Си­гнал із Крем­ля

Екс­пер­ти «Дня» — про те, що на­справ­ді кри­є­ться за од­кро­ве­н­ня­ми гла­ви адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та РФ Сер­гія Іванова

Den (Ukrainian) - - День Планети -

Ігор САМОКИШ, «День» «Н е тре­ба ду­ма­ти, ні­би все ви­рі­шу­є­ться в Крем­лі. Не все», — ці сло­ва ви­не­се­ні в за­го­ло­вок ін­терв’ю гла­ви адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та Ро­сії Сер­гія Іванова, яке він дав агент­ству ТАРС.

Іва­нов по­яснив, чо­му Мо­сква влі­зла у си­рій­ську аван­тю­ру і в чер­го­ве від­хре­стив­ся від ро­лі Ро­сії у розв’язу­ван­ні вій­ни на Дон­ба­сі. Окрім цьо­го, він та­кож за­явив: «Ми ні­ко­ли не бу­де­мо ро­би­ти бу­дьщо на шко­ду на­ціо­наль­ним ін­те­ре­сам, ли­ше ради зня­т­тя сан­кцій».

Ви­со­ко­по­став­ле­ний чи­нов­ник РФ та­кож по­вто­рив те­зу про те, що ро­сі­я­ни й укра­їн­ці « бра­тній на­род» і ви­сло­вив спо­ді­ва­н­ня, що з ча­сом «на­ста­не пе­рі­од, ко­ли від­нов­ле­н­ня від­но­син між на­ши­ми кра­ї­на­ми по­чне­ться».

Не оми­нув Іва­нов і де­да­лі біль­шо­го збли­же­н­ня Ки­є­ва з Єв­ро­со­ю­зом. «Укра­ї­на із аграр­но-те­хно­ло­гі­чної кра­ї­ни пе­ре­тво­рю­є­ться в ту­пий — ви­ба­чте за гру­бе сло­во, але ін­шо­го не зна­хо­джу — при­да­ток для ви­ро­бни­цтва сіль­госп­про­ду­кції», — за­явив очіль­ник адмі­ні­стра­ції Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на.

Екс- мі­ністр за­кор­дон­них справ Укра­ї­ни Во­ло­ди­мир ОГРИЗ­КО не по­ба­чив у цьо­му ін­терв’ ю « ні­чо­го но­во­го, чо­го б ми не чу­ли з ви­сту­пів ін­ших ке­рів­ни­ків Ро­сії». Пан Огриз­ко на­звав за­яви Сер­гія Іванова ТАРС що­до збе­ре­же­н­ня ми­ру на зем­лі і по­ва­ги Ро­сі­єю між­на­ро­дно­го пра­ва «чер­го­вою ци­ні­чною бре­хнею».

«Іва­нов зно­ву роз­по­від­ає у ви­крив­ле­но­му сві­тлі про по­дії, які від­бу­ва­ли­ся в тих чи ін­ших кра­ї­нах. На­при­клад, він зга­дує ре­жим Сад­да­ма Ху­сей­на і го­во­рить про те, що він ві­шав лю­дей, роз­стрі­лю­вав без су­ду і слід­ства, але так де­лі­ка­тно до­дає: « та­ко­ва была его ма­не­ра выя­сне­ния отно­ше­ний с про­тив­ни­ка­ми». А по­тім Іва­нов ро­бить ви­сно­вок: ну так скла­ло­ся, але те­пер — зна­чно гір­ше. Для Ро­сії пе­ре­бу­ва­н­ня ти­ра­нів при вла­ді — це нор­маль­но. Те ж са­ме Іва­нов ска­зав про Лі­вію: ра­ні­ше там все бу­ло прийня­тним, а те­пер — з’яви­ли­ся те­ро­ри­сти. Так Ро­сія са­ма в цьо­му і вин­на. Да­вай­те зга­да­є­мо, скіль­ки ще за ча­сів СРСР вій­сько­вої те­хні­ки та ра­дян­ських ін­стру­кто­рів по­бу­ва­ло са­ме в цих кра­ї­нах, які ста­ла дже­ре­ла­ми те­ро­ри­зму...», — від­зна­чив у ко­мен­та­рі «Дню» Во­ло­ди­мир Огриз­ко.

