«Ба­га­то­сто­рон­нє за­про­ше­н­ня»

Ек­сперт — про те, який ре­зуль­тат мо­жна очі­ку­ва­ти від за­лу­че­н­ня Те­ге­ра­ну до пе­ре­го­во­рів що­до Си­рії

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ігор САМОКИШ, «День»

Упе­ре­го­во­рах із розв’яза­н­ня си­рій­сько­го пи­та­н­ня, які від­бу­ду­ться зав­тра у Ві­дні, впер­ше ві­зьме участь Іран. Ця кра­ї­на вва­жа­є­ться одні­єю з со­ю­зниць ре­жи­му пре­зи­ден­та Си­рії Ба­ша­ра Аса­да. Як на­га­дує те­ле­ка­нал Al Jazeera, про­тя­гом остан­ніх чо­ти­рьох ро­ків Іран ви­тра­тив мі­льяр­ди до­ла­рів, щоб до­по­мог­ти Ба­ша­ру Аса­ду утри­ма­ти­ся при вла­ді. Утім, участь Те­ге­ра­ну має не­аби­яке зна­че­н­ня для зна­хо­дже­н­ня клю­ча до від­нов­ле­н­ня діа­ло­гу і при­пи­не­н­ня ба­га­то­рі­чної вій­ни.

Про на­мір за­лу­чи­ти Іран до пе­ре­го­вор­но­го про­це­су за­явив пред­став­ник Дер­жде­пар­та­мен­ту США Джон Кір­бі. Він під­кре­слив, що Ва­шинг­тон го­то­вий на спів­пра­цю з Те­ге­ра­ном. «Для нас ва­жли­во, щоб в дис­ку­сії бра­ли участь ли­ше на­ші клю­чо­ві пар­тне­ри. Га­даю, іран­ські лі­де­ри по­вин­ні ма­ти на ува­зі, що це — справ­жнє ба­га­то­сто­рон­нє за­про­ше­н­ня», — від­зна­чив Кір­бі аген­ції AFP.

Го­во­ря­чи про ме­ту п’ятни­чних пе­ре­го­во­рів, чи­нов­ник Дер­жде­пу на­го­ло­сив, що во­ни ма­ють по­кла­сти старт по­лі­ти­чно­му пе­ре­хо­ду, щоб при­пи­ни­ти вій­ну і про­кла­сти шлях до від­став­ки Аса­да.

Тим ча­сом, як по­ві­до­ми­ли у прес-слу­жбі іран­сько­го уря­ду, в зав­тра­шніх пе­ре­го­во­рах ві­зьме участь мі­ністр за­кор­дон­них справ Іра­ну Мо­хам­мад Джа­вад За­ріф. Окрім ньо­го та держ­се­кре­та­ря США Джо­на Кер­рі, до Ві­дня та­кож при­бу­дуть гла­ви МЗС Са­у­дів­ської Ара­вії, Ту­реч­чи­ни та Ро­сії.

Вар­то від­зна­чи­ти, що два ро­ки ге­не­раль­ний се­кре­тар ООН Пан Гі Мун вже про­по­ну­вав за­лу­чи­ти Іран до діа­ло­гу по Си­рії. Однак цю іні­ці­а­ти­ву різ­ко роз­кри­ти­ку­ва­ли США, Ве­ли­ка Бри­та­нії, а та­кож пред­став­ни­ки си­рій­ської опо­зи­ції.

Ни­ні ж картина зов­сім ін­ша — на по­ча­ток 2015 року, за під­ра­хун­ка­ми « Си­рій­ської об­сер­ва­то­рії з прав лю­ди­ни», у вій­ні в Си­рії за­ги­ну­ло 210 тис. 60 осіб. А за да­ни­ми Ор­га­ні­за­ції Об’єд­на­них На­цій, чи­сло си­рій­ських бі­жен­ців, у ли­пні цьо­го року, пе­ре­біль­ши­ло 4 млн. осіб. Від­лу­н­ня вій­ни в Си­рії не­аби­як вда­ри­ло цьо­го року по Єв­ро­пі. У цьо­му клю­чі, як від­зна­чає бри­тан­ська The Guardian, при­су­тність Іра­ну мо­же ста­ти ви­рі­шаль­ним фа­кто­ром у зна­хо­джен­ні між зов­ні­шні­ми грав­ця­ми-су­пер­ни­ка­ми спіль­но­го рі­ше­н­ня що­до за­кін­че­н­ня цьо­го кон­флі­кту.

