Між Сцил­лою і Ха­ри­бдою

Ек­сперт: «Уосо­бле­н­ням бо­роть­би на За­кар­пат­ті є про­ти­сто­я­н­ня між БПП «Со­лі­дар­ність» ра­зом з її са­те­лі­та­ми та «Єди­ним Цен­тром»

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Ва­силь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужго­род

За­кар­па­тцям, як і ко­лись древ­нім гре­кам, на ко­жно­му свя­ті тор­же­ства де­мо­кра­тії до­во­ди­ться ма­нев­ру­ва­ти між дво­ма по­лі­ти­чни­ми ме­га­си­ла­ми, ко­трі, як не кру­ти, все одно обду­рять і об­бе­руть їх. Ци­ми до­мо­ро­ще­ни­ми «ли­ца­ря­ми з ве­ли­кої по­лі­ти­чної до­ро­ги» ось уже біль­ше 15 ро­ків є му­ка­чів­ський клан Ба­лог, який у рі­зні ча­си ішов на ви­бо­ри під по­лі­ти­чни­ми брен­да­ми «На­шої Укра­ї­ни» і «Єди­но­го Цен­тру», та кла­ном ан­ти­Ба­лог об’єд­на­них у СДПУ(о), «За єди­ну Укра­ї­ну», Пар­тію ре­гіо­нів, а ни­ні — БПП «Со­лі­дар­ність».

За три по­лі­ти­чні п’яти­рі­чки Ба­ло­ги аку­му­лю­ва­ли вла­ду на За­кар­пат­ті фа­кти­чно на усіх рів­нях. На остан­ніх пар­ла­мент­ських ви­бо­рах у чо­ти­рьох з ше­сти ма­жо­ри­тар­них окру­гах обла­сті ман­да­ти здо­бу­ли три рі­дні бра­ти Ба­ло­ги та їхній ку­зен Пе­тьов­ка. В обла­сній ра­ді ни­ні­шньо­го скли­ка­н­ня ба­ло­гів­ці, в осо­бі пар­тії «ЄЦ», ма­ли най­біль­шу фра­кцію — 42 ман­да­ти, а очо­лю­вав її стар­ший син Ві­кто­ра Ба­ло­ги — 27-рі­чний Ан­дрій. Біль­шість ке­рів­ни­ків ра­йон­них рад, мі­ських го­лів та сіль­ських — є або чле­на­ми пар­тії «ЄЦ», або ж її не­фор­маль­ни­ми, але пал­ки­ми при­хиль­ни­ка­ми. Пра­кти­чно жо­дне більш-менш сер­йо­зне пи­та­н­ня жит­тє­ді­яль­но­сті обла­сті без бла­го­сло­ве­н­ня Ба­лог не ви­рі­шу­ва­ло­ся.

Ма­ю­чи за гір­кий при­клад Дон­бас, де сво­го ча­су та­кож від­бу­ла­ся фе­одаль­на узур­па­ція вла­ди, влі­тку цьо­го року Пре­зи­дент на­ва­жив­ся спро­бу­ва­ти зруй­ну­ва­ти мо­но­по­лію одні­єї ро­ди­ни на вла­ду в окре­мо взя­тій обла­сті — За­кар­пат­ській. І це по­при ре­аль­ну до­по­мо­гу цьо­го кла­ну на­бра­ти йо­му на За­кар­пат­ті ма­кси­мум го­ло­сів на по­за­чер­го­вих пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нах. Для цьо­го й бу­ла зу­хва­ло зре­жи­со­ва­но та ко­ря­во ре­а­лі­зо­ва­но опе­ра­цію зі стрі­ля­ни­ною і люд­ськи­ми смер­тя­ми у Му­ка­че­ві.

Не се­крет, що ба­жа­ю­чих ві­ді­бра­ти у Ба­лог во­тчи­ну ні­ко­ли не бра­ку­ва­ло. Остан­нім ча­сом як пре­тен­ден­та на обла­сну па­па­ху про­су­вав се­бе на­ро­дний де­пу­тат від «УДА­Ру», а від­так від «Со­лі­дар­но­сті» Ва­ле­рій Па­цкан. Однак яко­гось сер­йо­зно­го впли­ву в обла­сті та спро­мо­жної ко­ман­ди управ­лін­ців він на­ра­зі не має. Це ро­зу­мі­ють і на Бан­ко­вій, то­му на по­са­ду го­ло­ви ОДА По­ро­шен­ко при­віз до Ужго­ро­да Геннадія Мо­ска­ля. Йо­му й від­ве­ли роль та­ра­на, ко­трий має про­би­ти «ве­ли­ку ба­ло­гів­ську сті­ну», а в утво­ре­ну про­бо­ї­ну до вла­ди ри­не збір­на ко­ман­да мо­ло­дих і спра­глих ке­рів­них крі­сел від Па­цка­на, до­свід­че­них ре­гіо­на­лів та ві­чних кон’юн­ктур­ни­ків. Вла­сне, цей сце­на­рій ни­ні пов­ним хо­дом ро­зі­гру­є­ться на За­кар­пат­ті.

