Iн­те­гра­ція чи по­вер­не­н­ня до­до­му?

Уже рік ді­є­за­кон про пра­ва пе­ре­се­лен­ців. Пра­во­за­хи­сни­ки вка­зу­ють на низ­ку про­блем, які до­сі не ви­рі­ше­ні, а ма­ли б...

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Рік то­му де­пу­та­ти на­ре­шті про­го­ло­су­ва­ли за та­кий ва­жли­вий і вкрай на­галь­ний на­ра­зі за­кон, який, на­пев­но, ви­явив­ся б жит­тє­во не­об­хі­дним для пе­ре­се­лен­ців: «Про за­без­пе­че­н­ня прав і сво­бод вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб». Своє­рі­дну рі­чни­цю за­ко­ну пра­во­за­хи­сні ор­га­ні­за­ції від­зна­ча­ють у три­во­жній та сум­ній атмо­сфе­рі. Бо до­ку­мент не­до­ско­на­лий і не пра­цює на пов­ну си­лу: низ­ку підза­кон­них актів, які мі­сти­ли б кон­кре­тні рі­ше­н­ня про­блем житла, го­ло­су­ва­н­ня, працевлаштування, пра­ва на осві­ту та ме­ди­чну до­по­мо­гу, уряд за весь цей рік так і не роз­ро­бив. За­кон не отри­мав ні рук, ні ніг, щоб ру­ха­тись на­зу­стріч лю­дям. «Ко­ли бу­ло ухва­ле­но за­кон про пе­ре­се­лен­ців, ми ду­же ра­ді­ли й очі­ку­ва­ли, що ми­не кіль­ка мі­ся­ців, і Ка­бмін ухва­лить низ­ку нор­ма­тив­них актів, і жи­т­тя змі­ни­ться. Біль­шість цих актів не бу­ло ухва­ле­но. А з го­то­во­го — це ре­є­стра­ція, кон­троль за ре­є­стра­ці­єю, пе­ре­вір­ки, кон­троль за пе­ре­су­ва­н­ням, ви­бір бан­ку для ВПО», — під­су­мо­вує ко­ор­ди­на­тор БФ «Во­сток-СОС» Олександра Дворецька. Ві­дзна­ча­ю­чи умов­ну рі­чни­цю, акти­ві­сти на­га­ду­ють дер­жа­ві, що по­ра вже ви­зна­чи­тись, яку по­лі­ти­ку во­на оби­рає що­до цих пів­то­ра міль­йо­на лю­дей — ін­те­гра­цію чи по­вер­не­н­ня до­до­му. І вка­зу­ють на основ­ні не­ви­рі­ше­ні про­бле­ми.

БЕЗ ПРА­ВА ВИ­БО­РУ

Акту­аль­на проблема осе­ні — по­збав­ле­н­ня пе­ре­се­лен­ців мо­жли­во­сті бра­ти участь у жов­тне­вих ви­бо­рах. Хоч як на­ма­га­лись ти­сну­ти на де­пу­та­тів, щоб про­го­ло­су­ва­ли за за­кон № 2501а про змі­ни до за­ко­ну «Про мі­сце­ві ви­бо­ри», ні­чо­го не ви­йшло. По­зба­вив­ши їх та­кої мо­жли­во­сті, вла­да на­че нав­ми­сно про­во­кує по­ши­ре­н­ня се­ред су­спіль­ства дум­ки, що «во­ни свій ви­бір уже зро­би­ли, схо­див­ши на ре­фе­рен­дум». Однак і в Кон­сти­ту­ції, і в за­ко­ні про мі­сце­ве са­мов­ря­ду­ва­н­ня, і в нор­мах за­ко­ну про вільне пе­ре­су­ва­н­ня гро­ма­дян по те­ри­то­рії Укра­ї­ни вста­нов­ле­но, що ви­бор­чі пра­ва не мо­жуть бу­ти обме­же­ни­ми.

