­жеш са­ма спра­ви­ти­ся, ві­зьми на по­міч, ска­жі­мо, ан­глій­ців, нім­ців. Усві­ті є спе­ці­аль­ні ком­па­нії з управ­лі­н­ня пу­блі­чни­ми фі­нан­са­ми. Во­ни на­да­ють по­слу­ги дер­жа­вам і, зві­сно, бе­руть за це гро­ші. Але не обов’яз­ко­во зда­ва­ти їм ми­тни­цю на ау­тсор­сінг, мо­жна до­мо­ви­ти­ся, що во­ни ма­ти­муть від­со­ток від то­го, що во­ни за­ро­би­ли, збіль­шив­ши до­хо­ди до бю­дже­ту. Утім, одна бри­тан­ська ком­па­нія ще з бе­ре­зня об­би­ває у нас всі по­ро­ги... А в них є план дій, який до­зво­ляє на­шій ми­тни­ці за­пра­цю­ва­ти швид­ко, про­зо­ро й че­сно. Однак наш мі­ністр ми­тни­цею від­вер­то не опі­ку­є­ться. Не­має в на­шо­му за­ко­но­дав­стві ні від­по­від­них єв­ро­пей­ських ре­гла­мен­тів, ні спіль­но­го ре­жи­му тран­зи­ту, ні ім­пле­мен­та­ції єв­ро­пей­сько­го Ми­тно­го ко­де­ксу. Ми на­віть не укла­ли кон­тракт на те­хні­чну до­по­мо­гу в рам­ках про­е­кту Тві­нінг, чим по­ста­ви­ли йо­го під за­гро­зу зри­ву. Іно­зем­ці нас за­пи­ту­ють: чо­му ви не бе­ре­те до­по­мо­гу, яку ми вам про­по­ну­є­мо? А нам до­бре кра­сти й го­во­ри­ти — до­по­мо­жіть най­ти ком­пен­са­то­ри. Мі­ністр жо­дно­го ра­зу не відвідала засідання про­філь­но­го ко­мі­те­ту. А як­би при­йшла, то на­ро­дні де­пу­та­ти змо­гли б їй ду­же чі­тко вка­за­ти на ком­пен­са­то­ри. Чо­му, на­при­клад, не включити до бю­дже­ту до­хо­ди від ве­ли­кої при­ва­ти­за­ції? Чо­му мі­ністр не хо­че по­ра­ху­ва­ти ефект від де­ті­ні­за­ції, якщо ра­ди­каль­но зни­зи­ти так зва­ні по­да­тки на пра­цю, тоб­то єди­ний со­ці­аль­ний вне­сок? Пря­мої за­ле­жно­сті тут дій­сно не­має, але є до­свід ба­га­тьох кра­їн. Во­ни там із Яце­ню­ком про­сто за­де­рев’яні­ли й не чу­ють, не ба­чать то­го, що від­бу­ва­є­ться на зем­лі...

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

ВА­ЛЕ­РІЙ ПЕКАР

ТЕ­ТЯ­НА ОСТРИКОВА

В’ЯЧЕ­СЛАВ БИКОВЕЦЬ

АН­ДРІЙ ЗОЛОТАРЬОВ

ВА­ЛЕ­РІЙ ОСАДЧЕВ

ТЕ­ТЯ­НА САЛЬНIКОВА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.