По­при по­збав­ле­н­ня адмін­ре­сур­су та ін­фор­ма­цій­ні ата­ки опо­нен­тів, ба­ло­гів­ський «ЄЦ» на­ла­што­ва­ний на ни­ні­шніх ви­бо­рах взя­ти по ма­кси­му­му. Кан­ди­да­тів в обла­сні де­пу­та­ти на чо­лі з Ві­кто­ром Ба­ло­гою пар­тія ви­су­ну­ла по усіх 64-х обла­сних окру­гах та до мі­сце­вих ра­дах. Жо­дно­го со­ці­аль­но­го га­сла ця мі­сте­чко­ва по­лі­ти­чна сила не ви­су­ну­ла. На­то­мість акцент ро­би­ться на то­му, що до вла­ди ве­дуть мі­сце­вих лю­дей. Учо­му во­ни бу­дуть кра­щи­ми від опо­нен­тів — по­кри­то мо­ро­ком, оскіль­ки агі­та­цій­ну ро­бо­ту у ЗМІ усі по­лі­ти­чні си­ли та кан­ди­да­ти, на рів­ні кон­ку­ру­ва­н­ня ідей чи від­сто­ю­ва­н­ня по­зи­цій, впер­ше за ба­га­то ро­ків пра­кти­чно не ве­дуть. Ні у сен­сі офі­цій­ної по­лі­ти­чної ре­кла­ми, ні на­віть зло­ща­сної «джин­си», за­те квар­ти­ра­ми й рин­ка­ми ма­со­во сну­ють «агі­та­то­ри» з «пе­ре­кон­ли­ви­ми» про­по­зи­ці­я­ми під­три­ма­ти кан­ди­да­та від ті­єї чи ін­шої пар­тії.

Свою пер­шу спро­бу ста­ти ме­ром Му­ка­че­ва ро­бить й син Ві­кто­ра Ба­ло­ги — Ан­дрій, що має за­мі­ни­ти на цій по­са­ді до­свід­че­но­го го­спо­дар­ни­ка Зол­та­на Ленд’єла. А основ­ним опо­нен­том по­лі­ти­чно­го юні­о­ра є шва­гро Ме­двед­чу­ка Іван Чу­бір­ко.

По­ка­зо­во, що на тлі ма­со­во­го по­хо­ду за мі­сце­ви­ми ман­да­та­ми «ЄЦ», зна­ю­чи став­ле­н­ня до се­бе в Ужго­ро­ді, не ри­зи­кнув ви­су­ну­ти чи бо­дай офіційно під­три­ма­ти ко­гось у бо­роть­бі за крі­сло ме­ра обла­сно­го цен­тру. Тут «по-до­ро­сло­му» еле­кто­рат «рвуть» ни­ні­шні чи­нов­ни­ки — го­ло­ва обл­ра­ди са­мо­ви­су­ва­нець В. Чу­бір­ко та се­кре­тар мі­ськра­ди, кре­а­ту­ра «Ві­дро­дже­н­ня» Б. Ан­дрі­їв, ди­ре­ктор за­во­ду «Тур­бо­газ» М. Ка­чур (БПП «Со­лі­дар­ність»), спів­а­чка Н. Ко­пча («УКРОП»), «сво­бо­ді­вець» під до­ма­шнім аре­штом Е. Ле­о­нов, три­чі мер С. Ра­ту­шняк та ще 16 по­лі­ти­чних абі­ту­рі­єн­тів.

