Кон­тр­про­ду­ктив­ність дрі­бно­го лу­кав­ства,

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «Дня» -

або Чо­му у сві­ті не­має ін­шої кра­ї­ни, яка бу­ла б на­стіль­ки не­без­пе­чною для Укра­ї­ни, як Ро­сія

Ба­га­то те­ле­ка­на­лів озна­йо­ми­ли укра­їн­сько­го гля­да­ча із за­явою ради без­пе­ки Ні­дер­лан­дів про об­ста­ви­ни за­ги­бе­лі ма­ла­зій­сько­го авіа­лай­не­ра над так зва­ною ДНР на схо­ді на­шої кра­ї­ни. Най­ме­ну­ва­н­ня «ра­да без­пе­ки» за ана­ло­гі­єю з ві­тчи­зня­ною РНБО йін­ши­ми на­ціо­наль­ни­ми стру­кту­ра­ми не має вво­ди­ти нас в ома­ну. У Ні­дер­лан­дах це ві­дом­ство за­йма­є­ться пи­та­н­ня­ми без­пе­ки гро­ма­дян, а не дер­жа­ви. Це де­що ін­ший­рі­вень, і по­ді­бної роз­ко­ші ми по­ки со­бі до­зво­ли­ти не мо­же­мо. У ні­дер­ланд­сько­му зві­ті про­зву­ча­ли три­во­жні йне­при­єм­ні для нас ін­то­на­ції. Зокре­ма, йшло­ся про те, що Укра­ї­на не за­кри­ла свій­по­ві­тря­ний­про­стір над зо­ною бо­йо­вих дій, і це мо­же при­зве­сти до ба­га­то­міль­йон­них су­до­вих по­зо­вів з бо­ку ро­ди­чів за­ги­блих лю­дей. Так, пов­ну й без­умов­ну за­бо­ро­ну по­льо­тів ци­віль­них лі­та­ків у зо­ні вій­ни слід бу­ло за­про­ва­ди­ти. Але тут ми сти­ка­є­мо­ся з ло­гі­кою бі­знес-по­лі­ти­ки під час вій­ни і бі­зне­с­управ­лі­н­ня Укра­ї­ною. Фор­маль­но ні­якої вій­ни у нас не­має, а так, ан­ти­те­ро­ри­сти­чна опе­ра­ція, а якщо АТО, то на­ві­що за­кри­ва­ти по­ві­тря­ний­про­стір... Вла­да си­дить на двох стіль­цях: чи то вій­на, чи то не вій­на, чи то її не­має (фір­ми агре­со­ра спо­кій­но ро­блять гро­ші в Укра­ї­ні, а де­я­кі укра­їн­ські бі­зне­спо­лі­ти­ки про­дов­жу­ють ку­ва­ти дзвін­ку мо­не­ту в Ро­сії). Усе, що ста­ло­ся, — за­ко­но­мір­ний­на­слі­док «див­ної вій­ни». Сло­вом, вла­да щось там за­кри­ва­ла, то­чні­ше ого­ло­шу­ва­ла час­тко­ві за­бо­ро­ни на по­льо­ти ниж­че пев­ної ви­со­ти, але не роз­ра­хо­ву­ва­ла, що Ро­сія пе­ре­дає сво­їм ма­ріо­не­ткам на Дон­ба­сі та­ку ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чну ( як ска­зав шеф МЗС Укра­ї­ни П.Клімкін) зброю, як зе­ні­тно-ра­ке­тний­ком­плекс «Бук» остан­ньої мо­ди­фі­ка­ції. На­ші во­жді по­стій­но ду­ма­ють про ни­ні­шній ре­жим Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції на­ба­га­то кра­ще, ніж він на те за­слу­го­вує. Мо­же, вже час про­тве­ре­зі­ти від сп’яні­н­ня «дру­жбою й бра­тер­ством»?

ЯК ПО­ЗБА­ВИ­ТИ­СЯ ПРО­ПА­ГАН­ДИСТ­СЬКИХ МІ­ФІВ

Ідей­на й пси­хо­ло­гі­чна про­ро­сій­ськість офі­цій­но­го Ки­є­ва (з якою не по­кін­че­но йсьо­го­дні) при­зве­ла до ба­га­тьох тра­гі­чних для на­шо­го на­ро­ду гео­по­лі­ти­чних по­ми­лок.

