Кни­га-кри­ни­ця, кни­га-ві­тряк, кни­га-вер­теп...

МАЙ­СТЕР­НЯ Рів­нен­ська ав­тор­ка по­над 20-ти арт­бу­ків пла­нує ви­ши­ти тво­ри укра­їн­ських кла­си­ків і чо­ти­ри Єван­ге­лія

Den (Ukrainian) - - Тайм-аут - Те­тя­на ІЛЬНИЦЬКА, Рів­не

Рів­нян­ка Оле­на Ме­две­дє­ва ство­рює ори­гі­наль­ні книж­ки — ме­ре­жив­ні, рі­зьбле­ні, ви­ши­ті, со­лом’яні, шкі­ря­ні, бур­шти­но­ві. Во­ни ви­ко­на­ні у рі­зних те­хні­ках, тож жін­ка до ро­бо­ти до­лу­чає ін­ших май­стрів. Сьо­го­дні у її ко­ле­кції на­лі­чу­є­ться 20 арт­бу­ків. Се­ред них є книж­ка-кри­ни­ця, книж­ка-ві­тряк, книж­ка-вер­теп. Ко­жна існує в єди­но­му ек­зем­пля­рі. Ви­став­ка цих уні­каль­них кни­жок по­бу­ва­ла у рі­зних обла­стях Укра­ї­ни. Ро­бо­ти Оле­ни Ме­две­дє­вої вже є в Ме­кси­ці, Фран­ції, Ка­на­ді, Іта­лії, Лі­ва­ні. Сьо­го­дні ав­тор­ка арт­бу­ків пра­цює над ре­є­стра­ці­єю вла­сно­го то­вар­но­го зна­ку «Кре­а­тив­на кни­га». А ще її за­про­шу­ють вла­шту­ва­ти ви­став­ку ро­біт у Парижі. І май­стри­ня ка­же, що не­о­дмін­но там по­бу­ває, тіль­ки зго­дом.

Усе по­ча­ло­ся три ро­ки то­му. Син-дев’яти­кла­сник Оле­ни Ме­две­дє­вої Ан­дрій пи­сав каз­ки. А во­на ви­рі­ши­ла до­по­мог­ти в їхньо­му оформ­лен­ні. Щоб ство­ри­ти та­кі арт­бу­ки, жін­ка за­лу­ча­ла рі­зних май­стрів — рі­зьбя­рів, тих, хто ви­па­лює по де­ре­ву, хто ро­бить об’єм­ні аплі­ка­ції зі шкі­ри. Се­ред них був і чо­ло­вік, що за­ймав­ся ма­шин­ною ви­шив­кою. Ідеї зро­би­ти книж­ку в та­кій те­хні­ці зди­ву­вав­ся, при­га­дує Оле­на Ме­две­дє­ва, але ро­бо­та ви­йшла ду­же тон­кою.

«Я вже не мо­жу ска­за­ти, що це хо­бі. Це по­тре­ба, не­від’єм­на ча­сти­на жи­т­тя, — ка­же жін­ка. — Ство­рен­ню кни­жок що­дня я при­ді­ляю чо­ти­ри-п’ять го­дин. Із ко­жною книж­кою пов’яза­на якась істо­рія. Так, книж­ка, оформ­ле­на гер­ба­рі­я­ми — це ро­бо­та трьох по­ко­лінь. Бо над нею пра­цю­ва­ли моя ма­ма, донь­ка і я. А в’яза­на книж­ка ду­же те­пла. Її осо­бли­во при­єм­но гор­та- ти взим­ку. Якось я пре­зен­ту­ва­ла свої ро­бо­ти в одній зі шкіл. І чи­та­ла для ді­тей якраз в’яза­ну книж­ку. Пі­сля цьо­го дів­ча­тка взя­ли­ся за спи­ці. Це їх на­ди­хну­ло. А казку у ме­ре­жив­ній книж­ці на­пи­са­но для мо­єї донь­ки. Во­на — про двох ян- го­лят, які роз­мір­ко­ву­ють, що бу­ло б, як­би лю­ди ма­ли кри­ла».

