«Ду­же не­дво­зна­чний си­гнал...»

Екс­пер­ти — про вій­сько­ве й іде­о­ло­гі­чне про­ти­сто­я­н­ня кра­їн Бал­тії крем­лів­ським пла­нам

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ігор САМОКИШ, «День»

Кра­ї­ни Бал­тії, сер­йо­зно за­не­по­ко­є­ні агре­сі­єю Ро­сії в Укра­ї­ні, по­ча­ли отри­му­ва­ти до­по­мо­гу від США та їхніх со­ю­зни­ків. На цьо­му ти­жні до Есто­нії на­ді­йшла пер­ша пар­тія аме­ри­кан­ської вій­сько­вої те­хні­ки — за­га­лом 40 оди­ниць, се­ред яких — чо­ти­ри тан­ки M1A2 Abrams і 10 бо­йо­вих ма­шин пі­хо­ти Bradley. Як за­зна­чає пор­тал The Baltic times, аме­ри­кан­ську те­хні­ку до­прав­ле­но на вій­сько­ву ба­зу в мі­сті Та­пі, яке роз­та­шо­ва­не за 90 км від сто­ли­ці Есто­нії.

На­сту­пних по­ста­чань в Тал­лін­ні че­ка­ють у се­ре­ди­ні листопада.

Вла­да Есто­нії пов’язує по­си­ле­н­ня вій­сько­вої при­су­тно­сті США з «агре­сив­ною і важ­ко­пе­ре­дба­чу­ва­ною по­ве­дін­кою Ро­сії». На­га­да­є­мо, на­при­кін­ці ве­ре­сня на авіа­ба­зі в Ема­рі бу­ло роз­мі­ще­но 12 аме­ри­кан­ських штур­мо­ви­ків А-10.

Та­ку вій­сько­ву до­по­мо­гу та­кож отри­ма­ють Ли­тва, Ла­твія, Поль­ща, Ру­му­нія і Бол­га­рія. Під час сво­го лі­тньо­го ві­зи­ту до кра­їн Схі­дної і Цен­траль­ної Єв­ро­пи, мі­ністр обо­ро­ни США Ештон Кар­тер до­мо­вив­ся з ке­рів­ни­цтвом цих кра­їн про роз­мі­ще­н­ня на їх те­ри­то­рії вій­сько­вої те­хні­ки США.

«Ми до­мо­ви­ли­ся, що оскіль­ки ми не шу­ка­є­мо хо­ло­дної вій­ни, не ка­жу­чи вже про га­ря­чу, з Ро­сі­єю, то за­хи­ща­ти­ме­мо на­ших со­ю­зни­ків», — за­явив Кар­тер під час ві­зи­ту до Есто­нії в черв­ні. Він та­кож за­зна­чив, що США не хо­ті­ли но­вих ви­кли­ків, оскіль­ки «упро­довж остан­ніх 15 ро­ків ми бу­ли зайня­ті — у нас був Ірак і Аф­га­ні­стан, у нас бу­ло ба­га­то чо­го в сві­ті». «Але по­тім ра­птом ми отри­ма­ли та­ку по­ве­дін­ку з бо­ку Ро­сії. Во­на на­ма­га­є­ться по­вер­ну­ти світ у ми­ну­ле. А ми не мо­же­мо цьо­го допу­сти­ти», — до­дав Кар­тер.

Як уто­чнює аген­ція Reuters, мі­ністр обо­ро­ни США до­мо­вив­ся із со­ю­зни­ка­ми про роз­мі­ще­н­ня в Єв­ро­пі 250 аме­ри­кан­ських тан­ків, БМП Bradley і са­мо­хі­дних га­у­биць. У Пен­та­го­ні та­кож за­зна­чи­ли, що в ко­жній з цих кра­їн пе­ре­бу­ва­ти­ме від ро­ти (150 осіб) до ба­таль­йо­ну (750 осіб).

Окрім цьо­го, на по­ча­тку жов­тня до американського і ні­ме­цько­го вій­сько­вих кон­тин­ген­тів, які вже ро­змі­ще­ні в Бал­тії, при­єд­на­ли­ся бри­тан­ці. « Ми го­то­ві роз­мі­сти­ти лі­та­ки Ко­ро­лів­ських вій­сько­во- по­ві­тря­них сил у кра­ї­нах Бал­тії і на­да­ти до­по­мо­гу під час ва­жли­вої під­го­тов­ки Укра­їн­ських Зброй­них Сил. Те­пер у нас бу­де біль­ше ре­гу­ляр­них сил швид­ко­го ре­а­гу­ва­н­ня, які ба­зу­ва­ти­му­ться в Бал­тії і Поль­щі», — ци­тує The Financial Times мі­ні­стра обо­ро­ни Ве­ли­кої Бри­та­нії Май­кла Фел­ло­на.

