«Чверть на­шо­го агро­екс­пор­ту при­па­дає на Єв­ро­со­юз»

Ака­де­мік Бо­рис ПАСХАВЕР — про за­гро­зи де­ін­ду­стрі­а­лі­за­ції Укра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Ака­де­мік Бо­рис ПАСХАВЕР — про за­гро­зи де­ін­ду­стрі­а­лі­за­ції Укра­ї­ни

Чи дов­го про­три­ма­є­ться міф, згі­дно з яким сіль­ське го­спо­дар­ство мо­же бу­ти го­лов­ною й най­пер­спе­ктив­ні­шою га­луз­зю ви­ро­бни­цтва в Укра­ї­ні? Проблема в то­му, що в зо­ні ри­зи­ко­ва­но­го зем­ле­роб­ства, де на жаль мі­сти­ться Укра­ї­на, рік на рік, як то ка­жуть, не ви­па­дає. Дня­ми на ко­ле­гії Мі­на­гро­про­му бу­ло по­ві­дом­ле­но, що уро­жай зер­но­вих в Укра­ї­ні 2015 року ста­но­ви­ти­ме 59,5 міль­йо­на тонн про­ти озву­че­но­го мі­ні­стер­ством ра­ні­ше про­гно­зу в 59— 60 міль­йо­нів і отри­ма­них то­рік 63,8 міль­йо­на тонн. На ко­ле­гії та­кож на­го­ло­шу­ва­ло­ся, що че­рез де­фі­цит во­ло­ги схід ози­ми­ни отри­ма­ли по­ки ли­ше на тре­ті по­сі­я­них площ, а схід ра­псу — на 20—21%. Де­що ра­ні­ше Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку по­ві­до­ми­ло, що че­кає цьо­го року ско­ро­че­н­ня агро­ви­ро­бни­цтва в Укра­ї­ні на 5,7%. А ви­ди на уро­жай спо­ча­тку бу­ли ду­же до­бри­ми. І всі ви­зна­ва­ли, що сіль­ське го­спо­дар­ство те­пер ста­ло ло­ко­мо­ти­вом на­шої еко­но­мі­ки.

Чи мо­жна го­во­ри­ти, що ра­ні­ше був вда­лий збіг при­ро­дно-клі­ма­ти­чних чин­ни­ків, а те­пер по­го­да нас під­ве­ла? Чи за­гро­жує Укра­ї­ні у зв’яз­ку зі стій­ким роз­ви­тком агро­се­кто­ра деіндустріалізація? На ці й ін­ші за­пи­та­н­ня «Дня» від­по­від­ає го­лов­ний на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Ін­сти­ту­ту еко­но­мі­ки та про­гно­зу­ва­н­ня НАНУ, ака­де­мік На­ціо­наль­ної ака­де­мії аграр­них на­ук Укра­ї­ни, про­фе­сор, ла­у­ре­ат пре­мії НАНУ ім. Ту­ган-Ба­ра­нов­сько­го Бо­рис ПАСХАВЕР.

— У по­то­чно­му п’яти­літ­ті сіль­ське го­спо­дар­ство — єди­на ба­зо­ва га­лузь на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки, що до­ся­гла ви­со­ких позитивних тем­пів зро­ста­н­ня об­ся­гів ви­ро­бни­цтва. Ва­ло­ва про­ду­кція сіль­сько­го го­спо­дар­ства за п’яти­лі­т­тя збіль­ши­ла­ся більш ніж на чверть, се­ре­дньо­рі­чний темп при­ро­сту пе­ре­ви­щив 5%. Істо­тно зро­сло ви­ро­бни­цтво всіх основ­них про­ду­ктів: ово­чів і кар­то­плі — більш ніж на 20%, фру­ктів — на тре­ти­ну, зер­на — на 40%, на­сі­н­ня со­ня­шни­ку — на 60%. По­віль­ні­ше від­бу­ва­є­ться від­нов­ле­н­ня га­лу­зі тва­рин­ни­цтва, але й тут бу­ли зна­чні успі­хи: ви­ро­бни­цтво м’яса збіль­ши­ло­ся на 20%, яєць — на чверть.

