Пре­мія укра­ї­но­фо­бу

Ек­сперт — про «Зі­нов'єв­ські чи­та­н­ня» і зви­ну­ва­че­н­ня укра­їн­ської бі­блі­о­те­ки в «екс­тре­мі­змі»

Den (Ukrainian) - - Панорама Дня - Ігор САМОКИШ, «День»

Дня­ми Бі­блі­о­те­ку укра­їн­ської лі­те­ра­ту­ри в Мо­скві зви­ну­ва­ти­ли в на­яв­но­сті «екс­тре­міст­ської» лі­те­ра­ту­ри. А її ди­ре­кто­ра На­та­лію Шаріну за­три­ма­ли на 48 го­дин. Як по­ві­до­ми­ло ТАСС дже­ре­ло у пра­во­охо­рон­них ор­га­нах, пи­та­н­ня про її арешт ви­рі­шу­ва­ти­ме­ться в су­ді. Це не пер­ша ата­ка на укра­їн­ську бі­блі­о­те­ку. Але, схо­же, най­за­пе­клі­ша. До­кла­дні­ше про цю си­ту­а­цію чи­тай­те на сто­рін­ках «Прес-клу­бу» в ма­те­рі­а­лі Іго­ря Яко­вен­ка «Си­ло­ві ор­га­ни про­ти дру­ко­ва­них».

На тлі цьо­го скан­да­лу від­бу­ла­ся ще одна зна­ко­ва подія, яка за­ли­ши­ла­ся ма­ло­по­мі­че­ною укра­їн­ськи­ми ЗМІ. Дня­ми в Мо­скві від­бу­ла­ся між­на­ро­дна кон­фе­рен­ція « Зі­нов’ єв­ські чи­та­н­ня » , на якій укра­їн­сько­го пи­сьмен­ни­ка, най­більш ві­до­мо­го сво­ї­ми укра­ї­но- фоб­ськи­ми опу­са­ми, Оле­ся Бу­зи­ну, вби­то­го у Ки­є­ві ми­ну­ло­го кві­тня... по­смер­тно ви­зна­ли « Лю­ди­ною року».

«Вар­то на­го­ло­си­ти, що на­го­ро­да, ла­у­ре­а­том якої став Олесь Бу­зи­на, є ви­клю­чно гро­мад­ською і не не­се в со­бі жо­дно­го по­лі­ти­чно­го під­текс­ту. На­го­ро­дже­н­ня укра­їн­сько­го пи­сьмен­ни­ка — це ви­бір жу­рі, зро­бле­ний згі­дно з мо­ні­то­рин­гом гро­мад­ської дум­ки. Не та­єм­ни­ця, що Олесь Бу­зи­на як осо­би­стість, а та­кож йо­го книж­ки не­аби­як по­пу­ляр­ні на те­ре­нах СНД...» — на­го­ло­шу­є­ться на сай­ті пре­мії.

Слід та­кож за­зна­чи­ти, що на вру­чен­ні на­го­ро­ди, яку отри­ма­ла ма­ти Оле­ся Бу­зи­ни, бу­ли при­су­тні екс- прем’ єр-мі­ністр Укра­ї­ни Ми­ко­ла Аза­ров, ко­ли­шній де­пу­тат Верховної Ради Олег Ца­рьов.

«День» по­про­сив про­ко­мен­ту­ва­ти це на­го­ро­дже­н­ня, а та­кож зна­че­н­ня кон­фе­рен­ції «Зі­нов’єв­ські чи­та­н­ня » не­за­ле­жно­го жур­на­лі­ста Се­ме­на НОВОПРУДСЬКОГО (Мо­сква):

— Так ста­ло­ся, що в одно­му з те­ле­е­фі­рів я сти­кав­ся із са­мим Оле­ксан­дром Зі­нов’євим. Йо­го ім’ям, че­рез осо­бли­вість йо­го по­гля­дів в остан­ні ро­ки жи­т­тя, мо­жуть при­кри­ва­ти­ся лю­ди з аб­со­лю­тно фа­шист­ськи­ми по­гля­да­ми. На пре­ве­ли­кий жаль, остан­ні­ми ро­ка­ми він був ра­ди­каль­ним і до­три­му­вав­ся лю­ди­но­не­на­ви­сни­цьких по­гля­дів.

Зі­нов’ єв роз­по­від­ав, що ко­ли йо­му бу­ло 18 ро­ків, то ви­рі­шив по- бу­ду­ва­ти своє жи­т­тя як «су­во­рий ек­спе­ри­мент». До 70 ро­ків він по­чу­вав­ся як лю­ди­на, жи­т­тя якої не вда­ло­ся. Че­рез це він роз­ча­ру­вав­ся в лю­ди­ні як та­кій. Важ­ко ска­за­ти, на­скіль­ки він був аде­ква­тний в остан­ні ро­ки сво­го жи­т­тя. Але на те­ле­пе­ре­да­чі, на якій я з ним сти­кав­ся, він ка­зав ре­чі, які за­раз ста­ли мейн­стри­мом у ро­сій­сько­му те­ле­е­фі­рі. 2005 року це зда­ва­ло­ся по­лі­ти­чною ши­зо­фре­ні­єю. Во­на бу­ла з ви­ра­зним ра­ди­каль­но- на­ціо­на­лі­сти­чним па­фо­сом, з одно­го бо­ку, й ім­пе­рі­а­лі­сти­чним — з ін­шо­го.

Я не знаю, хто за­раз про­во­дить «Зі­нов’єв­ські чи­та­н­ня», але яв­но — це лю­ди, які жи­вуть та­ки­ми уяв­ле­н­ня­ми. Во­ни ма­ють під­три­му­ва­ти всі каз­ки про «Но­во­ро­сію» і не вва­жа­ють Укра­ї­ну не­за­ле­жною дер­жа­вою й нав­ряд чи мо­жуть іна­кше ми­сли­ти. За­раз ци­ми чи­та­н­ня­ми за­йма­ю­ться мар­гі­на­ли, які не ма­ють ма­со­во­го «зву­ча­н­ня» в Ро­сії та які від­кри­то під­три­му­ють ро­сій­ську вла­ду. Бе­зу­мов­но, ці лю­ди є ра­ди­каль­ною ча­сти­ною ан­ти­укра­їн­ських на­стро­їв у Ро­сії.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.