Ста­тус від... де­пре­сії

Уряд за­про­ва­див до­да­тко­ві піль­ги для ро­дин за­ги­блих вій­сько­во­слу­жбов­ців, до­бро­воль­ців та во­лон­те­рів. «День» спіл­ку­вав­ся з ти­ми, хто мо­же на них пре­тен­ду­ва­ти

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Су ціль не роз ча ру ван ня та вто ма. Це за галь не вра - же­н­ня пі­сля роз­мов із дво­ма ро­ди­на­ми, яких втя­гла та зруй ну ва ла ця вій на. Від по чу тих іс то рій на вер та ються на очі сльо­зи, і на­віть пі­сля ви­мкнен ня слу хав ки не по ки дає від­чу­т­тя від­чаю, на­че пе­ре­да­є­ться яко­юсь те­ле­па­ти­чною ни­ткою від спу­сто­ше­них та роз­ча­ро­ва­них сер­дець. І в обох цих жит­тє­пи­сах не ві до мо, чи бу де щас ли вий кі - нець. Усе за­ле­жить від си­ли во­лі цих лю­дей. А єди­не, що мо­же га­ран­ту­ва­ти їм дер­жа­ва, до­да­тко­ві ста ту си та со ці аль ні піль ги, за які тре­ба ще по­бо­ро­ти­ся.

ЗНИКЛИЙ ВО­ЛОН­ТЕР

Чо ло вік по їхав за би ра ти лю - дей з оку по ва ної те ри то рії, але ви­рі­шив їха­ти не че­рез блок­по­сти, а че рез лі со сму гу, в той мо - мент у то­му ра­йо­ні був об­стріл, і з то го ча су про ньо го ні чо го не ві - до­мо. У ли­пні ми­ну­ло­го року він до­по­ма­гав лю­дям без­пе­чно пе­ре­ти­на­ти кор­дон, ви­їжджа­ти із зо - ни бо­йо­вих дій — істо­рію зни­кло­го без­ві­сти во­лон­те­ра Юрія опо­від­ає Юлія Кі шен ко з « Вос то­кСОС » . Бать ки чо ло ві ка — На та - лія Ан­дрі­їв­на та Ана­то­лій Ми­ко­лай о вич — звер ну ли ся до гро - мадсь кої ор га ні за ції, щоб до по - мо­гли зна­йти си­на, з на­ді­єю, мо­же, він у по­ло­ні. У «Во­сток-СОС» є окре мий на прям до по мо ги по - ло не ним або тим, хто вий шов звід ти. Та влас не по шу ко вих ро­біт ор га ні за ція не про во дить. І від­мо­ви­ти у під­трим­ці ро­ди­ні — теж не змог ли. Як роз по ві дає Юлія Кі шен ко, дру жи на Юрія ли­ши­ла­ся на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії, про бує шу ка ти зник ло го чо - ло ві ка там. Бать ки з ону ком пе - ре­ї­ха­ли на Ки­їв­щи­ну.

Ми нув уже рік, як від Юрія не має жод ної звіс т ки. А на дія жев­ріє. Ма­буть, зав­дя­ки їй сім’я зна хо дить си ли жи ти да лі. «Ба­тьки не втра­ча­ють на­дії, бо це для них, як ря тів на со ло мин ка. За раз зби ра є мо кош ти на лі ку - ва­н­ня ба­тька, він по­га­но хо­дить, йо­му по­трі­бна опе­ра­ція на ший­ці бер­да, ко­штує ві­сім з по­ло­ви­ною ти­сяч, бо са­мі ж во­ни пе­ре­се­лен­ці, жи вуть на пен сію та соц вип - ла­ти, а ону­ка ще ж тре­ба ви­хо­ву­ва ти ( кош ти на опе ра цію мож на пе­ре­ра­ху­ва­ти на кар­тку При­ват­бан ку 5168 7553 5274 5414 на ім’я Юлії Кі­шен­ко)», — роз­по­ві­ла во­лон­тер­ка.

