По­трі­бен план «В» або вже на­віть «С»

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Укра­їн­ці збі­дні­ли. Їм не до ску­пів­лі до­ла­рів. Ди­ре­ктор гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Пу­блі­чний ау­дит» Ма­ксим Голь­дар­бне вва­жає, що де­яке зро­ста­н­ня бан­ків­ських де­по­зи­тів є по­ка­зни­ком то­го, що еко­но­мі­чна си­ту­а­ція в Укра­ї­ні ста­бі­лі­зу­є­ться. «Для то­го, щоб­курс грив­ні не «рво­нув» по від­но­шен­ню до до­ла­ра, її ви­пуск у ри­нок, у на­ціо­наль­не го­спо­дар­ство остан­ні сім мі­ся­ців ду­же обме­жу­ва­ли, — ска­зав ек­сперт «Дню», — і це впли­ну­ло на те, що лю­ди пе­ре­ста­ли ку­пу­ва­ти ва­лю­ту. Але го­лов­не, що ста­ло при­чи­ною цьо­го, — зни­же­н­ня ку­пі­вель­ної спро­мо­жно­сті на­се­ле­н­ня. У гро­ма­дя­ни­на Укра­ї­ни ста­ло мен­ше гро­шей. Зни­же­н­ня по­пи­ту зу­пи­ни­ло зро­ста­н­ня до­ла­ра — на де­який час він за­стиг на мі­сці».

«До то­го ж, — про­дов­жив ек­сперт, — На­ціо­наль­ний банк за­ва­жав на між­бан­ку тим, хто хо­тів ку­пи­ти ва­лю­ту. Якщо під­при­єм­це­ві бу­ло не­об­хі­дно при­дба­ти, ска­жі­мо, 50 ти­сяч до­ла­рів, йо­го про­сто «зу­пи­ня­ли», ви­ма­га­ю­чи ве­ли­че­зну кіль­кість до­від­ок. І основ­ним по­ку­пцем на між­бан­ків­сько­му рин­ку був Нацбанк. Це був шту­чний чин­ник за­бо­ро­ни кур­су до­ла­ра до грив­ні. У ре­зуль­та­ті при зов­ні ста­біль­но­му її кур­сі до до­ла­ра де­я­кі лю­ди свої за­оща­дже­н­ня ви­рі­ши­ли по­вер­ну­ти в бан­ки».

«Але по­ди­ві­ться, що від­бу­ва­є­ться за­раз, — за­про­шує Голь­дарб. —

Екс­пер­ти: Гро­шей, не­зва­жа­ю­чи на до­по­мо­гу чи не всьо­го сві­ту, в кра­ї­ні все одно не ви­ста­чає

Лю­ди зно­ву по­ча­ли за­би­ра­ти грив­ню з бан­ків. Річ у то­му, що до­лар пі­шов уго­ру. При­чи­ною цьо­го ста­ло те, що Нацбанк ви­пу­стив в обіг грив­ню, яку ра­ні­ше при­три­му­вав. Во­на ви­яви­ла­ся по­трі­бною для по­га­ше­н­ня за­бор­го­ва­но­сті бан­ків, що лу­сну­ли, бу­ла по­трі­бна «На­фто­га­зу», щоб ку­пи­ти на рин­ку ва­лю­ту й спла­ти­ти за газ, а та­кож на ви­пла­ту гро­шо­во­го утри­ма­н­ня вій­сько­вим. Зро­ста­н­ня де­по­зи­тів пов’яза­не та­кож із тим, що ті, хто рік то­му за­брав з бан­ків до­ла­ри, по­мі­ня­ли їх на грив­ню за ни­ні­шнім кур­сом. Во­ни спо­ді­ва­ю­ться, що ва­лю­тна си­сте­ма якось ста­бі­лі­зу­ва­ла­ся, і по­вер­та­ють свої за­оща­дже­н­ня в бан­ки у грив­нях. А чо­му не в до­ла­рах? Во­ни пам’ята­ють, що на­ціо­наль­ну ва­лю­ту в ра­зі чо­го лег­ше за­бра­ти з ра­хун­ку, ніж іно­зем­ну».