Лі­дер­ство в аграр­но­му ви­ро­бни­цтві по­вер­нув со­бі се­ктор сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств, про­ду­кція яко­го зро­сла більш ніж на 40%. Се­ктор го­спо­дарств на­се­ле­н­ня збіль­шив ви­ро­бни­цтво на 11%. Зро­ста­н­ня ви­ро­бни­цтва — свід­че­н­ня те­хно­ло­гі­чно­го й ор­га­ні­за­цій­но­го про­гре­су, але го­лов­ним сти­му­лом ви­со­ких тем­пів ста­ла спри­я­тли­ва рин­ко­ва кон’юн­кту­ра, зна­чне збіль­ше­н­ня пла­то­спро­мо­жно­го по­пи­ту на агро­про­до­воль­чу про­ду­кцію. Якщо за по­пе­ре­дні п’ять ро­ків се­ре­дньо­рі­чний об­сяг екс­пор­ту ці­єї про­ду­кції ста­но­вив 8,2 мі­льяр­да до­ла­рів США, то в 2011—2014 ро­ках він до­сяг 16,1 мі­льяр­да до­ла­рів, зокре­ма 4,3 мі­льяр­да — до кра­їн ЄС. Ви­ріс і вну­трі­шній ри­нок: ви­тра­ти на­се- ле­н­ня Укра­ї­ни (у по­рів­нян­них ці­нах) на по­ку­пку про­до­воль­чих то­ва­рів за по­рів­ню­ва­ні пе­рі­о­ди збіль­ши­ли­ся май­же на 20% з роз­ра­хун­ку на одну лю­ди­ну. Так, цьо­го року об­ся­ги сіль­сько­го­спо­дар­сько­го ви­ро­бни­цтва імо­вір­но змен­ша­ться по­рів­ня­но з по­пе­ре­днім ро­ком. Але оскіль­ки 2014 рік був ре­кор­дним, то за та­ко­го зни­же­н­ня по­то­чний рік усе-та­ки мо­жна теж вва­жа­ти до­сить успі­шним.

— Стій­ко ви­со­ка уро­жай­ність основ­них куль­тур (ду­ма­є­ться, во­на й цьо­го року кар­ди­наль­но не зни­зи­ться) ма­ла б по­зи­тив­но по­зна­чи­ти­ся на бла­го­по­луч­чі се­лян­ських до­мо­го­спо­дарств. Що у нас на се­лі зро­стає те­пер швид­ше, ба­гат­ство чи, нав­па­ки, бі­дність?

— Тут, бе­зу­мов­но, про­сте­жу­є­ться лі­ній­на за­ле­жність між рів­нем уро­жай­но­сті й бла­го­по­луч­чям сіль­сько­го на­се­ле­н­ня. Жи­т­тя лю­дей в укра­їн­сько­му се­лі за остан­ні ро­ки істо­тно по­лі­пши­ло­ся. Так, між 2010 і 2014 ро­ка­ми гро­шо­ві до­хо­ди сіль­сько­го до­мо­го­спо­дар­ства зро­сли на 45% но­мі­наль­но, а з ура­ху­ва­н­ням ін­фля­ції — на 30%. У мі­ських до­мо­го­спо­дарств цей при­ріст був удві­чі мен­шим. Зві­сно, зро­ста­н­ня до­хо­дів сіль­ських жи­те­лів до­зво­ли­ло зни­зи­ти рі­вень бі­дно­сті в цій со­ці­аль­ній гру­пі. Якщо 2010 року май­же в 37% сіль­ських до­мо­го­спо­дарств гро­шо­ві до­хо­ди бу­ли ниж­чи­ми за про­жи­тко­вий мі­ні­мум, то 2014 року бі­ду­ва­ло ли­ше 16%.

