«Шко­ла по­тре­бує біль­шої ав­то­но­мії »

Плю­си і мі­ну­си но­вої кон­тра­ктно-кон­кур­сної мо­де­лі при­зна­че­н­ня ди­ре­кто­рів і вчи­те­лів

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Яким ви пам’ята­є­те ди­ре­кто­ра сво­єї шко­ли? До­ки зга­ду­є­те, мо­жна по­фан­та­зу­ва­ти, яким би йо­го хо­ті­ли ба­чи­ти на цій по­са­ді: го­спо­дар­ни­ком, управ­лін­цем чи обда­ро­ва­ним пе­да­го­гом? Та­кий про­стір для фан­та­зії, зокре­ма для осві­тян­ської спіль­но­ти, став мо­жли­вим пі­сля кіль­кох за­яв, які про­лу­на­ли від кер­ма­ни­чів дер­жа­ви не­що­дав­но: на за­сі­дан­ні На­ціо­наль­ної ради ре­форм Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко за­явив, що пре­сти­жність про­фе­сії вчи­те­ля тре­ба всі­ля­ко під­но­си­ти, якість осві­ти по­лі­пшу­ва­ти, а прем’єр-мі­ністр Ар­се­ній Яце­нюк ра­ні­ше озву­чив, що оби­ра­ти ди­ре­кто­рів шкіл по­трі­бно шля­хом кон­кур­су, та­кий до­свід уже є в Ки­є­ві, апро­бу­є­ться в Чер нів цях, — чо му б, на дум ку прем’єра, не по­ши­ри­ти цю пра­кти­ку на всю кра­ї­ну?

«Тре­ба пе­ре­хо­ди­ти на обра­н­ня ди­ре­кто­рів шкіл на від­кри­тих кон­кур­сах по всій Укра­ї­ні. Крім то­го, по­трі­бно за­про­ва­ди­ти си­сте­му сти­му­лів для вчи­те­лів. Чим кра­ще ти на­вча­єш ді­тей, чим кра­щі в те­бе ре­зуль­та­ти — тим ви­ща в те­бе за­ро­бі­тна пла­та. І це мо­же ста­ти ча­сти­ною кон­тра­кту між учи­те­лем і шко­лою. Шко­ла по­тре­бує біль­шої ав­то­но­мії. Мен­ше ти­ску з бо­ку ор­га­нів вла­ди і біль­ше мо­жли­во­стей для ди­ре­кто­ра й пе­да­го­гі­чно­го ко­ле­кти­ву доби­ра­ти со­бі тих лю­дей, з ким во­ни хо­чуть пра­цю­ва­ти, так і ма­ти мо­жли­вість ви­тра­ча­ти вла­сні ко­шти на ті по­тре­би, які во­ни вва­жа­ють пер­шо­чер­го­ви­ми», — за­зна­чив прем’єр-мі­ністр.

А ЗА­КОН ДЕ?

Час­тко­во ці про­по­зи­ції вра­хо­ва­ні у но­во­му за­ко­ні про осві­ту, зокре­ма сер­ти­фі­ка­ція вчи­те­лів, пі­сля якої во­ни змо- жуть отри­му­ва­ти біль­шу зар­пла­ту, а та­кож ав­то­но­мія шкіл. Але за за­кон до­сі не го­ло­су­ють у парламенті. Уже пів­то­ра року йо­го пи­шуть і вдо­ско­на­лю­ють у Мі­ні­стер­стві осві­ти й на­у­ки та про­філь­но­му ко­мі­те­ті Верховної ради, і де ре­зуль­тат? То­му та­кі за­яви, як, на­при­клад, про кон­кур­сну осно­ву для ке­рів­ни­ків шкіл, осві­тя­ни сприйня­ли як... за­яву, що так і не ста­ла офі­цій­ним до­ку­мен­том.

