I зно­ву тор­фи...

На Ки­їв­щи­ні де­кіль­ка днів тлі­ють ге­кта­ри торф’яни­ків. «Ма­є­мо змі­ню­ва­ти во­дну стра­те­гію кра­ї­ни», — ек­сперт

Den (Ukrainian) - - День України - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, «День»

Вран­ці 20 жов­тня в 11 ра­йо­нах Ки­їв­ської обла­сті га­си­ли 24 осе­ред­ки тлі­н­ня тор­фу на за­галь­ній пло­щі близь­ко 119 ге­кта­рів — та­кі да­ні на­во­дить Дер­жав­на слу­жба Укра­ї­ни з над­зви­чай­них си­ту­а­цій. ДСНС за­лу­чи­ла до га­сі­н­ня 328 лю­дей та 90 оди­ниць те­хні­ки. Пер­ший за­сту­пник го­ло­ви ДСНС Олег Мель­чу­цький офіційно по­ві­до­мив, що по­же­жі пов’яза­ні з ано­маль­но ви­со­кою тем­пе­ра­ту­рою по­ві­тря, яка дов­гий час утри­му­є­ться на те­ри­то­рії кра­ї­ни. При цьо­му кіль­кість опа­дів ся­гає 30% від нор­ми. Че­рез це ви­си­ха­ють ме­лі­о­ра­тив­ні ка­на­ли, при­ро­дні і шту­чні во­до­йми­ща. Та­кож до при­чин по­жеж Олег Мель­чу­цький за­ра­хо­вує не­на­ле­жне утри­ма­н­ня сіль­го­спу­гідь і під­па­ли.

Пе­ре­ви­ще­н­ня гра­ни­чно допу­сти­мих кон­цен­тра­цій у по­ві­трі сір­чи­сто­го ан­гі­дри­ду фі­ксу­ють у Виш­го­род­сько­му та Бо­ри­спіль­сько­му ра­йо­нах Ки­їв­ської обла­сті. Ці да­ні на­во­дять го­лов­ні управ­лі­н­ня Дер­жав­ної са­ні­тар­но-епі­де­міо­ло­гі­чної слу­жби Ки­є­ва та Ки­їв­ської обла­сті. Та­кі пе­ре­ви­ще­н­ня без­пе­чні для здо­ров’я лю­дей. Але зран­ку та вве­че­рі ді­тям, ва­гі­тним жін­кам і лю­дям з за­хво­рю­ва­н­ня­ми сер­ця і ди­халь­них шля­хів ра­дять обме­жи­ти пе­ре­бу­ва­н­ня на від­кри­то­му по­ві­трі. Та­кож вар­то за­чи­ня­ти ві­кна у бу­дин­ках і за мо­жли­ві­стю кон­ди­ціо­ну­ва­ти при­мі­ще­н­ня.

Яро­слав МОВ­ЧАН, за­ві­ду­вач ла­бо­ра­то­рії еко­без­пе­ки На­ціо­наль­но­го аві­а­цій­но­го уні­вер­си­те­ту, го­ло­ва На­ціо­наль­но­го еко­ло­гі­чно­го цен­тру Укра­ї­ни:

— Ма­є­мо най­су­хі­ший рік за остан­ні 150 ро­ків. А тор­фи, якщо кіль­кість во­ди у них мен­ше 40%, са­мо­за­йма­ю­ться. Ін­ша проблема — си­сте­ма ме­лі­о­ра­ції, яку ство­рив Ра­дян­ський Со­юз на По­ліс­сі у 196—1970-ті ро­ки. То­ді по­ни­зи­ли рі­вень ґрун­то­вих вод, і ча­сти­на тор­фо­вищ опи­ни­лась на по­верх­ні. Че­рез ці два фа­кто­ри цьо­го року ма­є­мо со­тні дже­рел по­жеж на По­ліс­сі. До то­го ж, по­же­жни­кам бу­ває скла­дно зна­йти воду для га­сі­н­ня по­жеж, у них ста­ра те­хні­ка, якої ще й бра­кує. Втім, за­раз пі­шов дощ, і за гар­них об­ста­вин за день-два він по­га­сить біль­шість по­жеж на торф’яни­ках. А ті, які за­ли­ша­ться, лі­кві­ду­ють ря­ту­валь­ни­ки.

Щоб си­ту­а­ція не по­вто­ри­ла­ся на­сту­пно­го року, у нас має пра­цю­ва­ти си­сте­ма ран­ньо­го ви­яв­ле­н­ня по­жеж. По­же­жні ма­ши­ни зі шлан­га­ми, бен­зи­ном, екі­па­жа­ми, си­сте­ма­ми зв’яз­ку ма­ють бу­ти на­по­го­то­ві. Та­кож тре­ба за­фі­ксу­ва­ти за під­сум­ка­ми цьо­го року де, що і як го­рі­ло. Ма­є­мо по­ди­ви­ти­ся, як під­ня­ти рі­вень во­ди, щоб за­ли­ти торф’яни­ки. Кар­ди­наль­но, на рів­ні дер­жа­ви, ма­є­мо мі­ня­ти во­дну стра­те­гію кра­ї­ни. Унас ве­ли­ка площа дзер­кал во­до­схо­вищ, і з них ви­па­ро­ву­є­ться во­да. Тре­ба мен­ше ста­вів і во­до­схо­вищ, щоб зни­зи­ти та­кі втра­ти. І вар­то ду­ма­ти про си­сте­ми обо­ро­тно­го во­до­по­ста­ча­н­ня — щоб во­да, яка ви­ко­ри­сто­ву­є­ться для те­хні­чних по­треб, фун­кціо­ну­ва­ла у ци­клах. По­трі­бні су­ча­сні си­сте­ми ка­на­лі­за­ції й очис­тки во­ди. Бо обмі­лі­н­ня рі­чок є одні­єю з при­чин низь­ко­го рів­ню вод за­га­лом і то­го, що тор­фи су­хі­ші, — чо­му і від­бу­ва­є­ться за­го­ря­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.