Близь­ко до «про­ва­лу»

Во­ло­ди­мир ОГРИЗ­КО: «Скан­даль­ний ви­па­док з пред­став­ни­ком ОБСЄ є при­во­дом, щоб по­ста­ви­ти пе­ред ке­рів­ни­цтвом мі­сії пи­та­н­ня що­до яко­сті ка­дро­во­го скла­ду її пред­став­ни­ків на на­шій те­ри­то­рії»

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ва­лен­тин ТОРБА, Ігор САМОКИШ, «День»

Зса­мо­го по­ча­тку кон­флі­кту на Дон­ба­сі, на те­ре­нах ще то­ді не оку­по­ва­них те­ри­то­рій, з’яви­ли­ся спо­сте­рі­га­чі ОБСЄ, які мо­ні­то­ри­ли си­ту­а­цію на схо­ді. Але вже то­ді бу­ло по­мі­тно, що пред­став­ни­ки ці­єї ор­га­ні­за­ції став­ля­ться до сво­їх обов’яз­ків до­сить ви­бір­ко­во. На­при­клад, ко­ли ро­сій­ські штур­мо­ви­ки в се­ре­до­ви­щі зі­бра­но­го на­тов­пу здій­сню­ва­ли на­па­ди на адмі­ні­стра­тив­ні бу­дів­лі та би­ли укра­їн­ських па­трі­о­тів у цен­трі Лу­ган­ська, ав­то­мо­бі­лі ОБСЄ мо­жна бу­ло по­мі­ти­ти у ти­хих по­двір’ях, а са­мі ОБСЄшни­ки у спіл­ку­ван­ні про­яв­ля­ли див­ну апа­тію до по­дій, що роз­гор­та­ли­ся. Ці та ін­ші при­кла­ди да­ли при­від до пі­дозр ОБСЄ. На та­ку дум­ку на­штов­ху­ва­ла ще й істо­рія гру­зин­сько­го кон­флі­кту, ко­ли го­ло­ва ОБСЄ у ви­снов­ках що­до при­чин вій­ни, що три­ва­ла п’ять днів і вна­слі­док якої бу­ла оку­по­ва­на ча­сти­на те­ри­то­рії Гру­зії, зви­ну­ва­ти­ла Тбі­лі­сі.

Вар­то за­зна­чи­ти, що зго­дом си­ту­а­ція з які­стю ро­бо­ти ОБСЄ на Дон­ба­сі пі­сля скла­да­н­ня пов­но­ва­жень Гай­ді Та­лья­ві­ні по­ча­ла по­кра­щу­ва­ти­ся. І не­зва­жа­ю­чи на скан­да­ли з тим, що у оку­по­ва­но­му, ізо­льо­ва­но­му і на­пів­го­ло­дно­му мі­сті спо­сте­рі­га­чі від та­кої по­ва­жної мі­сії хар­чу­ю­ться в най­ко­штов­ні­ших ре­сто­ра­нах та бро­вар­нях Лу­ган­ська, бу­ла по­мі­тна тен­ден­ція то­го, що во­ни по­ча­ли ви­ко­ну­ва­ти свої обов’яз­ки більш ре­тель­но. Ча­сто пред­став­ни­кам ОБСЄ до­во­ди­ло­ся пе­ре­бу­ва­ти в не­без­пе­чних зо­нах, а мі­сце­ві бан­ди­ти да­ле­ко не зав­жди ста­ви­ли­ся до них дру­жньо. З дру­го­го бо­ку, у ба­га­тьох вій­сько­вих і во­лон­те­рів за­ли­ша­ли­ся пі­до­зри, що са­ме де­я­кі ОБСЄшни­ки «зли­ва­ли» по­зи­ції укра­їн­ських зброй­них сил бан­ди­там.

Дня­ми під час ви­бо­рів на Дон­ба­сі жур­на­лі­ста­ми одно­го з укра­їн­ських те­ле­ка­на­лів в обла­сно­му цен­трі Лу­ган­щи­ни, мі­сті Сє­ве­ро­до­не­цьку, був ви­кри­тий спо­сте­рі­гач мо­ні­то­рин­го­вої мі­сії ОБСЄ, який зі­знав­ся, що він спів­ро­бі­тник Го­лов­но­го роз­ві­ду­валь­но­го управ­лі­н­ня Ген­шта­бу Зброй­них сил Ро­сії. «Спо­сте­рі­гач» так і за­явив: «Я, Ма­ксим Удо­ви­чен­ко, справ­ді спо­сте­рі­гач ОБСЄ. Так, я слу­жив у ро­сій­ський зброй­них си­лах. Так, я спе­цна­зі­вець в головному роз­ві­ду­валь­но­му управ­лін­ні. Ти по­тра­пи­ла не на ту ри­бу. Я офі­цер ГРУ. Во­ни ме­не за­раз ви­кли­ка­ли, во­ни ж зна­ють, хто я». І до­дав: «Вся ар­ма­да (ро­сій­ська. — Авт.) — пі­шла. Ми пі­шли всі у Си­рію. Хло­пці, ви те­пер са­мі з ни­ми (бо­йо­ви­ка­ми «ДНР» та «ЛНР». — Авт.) ру­ли­те».