Ви­да­н­ня та­кож по­ві­до­ми­ло, що тер­мі­ни пе­ре­бу­ва­н­ня бри­тан­ських сол­да­тів за­ли­ша­ю­ться від­кри­ти­ми, але на ро­та­цій­ній осно­ві — фор­му­лю­ва­н­ня, яке дасть змо­гу США, Бри­та­нії й Ні­меч­чи­ні уни­кну­ти зви­ну­ва­чень, що во­ни по­ру­шу­ють уго­ди з Мо­сквою з при­во­ду тим­ча­со­во­го роз­мі­ще­н­ня вій­сько­вих у кра­ї­нах ко­ли­шньо­го со­цта­бо­ру пі­сля хо­ло­дної вій­ни.

За сло­ва­ми го­ло­ви ко­мі­сії пар­ла­мен­ту Есто­нії з держ­без­пе­ки Мар­ко Мі­хкель­со­на, НАТО має про­во­ди­ти про­ти Ро­сії « си­ло­ву єди­ну по­лі­ти­ку». «Ро­сія розв’яза­ла на за­хі­дно­му на­пря­мі си­ло­ву гру, по су­ті, гі­бри­дну вій­ну, про­ти якої до­по­мо­же ли­ше си­ло­ва єди­на по­лі­ти­ка НАТО » , — за­явив він.

По­лі­то­лог Тар­ту­сько­го уні­вер­си­те­ту Кар­мо ТЮЙР вва­жає, що ма­ло в ко­го се­ред естон­ців є аб­со­лю­тна впев­не­ність, що НАТО чи ін­ші стру­кту­ри змо­жуть стри­ма­ти агре­сію Ро­сії. «Про­те у естон­ців є ро­зу­мі­н­ня то­го, як мо­жна се­бе за­без­пе­чи­ти. НАТО нам до­по­ма­гає ру­ха­ти­ся са­ме цим шля­хом. На­ле­жа­ти до та­ких клу­бів, як ЄС і НАТО, — це на­ші ва­же­лі й ме­ха­ні­зми стри­му­ва­н­ня агре­сії РФ», — за­зна­чив ек­сперт у ко­мен­та­рі «Дню».

Остан­нім ча­сом у бік Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­го Альян­су де­да­лі біль­ше по­див­ля­ю­ться і в Шве­ції. Дня­ми швед­ський мі­ністр обо­ро­ни Пе­тер Хал­квіст за­явив, що Сток­гольм роз­гля­дає при­єд­на­н­ня до Цен­тру стра­те­гі­чних ко­му­ні­ка­цій НАТО для під­ви­ще­н­ня сво­го до­сві­ду в бо­роть­бі з про­па­ган­дист­ськи­ми вій­на­ми у сві­ті со­ці­аль­них ме­реж.

« Нам по­трі­бно біль­ше ком­пе­тен­тно­сті, і це но­ве се­ре­до­ви­ще, но­ва аре­на, де до­во­ди­ться сти­ка­ти­ся з де­з­ін­фор­ма­ці­єю в ба­га­тьох ре­чах і в рі­зних ти­пах кам­па­ній » , — за­зна­чив Хал­квіст у ін­терв’ю швед­сько­му гро­мад­сько­му ра­діо. І це да­ле­ко не пер­ший си­гнал зі Шве­ції, яка та­кож сер­йо­зно за­не­по­ко­є­на ро­сій­ською агре­сі­єю в Укра­ї­ні.

На­га­да­є­мо, в кра­ї­нах — чле­нах НАТО на­лі­чу­є­ться 20 Цен­трів стра­те­гі­чних ко­му­ні­ка­цій. Три з них роз­та­шо­ва­но в кра­ї­нах Бал­тії: Ли­тва за­йма­є­ться енер­ге­ти­чною без­пе­кою, Центр у Ла­твії — стра­те­гі­чна ко­му­ні­ка­ція НАТО, а по­ді­бна стру­кту­ра в Есто­нії — кі­бер­без­пе­кою.

«ОСНОВ­НИЙ АР­ГУ­МЕНТ УМИ­РО­ТВО­РЕ­Н­НЯ РО­СІЇ ЛЕ­ЖИТЬ НЕ У ВІЙ­СЬКО­ВІЙ, А В ЕКО­НО­МІ­ЧНІЙ ПЛО­ЩИ­НІ»

Ла­у­рас БЕЛIНIС, по­лі­то­лог (Ли­тва):

— Якщо по­ра­ху­ва­ти за вій­сько­во-стра­те­гі­чни­ми мо­жли­во­стя­ми, то кра­ї­ни Бал­тії ду­же « зру­чні » для ата­ки. У нас не­має при­ро­дних пе­ре­шкод і на­віть вій­ська, ро­змі­ще­ні в цих кра­ї­нах, — лег­ко до­ся­га­ю­ться пра­кти­чно бу­дья­ки­ми озбро­є­н­ня­ми — і авіа­ці­єю, і ра­ке­та­ми.

