Ви­про­бу­ва­н­ня для Пу­ті­на в Си­рії

Про те, якою має бу­ти від­по­відь США й ін­ших кра­їн на ро­сій­ську аван­тю­ру на Близь­ко­му Схо­ді

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ри­чард Н. ХААС Про­ект Син­ди­кат для «Дня»

Бу­ло чи­ма­ло пиль­но­го спостереження за тим, що пре­зи­дент Ро­сії Во­ло­ди­мир Пу­тін ро­бить у Си­рії і на­ві­що. Про­те зна­чна ча­сти­на цьо­го спостереження бу­ла вузь­ко орі­єн­то­ва­на на ко­ро­тко­стро­ко­ві ре­зуль­та­ти і мо­же зда­ти­ся ду­же не­га­тив­ною в оцін­ці дов­го­стро­ко­вих на­слід­ків дій ро­сій­сько­го пре­зи­ден­та.

Ми зна­є­мо, що Пу­тін ви­рі­шив при­йти на до­по­мо­гу зруй­но­ва­но­му вій­ною ре­жи­му Ба­ша­ра Аса­да. Ро­сій­ські бом­би і ра­ке­ти за­раз обру­шу­ю­ться на без­ліч озбро­є­них угру­по­вань, які бо­рю­ться із си­рій­ськи­ми уря­до­ви­ми вій­ська­ми. Це да­ло вла­ді той пе­ре­дих, який ін­тер­вен­ція Ро­сії бу­ла по­кли­ка­на за­без­пе­чи­ти.

Цей ре­зуль­тат є, ма­буть, кра­щим у ко­ро­тко­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві, ніж крах ре­жи­му, не­зва­жа­ю­чи на те, яким жа­хли­вим є уряд Аса­да і за скіль­ки йо­му на­ле­жить від­по­ві­сти. Гір­ка прав­да в Си­рії сьо­го­дні — це те, що уря­до­ва ім­пло­зія, швид­ше за все, при­зве­ла б до ге­но­ци­ду, міль­йо­нів пе­ре­мі­ще­них осіб і вста­нов­ле­н­ня так зва­но­го ха­лі­фа­ту Іслам­ської дер­жа­ви в Да­ма­ску.

Мо­ти­ви Пу­ті­на є пре­дме­том спе­ку­ля­цій, але, ма­буть, він про­сто не хо­тів допу­сти­ти руй­ну- ва­н­ня Си­рії — дов­го­стро­ко­во­го со­ю­зни­ка Ро­сії на Близь­ко­му Схо­ді. Більш то­го, він ні­ко­ли не упу­скає мо­жли­во­сті на­га­да­ти сві­ту, що Ро­сія за­ли­ша­є­ться ве­ли­кою дер­жа­вою, зда­тною і го­то­вою ді­я­ти від іме­ні сво­їх пе­ред­ба­чу­ва­них ін­те­ре­сів. Не ви­клю­че­но та­кож, що він пра­гнув від­вер­ну­ти ува­гу ро­сій­сько­го су­спіль­ства від ско­ро­че­н­ня еко­но­мі­ки і зро­ста­н­ня вар­то­сті ін­тер­вен­ції в Укра­ї­ні. Ви­со­кі рей­тин­ги Пу­ті­на пе­ред­ба­ча­ють, що він ціл­ком до­сяг успі­ху.

Ба­га­то хто по­бо­ю­є­ться, що не­дав­ні кро­ки Ро­сії не ли­ше по­дов­жать жор­сто­ку гро­ма­дян­ську вій­ну в Си­рії, але й змі­цнять Іслам­ську дер­жа­ву. Це справ­ді мо­же ста­ти­ся, то­му що зро­ста­н­ня не­на­ви­сті до ре­жи­му Аса­да є основ­ним ін­стру­мен­том для вер­бу­ва­н­ня. І при­найм­ні до­ни­ні Іслам­ська дер­жа­ва на­чеб­то бу­ла низь­ким прі­о­ри­те­том для ро­сій­ських вій­сько­вих, які, на­пев­но, зде­біль­шо­го на­па­да­ють на ін­ші гру­пи, які про­ти Аса­да.

Справ­ді, над­хо­дять по­ві­дом­ле­н­ня про те, що Іслам­ська дер­жа­ва пе­ре­мі­ща­є­ться в ра­йо­ни, які ін­ші угру­по­ва­н­ня за­ли­ши­ли пі­сля ро­сій­сько­го на­па­ду. Ро­сія, схо­же, грає ту са­му ци­ні­чну гру, як і Асад: пе­ре­тво­рює вій­ну на ви­бір між Іслам­ською дер­жа­вою і ре­жи­мом, що хоч який по­ро­чний, але все одно за­слу­го­вує на сві­то­ву підтримку.

Де­хто та­кож по­бо­ю­є­ться, що ця де­мон­стра­ція ро­сій­ської на­по­ри­сто­сті про­ві­щає но­ву хви­лю та­ких втру­чань, на­віть но­ву хо­ло­дну вій­ну. Але це ма­ло­ймо­вір­но, і не ли­ше то­му що Ро­сії бра­кує еко­но­мі­чних і вій­сько­вих за­со­бів для під­трим­ки та­ких зу­силь на кіль­кох фрон­тах. Не­я­сно та­кож, якщо ро­сій­ський на­род го­то­вий пла­ти­ти ви­со­ку ці­ну за та­ку зов­ні­шню по­лі­ти­ку.