За­раз за рів­нем до­хо­дів мі­ське до­мо­го­спо­дар­ство пе­ре­вер­шує сіль­ське на 15%, а з ура­ху­ва­н­ням на­ту­раль­них до­хо­дів ця рі­зни­ця ско­ро­чу­є­ться до 4%. По­мі­тна від­мін­ність між до­хо­да­ми го­ро­дян і се­лян від­чу­ва­є­ться ли­ше при по­рів­нян­ні з ве­ли­ки­ми мі­ста­ми. У ма­лих мі­стах се­ре­дні до­хо­ди на­се­ле­н­ня близь­кі до до­хо­дів сіль­ських жи­те­лів.

— Ко­рін­ною се­лян­ською про­бле­мою все ще за­ли­ша­є­ться пи­та­н­ня вла­сно­сті на зем­лю. Як йо­го, на ва­шу дум­ку, слід ви­рі­шу­ва­ти і ви­хо­дя­чи з чо­го?

— Біль­ша ча­сти­на сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь уже сьо­го­дні у при­ва­тній вла­сно­сті. Близь­ко 7 млн сіль­ських жи­те­лів Укра­ї­ни бу­ло на­ді­ле­но зе­мель­ни­ми па­я­ми се­ре­дньо­го роз­мі­ру в 4 га. До ре­чі, є зем­ля й у го­ро­дян. 4 млн сі­мей — чле­ни са­до­вих, а та­кож го­ро­дни­цьких ко­опе­ра­ти­вів (се­ре­дній роз­мір зе­мель­ної ді­лян­ки близь­ко 10 со­ток). Вла­сни­ки зе­мель­них па­їв ду­же ча­сто ви­ко­ри­сто­ву­ють своє пра­во зда­ти зем­лю в орен­ду, але пра­ва її про­да­жу у зв’яз­ку з чин­ні­стю від­по­від­но­го мо­ра­то­рію у них не­має. Але ство­ре­н­ня пов­но­цін­но­го рин­ку зем­лі — одне з най­ва­жли­ві­ших для Укра­ї­ни зав­дань. У той же час це, пев­на річ, ду­же скла­дна проблема, оскіль­ки не­об­хі­дно спри­я­ти роз­ви­тку всіх форм агро­бі­зне­су (ве­ли­ко­го, се­ре­дньо­го, ма­ло­го). У зв’яз­ку з цим до­сі ду­же спір­ним за­ли­ша­є­ться пи­та­н­ня про гра­ни­чні ро­змі­ри зем­ле­во­ло­ді­н­ня для одні­єї фі­зи­чної або юри­ди­чної осо­би.

— Те, що агро­ком­плекс стає ло­ко­мо­ти­вом еко­но­мі­ки, це вам, мо­жли­во, і при­єм­но чу­ти. Але ж па­ра­лель­но від­бу­ва­є­ться деіндустріалізація еко­но­мі­ки. Одно­ча­сно, як ствер­джу­ють де­я­кі еко­но­мі­сти зі сві­то­ви­ми іме­на­ми (на­при­клад, нор­ве­жець Ерік Рай­нерт, який не­що­дав­но про­чи­тав у Ки­є­ві ці- ка­ву ле­кцію), в ре­зуль­та­ті кра­ї­на втра­тить при­бли­зно дев’ять міль­йо­нів осіб. Ду­ма­є­ться, що лі­де­ром цих втрат бу­де ні­хто ін­ший як те ж се­ло.