До ре­чі, йу но­во­му до­ку­мен­таль­но­му філь­мі «Рейд», який по­ка­за­ли на День за­хи­сни­ка Укра­ї­ни, у ба­га­тьох роз­по­від­ях офі­це­рів і сол­да­тів про по­дії сер­пня-ве­ре­сня 2014 року на схо­ді про­зву­чав все той­же ре­френ: ми не че­ка­ли, що Ро­сія вве­де свої вій­ська. Чо­му не че­ка­ли? То­му що по­над 20 ро­ків так бу­ла по­бу­до­ва­на вся про­па­ган­дист­сько-ін­фор­ма­цій­на ро­бо­та в Укра­ї­ні, щоб не че­ка­ли, щоб за­хо­пи­ти зне­на­цька, взя­ти го­лі­руч. І взя­ли б, як­би в остан­ню мить у спра­ву не втру­тив­ся укра­їн­ський­на­род, який сплу­тав усі кар­ти і мо­сков­ським агре­со­рам, і ки­їв­ським зра­дни­кам. А про­ро­сій­ськість — це стра­шний про­кльон на­шої кра­ї­ни, яко­го слід якнай­швид­ше по­збав­ля­ти­ся.

Нас че­кає ко­ло­саль­на ро­бо­та що­до зжи­ва­н­ня ро­сій­ських про­па­ган­дист­ських мі­фів у пер­шу чер­гу в міз­ках ке­рів­ни­цтва Укра­ї­ни, в міз­ках жур­на­лі­стів, уче­них (один з те­ле­ка­на­лів по­ві­до­мив, що на­у­ко­вий­жур­нал На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Укра­ї­ни опу­блі­ку­вав ста­т­тю се­па­ра­тист­сько­го, ан­ти­дер­жав­но­го ха­ра­кте­ру. І ці лю­ди з Пре­зи­дії НАН про­дов­жу­ва­ти­муть за­пев­ня­ти, що пе­ре­бу­ва­ють «по­за по­лі­ти­кою»?), ви­кла­да­чів, у міз­ках чи­нов­ни­ків, ге­не­ра­лів і офі­це­рів.

Від успі­шно­сті ці­єї ро­бо­ти за­ле­жить са­ме існу­ва­н­ня на­шої дер­жа­ви. Не­що­дав­но по­чув ви­ступ вій­сько­во­го екс­пер­та пол­ков­ни­ка Оле­га Жда­но­ва, одно­го з най­кра­щих на­ших вій­сько­вих фа­хів­ців. Але тут ви­яви­ло­ся, що пан Жда­нов не­за­до­во­ле­нийтим пун­ктом но­вої во­єн­ної до­ктри­ни Укра­ї­ни, де го­во­ри­ться про те, що го­лов­ним вій­сько­вим про­тив­ни­ком Укра­ї­ни є Ро­сія. Мов­ляв, усе мо­же змі­ни­ти­ся, й то­ді Ро­сія пе­ре­ста­не бу­ти на­шим во­ро­гом, і що ж то­ді, до­ктри­ну мі­ня­ти? Пре­зи­дент По­ро­шен­ко під­пи­сав до­ктри­ну, і тут він аб­со­лю­тно пра­вий. Йде­ться про об’єктив­ну істи­ну: не­має у сві­ті кра­ї­ни, яка бу­ла б на­стіль­ки не­без­пе­чною для Укра­ї­ни, як Ро­сія.