ГРУшник у не­тве­ре­зо­му ста­ні по­ві­до­мив, що по­тра­пи­ти у між­на­ро­дну мі­сію йо­му бу­ло не скла­дно. Для цьо­го до­ста­тньо бу­ло офіційно за­ре­є­стру­ва­ти­ся че­рез МЗС і прой­ти фор­маль­ну спів­бе­сі­ду. Жо­дна з від­по­від­аль­них служб — ні мі­ні­стер­ство зов­ні­шніх справ, ні СБУ — не іден­ти­фі­ку­ва­ли в кан­ди­да­ті на спо­сте­рі­га­ча ОБСЄ ро­сій­сько­го аген­та. Ви­хо­дить, що ро­сій­сько­го «Штір­лі­ца» на­бли­зи­ла до «про­ва­лу» ли­ше го­ріл­ка.

Жур­на­лі­сти те­ле­ка­на­лу по­ві­до­ми­ли, що за­фі­ксу­ва­ли, як цей «спо­сте­рі­гач» про­во­див про­па­ган­ду се­ред на­се­ле­н­ня Сє­ве­ро­до­не­цька, за­кли­ка­ю­чи по­че­ка­ти ро­сій­ську ар­мію, яка по­во­ює в Си­рії і по­вер­не­ться. Офі­цій­ні пред­став­ни­ки мі­сії ОБСЄ зго­дом по­ві­до­ми­ли, що зга­да­но­го Ма­кси­ма Удо­ви­чен­ка звіль­ни­ли май­же одра­зу пі­сля ін­ци­ден­ту за пе­ре­бу­ва­н­ня у не­тве­ре­зо­му ста­ні. Але за­ли­ши­ло­ся пи­та­н­ня — як міг до ОБСЄ по­тра­пи­ти ро­сій­ський ГРУшник? Більш то­го — які ви­снов­ки зро­бить і са­ме ОБСЄ, і укра­їн­ське МЗС, і Слу­жба без­пе­ки? І зре­штою, що ще мо­жуть роз­по­ві­сти ін­ші пред­став­ни­ки мі­сії ОБСЄ в лу­ган­ських бро­вар­нях?

«ЄДИ­НА НО­ВИ­НА — ЦЕЙ АГЕНТ РОЗВ’ЯЗАВ ЯЗИ­КА ПІД ДІ­ЄЮ ПАРІВ АЛ­КО­ГО­ЛЮ»

Во­ло­ди­мир ОГРИЗ­КО, екс-мі­ністр за­кор­дон­них справ:

— На­справ­ді в цьо­му ні­чо­го но­во­го не­має. Ко­ли го­во­рять про трид­цять ро­сій­ських пред­став­ни­ків ці­єї мо­ні­то­рин­го­вої мі­сії, то я вам даю го­ло­ву на від­різ, що двад­цять п’ять із них є аген­та­ми ГРУ або ін­ших спец­служб Ро­сії, які ви­ко­ну­ють роз­ві­дни­цьку ді­яль­ність. Це ро­сій­ська пра­кти­ка. Єди­на но­ви­на — це те, що цей агент розв’язав язи­ка під ді­єю парів ал­ко­го­лю. Це бу­де йо­му до­ро­го ко­шту­ва­ти, адже за зви­ча­я­ми тих служб, та­кі ре­чі не про­ба­ча­ю­ться.

Від­но­сно ре­а­кції ОБСЄ на цей ви­па­док. Бу­ла ін­фор­ма­ція, що цьо­го суб’єкта хо­ті­ли за­хо­ва­ти в го­тель­но­му номері, щоб він не про­дов­жив свої діа­ло­ги. ОБСЄ не за­хо­ті­ло ви­но­си­ти сміття зі сво­єї ха­ти. Але ду­же до­бре, що мі­сія від­ре­а­гу­ва­ла мит­тє­во на цей факт. Бе­зу­мов­но цей ви­па­док має ста­ти те­мою ду­же сер­йо­зної роз­мо­ви з ке­рів­ни­цтвом ці­єї мі­сії в Укра­ї­ні з бо­ку на­шо­го МЗС, адже по­ді­бна пра­кти­ка, бе­зу­мов­но, не є прийня­тною («Ця те­ма по­тре­бує до­о­пра­цю­ва­н­ня», — від­по­ві­ли «Дню» в МЗС. — Авт.).