Хо­ча з питанням зар­плат прем’єр влу­чив у яблу­чко. На по­ча­тку жов­тня на сай­ті Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та за­ре­є­стро­ва­но еле­ктрон­ну пе­ти­цію «Про на­дбав­ку за пре­сти­жність пе­да­го­гі­чної пра­ці». Пе­ти­цію за­ре­є­стру­ва­ла осві­тян­ська проф­спіл­ка, апе­лю­ю­чи, що тре­ба ска­су­ва­ти по­ста­но­ву уря­ду від бе­ре­зня 2014 року. За нею на­дбав­ка до зар­пла­ти має йти з мі­сце­во­го бю­дже­ту в роз­мі­рі до 20%, і че­рез та­ке не­то­чне фор­му­лю­ва­н­ня у мі­сце­вих ке­рів­ни­ків є мо­жли­вість фор­му­ва­ти цю на­дбав­ку на вла­сний роз­суд і за­ле­жно від на­яв­них ре­сур­сів.

У свою чер­гу, за­сту­пник мі­ні­стра осві­ти і на­у­ки Ін­на Сов­сун пі­сля засідання На­цра­ди ре­форм ще раз на­го­ло­си­ла, що якість та зміст се­ре­дньої осві­ти не­об­хі­дно змі­ню­ва­ти. «Не­об­хі­дна ре­фор­ма, яка має роз­по­ча­ти­ся з лю­дей, які по-но­во­му ви­кла­да­ти­муть у шко­лі. Ре­фор­ма по­вин­на бу­ти зо­се­ре­дже­на нав­ко­ло про­фе­сії вчи­те­ля. Го­лов­не у ре­фор­мі за­галь­ної се­ре­дньої осві­ти — це змі­на під­хо­дів до на­йму та сер­ти­фі­ка­ції вчи­те­лів», — по­ві­до­ми­ла Ін­на Сов­сун. Та­кож за­сту­пник мі­ні­стра за­ува­жи­ла, що пе­ре­д­усім вар­то пе­ре­во­ди­ти на одно­рі­чні кон­тра­кти вчи­те­лів пен­сій­но­го ві­ку, за­раз їхня час­тка ста­но­вить 20% від за­галь­ної кіль­ко­сті учи­те­лів. Що ці­ка­во, цю фра­зу Ін­ни Сов­сун де­я­кі ви­да­н­ня транс­фор­му­ва­ли так, що МОН іні­ці­ює звіль­не­н­ня 20% вчи­те­лів. По­при ка­зус, проблема яко­сті се­ре­дньої осві­ти го­стро­ти не втра­чає.

ВІ­ДІ­ЙТИ ВІД СТА­РИХ СХЕМ

Жов­тне­ві роз­мо­ви з усіх-усюд про ре­фор­му осві­ти зму­си­ли осві­тян бо­лі­сно і ске­пти­чно ре­а­гу­ва­ти на по­ді­бні за­яви. «Прем’єр ро­бить за­яви, але хто їх ана­лі­зу­ва­ти­ме й опра­цьо­ву­ва­ти­ме, адже в нас не­має еко­но­мі­ки осві­ти — маю на ува­зі не бух­гал­те­рів. Ко­ли, ска­жі­мо, тре­ба сер­ти­фі­ку­ва­ти вчи­те­лів, що­би про­ве­сти їх че­рез кон­кур­си на по­са­ди ди­ре­кто­рів шкіл, пи­та­н­ня: а хтось про­во­див обра­хун­ки, що для цьо­го по­трі­бно, хто ро­зро­бля­ти­ме те­сти для сер­ти­фі­ка­ції? Ця про­по­зи­ція слу­шна, але, з ін­шо­го бо­ку, во­на по­пу­ляр­на, я б ска­зав, по­пу­ліст­ська, ні­чим не під­крі­пле­на, — вва­жає Юрій Шу­ке­вич, ди­ре­ктор Фі­нан­со­во­го лі­цею в Ки­є­ві, го ло ва Асо ці а ції ке рів ни ків шкіл м. Ки­є­ва. — Ці ре­чі мо­жна про­пи­са­ти в рам­ко­во­му за­ко­ні, а ре­шту тре­ба про­пи­су­ва­ти в підза­кон­них актах, мі­ні­стер­ських по­ло­же­н­нях. Тре­ба за­пу­сти­ти в прин­ци­пі цей про­цес, а да­лі має з’яви­тись екс­пер­тна гру­па лю­дей, але не з Ака­де­мії на­ук, бо ця уста­но­ва да­ле­ка від шкіль­но­го кла­су, яка і змо­же оби­ра­ти ди­ре­кто­рів шля­хом кон­кур­су».