— Я ду­маю, що проблема де­ін­ду­стрі­а­лі­за­ції нам по­ки що без­по­се­ре­дньо не за­гро­жує. На­ра­зі про­від­ною га­луз­зю на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки є про­ми­сло­вість. У ній ви­ро­бля­є­ться 16,5% усьо­го ва­ло­во­го вну­трі­шньо­го про­ду­кту Укра­ї­ни, то­ді як в опто­вій і роз­дрі­бній тор­гів­лі — 14,2%, у сіль­сько­му го­спо­дар­стві — 10,2%. Кри­зи­сна си­ту­а­ція, дій­сно, під­ви­щує пи­то­му ва­гу аграр­ної га­лу­зі, але це тим­ча­со­ве яви­ще. У пе­ре­до­вих кра­ї­нах, де час­тка сіль­сько­го го­спо­дар­ства в на­ціо­наль­ній еко­но­мі­ці зни­жу­є­ться, фіксується де­по­пу­ля­ція. І нав­па­ки, у від­ста­лих аграр­них кра­ї­нах ми ба­чи­мо ви­со­ку на­ро­джу­ва­ність. У на­шій кра­ї­ні де­мо­гра­фі­чні про­це­си ре­гу­лю­ю­ться зде­біль­шо­го рів­нем ма­те­рі­аль­но­го бла­го­по­луч­чя. До­ста­тньо ска­за­ти, що за 2014-2015 ро­ки, що ха­ра­кте­ри­зу­ю­ться ви­со­ким рів­нем ін­фля­ції й де­валь­ва­ції на­ціо­наль­ної ва­лю­ти, на­ро­джу­ва­ність в Укра­ї­ні ско­ро­ти­ла­ся май­же на 15%. У США ви­со­ко­ро­з­ви­не­не сіль­ське го­спо­дар­ство, але йо­го час­тка у ВВП при­бли­зно 1%.

Що сто­су­є­ться Укра­ї­ни, то мо­жна з упев­не­ні­стю ска­за­ти, що пі­сля за­вер­ше­н­ня вій­ни на Схо­ді й з по­до­ла­н­ням кри­зи­сних явищ і на­ла­го­дже­н­ня еко­но­мі­ки пи­то­ма ва­га аграр­ної га­лу­зі (об­ся­ги ви­ро­бни­цтва, зайня­тість, ін­ве­сти­ції) не зро­ста­ти­ме, а ско­ро­чу­ва­ти­ме­ться, що, втім, су­про­во­ди­ти­ме­ться зро­ста­н­ням яко­сті про­ду­кції й під­ви­ще­н­ням рів­ня її пе­ре­роб­ки.

— Чи є й чи на­да­лі існу­ва­ти­ме прийня­тний для агро­го­спо­дарств і, зокре­ма, для укра­їн­ських фер­ме­рів па­ри­тет цін на про­ду­кцію сіль­сько­го го­спо­дар­ства й на про­ду­кцію про­ми­сло­во­сті, при­зна­че­ну для се­ла?

— Спів­від­но­ше­н­ня ди­на­мі­ки цін, за яки­ми ре­а­лі­зу­є­ться про­ду­кція сіль­сько­го го­спо­дар­ства, й цін, за яки­ми га­лузь на­бу­ває не­об­хі­дних їй за­со­бів ви­ро­бни­цтва, а та­кож по­бу­то­вих при­ла­дів для на­се­ле­н­ня, бу­ло гру­бо по­ру­ше­не на шко­ду аграр­ній сфе­рі в пе­рі­од дії ку­по­но-кар­бо­ван­ця й то­ді­шньої гі­пе­рін­фля­ції. По­тім ста­но­ви­ще ви­рів­ня­ло­ся, й за­раз сіль­ське го­спо­дар­ство — най­рен­та­бель­ні­ша га­лузь еко­но­мі­ки. (То­рік, на­при­клад, рен­та­бель­ни­ми бу­ли 85% сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств, зби­тко­ви­ми — ли­ше 15%. Фер­мер­ські го­спо­дар­ства зде­буль­шо­го рен­та­бель­ні). При ду­же ви­со­ких тем­пах ін­фля­ції цьо­го року в сіль­сько­му го­спо­дар­стві зро­ста­н­ня цін ре­а­лі­за­ції не від­стає від зро­ста­н­ня цін при­дба­н­ня, тоб­то по­ки цінового па­ри­те­ту до­три­му­ю­ться.