Те пер юрис ти « Вос ток- СОС » спро бу ють до по мог ти ро ди ні зник ло го во лон те ра, апе лю ю чи до но вої по ста но ви уря ду № 740 «Про за­твер­дже­н­ня По­ряд­ку на­дан ня ста ту су осо би, на яку по - ши рю єть ся чин ність За ко ну Укра ї ни « Про ста тус ве те ра нів вій­ни, га­ран­тії їх со­ці­аль­но­го за­хи­сту» де­яким ка­те­го­рі­ям осіб». До цих ка­те­го­рій на­ле­жать чле­ни сі мей за гиб лих чи зник лих без - віс ти ( або по мер лих внас лі док кон­ту­зії, по­ра­не­н­ня чи ка­лі­цтва) вій­сько­во­слу­жбов­ців, до­бро­воль­ців, на­віть не вклю­че­них до скла­ду ЗСУ, Нац­гвар­дії чи МВС, а та­кож во лон те рів. Щоб от ри ма ти цей ста тус, не об хід но по да ти за - яву та до­ку­мен­ти ор­га­ну пра­ці та со­ці­аль­но­го за­хи­сту на­се­ле­н­ня.

РІК БЕЗ ЧО­ЛО­ВІ­КА

Ві­ра, дру­жи­на за­ги­бло­го бій­ця з «Пра­во­го се­кто­ру» (справ­жніх імен не на­зи­ва­є­мо на про­ха­н­ня жін ки) з ве рес ня ми ну ло го року жи ве із си ном од на. Хлоп - чи ку — 11 ро ків. Втра ту бать ка пе­ре ніс ду же тяж ко, ма ма звер - та­ла­ся по до­по­мо­гу до пси­хо­ло­га, хо­ча та­ка ж по­міч по­трі­бна бу­ла і їй са­мій. Бо це той ви­па­док, ко­ли час не за лі ку вав аб со лют но жо­дної ду шев ної ра ни, не стер жод них спо га дів, а на впа ки — по си лив увесь біль втра ти. Дру - жи на до сі жи ве ми ну лим, ти ми емо­ці­я­ми та спо­га­да­ми, ко­трі ро­би ли її щас ли вою дру жи ною та ма­тір’ю остан­ні 12 ро­ків. Кіль­ка мі­ся­ців то­му звер­ну­ла­ся до со­цслужб, щоб отри­ма­ти на за­ги­бло­го чо­ло­ві­ка ста­тус уча­сни­ка бо­йо­вих дій.

« Наш рай он ний соц де пар та - мент від­мов­ляє, так са­мо як і всі служ би. Є ви сно вок Крас но ар - мій­сько­го мор­гу, де чі­тко вка­за- но: оскол­ко­ве по­ра­не­н­ня гру­дної клі ти ни та ниж ніх кін ці вок. Я звер­ну­ла­ся на Го­спі­таль­ну,16, там ска за ли, що цю ви пис ку не мо жуть при рів ня ти до до від ки, на осно ві якої на да дуть ста тус УБД, — роз­по­ві­ла жін­ка. — Ба­таль йон має бу ти при кріп ле ний до МВС чи СБУ, а « Пра вий сек - тор» до жо­дних вій­сько­вих фор­му­вань не на­ле­жить. То­му у всіх спи­сках чо­ло­вік є як за­ги­блий в АТО, а офі цій но ні чо го не мо - жуть нам да­ти. Єди­не, що від на­шої со­цслу­жби нам «ви­би­ли», це суб­си­дію на опла­ту ко­му­наль­них по­слуг, адже наш до­хід ду­же ма­лий. Але для мо­єї ди­ти­ни ва­жли­во зна­ти, що ба­тько дій­сно за­ги­нув за­ра­ди Укра­ї­ни».

Уже за до­по­мо­гою во­лон­те­рів ре кон ст ру ює мо по дії річ ної дав - ни­ни: чо­ло­вік пі­шов слу­жи­ти на фронт доб ро воль цем, бо не міг зми­ри­ти­ся, що там ги­нуть мо­ло­ді хлоп ці ( сам за ги нув у 45 ро - ків). Чо мусь в офі цій ні фор му - ван ня йо го не взя ли, офор мив ся у ДУК « Пра вий сек тор » . Був у Сте­па­нів­ці, на Са­вур-Мо­ги­лі, от - ри­мав у бою тяж­кі по­ра­не­н­ня, за­ги­нув у Пі­сках 3 ве­ре­сня.

ПО­СТА­НО­ВА — ВЖЕ В ДІЇ

Чи справ­ді ро­ди­на Ві­ри мо­же пре­тен­ду­ва­ти на ста­тус ве­те­ра­на вій­ни, «День» уто­чнив у Дер­жав­ній служ бі у спра вах ве те ра нів вій ни та учас ни ків АТО, де нам під твер ди ли, що не має жод них пе ре пон для от ри ман ня до дат - ко­вих со­ці­аль­них га­ран­тій за по­ста­но­вою №740. І ор­га­ни соц­за­хис ту ма ли б про це по ві до ми ти ро­ди­ну.