Я про­пра­цю­вав у ОБСЄ, бу­ду­чи по­стій­ним пред­став­ни­ком Укра­ї­ни в цій ор­га­ні­за­ції, п’ять ро­ків. Ме­ні до­бре ві­до­мо як фун­кціо­нує ця стру­кту­ра зсе­ре­ди­ни. У нас за­ви­ще­ні очі­ку­ва­н­ня від то­го, що мо­же зро­би­ти мі­сія ОБСЄ. Во­на за ви­зна­че­н­ням не мо­же втру­ча­ти­ся в бу­дья­кі про­це­си. У неї аб­со­лю­тно ін­ший ман­дат, який по­ля­гає в то­му, щоб, якщо го­во­ри­ти спро­ще­но, си­ді­ти і дивитися. Я знаю, що між­на­ро­дним спо­сте­рі­га­чам до­бре ві­до­мо, хто є агре­со­ром, хто за­хо­пив ча­сти­ну укра­їн­ської те­ри­то­рії і хто ко­їть там без­чин­ства. Але мі­сія не мо­же пе­ре­сту­пи­ти че­рез ті фор­маль­ні бар’єри, які ви­зна­че­но її ман­да­том. То­му очі­ку­ва­ти від них, що во­ни бу­дуть го­во­ри­ти біль­ше то­го, що мо­жуть, — це на­їв­но. Ма­кси­мум, що ми мо­же­мо від них очі­ку­ва­ти, — че­сної й не­упе­ре­дже­ної ін­фор­ма­ції про те, що від­бу­ва­є­ться, про те, ку­ди їх не до­пу­ска­ють. Це мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти як ар­гу­мент то­го, що ро­сій­ські вій­ська по­ру­шу­ють ман­дат, який ця мі­сія має.

Оскіль­ки мі­сію при­ймає Укра­ї­на, ми мо­же­мо ста­ви­ти від­по­від­ні пи­та­н­ня пе­ред ОБСЄ. І зга­да­ний скан­даль­ний ви­па­док є гар­ною під­ста­вою для то­го, щоб спи­та­ти ке­рів­ни­цтво мі­сії що­до кон­тро­лю яко­сті ка­дро­во­го скла­ду її пред­став­ни­ків на на­шій те­ри­то­рії.

«ТЕ, ЩО ВІД­БУ­ЛО­СЯ, — ЦЕ ДІЇ ЛИ­ШЕ ОДНІ­ЄЇ ЛЮ­ДИ­НИ»

Майкл БОЦЮРКIВ, ре­чник Спе­ці­аль­ної мо­ні­то­рин­го­вої мі­сії ОБСЄ в Укра­ї­ні:

— Ду­же при­кро, що це тра­пи­ло­ся. Ми вжи­ли не­гай­них за­хо­дів, щоб ви­клю­чи­ти цю лю­ди­ну з мі­сії. Ми не бу­де­мо ко­мен­ту­ва­ти йо­го сло­ва — це йо­го вла­сна дум­ка.

У скла­ді мо­ні­то­рин­го­вої мі­сії пра­цює 591 лю­ди­на. Се­ред них — 32 ро­сій­ських спо­сте­рі­га­чів. Укра­їн­ців се­ред спо­сте­рі­га­чів не­має, але у нас є ве­ли­кий штат укра­їн­ських пра­ців­ни­ків — 271. Це — екс­пер­ти з прав лю­ди­ни, по­лі­ти­ки, ра­дни­ки, ме­діа-екс­пер­ти, пе­ре­кла­да­чі, во­дії та адмі­ні­стра­тив­ний пер­со­нал.

Те, що від­бу­ло­ся, — це дії ли­ше одні­єї лю­ди­ни, і це ду­же рід­кі­сний ви­па­док. Я не ду­маю, що він на­шко­дить на­шій ре­пу­та­ції. Зві­сно, це ви­кли­ка­ло де­який не­га­тив­ний ро­зго­лос, але за на­ми ду­же ве­ли­кий спи­сок до­ся­гнень...

Ми на­га­ду­є­мо на­шим спо­сте­рі­га­чам про те, як тре­ба по­во­ди­ти­ся.

Кан­ди­да­тів до Мо­ні­то­рин­го­вої мі­сії про­по­ну­ють уря­ди кра­ї­ну­ча­сниць ОБСЄ. Зго­дом цей спи­сок пе­ре­гля­да­ють у Ві­дні (у штаб­квар­ти­рі Ор­га­ні­за­ції. — Ред.), а по­тім у Ки­є­ві. Де­я­кі кан­ди­да­ти про­хо­дять ін­терв’ю, в за­ле­жно­сті від їхньо­го рів­ня. По­тім во­ни жорс­тко тре­ну­ю­ться що­до то­го, як се­бе по­во­ди­ти. На «по­лі» спо­сте­рі­га­чів пра­цю­ють по де­кіль­ка осіб, і ду­же рід­ко бу­ває, ко­ли ми не зна­є­мо про те, що хтось із них не­на­ле­жно по­во­ди­ться.

На­ші спо­сте­рі­га­чі зна­ють, що їхня по­ве­дін­ка є ду­же ва­жли­вою для ро­бо­ти Мі­сії. Ми до­во­лі ча­сто це під­кре­слю­є­мо. Утім я не мо­жу ко­мен­ту­ва­ти, чи бу­дуть про­во­ди­ти по­втор­ну пе­ре­вір­ку уча­сни­ків мі­сії ОБСЄ на Дон­ба­сі. Але ми про­дов­жу­є­мо ста­ви­ти­ся до цьо­го пи­та­н­ня ду­же обе­ре­жно. Це бу­дуть роз­гля­да­ти на рів­ні Ві­дня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.