Тим ча­сом, го­лов­ні опо­нен­ти ба­ло­гів­ців — БПП «Со­лі­дар­ність» — га­ря­чко­во на­ма­га­ю­ться ста­ти лі­де­ром мі­сце­вих пе­ре­го­нів, оскіль­ки ці­на пи­та­н­ня над­то ви­со­ка. По­лі­ти­чний ек­сперт Юрій Па­лій­чук під час прес-кон­фе­рен­ції в Ужго­ро­ді на­го­ло­сив, що у Дні­про­пе­тров­ській та За­кар­пат­ській обла­стях, де фун­кціо­ну­ють силь­ні по­лі­ти­чні грав­ці, з яки­ми вла­да не зна­йшла спіль­ної мо­ви, во­на не має пра­ва про­гра­ти, бо це мо­же ста­ти по­ча­тком її кін­ця, як сво­го ча­су крах «по­ма­ран­че­вих» по­чав­ся з про­гра­шу на ви­бо­рах у Ки­є­ві. Оче­ви­дно то­му на кар­ту по­став­ле­но й ре­пу­та­цію са­мо­го го­ло­ви ОДА Мо­ска­ля, ко­трий пер­шим но­ме­ром ве­де БПП «Со­лі­дар­ність» до обла­сної ради. Ціл­ком імо­вір­но, що за та­ко­го роз­кла­ду в обл­ра­ді мо­же ви­ни­кну­ти па­то­ва си­ту­а­ція, ко­ли жо­дна з про­від­них по­лі­ти­чних сил не змо­же сфор­му­ва­ти пра­це­зда­тну біль­шість.

По­при за­яви Г. Мо­ска­ля, що у ви­бор­чих спи­сках пре­зи­дент­ської си­ли на За­кар­пат­ті не бу­де мі­сця ко­ли­шнім чле­нам СДПУ(о), «ре­гіо­на­лам та єцу­нам», — ре­аль­но та­бу по­ши­ри­ло­ся ли­ше на остан­ніх. Та­ка « все­я­дність » спри­чи­ни­ла низ­ку скан­да­лів. Ледь всти­гли за­ре­є­стру­ва­ти кан­ди­да­том у де­пу­та­ти Му­ка­чів­ської мі­ськра­ди від БПП «Со­лі­дар­ність» Кал­ма­на Ола­ха, як за кіль­ка днів той став основ­ним пі­до­зрю­ва­ним у роз­стрі­лі мо­ло­до­го ро­ма на те­ри­то­рії му­ка­чів­сько­го та­бо­ру, і те­пер пе­ре­бу­ває під вар­тою в Ужго­род­сько­му СІЗО.

Над­то про­мо­ви­стим є і той факт, що «со­лі­да­ри­сти» не від­на­йшли у сво­їх ря­дах жо­дно­го ав­то­ри­те­тно­го по­лі­ти­ка чи гро­мад­сько­го ді­я­ча, ко­тро­му б до­ві­ри­ли очо­ли­ти пар­тій­ний спи­сок до Ужго­род­ської мі­ської ради, а при­кри­ли­ся ав­то­ри­те­том ві­до­мо­го у мі­сті шо­у­ме­на — ке­рів­ни­ка сту­дії су­ча­сно­го тан­цю «Бліц» О. Ка­мін­ської. Мо­жли­во, з па­ні Оле­ни й ви­йде чу­до­вий на­ро­дний обра­нець, але чо­мусь ду­же впер­то на­про­шу­ю­ться ана­ло­гії з не над­то вда­лим до­сві­дом пар­ла­мент­ської ді­яль­но­сті шоу-ву­мен О. Бі­ло­зір, Т.По­ва­лій, З. Огнє­віч...

Обла­сні ор­га­ні­за­ції пар­ла­мент­ських пар­тій, ко­трі в обла­сті яко­гось від­чу­тно­го впли­ву й без то­го не ма­ли, пе­ред са­ми­ми ви­бо­ра­ми за­гру­зли у скан­да­лах. Бу­кваль­но дня­ми у ЗМІ з’яви­ла­ся ін­фор­ма­ція, що пар­тія «Са­мо­по­міч» на За­кар­пат­ті пі­шла на ви­бо­ри без ори­гі­на­лу сві­до­цтва про ре­є­стра­цію, а її онов­ле­не ке­рів­ни­цтво звер­ну­ло­ся до пра­во­охо­рон­ців із за­явою про ні­би­то втра­ту до­ку­мен­та. Але ко­ли­шній го­ло­ва ви­кон­ко­му пар­тії П.Бі­ле­цький по­ві­до­мив, що це чи­стої во­ди ша­храй­ство, а обла­сні лі­де­ри ці­єї по­лі­тси­ли вво­дять ви­бор­ців та ДВК в ома­ну, бо справ­жній до­ку­мент зна­хо­ди­ться на ру­ках у ко­ли­шньо­го го­ло­ви осе­ред­ку Ю.Та­ра. Той під­твер­див, що фаль­си­фі­ка­ція справ­ді має мі­сце, а ке­рів­ни­ки осе­ред­ку — С. Ко­змо­вич та йо­го спіль­ни­ки — про­кру­чу­ють афе­ру.