Про ва­жли­вість і пер­спе­кти­ви уча­сті Те­ге­ра­ну в си­рій­сько­му ді­а­ло­зі «День» роз­пи­тав ко­ли­шньо­го По­сла Укра­ї­ни в Іра­ні Олександра САМАРСЬКОГО:

— За­лу­че­н­ня Іра­ну до цих пе­ре­го­во­рів — пра­виль­ний крок. Іран — кру­пний ре­гіо­наль­ний та впли­во­вий гра­вець. Це не про­сто те­о­рія. Зпо­ча­тку Гро­ма­дян­ської вій­ни в Си­рії, він актив­но при­су­тній у цій кра­ї­ні.

Зва­жа­ю­чи на яскра­во ви­ра­же­ний ре­лі­гій­них ха­ра­ктер цьо­го кон­флі­кту, ва­жли­вою в цих пе­ре­го­во­рах є участь су­ніт­ських та ши­їт­ських кра­їн. До остан­ніх якраз на­ле­жить Іран та Ірак.

Крім то­го, успі­шне за­вер­ше­н­ня пе­ре­го­во­рів по іран­ській ядер­ній про­гра­мі озна­чає, що з Іра­ном мо­жна до­мов­ля­ти­ся й це — кра­ї­на, яку в чо­мусь мо­жна пе­ре­ко­на­ти. Вре­гу­лю­ва­н­ня пи­та­н­ня з ядер­ною про­гра­мою Іра­ну від­кри­ло двері до на­сту­пних кро­ків, діа­ло­гу і по­лі­ти­чної спів­пра­ці, а у подаль­шо­му — і до еко­но­мі­чної. Не мо­жна ви­клю­ча­ти, що в рам­ках цих пе­ре­го­во­рів Іра­ну бу­дуть зро­бле­ні про­по­зи­ції по­ді­бно­го ха­ра­кте­ру.

За­лу­че­н­ня Те­ге­ра­ну — нор­маль­ний ди­пло­ма­ти­чний крок, який мо­же да­ти по­зи­тив­ний ре­зуль­тат.

На від­мі­ну від Мо­скви, Іран більш пе­ред­ба­чу­ва­ний пар­тнер для пе­ре­го­во­рів. А от Ро­сія діє пов­ні­стю не очі­ку­ва­но і не вва­жає се­бе пов’яза­ною будь-яки­ми між­на­ро­дни­ми уго­да­ми.

Між тим, сто­ро­ни, які бе­руть участь в си­рій­ській вій­ні, тре­ба при­му­си­ти до ми­ру. Ала­віт­ську те­ри­то­рію в Си­рії за­раз кон­тро­лює Асад і ре­лі­гій­на мен­ши­на. У ра­зі її за­хо­пле­н­ня, ала­ві­ти ста­нуть або бі­жен­ця­ми, або їх про­сто ви­рі­жуть. Тим біль­ше, якщо ту­ди ще прор­ве­ться Іслам­ська дер­жа­ва.

Однак я ду­маю, що в кін­це­во­му ви­пад­ку Си­рія роз­па­де­ться на де­кіль­ка не­ве­ли­ких дер­жав, де ала­ві­ти з Аса­дом чи без ньо­го збе­ре­жуть свою дер­жа­ву і без­пе­ку.

ПРО РОЛЬ РО­СІЇ В ПЕ­РЕ­ГО­ВО­РАХ ЩО­ДО СИ­РІЇ

— Ко­ли Ро­сія в сво­їх ді­ях ке­ру­ва ла ся чи мось ра ці о наль ним? На - віть в Аб­ха­зії, ко­ли Пу­ті­ну до­по­ві - да­ли, що йо­го став­ле­ник не прой­де, йо­го від­по­відь бу­ла про­ста: «Ре­ше - ние при ня то, дей ст вуй те со глас но ему». Я би під­да­вав сум­ні­ву мо­жли­вість Ро сії стра те гіч но мис ли ти і щось ро­зу­мі­ти. Мо­сква ви­хо­дить зі сво їх ду же час то мі фо ло гі зо ва них уяв­лень про про­це­си, ре­а­лії і ке­ру­єть ся ци ми мі фа ми. А їх не так і про­сто зруй­ну­ва­ти. Слід та­кож від­зна­чи­ти, що в Ро­сії не­має ні вій­сько­во го по тен ці а лу, ні тех ніч но го, ні еко­но­мі­чно­го, щоб во­ю­ва­ти в Си­рії.

Якою бу де роль Ро сії в пе ре го - вор но му про це сі по Си рії по ка же час. Але спра ва в то му, що Ро сія про­ти­ста­ви­ла се­бе біль­шо­сті сві­то­во­го спів то ва рис т ва — тим кра ї нам, які вже за лу че ні до вре гу лю ван ня си ту а ції в Си рії. Ро сія по ча ла свої вій­сько­ві дії на про­ти­ва­гу цій ко­а­лі­ції і без ко­ор­ди­на­ції з нею.