«ЦІ­НА ДОНБАСУ»

Кіль­ка гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій про­мо­ні­то­ри­ли державний бю­джет, скіль­ки ко­штів за остан­ній рік та на яко­му рів­ні бу­ло на­да­но для під­трим­ки ВПО: на осві­ту, ме­ди­ци­ну, жи­тло, со­цви­пла­ти й ева­ку­а­цію. «Ми на­зва­ли цей про­ект — «Ці­на Донбасу», у скіль­ки дер­жа­ві об­хо­дя­ться не­що­дав­но звіль­не­ні те­ри­то­рії. За про­гра­мою цьо­го мо­ні­то­рин­гу ми від­пра­ви­ли 150 ін­фор­ма­цій­них за­пи­тів у мі­ні­стер­ства і ра­йо­ни, під­кон­троль­ні Укра­ї­ні, та ор­га­ни мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня. За­без­пе­че­н­ня за­со­ба­ми пра­кти­чно від­су­тнє. Аб­со­лю­тно при­пи­не­на без­пла­тна ева­ку­а­ція із зо­ни АТО — це від­по­відь від Мі­ні­стер­ства ін­фра­стру­кту­ри», — під­су­мо­вує Те­тя­на Ки­ри­ло­ва, го­ло­ва ГО «Гро­мад­ська ініціатива Лу­ган­щи­ни».

Та­кож екс­пер­ти пе­ре­гля­ну­ли ти­ся­чу тен­дер­них за­ку­пі­вель за остан­ній рік, щоб зна­йти про­гра­ми фі­нан­су­ва­н­ня житла. «Жо­дних слі­дів про ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів на жи­тло се­ред цих за­ку­пі­вель не бу­ло, — до­дає Сер­гій Ка­ре­лін, ек­сперт ГО «Центр по­лі­ти­чних сту­дій та ана­лі­ти­ки. — Ви­тра­ти на осві­ту та ме­ди­ци­ну бра­ли на се­бе ор­га­ни мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, на­при­клад, бра­ли на на­вча­н­ня ді­тей ВПО без чер­ги, а по­тім бу­ла зво­ро­тна не­га­тив­на ре­а­кція тих гро­мад. І при цьо­му ви­пла­ти на ці осві­тні за­кла­ди не збіль­ши­ли­ся, це ля­гло тя­га­рем на са­мі за­кла­ди. Те са­ме — з ме­ди­ци­ною, дер­жав­ні су­бвен­ції мо­гли ви­тра­ча­ти­ся на при­фрон­то­вих те­ри­то­рі­ях за три дні. Все ін­ше ля­гло на пле­чі гро­ма­ди і во­лон­те­рів».

ЕФЕМЕРНЕ ЖИ­ТЛО

Ухва­ле­ний ми­ну­ло­го жов­тня за­кон пе­ред­ба­чав за­без­пе­че­н­ня пе­ре­се­лен­ців тим­ча­со­вим жи­тлом стро­ком на пів­ро­ку. На­ра­зі 60% пе­ре­се­лен­ців ме­шка­ють в орен­до­ва­но­му за вла­сні ко­шти по­ме­шкан­ні, 33% — у дру­зів та ро­ди­чів, 5 — 10% про­жи­ва­ють у мі­сцях ком­па­ктно­го про­жи­ва­н­ня. «Ін­шою про­бле­мою є від­шко­ду­ва­н­ня вар­то­сті зруй­но­ва­но­го житла. Від­по­від­но до стат­ті 19 за­ко­ну «Про бо­роть­бу з те­ро­ри­змом», від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків, зав­да­них гро­ма­дя­нам те­ро­ри­сти­чним актом, здій­сню­є­ться за ра­ху­нок ко­штів дер­жав­но­го бю­дже­ту від­по­від­но до за­ко­ну. Але та­кий за­кон до­сі не ухва­ле­но», — ка­же Олександра Дворецька.

Мі­ні­стер­ські зві­ти про на­яв­ність житла в ре­гіо­нах, як по­ка­зує пра­кти­ка, не­прав­ди­ві. Піль­го­ві кре­ди­ти на жи­тло чи ін­ші ло­яль­ні про­гра­ми за­без­пе­че­н­ня вла­сним до­мом пе­ре­се­лен­ців — по­ки що не на­ле­жать до пла­нів вла­ди. Та, вла­сне, не­має і обі­ця­но­го єди­но­го ор­га­ну, який би опі­ку­вав­ся пи­та­н­ня­ми ВПО.