Теж не­дав­но онов­ле­не ке­рів­ни­цтво обла­сної ор­га­ні­за­ції Ра­ди­каль­ної пар­тії О. Ля­шка на чо­лі з ко­ли­шнім « на­ро­дно­фрон­тів­цем » Б. Ки­ні­вим не мо­же на­ве­сти лад у мі­сце­вих осе­ред­ках. Пар­тій­ці Ви­но­гра­дів­сько­го, Бе­ре­гів­сько­го та Ір­шав­сько­го ра­йо­нів зви­ну­ва­ти­ли мі­сце­ве ке­рів­ни­цтво РПЛ у про­да­жі місць ко­ли­шнім пред­став­ни­кам ін­ших по­лі­тсил та лю­дям із сум­нів­ним ми­ну­лим. Актив цих трьох ра­йо­нів — за­га­лом 52 чле­ни — прийня­ли рі­ше­н­ня ви­йти з лав пар­тії, а за­яви та кви­тки на­ді­сла­ти до цен­траль­но­го офі­су РПЛ у Ки­є­ві по­штою.

З від­бу­т­тям ке­рів­ни­ка обла­сно­го осе­ред­ку ВО «Сво­бо­да» О. Ку­ци­на та йо­го най­ближ­чих по­бра­ти­мів на схі­дний фронт, де во­ни уже дру­гий рік по­спіль во­ю­ють у скла­ді окре­мої до­бро­воль­чої чо­ти « Кар­пат­ська Січ » , за­ли­ше­ні без до­гля­ду у « тилу » одно­пар­тій­ці пра­кти­чно згор­ну­ли ді­яль­ність ор­га­ні­за­ції і те­пер шан­си на­ціо­на­лі­стів про­ве­сти сво­їх лю­дей у вла­ду май­же до­рів­ню­ють ну­лю.

До­во­лі ши­ро­ко пред­став­ле­ний на За­кар­пат­ті й спектр умов­но опо­зи­цій­них сил. Так ре­гіо­на­ли­ор­то­до­кси скла­ли кі­стяк « Опо­зи­цій­но­го бло­ку » на чо­лі з не­змін­ним лі­де­ром обла­сної ор­га­ні­за­ції ПР та го­ло­вою ОДА ча­сів Яну­ко­ви­ча О. Ле­ди­дою. Менш іде­о­ло­гі­чно за­гар­то­ва­ні учо­ра­шні ре­гіо­на­ли ста­ли осно­вою про­е­кту « Наш край » під ору­дою ке­рів­ни­ка ко­нья­чно­го за­во­ду та де­пу­та­та обл­ра­ди усіх остан­ніх скли­кань В. Гі­се­ма, а зна­чна ча­сти­на по­лі­ти­чно не­стій­ких лі­бе­ра­лів по­да­ла­ся в очо­лю­ва­не по­мі­чни­ком нар­де­па М. Ла­ня та тор­гів­цем про­ду­кта­ми хар­чу­ва­н­ня В. Ко­ше­лею ре­а­ні­мо­ва­не « Ві­дро­дже­н­ня » . За­га­лом 64 ман­да­ти обла­сної ради ви­бо­рю­ють 16 пар­тій, се­ред яких, окрім уже пе­ре­ра­хо­ва­них, є й ек­зо­ти­чні: «За пра­ва лю­ди­ни » , « Спіль­на дія » та КМКС Пар­тія угор­ців Укра­ї­ни.

