«Ця кни­га – для ге­не­ра­ції мо­ло­дих укра­їн­ців»

Den (Ukrainian) - - Суспільство -

Ми­ко­ла КУЛІНИЧ, На­дзви­чай­ний і Пов­но­ва­жний По­сол Укра­ї­ни в Ав­стра­лії:

— Са­ма по­ява та­кої книж­ки як «По­вер­не­н­ня в Цар­го­род» — вже подія для Укра­ї­ни! Істо­рія має бу­ти від­кри­тою для всіх. Ду­же ва­жли­во, що це ро­би­ться си­ла­ми та­ких ен­ту­зі­а­стів, які є ло­ко­мо­ти­вом ін­те­ле­кту­аль­но­сті в Укра­ї­ні.

Ко­ли я спіл­ку­ю­ся з го­лов­ним ре­да­кто­ром «Дня» Ла­ри­сою Ів­ши­ною, то на­віть істо­рія спри­йма­є­ться по-ін­шо­му. Є та­кий­дар: ба­чи­ти щось но­ве в ре­чах, які вже за­ми­ли­ли око і до яких лю­ди­на про­сто зви­кла. Це — дар но­ва­то­ра, тоб­то — від­чу­ва­ти но­ве в ста­ро­му. Це один із най­рід­кі­сні­ших да­рів, які тіль­ки мо­жуть бу­ти в лю­ди­ни.

Іно­ді називають пра­ці «на­у­ко­ви­ми роз­від­ка­ми». «По­вер­не­н­ня в Цар­го­род» — це не тіль­ки біль­ше, ніж « роз­від­ка » , але йбіль­ше, ніж кни­га. Це — яви­ще у на­шо­му су­спіль­стві. Для Укра­ї­ни це ви­да­н­ня за­пов­нює ве­ли­ку « про­бо­ї­ну » в су­спіль­ній­дум­ці. Мо­жна тіль­ки по­дя- ку­ва­ти Ларисі Оле­ксі­їв­ні йу­сім ен­ту­зі­а­стам, які до­лу­чи­ли­ся до ви­да­н­ня та по­лі­гра­фії ці­єї кни­ги. Во­на оформ­ле­на у ві­зан­тій­сько­му сти­лі, її при­єм­но взя­ти до рук.

Я ра­дий, що ми по­вер­та­є­мо­ся до та­ко­го ви­да­н­ня. Ця кни­га з «Бі­блі­о­те­ки «Дня» вже не ін­фор­ма­цій­ний ре­сурс. Її не мо­жна про­сто взя­ти і за ка­вою вран­ці про­чи­та­ти на­швид­ку­руч. Во­на по­тре­бує під­го­тов­ки, на­строю, ча­су. А це — ве­ли­ка цін­ність в на­ших умо­вах. Щоб про­чи­та­ти, я маю мо­бі­лі­зу­ва­ти­ся, роз­ра­ху­ва­ти свій­час.

«По­вер­не­н­ня в Цар­го­род» — це до­ро­бок на­віть не для мо­го по­ко­лі­н­ня. Я на­ле­жу до тих лю­дей, які ба­чи­ли істо­рію як на­дба­н­ня по­пе­ре­дніх по­ко­лінь. Ця кни­га — для ге­не­ра­ції мо­ло­дих укра­їн­ців, які ма­ють за­го­стре­ну по­тре­бу в сво­їйі­сто­рії. Це по­ко­лі­н­ня від­чу­ває і по­тре­бує осми­сле­н­ня сво­єї істо­рії. Це вкрай­ва­жли­во, оскіль­ки тіль­ки так, зна­ю­чи свою істо­рію, на­ція мо­же сфор­му­ва­ти­ся і кон­со­лі­ду­ва­ти­ся. ки — « По­вер­не­н­ня в Цар­го­род » , « Я — сві­док » , « Ко­тел » . « По­вер­не­н­ня в Цар­го­род » — вза­га­лі книж­ка-під­ру­чник. Во­на має бу­ти під­ру­чни­ком істо­рії, і за нею ма­ють вчи­ти­ся у шко­лі. Адже в нас уся істо­рія бу­ла спо­тво­ре­ною, осо­бли­во на­ше — стар­ше — по­ко­лі­н­ня ви­вча­ло вза­га­лі не­зро­зумі­ло що, і ні­хто за­раз істо­рії Укра­ї­ни до пу­т­тя не знає. А це ду­же ва­жли­во. Я про­чи­та­ла « По­вер­не­н­ня в Цар­го­род» з ве­ли­ким ін­те­ре­сом, як де­те­ктив, на одно­му по­ди­ху.

«День» ЗІ­БРАВ МА­ТЕ­РІ­А­ЛИ, ЯКІ БА­ЖА­НО ЧИ­ТА­ТИ ВСІМ» Во­ло­ди­мир ДАНИЛЕНКО, вла­сник книж­ко­во­го ма­га­зи­ну, чи­тач «Дня», Ска­довськ:

— Ко­ли « День » анон­су­вав свої книж­ко­ві но­вин­ки, я знав, що ме­не обов’яз­ко­во по­про­сять їх при­вез­ти. Так і ста­ло­ся із « По­вер­не­н­ням в Цар­го­род » . Щой­но книж­ку мо­жна бу­ло при­дба­ти, я за­мо­вив кіль­ка ек­зем­пля­рів: для се­бе ів крам­ни­цю. Уже де­я­кі за­бра­ли. Сам теж по­ти­хень­ку чи­таю. Га­даю, що це ви­да­н­ня і « Сила м’ яко­го зна­ка » чу­до­во до­пов­ню­ють одне одно­го за змі­стом. « По­вер­не­н­ня в Цар­го­род » — ду­же акту­аль­на книж­ка про на­шу істо­рію. « День » зно­ву зі­брав ма­те­рі­а­ли, які сьо­го­дні ба­жа­но чи­та­ти всім. Осо­би­сто ме­не за­хо­пи­ли текс­ти про ко­за­цтво. Зда­є­ться, як­би дер­жа­ва під­три­му­ва­ла кни­го­ви­да­н­ня і та­кі про­е­кти ще з 1990-х ро­ків, ми б не ма­ли то­го без­ла­ду, що ко­ї­ться за­раз. Пе­ре­д­усім — в людських го­ло­вах, у на­шо­му ро­зу­мін­ні істо­ри­чної і по­лі­ти­чної си­ту­а­ції. Та йвій ни, ма­буть, не бу­ло б.

Ще не ду­же близь­ко по­зна­йо­мив­ся із трьо­ма ін­ши­ми книж­ко­ви­ми но­вин­ка­ми. Про­сто не встиг, їх за­бра­ли лю­ди. За­мов­ляю ще — і вже то­ді скла­да­ти­му вра­же­н­ня. Із за­яв­ле­них тем, ро­зу­мію, що біль­ше хо­тів би по­зна­йо­ми­тись із книж­кою Ва­лен­ти­на Тор­би «Я — сві­док» та Іва­на Ка­пса­му­на « Ко­тел » . Знаю і чи­таю цих ав­то­рів у га­зе­ті, тож хо­чу по­чи­та­ти й книж­ки.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.