«Ро­ди­нам за­ги­блих, не­за­ле­жно від то­го, був чо­ло­вік у то­му чи ін шо му фор му ван ні, на да єть ся пра во на от ри ман ня пільг, і на них по­ши­рю­є­ться дія За­ко­ну про ста­тус ве­те­ра­на вій­ни та га­ран­тії со ці аль но го за хис ту. Та кож їм по­вин­ні одра­зу ви­да­ти по­свід­че­н­ня чле­нів сім’ї за­ги­бло­го, і з цим до­ку­мен­том во­ни ма­ють пра­во на ті піль­ги, що про­пи­са­ні у за­ко­ні. З по свід чен ням тре ба пі дій ти до ор га нів соц за хис ту на се лен - ня » , — уточ нив Сер гій Ки ри - лен­ко, го­лов­ний спе­ці­а­ліст із пи­тань ін фор ма цій но- ана лі тич ної ро бо ти та вза є мо дії з гро мадсь - кіс тю Дер ж с луж би. Та кож він за­пев­нив, що ця схе­ма вже на­ка­та на і не му сить ви ни ка ти проб - лем, що ро ди на, де є за гиб лі бій­ці, не отри­мує від дер­жа­ви аб­со­лю­тно ні­чо­го.

Якщо про­кру­ти­ти тро­хи ча­су на зад, уя­ви ти, що остан ньої, справ ді, со ці аль ної по ста но ви уря ду не ма, то жод них га ран тій та пільг Ві­ра мо­гла б і не отри­ма­ти. При­найм­ні до то­го ча­су, по­ки б не за пра цю вав на леж ним чи - ном дов го очі ку ва ний за кон №1688 — що­до ле­га­лі­за­ції до­бро­воль ців. « День » ра ні ше пи сав, що він ви­явив­ся не­до­ско­на­лим, і ті бій­ці, ко­трі че­рез рі­зні фа­кто­ри не уві­йшли до офі цій­них фор­му вань, ли ша ли ся « по за грою » . Ні­які ста­ту­си та га­ран­тії для них не пе ред ба че но. « То ва рис т во ве - те­ра­нів АТО» ще у сер­пні актив­но взя­ло­ся за змі­ни до цьо­го за­ко­ну, про по ну ю чи, що би всіх, хто брав участь у війсь ко вих ді ях, але не був офіційно оформ­ле­ний до скла­ду ЗСУ, ви­зна­ти вій­сько­во­слу­жбов­ця­ми. Чи­нов­ни­ки обі­ця ли від ре а гу ва ти на іні ці а ти ву ко лиш ніх бій ців про тя гом тиж - ня. Ми­ну­ло май­же три мі­ся­ці...

Сер­гій Ки­ри­лен­ко до­дає, що у держ­слу­жбі теж не­за­до­во­ле­ні та­ки­ми нор­ма­ми за­ко­ну. «Ми го­ту­ва ли про по зи ції до ньо го, щоб бра ли до ува ги по ка зи свід ків, що доб ро во лець був у зо ні АТО, але за ко но про ект роз роб ля ло Мі­н­обо­ро­ни, на­ших за­ува­жень не вра­ху­ва­ли і в ре­зуль­та­ті в за­ко­ні ли ши ли ся ті ж са мі до ку мен ти для отри­ма­н­ня ста­ту­су уча­сни­ка бой о вих дій, як і для вій сь ко во - служ бов ців. Але де які до ку мен - ти до­бро­во­лець про­сто не мо­же зі­бра­ти чи по­да­ти».

Те пер Мі но бо ро ни роз гля дає ко­жен ви­па­док із до­бро­воль­ця­ми ін ди ві ду аль но, ви вчає всі до ку - мен­ти окре­мо. Це ж са­ме мо­жуть зро­би­ти ба­тьки зни­кло­го Юрія чи роз ча ро ва на Ві ра. Та, зда єть ся, їм для цьо­го зна­до­бля­ться не­абия кі зу сил ля. Над то дов го та по - віль но ре агує дер жав ний ме ха - нізм на люд­ські до­лі.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.