Між тим, я не ду­же ві­рю, що роль Ро­сії в си­рій­ських пе­ре­го­во­рах бу­де кон­стру­ктив­ною

— Остан­нім ча­сом в аме­ри­кан­ській пре­сі по­біль­ша­ло по­ві­дом­лень про те, що Ва­шинг­тон го­ту­є­ться до на­зем­ної опе­ра­ції в Си­рії про­ти Іслам­ської дер­жа­ви. На­скіль­ки, на ваш по­гляд, це за­раз по­трі­бно?

— Я ду­маю, що ні­яких зна­чних на­зем­них опе­ра­цій Ва­шинг­тон не бу­де про­во­ди­ти в Си­рії. Це — прин­ци по ва зов ніш ньо по лі тич на лі нія пре зи ден та Оба ми, який ско ро чує вій­сько­ву при­су­тність США за кор­до­ном. На­віть якщо він від­клав ви­від військ з Аф­га­ні­ста­ну, то ли­шив там все одно не­зна­чний кон­тин­гент. Тим біль­ше, США по­трі­бно роз­мі - щу ва ти війсь ка в кра ї нах Схід ної Єв­ро­пи на ви­па­док ро­сій­ської агре­сії про­ти кра­їн Бал­тії і Поль­щі.

Я не ду­же ві­рю, що Спо­лу­че­ні Шта­ти да­дуть ве­ли­кий вій­сько­вий кон тин гент для бо роть би з ІДІЛ, зва­жа­ю­чи на гео­по­лі­ти­чні уста­нов­ки Оба­ми. Однак для ми­ру в сві­ті та­ка по­лі­ти­ка гла­ви США є де­ста­бі­лі­зу­ю­чою і кон­тр­про­ду­ктив­ною.

Вла­сне, на Близь­ко­му Схо­ді Спо­лу­че­ні Шта­ти зра­ди­ли сво­їх со­ю­зни­ків, то му що са ме во ни до пус ти ли цю вій ну і роз ро стан ня ІДІЛ. Ва - шинг­тон від­вер­то зра­див і нас, зва­жа­ю­чи на не­ви­ко­на­ний Бу­да - пешт­ський ме­мо­ран­дум, а та­кож ва­ган ня з на да ти Укра ї ні нор маль ну вій­сько­ву до­по­мо­гу, за що Оба­му не­ща­дно кри­ти­ку­ють ре­спу­блі­кан­ці. З огля­ду на це, я не ба­чу жо­дних під­став ду ма ти, що він кар ди наль но змі­нить свою по­зи­цію по Си­рії.

Швид­ше за все, мо­жна бу­ло би го­во­ри­ти про єв­ро­пей­ський кон­тин­гент в Си­рії. Адже са­ме Єв­ро­па по - тер пає від на пли ву си рійсь ких бі - жен ців. Це у них кри за, і во ни ма - ють щось з нею ро­би­ти.

— А як­би ви про­ко­мен­ту­ва­ли за­яву екс-ген­се­ка ООН Ко­фі Ан­на­на, який за­явив, що са­ме США і Ро­сія ві ді гра ють клю чо ву роль в до - ся­гнен­ні ми­ру в Си­рії?

— Га­даю, що роль Ро­сії в цьо­му про­це­сі пе­ре­біль­ше­на. У ко­жної з цих сто­рін є свої ін­те­ре­си, які не пе­ре­ти­на­ю­ться. На по­гляд Оба­ми, у Шта­тів не­має зна­чних ін­те­ре­сів в Си­рії. То­му про що мо­жна тор­гу­ва­ти­ся, який ком­про­міс до­ся­га­ти... Єди­ний ком­про­міс по Си­рії між Ва­шинг­то­ном і Мо­сквою — це до­мов­ле­ність що­до зо­ни по­льо­тів. До­мов­ля­ти­ся мо­жна з силь­ним су­про­тив­ни­ком, а Ро­сія не є та­ким. По­ту­жність ро­сі­ян ба­га­то в чо­му мі­фо­ло­гі­зо­ва­на.

Утім, як ми пам’ята­є­мо, до­мов­ле­но­сті між США і Ро­сі­єю ні­чо­го хо­ро­шо­го не приносили для вре­гу­лю­ван ня кон ф лік тів. Яскра вий при - клад — Укра ї на. Зу стрів ся Кер рі з Лав­ро­вим. І що ми отри­ма­ли? Уго - ди, які не­суть не мир, а вій­ну. Ду­же ймо­вір­но, що та­ка си­ту­а­ція ви­ни­кне і по Си­рії: ви­ди­мість ми­ру та до­мов­ле­но­стей за­мі­нять вре­гу­лю­ва­н­ня си­ту­а­ції, що при­зве­де до но­во­го і ще гір­шо­го ви­бу­ху.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.