— Що мо­же зро­би­ти й чи ро­бить для роз­ви­тку агро­се­кто­ра ві­тчи­зня­на на­у­ка? Чи є у вас на тлі її кри­ти­ки й по­стій­но­го ути­ска­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня по­зи­тив­ні при­кла­ди? Я, на­при­клад, чув, що в одно­му з ін­сти­ту­тів роз­ро­бле­но при­стрій (це, швид­ше за все, куль­ти­ва­тор), що має ба­га­то­ра­зо­во біль­ший тер­мін слу­жби й зна­чно ниж­чу со­бі­вар­тість, ніж аме­ри­кан­ський прототип.

— На ко­ристь ві­тчи­зня­но­го сіль­сько­го го­спо­дар­ства пра­цює роз­ви­не­на ме­ре­жа на­у­ко­вих уста­нов, зав­да­н­ня яких вла­сни­ми роз­роб­ка­ми й ада­пта­ці­єю сві­то­во­го до­сві­ду за­без­пе­чи­ти ви­со­кий рі­вень роз­ви­тку сіль­сько­го го­спо­дар­ства й сіль­ських те­ри­то­рій, ве­де­ться ве­ли­ка ро­бо­та з впро­ва­дже­н­ня між­на­ро­дних стан­дар­тів яко­сті сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції. І зна­чні об­ся­ги аграр­но­го ви­ро­бни­цтва, ви­со­ка кон­ку­рен­тність агро­про­до­воль­чо­го екс­пор­ту — це до пев­ної мі­ри пра­кти­чний ре­зуль­тат на­у­ко­вих роз­ро­бок. У той же час нам не­об­хі­дно істо­тно під­ви­щи­ти рі­вень на­у­ко­во­го су­про­во­ду аграр­но­го ви­ро­бни­цтва.

— Які пер­спе­кти­ви в укра­їн­сько­го агро­се­кто­ра у зв’яз­ку з тим, що під­ви­щи­ли сві­то­вий про­гноз уро­жаю зер­но­вих і, зві­сно, в ре­зуль­та­ті зро­ста­н­ня про­по­зи­ції й за­го­стре­н­ня кон­ку­рен­ції важ­ко че­ка­ти ви­со­ких цін на наш екс­порт?

— Сіль­ське го­спо­дар­ство Укра­ї­ни про­де­мон­стру­ва­ло зді­бність до ди­на­мі­чно­го зро­ста­н­ня об­ся­гів ви­ро­бни­цтва. Сьо­го­дні го­лов­не — єм­кість рин­ку, пла­то­спро­мо­жний по­пит. Адже за рів­нем про­до­воль­чо­го спо­жи­ва­н­ня Укра­ї­на істо­тно від­стає від роз­ви­не­них кра­їн. От­же, вну­трі­шній про­до­воль­чий ри­нок має роз­ши­рю­ва­ти­ся, й це зав­да­н­ня мо­же бу­ти ви­рі­ше­не ли­ше в ре­зуль­та­ті зро­ста­н­ня до­хо­дів на­се­ле­н­ня. Що сто­су­є­ться кон’юн­кту­ри зов­ні­шньо­го рин­ку, то во­на не мо­же не ко­ли­ва­ти­ся, й рі­вень цих ко­ли­вань не про­сто пе­ред­ба­ча­ти. Але не­ви­рі­ше­ність про­до­воль­чої про­бле­ми у сві­то­во­му мас­шта­бі й змі­цне­н­ня ін­те­гра­цій­них зв’яз­ків з ЄС до­зво­ля­ють вва­жа­ти екс­порт про­до­воль­ства стра­те­гі­чно пер­спе­ктив­ним на­прям­ком еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті агра­рі­їв. А не­ми­ну­чі ко­ли­ва­н­ня ці­но­вої кон’юн­кту­ри не­об­хі­дно ви­вча­ти, слід на­вчи­ти­ся про­гно­зу­ва­ти й від­по­від­но вра­хо­ву­ва­ти в пла­нах ви­ро­щу­ва­н­ня тих чи ін­ших куль­тур.

ФОТО СЕР­ГІЯ ГУДАКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.