На йо­го дум­ку, це ін­терв’ю — під­твер­дже­н­ня то­го, що те­пе­рі­шня ро­сій­ська вер­хів­ка «не бачить ре­аль­но­го сві­ту, не хо­че цьо­го ро­би­ти». «Во­на ду­має, що мо­же про­ти­сто­я­ти ре­шті сві­ту. Іва­нов, по­си­ла­ю­чись на Сол­же­ні­ци­на, ка­же, що всі бо­я­ли­ся « огром­но­сти Рос­сии». По­ди­ві­ться на кар­ту: хі­ба Ка­на­да не ве­ли­ка? Але чо­мусь ні­хто її не бо­ї­ться. Пи­та­н­ня не в « огром­но­сти » , а в агре­сив­но­сті. Те­пе­рі­шня клі­ка в Крем­лі не хо­че зро­зу­мі­ти, що за ці­єю агре­сив­ні­стю хо­ва­є­ться кі­нець Ро­сії. Ті змі­ни, які від­бу­ли­ся в сві­ті і те, що Ро­сія вже не бу­де су­пер­дер­жа­вою — зро­зумі­ло для всіх, крім те­пе­рі­шніх ке­рів­ни­ків у Мо­скві», — до­дає Во­ло­ди­мир Огриз­ко.

Во­дно­час, екс- гла­ва МЗС від­ки­нув дум­ку про те, що цим ін­терв’ю ро­сі­ян «зна­йом­лять» з Іва­но­вим, який у май­бу­тньо­му гі­по­те­ти­чно мо­же за­мі­ни­ти Пу­ті­на. «За ба­жа­н­ням Пу­тін мо­же ще дов­го про­дов­жу­ва­ти своє ца­рю­ва­н­ня. А, як ві­до­мо, ца­рі на­віть сво­їх по- тен­цій­них спад­ко­єм­ців зни­щу­ва­ли, а не ви­хо­ву­ва­ли. По­ки що за­ра­но го­во­ри­ти про кар­ди­наль­ні змі­ни в ро­сій­ській вер­хів­ці. На­віть, як­би во­ни від­бу­ли­ся ( якщо по­ві­ри­ти в та­ку фан­та­сма­го­рію), то від змі­ни до­дан­ків су­ма не змі­ню­є­ться. Пи­та­н­ня не в осо­би­сто­стях, а під­хо­дах. А во­ни за­ли­ша­ю­ться не­змін­ни­ми», — ре­зю­му­вав Во­ло­ди­мир Ста­ні­сла­во­вич.

«ЦЕ — РИТУАЛЬНЕ ІН­ТЕРВ’Ю ДЛЯ ВНУ­ТРІ­ШНЬО­ГО СПО­ЖИ­ВА­Н­НЯ»

Се­мен НОВОПРУДСЬКИЙ,

не­за­ле­жний жур­на­ліст (Мо­сква):

— За яви Іва но ва на ад ре су Укра ї ни, пе ре ду сім обу мов ле ні прак ти кою по бу то во го хам ст ва, що во­стор­же­ству­ва­ло в ро­сій­ській по­лі­ти­ці. Є пев­ний «ко­декс» по­ве­дін ки чи нов ни ків РФ, які да ють ін терв’ ю ро сійсь ким ЗМІ. Це ін - терв’ ю опуб лі ку ва ло ТАРС, що свід­чить про те, що це — ритуальне ін­терв’ю для вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­н­ня.

Зро зу мі ло, що Сер гій Іва нов ні­чо­го по­ді­бно­го не ска­зав би, як­би да­вав йо­го Bloomberg або ін­шо­му за­хі­дно­му ЗМІ. В очах оби­ва­те­ля та­ке по­бу­то­ве хам­ство Іванова має «ви­прав­да­ти» ро­сій­ську по­лі­ти­ку по від­но­шен­ню до Укра­ї­ни.

З дру го го бо ку, це має « ви хо - ву ва ти » в цьо му оби ва те ле ві від - чу­т­тя де­якої зверх­но­сті. Якщо по­ди ви ти ся, що від бу ва єть ся з тра - єкто­рі­єю ру­ху Ро­сії — в еко­но­мі­ці, со ці аль но му роз вит ку — сту - пінь її де гра да ції вже точ но не мен ша, ніж в Укра ї ні. Це при то - му, що в РФ біль ше фі нан со вих мо­жли­во­стей.

До­сить за­бав­но, що всі ро­сій­ські по­лі­ти­ки мір­ку­ють про те, що від­бу­ва­є­ться з Укра­ї­ною, але аб­со­лю­тно не го­во­рять про те, що від­бу­ва­є­ться з Ро­сі­єю. Від гла­ви адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та РФ бу­ло б на­ба­га­то ці­ка­ві­ше по­чу­ти оцін­ку то­го, що від­бу­ва­є­ться з ро­сій­ською еко­но­мі­кою.

