«Осінь во­лон­те­ра»

Під та­кою на­звою в Музеї М.Бул­га­ко­ва від­був­ся до­бро­дій­ний лі­те­ра­тур­но-му­зи­чний ве­чір

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Лю­дми­ла ПОСНИК

Май­же рік у На­ціо­наль­но­му музеї лі­те­ра­ту­ри пра­цює во­лон­тер­ська гру­па «Му­зей­ні бджіл­ки». Ни­ні на її ра­хун­ку то­го, що пе­ре­да­но в зо­ну АТО, 49 ма­ску­валь­них сі­ток, 40 оди­ниць за­хи­сних ко­стю­мів для снай­пе­рів і роз­ві­дни­ків, пра­по­ри, ство­ре­ні в ори­гі­наль­ній те­хні­ці пле­ті­н­ня, кі­ло­гра­ми до­ма­шніх со­ло­до­щів, де­ся­тки по­ши­тої спі­дньої бі­ли­зни, ба­га­то по­си­лок, на­ді­сла­них ро­ди­нам за­ги­блих во­ї­нів.

Во­лон­те­ри роз­по­ві­ли істо­рію ство­ре­н­ня цен­тру, а най­більш яскра­ви­ми мо­мен­та­ми став фільм «На­ро­дже­н­ня кі­кі­мо­ри», відзня­тий жур­на­лі­стом Ар­ту­ро­сом Мо­ро­зо­ва­сом з Ли­тви, і ли­сту­ва­н­ня з На­ді­єю Савченко.

Про­ве­де­н­ня во­лон­тер­сько­го ве­чо­ра в Музеї М.Бул­га­ко­ва бу­ло не ви­пад­ко­вим. У цьо­му бу­дин­ку те­ма до­бро­віль­но­го слу­жі­н­ня — про­дов­же­н­ня дав­ньої тра­ди­ції ки­ян-по­дви­жни­ків, і ро­ди­ни Бул­га­ко­вих зокре­ма. Ми­хай­ло, то­ді сту­дент мед­фа­куль­те­ту, був спо­ча­тку во­лон­те­ром, пі­зні­ше слу­жив у Чер­во­но­му Хре­сті мо­лод­шим лі­ка­рем у ки­їв­сько­му шпи­та­лі. Ба­га­то ки­ян у пе­рі­од Пер­шої сві­то­вої вій­ни до­по­ма­га­ли у шпи­та­лях, а в ро­ди­ні Бул­га­ко­вих ши­ли хі­рур­гі­чні со­ро­чки, бі­ли­зну для сол­да­тів, зби­ра­ли те­плі ре­чі... (про це роз­по­ві­ла стар­ший спів­ро­біт- ник му­зею Сві­тла­на Пу­гач). І за­раз у музеї пра­цю­ють чу­до­ві лю­ди, які, так са­мо, як і ми, про­йшли Май­дан і до­по­ма­га­ють бій­цям АТО.

Ко­ор­ди­на­то­ром цен­тру «Му­зей­ні бджіл­ки» з гру­дня 2014 р. є Юлія Ко­за­чок. Склад гру­пи рі­зно­ма­ні­тний, хтось при­хо­дить що­дня, хтось за­бі­гає в обі­дню пе­ре­р­ву, у ви­хі­дні, хтось при­но­сить тка­ни­ни для сі­ток і «кі­кі­мор», гро­ші, хар­чі, ре­чі, а хтось шиє тру­си чи го­тує щось сма­чне для пе­ре­да­чі во­ї­нам.

Се­ред фо­то­гра­фій, пред­став­ле­них на ве­чо­рі, бу­ло ба­га­то знім­ків фрон­то­вих по­бра­ти­мів. До­бір­ку вір­шів, на­пи­са­них на вій­ні Оле­ксан­дром Ма­ли­шен­ком, Дми­тром Іви­чем, На­за­ром Ро­злу­цьким і Ма­кси­мом Му­зи­кою, про­чи­тав ар­тист Ки­їв­сько­го те­а­тру ро­сій­ської дра­ми Во­ло­ди­мир Ра­щук. Та­кож зву­ча­ли в ав­тор­сько­му виконанні вір­ші ар­ти­ста Ро­ма­на Се­ми­са­ла, ви­ко­нав­ця го­лов­ної ро­лі у ви­ста­ві «Сту­со­ве ко­ло». Ро­ман за­чи­тав ли­ста му­жньої льо­тчи­ці На­дії Савченко, яка від­по­ві­ла на ли­ста під­трим­ки «Му­зей­ним бджіл­кам». На по­ча­тку ве­ре­сня На­дії пе­ре­да­ли спле­те­ний пра­пор з її ім’ям Оле­гу Ме­зен­це­ву, по­мі­чни­ко­ві Ві­ри Савченко, і не­за­ба­ром отри­ма­ли від­по­відь: «Ли­ше у жі­нок ши­ро­кої ду­ші мо­же ви­ста­чи­ти ча­су, лю­бо­ві й те­пла зі­грі­ти й ото­чи­ти тур­бо- тою не ли­ше свою ро­ди­ну, а і ще й пів­сві­ту. Спа­си­бі вам за ва­шу пра­цю від ме­не осо­би­сто і ще від ти­сяч хло­пців, що не всти­гли вам по­дя­ку­ва­ти, і низь­кий уклін за ва­ші не­втом­ні ру­ки»...

Ще одним силь­ним емо­цій­ним мо­мен­том бу­ло скайп-спіл­ку­ва­н­ня з Ар­ту­ро­сом Мо­ро­зо­ва­сом, ли­тов­ським фо­то­жур­на­лі­стом, який ба­га­то зні­мав і на Май­да­ні, і в зо­ні АТО. На ви­став­ці-про­да­жу бу­ло пред­став­ле­но гра­фі­ки, ро­бо­ти олі­єю, гу­аш­шю, роз­пис по склу, пле­те­ні й ши­ті ви­ро­би, ство­ре­ні «бджіл­ка­ми». Бу­ло зі­бра­но дві ти­ся­чі грн (гро­ші пі­дуть на при­дба­н­ня обі­грі­ва­чів для во­ї­нів). Ан­то­ні­на Юша-Кри­са, актор­ка Ки­їв­сько­го ка­мер­но­го ор­ке­стру вір­ту­о­зно ви­ко­ну­ва­ла на скри­пці му­зи­ку Те­ле­ма­на і Ба­ха.

Ко­жен уча­сник ве­чо­ра, йду­чи з Бу­дин­ку Бул­га­ко­ва, за­би­рав із со­бою до­ма­шні пи­ро­ги і яблу­ка як сим­во­ли мир­но­го по­бу­ту і во­лон­тер­ської осе­ні.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.