І мо­жна за­спо­ко­ї­ти пол­ков­ни­ка Жда­но­ва: на жаль, у най­ближ­чі 20— 30 ро­ків мо­же змі­ни­ти­ся все що зав­го­дно, окрім фун­да­мен­таль­ної во­ро­жо­сті Ро­сії до не­за­ле­жної йсу­ве­рен- ної Укра­ї­ни. І спра­ва тут на­віть не в Пу­ті­ні, спра­ва в ім­пер­сько­му ком­пле­ксі ро­сій­сько­го на­ро­ду, який до­сі не зми­рив­ся з кра­хом ім­пе­рії. А будь-які спро­би її від­нов­ле­н­ня пов’яза­ні з лі­кві­да­ці­єю не­за­ле­жної укра­їн­ської дер­жав­но­сті. Пра­вий­був Збі­гнєв Бже­зін­ський, ко­ли ствер­джу­вав, що без Укра­ї­ни Ро­сія ні­ко­ли не ста­не пов­но­цін­ною ім­пе­рі­єю. А от­же, ро­сій­ські спро­би нас зни­щи­ти в най­ближ­чо­му істо­ри­чно­му май­бу­тньо­му не при­пи­ня­ться. Цей­во­рог сер­йо­зно йна­дов­го. Дії ж йо­го про­ти Укра­ї­ни бу­дуть тим успі­шні­ши­ми, чим біль­ше в Укра­ї­ні про­цві­та­ти­ме на­їв­ність і до­вір­ли­вість, лег­ко­ва­жність і по­лі­ти­чна ко­ро­тко­зо­рість по від­но­шен­ню до ро­сій­сько­го вов­ка, якийу­міє (ба­га­то­ві­ко­ві тра­ди­ції !) на­пи­на­ти на се­бе ове­чу шку­ру. Ми ще по­ба­чи­мо на тлі мі­лі­тар­но­го на­силь­ства і «ми­ро­твор­чість», і слі­зне «бра­тер­ство», і звер­не­н­ня до «спіль­ної істо­рії» і ба­га­то чо­го ін­шо­го з ар­се­на­лу зом­бу­ва­н­ня «ло­хів» і про­ста­ків, яких у ви­що­му ке­рів­ни­цтві Укра­ї­ни, та йсу­спіль­стві, на жаль, чи­ма­ло. Не ка­жу­чи вже про шта­тну аген­ту­ру Крем­ля... Не ка­жу­чи вже про тих шу­ка­чів осо­би­стої ви­го­ди, які зав­жди го­то­ві про­да­ти­ся...

ЯК ПО­ВЕР­НУ­ТИ КРИМ?

На ка­на­лі «24» жур­на­ліс­тка, яка іме­нує се­бе Со­нею Ко­шкі­ною, про­ве­ла ці­ка­ву йзмі­стов­ну бе­сі­ду з гла­вою Ме­джлі­су крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду Ре­фа­том Чу­ба­ро­вим. Зро­зумі­ло, пер­шим бу­ло за­пи­та­н­ня гло­баль­не, так би мо­ви­ти за­га­лом і в ці­ло­му, як лі­дер Ме­джлі­су оці­нює ни­ні­шню си­ту­а­цію в Укра­ї­ні. Чу­ба­ров від­по­вів так: «Нам слід, на­ре­шті, ви­зна­чи­ти­ся, ми во­ю­є­мо чи тор­гу­є­мо?» Дій­сно, на­ші ни­ні­шні від­но­си­ни з агре­со­ром є про­ти­при­ро­дни­ми і пов’яза­но це з існу­ва­н­ням у нас си­ту­а­ції ди­кта­ту­ри осо­би­стої ви­го­ди ку­пки лю­дей­над жит­тє­ви­ми ін­те­ре­са­ми кра­ї­ни. На ру­хо­мо­му ряд­ку те­ле­ка­на­лу один з гля­да­чів сфор­му­лю­вав це так: «вни­зу — са­мо­по­жер­тву­ва­н­ня йві­два­га, вго­рі — ко­мер­ція йзра­да».