Що отри­має від цьо­го шко­ла? На дум­ку Лю­дми­ли Па­ра­щен­ко, го­ло­ви прав­лі­н­ня ГО «Об’єд­на­н­ня «Аген­ція роз­ви­тку осві­тньої по­лі­ти­ки», на­сам­пе­ред си­сте­ма мі­ні-ви­бо­рів ди­ре­кто­ра, на­дасть мо­жли­вість оби­ра­ти лю­ди­ну за про­зо­рою про­це­ду­рою. «При­зна­че­н­ня ди­ре­кто­ра че­рез кон­курс — це те, до чо­го ма­є­мо ру­ха­тись, це має ста­ти орі­єн­ти­ром у роз­ви­тку се­ре­дньої осві­ти. У ни­ні­шньо­му за­ко­ні та­ке по­ло­же­н­ня не про­пи­са­но. Але ко­ли ко­жен із кан­ди­да­тів про­по­ну­ва­ти­ме свою про­гра­му, спи­ра­ю­чись на до­свід і на­пра­цю­ва­н­ня у шко­лі, йо­го оби­ра­ють екс­пер­тні ради, це хо­ро­ший під­хід. Ди­ре­ктор має бу­ти го­спо­дар­ни­ком та управ­лін­цем. І зав­дя­ки цьо­му шко­ла ма­ти­ме мо­жли­вість ві­ді­йти від ста­рих схем, ко­ли при­зна­ча­ли ди­ре­кто­ра­ми ку­мів, сва­тів, дру­жин та ко­ха­нок то­що. Та­ким чи­ном не бу­де при­хо­ва­но­го спосо­бу при­зна­че­н­ня ди­ре­кто­рів за за­чи­не­ни­ми две­ри­ма».

ДИ­РЕ­КТО­РА МАЄ ОБИ­РА­ТИ НА­ГЛЯ­ДО­ВА РА­ДА

Тоб­то в пер­спе­кти­ві до кон­кур­сно­го до­бо­ру ма­ють пе­ре­хо­ди­ти всі шко­ли. На дум­ку Лю­дми­ли Па­ра­щен­ко, для цьо­го не­о­бов’яз­ко­во че­ка­ти на за­ко­но­дав­чий акт, до­сить рі­ше­н­ня мі­сце­вих ор­га­нів вла­ди, як це, при­мі­ром, зро­би­ли в Ки­є­ві, за­про­ва­див­ши кон­кур­сний до­бір для ке­рів­ни­ків шкіл та ди­тя­чих са­до­чків. Але хоч як кру­ти, це то­чко­ві ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми, ру­ха­тись да­лі без осві­тньо­го за­ко­ну не­має сен­су. А він до­сі в шу­хля­дах, а не в се­сій­ній за­лі. То­му в осві­тян пи­тань ни­ні біль­ше, аніж від­по­від­ей: хто фор­му­ва­ти­ме ці пі­клу­валь­ні чи на­гля­до­ві ради, на який тер­мін укла­да­ти та­кий кон­тракт, якщо бра­ти вчи­те­ля чи ди­ре­кто­ра на ро­бо­ту на умо­вах кон­тра­кту, то що, крім зар­пла­ти, по­обі­цяє йо­му ро­бо­то­да­вець? Квар­ти­ру, со­ці­аль­ний па­кет чи ін­ші пре­фе­рен­ції?

