«Ек­стре­міс­тка»... з книж­кою

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Іван АНТИПЕНКО, «День», Хер­сон

Укра­їн­ку не пу­сти­ли до Бі­ло­ру­сі че­рез ви­да­н­ня ві­до­мо­го жур­на­лі­ста

На­та­ля Тка­чо­ва — бі­бліо­те­кар­ка і гро­мад­ська акти­віс­тка з Хер­со­на. Ми­ну­ло­го ти­жня во­на пря­му­ва­ла до Мін­ська на за­про­ше­н­ня Схі­дно­єв­ро­пей­ської ре­гіо­наль­ної ме­ре­жі Гло­баль­но­го пар­тнер­ства із за­по­бі­га­н­ня зброй­них кон­флі­ктів. Там ма­ла від­бу­ти­ся ро­бо­ча зу­стріч укра­їн­сько-ро­сій­ської де­ле­га­ції бі­бліо­те­ка­рів на те­му «Бі­блі­о­те­ки — остро­ви вза­є­мо­ро­зу­мі­н­ня». Втім, до мі­сця при­зна­че­н­ня На­та­ля не до­їха­ла. При­чи­ною від­мо­ви у подаль­шій по­до­ро­жі Бі­ло­рус­сю ста­ла... но­ве ви­дан ня жур на ліс та Сер гія Лой ка «Ае­ро­порт». Зна­йшов­ши книж­ку в ре­чах На­та­лі, бі­ло­ру­ські ми­тни­ки ви­лу­чи­ли її, а по­тім близь­ко ше­сти го­дин ви­рі­шу­ва­ли, що ро­би­ти да­лі, вна­слі­док чо­го за­три­ма­ли, а зго­дом і оста­то­чно зір­ва­ли по­їзд­ку укра­їн­ки та двох її ко­лег.

Вре­шті-решт, дів­чи­ні ви­да­ли по­ві­дом­ле­н­ня про при­зна­че­н­ня екс­пер­ти­зи: «Від­по­від­но до стат­ті 138 Ми­тно­го ко­де­ксу Ми­тно­го Со­ю­зу, 13 жов­тня 2015 р. Го­мель­ською ми­тни­цею прийня­то рі­ше­н­ня про при­зна­че­н­ня ми­тної екс­пер­ти­зи у від­но­шен­ні то­ва­ру — кни­ги «Ае­ро­порт» [...], з на­сту­пних пи­тань: чи мі­стять да­ні дру­ко­ва­ні ви­ро­би ін­фор­ма­цію екс­тре­міст­сько­го ха­ра­кте­ру?», — ска­за­но у по­ві­дом­лен­ні, ви­да­но­му На­та­лії на ми­тни­ці.

Не­зва­жа­ю­чи на де­таль­ну роз­по­відь що­до ме­ти по­їзд­ки в Бі­ло­русь, на кон­та­кти при­йма­ю­чої сто­ро­ни, яка вже опла­ти­ла про­жи­ва­н­ня в Мін­ську, та на на­яв­ність зво­ро­тно­го кви­тка до Ки­є­ва, бі­ло­ру­ські ми­тни­ки не за­хо­ті­ли спіл­ку­ва­ти­ся з організаторами зу­стрі­чі в Мін­ську і за­яви­ли, що «не вда­ло­ся до­дзво­ни­ти­ся». А від­так — «не­мо­жли­во то­чно вста­но­ви­ти ціль ві­зи­ту». Кни­гу не по­вер­ну­ли.

«Ко­ли я їха­ла у Бі­ло­русь, у ме­не й дум­ки не бу­ло про про­бле­ми з пе­ре­ти­ном кор­до­ну. Кра­ї­на ні­би­то дру­жня, з огля­ду, хо­ча б, на без­ві­зо­вий ре­жим. Тим біль­ше, я — хро­ні­чно за­ко­но­слу­хня­на гро­ма­дян­ка, вже не впер­ше їду за кор­дон, про­блем не бу­ло. Най­біль­ше зди­ву­ва­ло, що пе­ре­вір­ка на кор­до­ні зда­ва­лась умов­ні­стю — ні­хто не шу­кав зброї чи нар­ко­ти­ків, жо­дних ска­ну­вань. Але був огляд осо­би­стих ре­чей і по­шук не­ві­до­мо чо­го, — роз­по­від­ає «Дню» На­та­ля Тка­чо­ва. — Ко­ли по­ба­чи­ли у ме­не книж­ку «Ае­ро­порт», я бу­ла впев­не­на, що всі ці бі­га­н­ня з нею по ка­бі­не­тах — про­сто про­це­ду­ра або ж, у гір­шо­му ра­зі, во­ни хо­чуть ли­ши­ти цю книж­ку со­бі й до Мін­ська я по­їду без неї. Для се­бе я зро­би­ла ви­сно­вок, що не та­кі стра­шні Ре­спу­блі­ці Бі­ло­русь не­ле­галь­ні то­ва­ри, зброя чи нар­ко­ти­ки, як не­від­цен­зу­ро­ва­на ін­фор­ма­ція. При цьо­му ме­ні зда­ло­ся, що во­ни дій­сно на­ма­га­ли­ся бу­ти вві­чли­ви­ми, на­скіль­ки це мо­жли­во, і не за­го­стрю­ва­ти кон­флікт».

На­та­ля вва­жає цей ін­ци­дент по­ка­зо­вим у пла­ні від­кри­то­сті су­спіль­ства двох кра­їн. «Во­ни — су­мир­ні гро­ма­дя­ни сво­єї кра­ї­ни. Ми — ін­ші. Че­рез це — не­пе­ре­дба­чу­ва­ні для них і пев­ною мі­рою не­без­пе­чні. Хто мо­же га­ран­ту­ва­ти, що ми не ста­не­мо «ка­ча­ти пра­ва» у Бі­ло­ру­сі, якщо ста­не­мо свід­ка­ми чо­гось не­при­пу­сти­мо­го (з на­шої то­чки зо­ру) в де­мо­кра­ти­чній ре­спу­блі­ці? — роз­мір­ко­вує На­та­ля. — Я ро­зу­мію, що спра­ва не у книж­ці. Во­на ли­ше при­від, адже за­три­ма­ли всю на­шу де­ле­га­цію, а не тіль­ки ме­не. Спра­ва у тім, ким ми є за своєю су­т­тю. І, до ре­чі, на ту ж са­му зу­стріч у Мінськ ру­ша­ла й де­ле­га­ція з РФ. Їх пропу­сти­ли без про­блем, з та­ки­ми ж до­ку­мен­та­ми, що й у нас».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.