«НАВ­РЯД ЧИ ВАР­ТО ГО­ВО­РИ­ТИ ПРО ПОВ­НЕ ОНОВ­ЛЕ­Н­НЯ, АЛЕ З’ЯВИ­ТЬСЯ ЧИ­МА­ЛО НО­ВИХ ОБЛИЧ» «ОЧІ­КУ­ВА­ТИ КАР­ДИ­НАЛЬ­НИХ ЗМІН ВІД НА­СТУ­ПНИХ ВИ­БО­РІВ НЕ ДО­ВО­ДИ­ТЬСЯ»

Іван СТРЯПКО, до­цент УжНУ:

— Цьо­го­рі­чна ви­бор­ча кам­па­нія ха­ра­кте­ри­зу­є­ться кіль­ко­ма осо­бли­во­стя­ми, які впли­нуть на ре­зуль­тат ви­бо­рів та онов­ле­н­ня За­кар­пат­ської обла­сної ради. По­пер­ше, тер­мі­ни про­ве­де­н­ня ви­бор­чої кам­па­нії є ско­ро­че­ни­ми, що грає на ру­ку по­ту­жнім по­лі­тси­лам, та­ким як « Со­лі­дар­ність » та ЄЦ, які ма­ють зна­чні фі­нан­со­ві й ор­га­ні­за­цій­ні ре­сур­си. На­то­мість ма­лі по­лі­ти­чні пар­тії за­ли­ши­ли­ся у про­гра­ші. По- дру­ге, по­лі­ти­чна кам­па­нія за­свід­чи­ла, що біль­шість по­лі­ти­чних пар­тій не пред­став­ля­ють сер­йо­зної про­гра­ми роз­ви­тку мі­сце­вої гро­ма­ди чи обла­сті, а вда­ю­ться до по­пу­лі­зму. По- тре­тє, май­же усі по­лі­ти­чні си­ли, під­хо­пив­ши но­ві ві­я­н­ня у су­спіль­стві, вклю­чи­ли до сво­їх спи­сків уча­сни­ків АТО та мі­сце­вих акти­ві­стів. Осо­бли­во це ха­ра­ктер­но для БПП, ЄЦ, « Са­мо­по­мо­чі » , « УКРО­Пу » . На­віть ті по­лі­ти­чні пар­тії, які ви­ни­кли на улам­ках Пар­тії ре­гіо­нів — «Ві­дро­дже­н­ня», «Наш край», на­ма­га­ли­ся включити у свої спи­ски цих лю­дей.

По­лі­ти­чні пар­тії, які не ма­ють пред­став­ни­цтва у Вер­хов­ній Ра­ді та не пред­став­ле­ні у мі­сце­вих ра­дах, зде­біль­шо­го ро­блять став­ку на те щоб за­лу­ча­ти до сво­їх лав ді­я­чів куль­ту­ри, спортс­ме­нів, мо­лодь. Це дає мо­жли­вість, пред­ста­ви­ти но­ві облич­чя та да­ти шанс спро­бу­ва­ти свої си­ли в по­лі­ти­ці но­вим лю­дям, та в умо­вах обме­же­но­го ча­су при­вер­ну­ти ува­гу ви­бор­ців.

УЗа­кар­пат­ській обла­сті по­ча­ли актив­ну ро­бо­ту но­ві по­лі­ти­чні пар­тії — «Са­мо­по­міч», Ра­ди­каль- на пар­тія О. Ля­шка, « УКРОП » , «Ві­дро­дже­н­ня» — які до­сі не бра­ли уча­сті у ви­бор­чій кам­па­нії до мі­сце­вих рад. Від­так, ми очі­ку­є­мо на онов­ле­н­ня За­кар­пат­ської обла­сної ради. Нав­ряд чи вар­то го­во­ри­ти про пов­не онов­ле­н­ня, але з’яви­ться чи­ма­ло но­вих облич, від яких очі­ку­ю­ться но­ві ідеї та но­ві стан­дар­ти ро­бо­ти.

Ві­ктор ПА­ЩЕН­КО, по­лі­то­лог:

— Го­лов­ною осо­бли­ві­стю ни­ні­шніх мі­сце­вих ви­бо­рів є їхнє про­ве­де­н­ня в умо­вах «гі­бри­дної вій­ни», де пи­та­н­ня мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня по­стає з особливого ра­кур­су. З одно­го бо­ку, збіль­ше­н­ня пов­но­ва­жень ре­гіо­нів є клю­чо­вою ви­мо­гою єв­ро­пей­ської ін­те­гра­ції Укра­ї­ни, а з ін­шо­го — за­гро­зи се­па­ра­ти­зму зна­чно ускла­дню­ють цю про­бле­му і до­зво­ля­ють цен­тру спе­ку­лю­ва­ти на ній. Для За­кар­па­т­тя, як ре­гіо­ну зі своєю уні­каль­ною спе­ци­фі­кою, та­ка си­ту­а­ція за­го­стрює по­лі­ти­чне про­ти­сто­я­н­ня до краю, що ми й спо­сте­рі­га­є­мо впро­довж остан­ніх трьох мі­ся­ців.

