«Усі ко­штов­ні пре­дме­ти вже дав­но в Укра­ї­ні»

У Ні­дер­лан­дах три­ває суд що­до скіф­сько­го зо­ло­та. Чо­му рі­ше­н­ня по ньо­му бу­де ли­ше 2016 року?

Den (Ukrainian) - - Панорама Дня - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Усе ще три­ває епо­пея зі скіф­ським зо­ло­том. У сер­пні 2014 року за­вер­ши­ла­ся ви­став­ка укра­їн­ських екс­по­на­тів у музеї Ал­лар­да Пір­со­на в Ам­стер­да­мі. Ки­їв­ські екс­по­на­ти до­до­му по­вер­ну­ли­ся без пе­ре­шкод, а до­лю крим­ських на­ра­зі ви­рі­шує суд. При­кме­тно, що ін­фор­ма­цій­ні вки­да­н­ня з ці­єї те­ми час від ча­су над­хо­дять са­ме від ро­сій­сько- крим­ської сто­ро­ни. Так, не­що­дав­но, крим­ська сто­ро­на по­да­ла своє кло­по­та­н­ня що­до по­вер­не­н­ня екс­по­на­тів, спри­чи­нив­ши тим са­мим у на­шо­му ін­фор­ма­цій­но­му про­сто­рі пе­ре­по­лох. Однак це нор­маль­на пра­кти­ка і са­ме так три­вав пер­ший ра­унд су­до­во­го про­це­су: обмін кло­по­та­н­ня­ми чи за­пе­ре­че­н­ня­ми між сто­ро­на­ми про­це­су. Укра­ї­на зі сво­го бо­ку та­ке кло­по­та­н­ня по­да­ла вже дав­но: що екс­по­на­ти ма­ють по­вер­ну­ти­ся до Ки­є­ва.

Як про­ко­мен­ту­ва­ла « Дню » Оль­га КОСТИШИНА, на­чаль­ник Управ­лі­н­ня пред­став­ни­цтва ін­те­ре­сів дер­жа­ви в між­на­ро­дних та іно­зем­них су­дах Мін’ юсту, крим­ська сто­ро­на ма­ла по­да­ти своє кло­по­та­н­ня ще у сер­пні. На це су­дом від­во­ди­ло­ся шість ти­жнів. Однак цьо­го не зро­би­ли. Дру­га спро­ба бу­ла у ве­ре­сні, але по­да­ли йо­го ли­ше у жов­тні. Ра­ні­ше ж адво­кат крим­ських му­зе­їв Ана­ста­сія СИВИЦЬКА ко­мен­ту­ва­ла, що у ньо­му є до­ку­мен­та­ція пра­во­во­го ха­ра­кте­ру, істо­ри­чні, куль­ту­ро­ло­гі­чні та юри­ди­чні аспе­кти. Які са­ме — на­ра­зі ви­вчає Мін’ юст Укра­ї­ни, отри­мав­ши ко­пію з Ні­дер­лан­дів.

На­сту­пний етап — усне слу­ха­н­ня спра­ви, що за про­гно­за­ми укра­їн­ських юри­стів, мо­же від­бу­тись на­при­кін­ці цьо­го року. А вла­сне, рі­ше­н­ня су­ду мо­же з’яви­тись аж у дру­го­му квар­та­лі 2016 року. Оль­га Костишина по­яснює, що, з одно­го бо­ку, ні­дер­ланд­ське за­ко­но­дав­ство пе­ред­ба­чає чи­ма­лий тер­мін для під­го­тов­ки кло­по­тань чи за­яв, а з дру­го­го — крим­ська сто­ро­на тя­гне час.

«Ме­ні зда­є­ться, це якась за­галь­на стра­те­гія. Мо­жли­во, є вну­трі­шні про­ти­річ­чя що­до ка­дро­вих пи­тань і що­до ор­га­ні­за­ції ро­бо­ти цих му­зе­їв. Бо для них за ро­сій­ським за­ко­но­дав­ством ство­ре­ні ін­ші юри­ди­чні осо­би. А спра­ву про­дов­жу­ють ве­сти ні­би­то ті крим­ські музеї, які за­ре­є­стро­ва­ні як юри­ди­чні осо­би за укра­їн­ським пра­вом. Во­ни не мо­жуть за­пи­са­ти, що є пра­во­на­сту­пни­ка­ми зі сто­ро­ни Ро­сії, бо та­ким чи­ном ав­то­ма­ти­чно не змо­жуть пре­тен­ду­ва­ти на му­зей­ні екс­по­на­ти, — ко­мен­тує Оль­га Костишина. — І тре­ба з’ясу­ва­ти, де ко­му­наль­ні уста­но­ви, яки­ми є музеї, взя­ли ко­шти, щоб найня­ти ні­дер­ланд­ських адво­ка­тів, що до­сить не­де­ше­во. Тоб­то хтось це спон­со­рує. Але ра­зом з тим на­ші юри­ди­чні ра­дни­ки по­ві­до­ми­ли, що скіф­сько­го зо­ло­та як та­ко­го не­має, тоб­то всі ко­штов­ні пре­дме­ти вже дав­но по­вер­не­ні в Укра­ї­ну, за­ли­ши­лась там ке­ра­мі­ка, ви­ро­би з не­до­ро­го­цін­них ме­та­лів та пре­дме­ти по­бу­ту. Мо­жли­во, це ста­ло під­ста­вою, що до ці­єї спра­ви по­ча­ли по­ти­хень­ку втра­ча­ти ін­те­рес са­ме ро­сій­ські по­са­дов­ці».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.