«СІ­РА» ЗО­НА

Вза­га­лі по­за ува­гою дер­жа­ви опи­ни­лись лю­ди, які ме­шка­ють у так зва­ній сі­рій зо­ні. Во­ни зму­ше­ні ви­кру­чу­ва­тись са­мо­туж­ки, без будь-якої дер­жав­ної під­трим­ки. «Най­біль­ша проблема сі­рої зо­ни — по­ру­ше­н­ня пра­ва на пе­ре­су­ва­н­ня. Є та­кі се­ла, що за­бло­ко­ва­ні зу­сі­біч. На­при­клад, се­ла Ко­мін­тер­но­ве та Во­дя­не Вол­но­ва­сько­го ра­йо­ну До­не­цької обла­сті. Ме­шкан­ці цих сіл не мо­жуть ді­ста­тись як на­шої сто­ро­ни, так і про­ти­ле­жної. Ці се­ла роз­та­шо­ва­ні за край­ні­ми укра­їн­ськи­ми блок­по­ста­ми. Офіційно вва­жа­є­ться, що лі­нія роз­ме­жу­ва­н­ня за­кін­чу­є­ться там, де за­кін­чу­ю­ться укра­їн­ські блок­по­сти, а лі­нія роз­ме­жу­ва­н­ня до­во­лі дов­га — кіль­ка­сот кі­ло­ме­трів. Лю­ди май­же в пов­ній ізо­ля­ції, во­ни ма­ють до­мов­ля­ти­ся з вій­сько­ви­ми, щоб ді­ста­тись ку­ди­не­будь. Але все це від­бу­ва­є­ться не­о­фі­цій­но, бо у вій­сько­вих є на­каз не про­пу­ска­ти цих лю­дей», — роз­по­від­ає ек­сперт «Во­сток-СОС» Ле­ван Азі­зян, ко­трий спіл­ку­вав­ся з ме­шкан­ця­ми «сі­рих» сіл.

КРИМ­СЬКІ ОСО­БЛИ­ВО­СТІ

Пе­ре­се­лен­ці з оку­по­ва­но­го пів­остро­ва, крім цих про­блем, ма­ють ще й до­да­тко­ві. Ві­кто­рія Савчук, юрис­тка ГО «Крим-СОС», на­во­дить основ­ні тру­дно­щі: крим­ські пе­ре­се­лен­ці не мо­жуть пе­ре­о­фор­ми­ти чи про­дов­жи­ти пен­сій­ні ви­пла­ти на ма­те­ри­ку, бо Пен­сій­ний фонд ви­ма­гає для цьо­го па­пе­ро­ву пен­сій­ну спра­ву, яку мо­жна отри­ма­ти ли­ше ви­віз­ши її са­мо­стій­но з Кри­му або ж че­рез за­пи­ти до крим­ських пен­сій­них фон­дів че­рез Ро­сію. Від­но­ви­ти па­спорт або отри­ма­ти йо­го з на­ста­н­ням 16-річчя ста­ло ду­же скла­дно. У мі­гра­цій­них слу­жбах ча­сто від­мов­ля­ють че­рез те, що в лю­ди­ни — крим­ська ре­є­стра­ція. Ді­тей, які на­ро­ди­ли­ся на тим­ча­со­во оку­по­ва­ній те­ри­то­рії, за­ре­є­стру­ва­ти на ма­те­ри­ко­вій ча­сти­ні не ви­хо­дить, бо укра­їн­ські ор­га­ни ви­ко­нав­чої вла­ди не при­йма­ють жо­дних до­ку­мен­тів, ви­да­них у Кри­му.