Со­ня Ко­шкі­на на­ма­га­ла­ся до­ко­ря­ти крим­ським та­та­рам у не­до­ста­тній ан­ти­о­ку­па­цій­ній актив­но­сті. Чу­ба­ров від­по­вів, що за 23 ро­ки Укра­їн­ська дер­жа­ва пра­кти­чно ні­чо­го не зро­би­ла для крим­ських та­тар. Так, дій­сно, в усіх кон­флі­ктах за цей­час у Кри­му офі­цій­ний Київ (при всіх пре­зи­ден­тах!) вва­жав за кра­ще ви­сту­па­ти на бо­ці ро­сій­ських шо­ві­ні­стів, а не крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду. У головному управ­лін­ні СБУ в Кри­му не бу­ло крим­ських та­тар. Їм ство­рю­ва­ли ре­пу­та­цію се­па­ра­ти­стів, ісла­мі­стів, по­тен­цій­них зра­дни­ків, аген­тів Ту­реч­чи­ни то­що. 2014-й рік по­ка­зав ці­ну цим про­па­ган­дист­ським впра­вам, які пра­цю­ва­ли яв­но не на Укра­ї­ну. До ре­чі, са­мі про­па­ган­ди­сти, якщо йне пе­ре­йшли на бік Мо­скви, то йпаль­цем не по­во­ру­ши­ли, щоб за­хи­сти­ти укра­їн­ськийКрим. А та­та­ри вийшли за­хи­ща­ти й де­кіль­ка де­ся­тків сво­їх лю­дейв­тра­ти­ли. Во­ни опи­ни­ли­ся сам-на-сам, укра­їн­ська ар­мія в Кри­му не отри­ма­ла на­ка­зу з Ки­є­ва да­ти від­січ агре­со­рам.

Ве­ду­ча за­пи­та­ла лі­де­ра Ме­джлі­су, чо­му не­має дер­жав­ної стра­те­гії по­вер­не­н­ня Кри­му? Чу­ба­ров від­по­вів, що він бо­ї­ться, що у нас вза­га­лі не­має стра­те­гії від­сі­чі Ро­сії йви­хо­ду з-під її впли­ву. Кра­ї­на не мо­бі­лі­зо­ва­на ні еко­но­мі­чно, ні по­лі­ти­чно, ні ідей­но. Не­має єд­но­сті в парламенті, не­має єди­ної на­ціо­наль­ної во­лі. Ма­буть, це ма­кси­мум то­го, що міг до­зво­ли­ти со­бі ска­за­ти член бло­ку Пе­тра По­ро­шен­ка у Вер­хов­ній Ра­ді. Слід за­зна­чи­ти, що крим­сько­та­тар­ські ке­рів­ни­ки пра­гнуть бу­ти ма­кси­маль­но ко­ре­ктни­ми по від­но­шен­ню до ни­ні­шньої укра­їн­ської вла­ди.

На­сту­пне за­пи­та­н­ня жур­на­ліс­тки бу­ло та­ким: Крим 2014 року про­сто зда­ли? Чу­ба­ров від­по­вів так: «27 лю­то­го йдо обі­ду 28 лю­то­го Крим мо­жна бу­ло врятувати. Я не знаю, чо­му цьо­го не зро­би­ли. Та­та­ри бу­ли не го­то­ві, оскіль­ки бу­ли під осо­бли­вим при­ці­лом укра­їн­ських (!!! — Авт.) спец­служб » . Так, ав­тор пов­ні­стю під­твер­джує сло­ва Ре­фа­та Чу­ба­ро­ва. На­віть бри­га­да вну­трі­шніх військ під Сім­фе­ро­по­лем, якій­та­та­ри но­си­ли їду йво­ду, ко­ли її за­бло­ку­ва­ли ро­сійсь- кі си­ли, са­ме та­тар усми­ря­ти йго­ту­ва­ла­ся. Ось та­ка «му­дра» по­лі­ти­ка Пе­чер­ських па­гор­бів у Ки­є­ві впро­довж усьо­го пе­рі­о­ду не­за­ле­жно­сті. Сьо­го­дні во­на му­дрі­ша?

На ка­на­лі 3STV... в ефір ви­йшов Са­вік Шу­стер. Йо­го со­ра­тник Пе­тро Ма­га ого­ло­сив, що до ньо­го звер­ну­ли­ся се­ля­ни з яко­гось ра­йо­ну й по­ві­до­ми­ли, що тя­гнуть ка­бель, щоб дивитися про­гра­ми Са­ві­ка йу­же ви­тра­ти­ли на ці ро­бо­ти 15 ти­сяч гри­вень.