Спро­би Іванова ін­тер­пре­ту­ва­ти ми­ну­ле або вда­ти­ся до аб­стра­ктних, фі­ло­соф­ських обго­во­рень, на жаль, мо­дні в ро­сій­ській че­кіст­ській елі­ті. Цим ду­же актив­но за­ймав­ся ко­ли­шній гла­ва РЖД Во­ло­ди­мир Яку­нін. Він зби­рав між­на­ро­дні кон­фе­рен­ції про до­лю слов’ янсь ко го сві ту. Точ ка зо ру цих лю­дей ду­же по­пу­ляр­на. Во­ни на ма га ють ся роз мір ко ву ва ти, не ду­же зна­ю­чи істо­рію й куль ту­ру.

У са мої Ро сії, на жаль, не має опра цьо ва но го й про ду ма но го уяв­ле­н­ня про те, що та­ке ро­сі­я­ни у сві­ті і яке їхнє мі­сце й чим має бу ти Ро сія для сві ту. Ця від сут - ність ба­зо­вих уяв­лень про вла­сну роль при зво дить до то го, що чи - нов ни ки РФ на ма га ють ся тран с - лю­ва­ти об­грун­ту­ва­н­ня ім­пер­сько­го син­дро­му, що є ду­же силь­ним. Во­ни на­ма­га­ю­ться піджив­лю­ва­ти уяв лен ня про влас ну ве лич: або змі­шав­ши всіх у ку­пу, або, нав­па­ки, зве ли чи ти се бе й при ни зи ти су­сі­да.

Та ка прак ти ка « ка ші в го ло - вах» і спро­би мір­ку­ва­ти про якісь під ста ви для ім пе рії дав но іс ну - ють у ро сійсь кій по лі ти ці. Цей ди­скурс осо­бли­во актив­ний се­ред елі­ти РФ, яку й пред­став­ляє Сер­гій Іва­нов.

«У РО­СІЇ ГО­ВО­РЯТЬ ПРО УКРА­Ї­НУ АБО ПО­ГА­НО, АБО НІ­ЧО­ГО»

Ва­ле­рій П’ЯТНИЦЬКИЙ,

упов­но­ва­же­ний уря­ду з пи­тань єв­ро­пей­ської ін­те­гра­ції:

— У Ро­сії зав­жди го­во­рять про Укра­ї­ну або по­га­но, або ні­чо­го. З при во ду на сін ня со няш ни ку, то Іва нов, м’ яко ка жу чи, бре ше. Укра ї на по сі дає пер ше міс це з екс­пор­ту олії, а не на­сі­н­ня со­ня­шни­ку, яке ми пе­ре­ро­бля­є­мо.

Те, що ми втра ти ли га лу зі, про які ка же Іва нов, теж не зов - сім прав­да. Укра­ї­на за­раз на­ма­га­єть ся знай ти аль тер на ти ву тим рин кам, які нам обі ця ла Ро сія. Мо­жна зга­да­ти, як ро­сі­я­ни роз­по­від­а­ли про спіль­ні про­е­кти з Укра­ї­ною, на­при­клад Ан-70, але які ні­ко­ли не бу­ли вті­ле­ні.

Зви­чай­но, за­раз у сфе­рі авіа­бу­ду­ва­н­ня скла­дна си­ту­а­ція. Так са­мо і з ко­смі­чною га­луз­зю — якщо у еко­но­мі­ці пев­ні про­бле­ми, то і в ній бу­дуть тру­дно­щі. Але є аль­тер­на­ти­ви — спів­пра­ця з аме­ри­кан­ця­ми та єв­ро­пей­ця­ми.

Аграр­ний бі­знес Укра­ї­ни стає ни­ні те­хно­ло­гі­чним, ка­пі­та­ло­єм­ним і т. д. Нам, мо­жли­во, ба­га­то над чим ще по­трі­бно пра­цю­ва­ти, але ма­є­мо всі при­ро­дні умо­ви. Та­кож нам по­трі­бно по­кра­щу­ва­ти пе ре роб ку, ло гіс ти ку, бо мож на ви­ро­щу­ва­ти, але якщо в цих ре­гіо нах не має нор маль них до ріг та умов для збе­рі­га­н­ня про­ду­кції — всі ви тра ти і зу сил ля про па дуть мар­но.