«З 1 трав­ня 2015 року сту­ден­ти крим­ських ви­шів не ма­ють мо­жли­во­сті за спро­ще­ною про­це­ду­рою пе­ре­ве­сти­ся до ви­шів на ма­те­ри­ко­вій ча­сти­ні. До­сі ці пи­та­н­ня не вре­гу­льо­ва­ні, во­ни ви­сять у по­ві­трі. Крим­ські су­ди, ви­ко­нав­чі слу­жби, управ­лі­н­ня юсти­ції не бу­ли фі­зи­чно пе­ре­мі­ще­ні на ма­те­рик, то­му всі еле­ктрон­ні ба­зи, ар­хів­ні да­ні за­ли­ши­ли­ся на пів­остро­ві, і на від­мі­ну від схо­ду, не­має мо­жли­во­сті отри­ма­ти ці да­ні вза­га­лі», — до­дає Ві­кто­рія Савчук.

ДИС­КРИ­МІ­НА­ЦІЙ­НІ ЗА­КО­НИ

Зва­жа­ю­чи на це, прав­ни­ки ха­ра­кте­ри­зу­ють по­зи­цію дер­жа­ви що­до пе­ре­се­лен­ців як дис­кри­мі­на­цій­ну. «Пе­ре­д­усім че­рез обме­же­н­ня сво­бо­ди пе­ре­су­ва­н­ня че­рез тим­ча­со­вий по­ря­док пе­ре­ти­ну лі­нії зі­ткне­н­ня, за­про­ва­дже­ний із сі­чня цьо­го року. Не­зва­жа­ю­чи на змі­ни по­ло­жень цьо­го по­ряд­ку, до­сі не­ві­до­мо, чо­му не мо­жна бу­ло за­про­ва­ди­ти ін­ші ме­ха­ні­зми кон­тро­лю, не зму­шу­ва­ти два-три міль­йо­ни лю­дей че­ка­ти до­зво­лу на ви­їзд, а ство­ри­ти пе­ре­лік осіб, яким за­бо­ро­не­но в’їзд до під­кон­троль­ної Укра­ї­ни?» — за­ува­жує Су­ле­йман Ма­му­тов, ек­сперт ВБФ «Пра­во на за­хист». Та­кож до дис­кри­мі­на­цій­них за­ра­хо­ву­ють ва­лю­тні обме­же­н­ня для крим­чан, ви­зна­н­ня їх не­ре­зи­ден­та­ми та про­кру­чу­ва­н­ня ці­єї істо­рії на­зад. І остан­ні по­ста­но­ви уря­ду що­до обов’яз­ко­во­го пе­ре­хо­ду пе­ре­се­лен­ців до Оща­дбан­ку.

ВИ­ХІД — ДОВ­ГО­СТРО­КО­ВА СТРА­ТЕ­ГІЯ

Ухва­ле­ний за­кон не став па­на­це­єю для ви­рі­ше­н­ня про­блем ме­шкан­ців схо­ду та Кри­му. Хоч ви­хід із си­ту­а­ції ле­жить май­же на по­верх­ні (і був озву­че­ний екс­пер­та­ми не­о­дно­ра­зо­во): дов­го­стро­ко­ва стра­те­гія, яка до­по­мо­гла б лю­дям зо­рі­єн­ту­ва­ти­ся, чи їм за­крі­плю­ва­тись на но­во­му мі­сці, зна­хо­ди­ти тут ро­бо­ту, дру­зів, жи­тло, пу­ска­ти ко­рі­н­ня в но­ву гро­ма­ду, чи все-та­ки по­тер­пі­ти й по­вер­ну­тись до­до­му, — де їм дер­жа­ва га­ран­тує всі втра­че­ні пра­ва?

Про­і­гно­ру­ва­ла вла­да і за­клик пе­ре­се­лен­ців спри­йма­ти їх не як тя­гар, а як еко­но­мі­чний ре­сурс, по­тен­ці­ал, який мо­жна ви­ко­ри­ста­ти з ко­ри­стю для дер­жа­ви. Пів­то­ра року ми­ну­ло з ча­су, ко­ли з’яви­лись пер­ші вті­ка­чі від вій­ни та оку­па­ції, а про­бле­ми май­же ті са­мі, що й на по­ча­тку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.