У цьо­му сен­сі, хо­ча в кра­ї­нах Бал­тії роз­мі­щу­є­ться і не­ве­ли­ка кіль­кість НАТОв­ських військ, але це за­свід­чує со­лі­дар­ність НАТО з ци­ми трьо­ма кра­ї­на­ми. Та­кож — це свід­че­н­ня йо­го го­тов­но­сті за­хи­ща­ти їх у ра­зі будь-якої агре­сії. Та­ким чи­ном, Ро­сії над­си­ла­є­ться ду­же чі­ткий і не­дво­знач- ний си­гнал: будь-які спро­би агре­сії чи по­ді­бних дій — про­во­ка­ції що­до кра­їн Бал­тії не­при­пу­сти­мі.

Втім, основ­ний ар­гу­мент уми­ро­тво­ре­н­ня Ро­сії ле­жить не у вій­сько­вій, а в еко­но­мі­чній пло­щи­ні. Єв­ро­со­юз, кра­ї­ни НАТО і вза­га­лі — весь нор­маль­ний де­мо­кра­ти­чний світ, ма­ють ді­я­ти в уні­сон, щоб по­ка­за­ти Ро­сії, що будь- які її дії що­до су­сі­дніх кра­їн, які ви­хо­дять за рам­ки пра­ва і мо­ра­лі, — ді­ста­нуть на ду­же різ­ку від­по­відь.

«ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЮ, ЯКУ БУ­ЛО ВІД­НОВ­ЛЕ­НО 1991 РОКУ, ПО­ТРІ­БНО ПО­СТІЙ­НО СТЕ­ЖИ­ТИ І БО­РО­ТИ­СЯ ЗА НЕЇ»

Атіс КЛИМОВИЧ, жур­на­ліст (Ла­твія):

— У ко­жній із кра­їн Бал­тії має бу­ти як мі­ні­мум по бри­га­ді, ба­жа­но аме­ри­кан­ській чи бри­тан­ській. Втім, НАТО і США став­ля­ться до цьо­го з обе­ре­жні­стю.

На мій по­гляд, Альянс до­сить сер­йо­зно від­по­вів на дії Ро­сії в Укра­ї­ні. Він дав зро­зу­мі­ти, що аж ні­як не ди­ви­ти­ме­ться на те, як про­ва­ди­ти­ме­ться агре­сія про­ти яко­їсь дер­жа­ви- чле­на НАТО, не­за­ле­жно від її те­ри­то­рії. Та­ким чи­ном, НАТО по­ка­зує, що 5- й пункт Ва­шинг­тон­сько­го до­го­во­ру має на ува­зі ре­аль­ні дії, а не про­сто за­яви.

Обо­рон­ні ві­дом­ства Есто­нії, Ла­твії та Ли­тви до­сить сер­йо­зно прийня­ли по­гро­зи, які чу­ти з Ро­сії. У на­ших кра­ї­нах про­хо­дить без­ліч за­хо­дів що­до під­го­тов­ки, на­вча­н­ня і збіль­ше­н­ня зброй­них сил. Про­те, по­при те, що ми чле­ни Альян­су, нам по­трі­бно ще під­си­лю­ва­ти на­шу боє­го­тов­ність.

Бо­йо­ві дії в Укра­ї­ні по­ка­за­ли, що Ро­сія не та­ка вже й не­пе­ре­мо­жна. Про­те нам по­трі­бно зро­зу­мі­ти, що за незалежністю, яку бу­ло від­нов­ле­но 1991 року, по­трі­бно по­стій­но сте­жи­ти і бо­ро­ти­ся за неї. Це вклю­чає і опір іде­о­ло­гі­чним ру­хам, які по­хо­дять із Ро­сії. Та­кож по­трі­бно ува­жно від­сте­жу­ва­ти те­ле­е­фір і дру­ко­ва­ний ри­нок. У кни­гар­нях Ла­твії є ба­га­то агре­сив­но­го « сміття » , — кни­ги, які ви­прав­до­ву­ють ане­ксію Кри­му, оку­па­цію Бал­тії 1941 року. Це свід­чить про те, що на­ші дер­жа­ви по­вин­ні актив­ні­ше від­сто­ю­ва­ти свою не­за­ле­жність і про­дов­жу­ва­ти глиб­ше ін­те­гру­ва­ти­ся до єв­ро­пей­ських стру­ктур. Як­би Укра­ї­на ра­ні­ше роз­по­ча­ла вхо­дже­н­ня до Євросоюзу і НАТО, то, мо­жли­во, сьо­го­дні­шніх по­дій вда­ло­ся б уни­кну­ти.

АТIС КЛИМОВИЧ

ЛА­У­РАС БЕЛIНIС

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.