Ну, це яв­ний­нар­ци­сизм те­ле­шо­у­ме­нів.

Спо­ча­тку Шу­стер за­пи­тав пу­блі­ку в ау­ди­то­рії: які по­чу­т­тя во­ни пе­ре­жи­ва­ють? 54% — спо­ді­ва­ю­ться на зав­тра­шній­день, 24% — пе­ре­жи­ва­ють від­чу­т­тя при­ни­же­н­ня че­рез умо­ви жи­т­тя, 22% — від­чу­ва­ють страх.

По­тім пе­ре­йшли до пи­та­н­ня про звіт Ради без­пе­ки Ні­дер­лан­дів про за­ги­бель ма­ла­зій­сько­го «Бо­їн­га». Ге­не­рал Ігор Смє­шко 1982 року за­хи­стив кан­ди­дат­ську ди­сер­та­цію з те­ма­ти­ки зе­ні­тно-ра­ке­тно­го ком­пле­ксу «Бук-М-1», а 1991-го — до­ктор­ську ди­сер­та­цію з те­ма­ти­ки «Бук-м-2». Він де­таль­но роз­по­вів про те­хні­чний­бік спра­ви, а гол­ланд­ську екс­пер­ти­зу ви­знав без­до­ган­ною, оскіль­ки в Ні­дер­лан­дах пов­ні­стю від­тво­ри­ли го­лов­ну ча­сти­ну зби­то­го лі­та­ка йпо­ка­за­ли, який­са­ме за­ряд йо­го ура­зив. Ге­не­рал ска­зав, що вста­нов­ле­н­ня вин­них не­від­во­ро­тне, а як­би РФ не від­мов­ля­ла­ся спів­пра­цю­ва­ти зі слід­ством, то мо­жна бу­ло б вста­но­ви­ти на­віть по­ста­чаль­ни­ка ме­та­лу для ви­го­тов­ле­н­ня ра­ке­ти. Го­во­ри­ли про те, що «Бук», який­зни­щив па­са­жир­ський лай­нер, був до­став­ле­ний з Ро­сії, з 53-ї зе­ні­тної бри­га­ди, що дис­ло­ку­є­ться в РФ під мі­стом Кур­ськом.

Обго­во­рю­ва­ли пи­та­н­ня про те, чи слід бу­ло Укра­ї­ні за­кри­ва­ти свій­по­ві­тря­ний­про­стір. Дум­ки роз­ді­ли­ли­ся. ЮрійБу­ту­сов і Ігор Смє­шко зно­ву екс­плу­а­ту­ва­ли те­му: ну хто ж міг че­ка­ти, що Ро­сія пе­ре­дасть бан­ди­там та­ку не­без­пе­чну зброю? Усе та ж на­дмір­на до­вір­ли­вість по від­но­шен­ню до Ро­сії. Ко­ли во­на вже за­кін­чи­ться?

Ми по­вин­ні сфор­му­ва­ти аде­ква­тне, а не ком­плі­мен­тар­но-про­па­ган­дист­ське уяв­ле­н­ня про Ро­сію, як на рів­ні елі­ти, так і на рів­ні ши­ро­ких мас. Не­має та­кої підлоти, до якої не вдав­ся б під­три­му­ва­ний­ро­сій ським на­ро­дом пу­тін­ський­ре­жим.

Бу­ту­со­ва йСмє­шка під­три­мав ге­не­рал і нар­деп Чу­мак — «ми не че­ка­ли». Що ж, це ви­зна­н­ня сво­єї не­ком­пе­тен­тно­сті йпо­лі­ти­чної слі­по­ти. Зо­бов’яза­ні бу­ли че­ка­ти. Осо­бли­во пі­сля крим­сько­го «уро­ку». Скіль­ки ще раз на­шим де­пу­та­там, мі­ні­страм, ге­не­ра­лам тре­ба на­сту­па­ти на гра­блі, щоб по­ба­чи­ти йу­сві­до­ми­ти еле­мен­тар­ні ре­чі?

Ігор ЛО­СЄВ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.