До ре чі, у нас доб ре роз ви ва - ються ін­ші те­хно­ло­гії. Мо­жли­во, ми це ма ло про су ва є мо, бо де хто сприй має Укра ї ну як аг рар ну дер жа ву. Ро сі я нам хо четь ся на цьо му на го ло си ти. Во ни та кож по­стій­но роз­по­від­а­ють про ім­пор­то за мі щен ня і про те, що обій - дуть ся без ук ра їнсь кої аг рар ної про­ду­кції. Ни­ні у них це не ви­хо­дить, і ро­сія ни втра­ча­ють рин­ки. Сьо год ні Ро сія не кон ку рен тоз - дат на.

Між ін­шим, Укра­ї­на са­ма за - без пе чує се бе аг рар ною про дук - ці­єю і на­ро­щує свою при­су­тність ( на сві то вих рин ках. — Ред.). Мож ли во, це не зав жди від бу ва - єть ся, як нам би то го хо ті ло ся. На­при­клад, кра­ще екс­пор­ту­ва­ти «кру­а­са­ни»до Фран­ції, ніж зер­но.

Я ба­га­то їжджу і див­лю­ся, що в Єв­ро пі при сут ня « ро сійсь ка кар тин ка » — це, на прик лад, те - ле ка нал Russia Today. Ду же час - то нам тре ба пе ре ко ну ва ти не са - мих се­бе в то­му, що ми пра­цю­є­мо і мо же мо до ся га ти успі хів. Не об - хід но не сти цю ін фор ма цію до сві ту. На це по тріб но ви тра ча ти біль ше зу силь, щоб на ші пар т не - ри ба чи ли ре аль ну кар ти ну, а не чу ли ли ше сло ва Іва но ва, Пет ро - ва чи Си­до­ро­ва. До сло­ва, те­ле­ка­нал CNN по ка зує про мо ро ли ки Ма ке до нії, Гру зії. Укра ї на, на жаль, не при сут ня у цьо му прос - то­рі: ми не по­ка­зу­є­мо то­го, що ми ро би мо.

Що­до ри­зи­ків, які не­се Уго­да про асо ці а цію з ЄС. На мій по - гляд, основ ний ри зик по ля гає в то му, що ми мо же мо « за ба ла ка - ти» цю ідею і не ре­а­лі­зу­ва­ти тих мо­жли­во­стей, які во­на дає — роз­ви­ток спів­ро­бі­тни­цтва з ЄС.

Май­же 10 ро­ків то­му, ко­ли ми по­чи­на­ли цей про­цес (пе­ре­го­во­ри що до Уго ди про асо ці а цію. —

Ред.), го­лов­ною іде­єю був по­шук мож ли вос тей, від крит тя но вих рин­ків.

Ця Уго­да — цін­ні­сний ви­мір. Якщо ми при­йма­є­мо єв­ро­пей­ські цін нос ті — вер хо вен ст во пра ва, бо­роть­бу з ко­ру­пці­єю і т.д., — ми це ро­би­мо для се­бе, а не для єв­ро­пей­ців.

То му ри зи ки, які сто ять пе - ред Укра ї ною в пер шу чер гу, — внут ріш ні. Маю на ува зі те, що ми не змо­же­мо це ре­а­лі­зу­ва­ти. А що­до те­хні­чних ре­чей — укра­їн­ці ви­со­ко­осві­че­ні лю­ди. Якщо єв­ро пей ці змог ли стан дар ти зу ва ти свої ви мо ги до про мис ло вої про - ду­кції, то що, ми не змо­же­мо при­єд­на­ти­ся до цих стан­дар­тів?

Окрім цьо­го, Єв­ро­па — це ве­ли чез ний ри нок. Ро сі я ни все од - но ро­блять те ж са­ме. Во­ни хо­чуть тор гу ва ти на єв ро пейсь ко му та сві то во му рин ках. У да но му ви - пад­ку — це шту­чно ство­ре­не про­ти­річ­чя: якщо Укра­ї­на оби­рає єв­ро­пей­ський шлях, то ізо­лює се­бе від ін ших на прям ків. Це не так. Ті ж са мі єв ро пей­ці ве дуть пе ре - мо ви ни з аме ри кан ця ми. Це — гар­мо­ні­за­ція пра­вил, стан­дар­тів, під­хо­дів, які спро­щу­ють ве­де­н­ня біз не су. Са ме про це по діб ні уго­ди, а не про те, щоб від­го­ро­ди­ти­ся від ін­ших.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.