Се­ред най­но­ві­ших ро­біт май­стри­ні — ви­ши­ва­ні книж­ки іно­зем­ною мо­вою. Одна з них — це псал­ми. Ре­лі­гій­ні текс­ти — ан­глій­ською мо­вою. Оле­на Ме­две­дє­ва са­ма ство­ри­ла цю книж­ку, ко­ли зби­ра­ла­ся в Лі­ван. Це був по­да­ру­нок. Річ у тім, що в одно­му з псал­мів йшло­ся: як- що лю­ди­на в жит­ті три­ма­ти­ме­ться Бо­га, то на схи­лі ро­ків ста­не схо­жою на лі­ван­ський кедр — ма­ти­ме та­ке ж мі­цне ко­рі­н­ня і роз­ло­гу кро­ну. Тож там­те­шні ме­шкан­ці, яким пре­зен­ту­ва­ли та­ку кре­а­тив­ну кни­гу псал­мів, це по­ці­ну­ва­ли.

Ще одну книж­ку ці­єї се­рії жін­ка ви­ши­ва­ла поль­ською. Ка­же, най­скла­дні­ши­ми у виконанні бу­ли са­ме лі­те­ри. «Це «Ода мо­ло­до­сті» Ада­ма Мі­цке­ви­ча, на­пи­са­на 1820 року, — по­яснює май­стри­ня. — Книж­ка — у шкі­ря­ній об­кла­дин­ці. Сто­рін­ки ви­го­тов­ле­ні з тер­мо­пла­сту, по­фар­бо­ва­но­го в зо­ло­ти­стий ко­лір. На фор­за­ці — чер­во­но-чор­на ви­шив­ка. Во­на зро­бле­на на ма­шин­ці, бо сам ма­те­рі­ал твер­дий. Все ін­ше — ру­чна ро­бо­та. Текст ви­ши­тий на по­ло­тні і при­ши­тий до сто­рі­нок. На одній із них — порт­рет Ада­ма Мі­цке­ви­ча у те­хні­ці шов­ко­гра­фії. Ця книж­ка — та­кож по­да­ру­нок. Адже зби­ра­ю­ся у по­їзд­ку до Поль­щі».

Се­ред ро­біт Оле­ни Ме­две­дє­вої є пер­ший в Укра­ї­ні ви­ши­тий «Кобзар», ство­ре­ний за ви­да­н­ням 1840 року. Цей про­ект по­да­ва­ли на здо­бу­т­тя На­ціо­наль­ної пре­мії Укра­ї­ни іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка.

У пла­нах ав­тор­ки арт­бу­ків — ви­ши­ва­ти книж­ки укра­їн­ських кла­си­ків. За­раз во­на пра­цює над тво­ра­ми Іва­на Фран­ка. Адже на­сту­пно­го року ви­пов­ни­ться 160 ро­ків від дня йо­го на­ро­дже­н­ня та 100 ро­ків від дня смер­ті. Книж­ку бу­де оздо­бле­но ор­на­мен­том із ви­ши­ван­ки Іва­на Фран­ка. Ілю­стра­цій ро­би­ти не пла­нує. Але обі­цяє, що во­ни бу­дуть в ін­шій книж­ці — у «Фар­бо­ва­но­му ли­сі». Крім то­го, Оле­на Ме­две­дє­ва хо­че ви­ши­ти чо­ти­ри Єван­ге­лія. А пер­ше пред­став­ле­н­ня вла­шту­ва­ти в Остро­зі, де пра­цю­вав Іван Фе­до­ров і де на­дру­ку­ва­ли зна­ме­ни­ту Острозь­ку Бі­блію.

ФОТО ОЛЕ­НИ МЕ­ДВЕ­ДЄ­ВОЇ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.