При всіх ню­ан­сах цих ви­бо­рів на За­кар­пат­ті, їхня по­лі­ти­чна осно­ва по­ля­гає в бо­роть­бі цен­тру з ре­гіо­ном за вла­ду та пе­ре­ва­жним пра­вом до­сту­пу до ре­сур­сів. Уосо­бле­н­ням та­кої бо­роть­би є про­ти­сто­я­н­ня між БПП «Со­лі­дар­ність» ра­зом із її са­те­лі­та­ми та «Єди­ним Цен­тром». За ціл­ком де­мо­кра­ти­чним фа­са­дом ни­ні­шньої «Со­лі­дар­но­сті» в її за­кар­пат­сько­му ва­рі­ан­ті при­хо­ва­ний аб­со­лю­тно під­по­ряд­ко­ва­ний Бан­ко­вій по­лі­ти­чний про­ект, всі рі­ше­н­ня яко­го при­йма­ю­ться в Ки­є­ві. Ни­ні це осо­бли­во яскра­во ви­дно на при­кла­ді ка­дро­вої по­лі­ти­ки, а в ра­зі успі­ху на ви­бо­рах пе­ре­не­се­ться й на всю жит­тє­ді­яль­ність обла­сті. На­то­мість ЄЦ втра­тив пра­кти­чно будь-яку підтримку цен­траль­них ор­га­нів вла­ди і зму­ше­ний бо­ро­ти­ся за ви­жи­ва­н­ня, спи­ра­ю­чись ви­клю­чно на вла­сні ре­сур­си.

Со­ці­аль­но-еко­но­мі­чний зміст цих ви­бо­рів по­ля­гає у від­сто­ю­ван­ні пра­ва мі­сце­вих ор­га­нів са­мов­ря­ду­ва­н­ня роз­по­ря­джа­ти­ся ре­сур­са­ми. Обла­сна ра­да в остан­ні ро­ки на­ма­га­є­ться за­лу­чи­ти якнай­біль­ше за­хі­дних ін­ве­сто­рів, оскіль­ки ін­ших ва­же­лів впли­ву на жи­т­тя обла­сті не має. «Єв­ро­кар», «Джей­біл», «Ядза­кі», «Флекс­тро­нікс», «Фі­шер» — най­біль­ші ро­бо­то­дав­ці та пла­тни­ки по­да­тків в обла­сті, то­ді як при­ро­дні ре­сур­си з лег­ки­ми гро­ши­ма — «му­жі­їв­ський» зо­ло­то­ру­дник, ліс, кон­троль над ми­тни­цею зав­жди за­ли­шав­ся прі­о­ри­те­том ки­їв­ських чи­нов­ни­ків.

Про­те най­більш обго­во­рю­ва­ни­ми те­ма­ми ви­бо­рів у нас за­ли­ша­ю­ться мо­раль­но-ети­чні про­бле­ми. Че­сний-не­че­сний, вкрав-не вкрав, па­трі­от чи зра­дник, бан­дит чи бла­го­дій­ник. Це свід­чить про вкрай низь­ку як по­лі­ти­чну, так і за­галь­ну куль­ту­ру су­спіль­ства. Бо в Ні­меч­чи­ні чи Ан­глії, якщо ти су­ди­мий або на­віть ма­єш про­бле­ми з ре­пу­та­ці­єю, то мо­жеш іти на ви­бо­ри, але без жо­дних шан­сів на успіх. А в пост­ра­дян­ській мен­таль­но­сті по­ня­т­тя ав­то­ри­тет та кри­мі­нал якось не­ро­зрив­но пов’ яза­ні. То­му очі­ку­ва­ти кар­ди­наль­них змін від на­сту­пних ви­бо­рів не до­во­ди­ться. Бо во­ни мо­жуть тіль­ки трі­ше­чки по­кра­щи­ти або по­гір­ши­ти вла­ду, але не зда­тні змі­ни­ти са­ме су­спіль­ство. Хо­ча са­ма про­це­ду­ра ви­бо­ру про­цес зав­жди оздо­ров­чий, бо спонукає до від­по­від­аль­но­сті. А про­да­ва­ти її за кіль­ка­сот гри­вень чи бра­ти на се­бе — ко­жен ви­рі­шує сам.

ФОТО АР­ТЕ­МА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.