От­же, все зво­ди­ться зно­ву до Пу­ті­на, який ко­ри­сту­є­ться пев­ною мі­рою ав­то­но­мії, не­ба­че­ної з ча­сів Ста­лін­ської епо­хи в Крем­лів­сько­му ухва­лен­ні рі­шень. Пу- тін — ві­до­мий ен­ту­зі­аст бо­йо­вих ми­стецтв, а йо­го дії в Си­рії пов­ні­стю по­го­дже­ні з ба­га­тьма прин­ци­па­ми ці­єї ди­сци­плі­ни, зокре­ма ва­жли­ві­стю ви­рі­шаль­но­го кид­ка, який ней­тра­лі­зує силь­ні сто­ро­ни су­про­тив­ни­ка і зо­се­ре­джу­є­ться на йо­го слаб­ко­стях.

Але сила має свої ме­жі. Втру­ча­н­ня Ро­сії в Си­рії не змо­же до­сяг­ти успі­ху, якщо успіх ви­зна­ча­є­ться як до­звіл уря­ду Аса­да по­вер­ну­ти під кон­троль основ­ну ча­сти­ну те­ри­то­рії кра­ї­ни. По­лі­ти­ка Пу­ті­на мо­же, в кра­що­му ра­зі, ли­ше ство­ри­ти від­но­сно без­пе­чні зо­ни.

Про­те на­віть ця скром­на ме­та бу­де ду­же до­ро­гою, то­му що Іслам­ська дер­жа­ва теж стає силь­ні­шою. Во­на та­кож мо­же ви­яви­ти­ся до­ро­гою для са­мої Ро­сії: ко­ли те­ро­ри­сти-смер­тни­ки (по­ді­бні до тих, які не­суть від­по­від­аль­ність за не­що­дав­ній те­ракт в Ан­ка­рі) по­чнуть ді­я­ти на ву­ли­цях Мо­скви — це ли­ше пи­та­н­ня ча­су.

Тож справ­жнє пи­та­н­ня по­ля­гає в то­му, чи вва­жає Пу­тін змі­цне­н­ня уря­ду Аса­да са­мо­ці­л­лю чи за­со­бом для до­ся­гне­н­ня ме­ти. Якщо вір­но дру­ге — якщо Пу­тін ду­має в тер­мі­нах ша­хів (улю­бле­на гра у ба­га­тьох ро­сі­ян) і пла­нує на кіль­ка хо­дів упе­ред — то зна­чить це ди­пло­ма­ти­чний про­цес, у яко­му мо­жна уяви­ти, що Асад бу­де в якийсь мо­мент по­збав­ле­ний вла­ди. Ро­сія мо­же і під­три- ма­ти та­кий про­цес, адже, вре­шті- решт, Пу­тін не від­зна­ча­є­ться сен­ти­мен­таль­ні­стю. Справ­ді, йо­му мо­же бу­ти ви­гі­дно зайня­ти­ся по­лі­ти­чною грою, яка до­зво­лить йо­му про­де­мон­стру­ва­ти цен­траль­ну роль Ро­сії у фор­му­ван­ні май­бу­тньо­го Близь­ко­го Схо­ду.

Во­дно­час Спо­лу­че­ні Шта­ти й ін­ші кра­ї­ни по­вин­ні ве­сти дво­сто­рон­ню по­лі­ти­ку. Одне зав­да­н­ня бу­де: по­лі­пши­ти ба­ланс сил у бо­йо­вих мі­сцях у Си­рії. Це озна­чає пра­гну­ти до­по­мог­ти кур­дам і де­яким су­ніт­ським пле­ме­нам, а та­кож про­дов­жу­ва­ти аві­а­уда­ри на Іслам­ську дер­жа­ву.

Від­но­сно без­пе­чні зо­ни або «ан­кла­ви» по­вин­ні ста­ти ре­зуль­та­том цих зу­силь. Си­рія, що скла­да­є­ться з ан­кла­вів або кан­то­нів, мо­же бу­ти кра­щим мо­жли­вим ре­зуль­та­том за­раз і в не­да­ле­ко­му май­бу­тньо­му. Ні у США, ні у ко­гось ін­шо­го не­має жит­тє­во ва­жли­во­го на­ціо­наль­но­го ін­те­ре­су у від­нов­лен­ні си­рій­сько­го уря­ду, який ке­рує всі­єю кра­ї­ною. Не­об­хі­дно тіль­ки зу­пи­ни­ти Іслам­ську дер­жа­ву і по­ді­бні гру­пи.

Дру­гим зав­да­н­ням бу­де по­лі­ти­чний про­цес, у рам­ках яко­го США й ін­ші уря­ди про­дов­жу­ють прийня­тно ста­ви­тись до ро­сій­ської ( і на­віть іран­ської) уча­сті. Ме­та по­ля­га­ти­ме в то­му, щоб осла­би­ти вла­ду Аса­да і ство­ри­ти уряд- наступник, який як мі­ні­мум ко­ри­сту­є­ться під­трим­кою від йо­го ба­зи Ала­ві­тів і, в іде­а­лі, де­яких су­ні­тів.

Та­кий про­цес мо­же до­бре впли­ну­ти на престиж Пу­ті­на. Але та­кий по­во­рот по­дій бу­де то­го вар­тий, якщо він та­кож спри­яє ди­на­мі­ці, яка з ча­сом до­зво­лить змен­ши­ти стра­ж­да­н­ня си­рій­сько­го на­ро­ду і не­без­пе­ку, що йде від Іслам­ської дер­жа­ви.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.