Як про­ко­мен­ту­вав іні­ці­а­ти­ву уря­дов­ців Ігор Лі­кар­чук у «Фейс­бу­ці», є ри­зик, що та­кий кон­тракт ста­не зо­бов’яза­н­ням ли­ше для одні­єї сто­ро­ни, для вчи­те­ля: пра­цю­ва­ти, пра­цю­ва­ти і ще раз пра­цю­ва­ти. І спро­ба оби­ра­ти ди­ре­кто­рів шкіл, за сло­ва­ми Лі­кар­чу­ка, вже бу­ла у нас на по­ча­тку 1990-х ро­ків, але не ма­ла успі­ху: «Зви­чай­но, мо­жна обра­ти ди­ре­кто­рів ки­їв­ських, львів­ських, оде­ських шкіл. Бо там по­за­бю­дже­тні ко­шти обра­хо­ву­ю­ться со­тня­ми ти­сяч гри­вень, якщо не міль­йо­на­ми. То і пре­тен­ден­ти є. І ви­бра­ти мо­жна. А ко­го ви­би­ра­ти ди­ре­кто­ра­ми біль­шо­сті сіль­ських шкіл? Чи ма­є­мо ви­прав­да­ний ча­сом і ре­зуль­та­та­ми до­свід ви­бор­но­сті ре­кто­рів ви­шів? На жаль, не ма­є­мо. Ре­кто­ра чи ди­ре­кто­ра оби­ра­ти не по­трі­бно, вла­што­ву­ю­чи з цьо­го шоу. Ре­кто­ра чи ди­ре­кто­ра по­трі­бно на­йма­ти на ро­бо­ту. І це по­вин­ні ро­би­ти на­гля­до­ві або опі­кун­ські ради».

«УЧИТЕЛІ СО­ЦІ­АЛЬ­НО ВТОМИЛИСЬ...»

У Ки­є­ві кон­тра­кти з ке­рів­ни­ка­ми осві­тніх за­кла­дів укла­да­ю­ться на рік, то­му в осві­тян лан­цю­жок пи­тань три­ває: чи мо­жна за цей час ви­бу­ду­ва­ти си­сте­му на­вчаль­но-ви­хов­ної та ме­то­ди­чної ро­бо­ти, згур­ту­ва­ти пед­ко­ле­ктив, за­по­ча­тку­ва­ти шкіль­ні тра­ди­ції, обра­ти курс роз­ви­тку? І на­скіль­ки сум­лін­но та ефе­ктив­но пра­цю­ва­ти­ме учи­тель, ма­ю­чи та­кий ко­ро­ткий про­мі­жок ча­су для ро­бо­ти? Де­хто ко­мен­тує та­кі за­яви як чер­го­ве зну­ща­н­ня з пе­да­го­гів, яких зро­би­ли та­кою ка­те­го­рі­єю на­се­ле­н­ня, яка з усім по­го­джу­є­ться й мов­чки тер­пить. Так, Лі­на По­по­ва, вчи­тель­ка одні­єї зі шкіл Дні­про­пе­тров­ська, на до­пис Іго­ря Лі­кар­чу­ка за­ли­ши­ла свій від­гук: «Я та мої ко­ле­ги вто­ми­ли­ся слу­ха­ти про вчи­те­лів рі­зні чу­тки, з яких не чер­па­єш на­тхне­н­ня для зав­тра­шньо­го пер­шо­го уро­ку. Учителі со­ці­аль­но втомились — по­ясню­ва­ти, до­во­ди­ти, від­бі­лю­ва­тись, по­вер­та­ти при­не­се­ні ко­роб­ки цу­ке­рок та кол­го­ти... Я під­три­мую ідею опі­кун­ських рад — мо­же, ди­ре­ктор пе­ре­ста­не бу­ти зав­го­спом і бу­де на­справ­ді ке­рів­ни­ком шкіль­но­го ме­не­джмен­ту».

Одно­зна­чно зро­зумі­ло: учителі вто­ми­ли­ся від екс­пе­ри­мен­тів в осві­ті, вто­ми­ли­ся чу­ти сло­во «ре­фор­ма» — без жо­дно­го під­крі­пле­н­ня ді­я­ми. А остан­ні за­яви уря­дов­ців ли­ше під­ки­да­ли жа­ру у во­гонь.

P.S. Ко­ли го­ту­вав­ся ма­те­рі­ал, ста­ло ві­до­мо, що уряд ухва­лив по­ста­но­ву № 827 «Про за­твер­дже­н­ня По­ряд­ку при­зна­че­н­ня на по­са­ду ке­рів­ни­ків за­галь­но­осві­тніх на­вчаль­них за­кла­дів дер­жав­ної фор­ми вла­сно­сті» са­ме за ре­зуль­та­та­ми кон­кур­сно­го до­бо­ру.

ФОТО АР­ТЕ­МА СЛІПАЧУКА / «День»

ПЕ­РЕД СТАРТОМ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.