НЕРЕФОРМОВАНА= НЕЗБАЛАНСОВАНА

Не бачить за­раз і не про­гно­зує на най­ближ­чий час ста­бі­лі­за­ції укра­їн­ської ва­лю­ти й фі­нан­со­вий ек­сперт, екс-мі­ністр еко­но­мі­ки Ві­ктор Су­слов. «До­лар у нас весь час йде в одно­му на­прям­ку, — го­во­рить він, — йо­го курс по від­но­шен­ню до грив­ні по­стій­но зро­стає. Він, бе­зу­мов­но, зро­ста­ти­ме й да­лі, хо­ча б то­му, що в Укра­ї­ні во­на весь час жи­ве на кре­ди­тно­му піджив- лен­ні. Та­ка еко­но­мі­ка періодично про­во­ди­ти­ме де­валь­ва­цію на­ціо­наль­ної ва­лю­ти».

По­лі­ти­ка уря­ду ха­ра­ктер­на на­ро­щу­ва­н­ням зов­ні­шніх бор­гів, за­зна­чає Су­слов. «І про те, що ця по­лі­ти­ка не при­ве­ла до успі­ху, свід­чить не­що­дав­ня за­ява мі­ні­стра фі­нан­сів На­та­лії Яре­сько. З неї ви­пли­ває, що гро­шей, не­зва­жа­ю­чи на до­по­мо­гу чи не всьо­го сві­ту, все одно не ви­ста­чає, — на­га­дує ек­сперт. — І мі­ністр ви­ма­гає ще 40 мі­льяр­дів до­ла­рів до тих 40 мі­льяр­дів, які во­на спо­ді­ва­є­ться за­лу­чи­ти, щоб зба­лан­су­ва­ти на­шу еко­но­мі­ку. Але якщо та­кий за­дум на­віть і здій­сни­ться, то це зай­вий раз під­твер­дить ви­сно­вок про не­стій­кість і не­зба­лан­со­ва­ність еко­но­мі­ки».

ПРО ПЕР­СПЕ­КТИ­ВИ КУРСОВОГО КО­ЛА­ПСУ

Ди­ре­ктор Між­на­ро­дно­го фон­ду Блей­зе­ра Олег Устен­ко не че­кає в ко­ро­тко­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві, а са- ме — до кін­ця цьо­го року, до­да­тко­вих кур­со­вих по­тря­сінь.

«Я не ба­чу ма­кро­еко­но­мі­чних при­чин, щоб, на­при­клад, про­гно­зу­ва­ти курс на рів­ні 25 гри­вень за до­лар», — за­зна­чає Устен­ко й на­зи­ває мо­жли­ві ко­ли­ва­н­ня ниж­че цьо­го рів­ня «зви­чай­ни­ми, яких мо­жна че­ка­ти на будь-яко­му рин­ку». «Але це са­ме в ко­ро­тко­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві й при збе ре жен ні ни ніш ньої си­сте ми ко­ор­ди­нат, — уто­чнює він і до­дає, — а якщо во­на бу­де по­гір­ше­на, то мо­жли­ві рі­зні пе­ре­мі­ще­н­ня з до­да­тко­вим де­валь­ва­цій­ним ти­ском на грив­ню».

Се­ре­дньо­стро­ко­ва пер­спе­кти­ва (на 2016 рік), на дум­ку Устен­ка, теж не має ля­ка­ти: «Я не ба­чу мо­жли­во­стей для подаль­шо­го ду­же сер­йо­зно­го про­сі­да­н­ня». У той же час ймо­вір­ність опи­са­них сце­на­рі­їв (коротко— й се­ре­дньо­стро­ко­во­го), на йо­го дум­ку, не ду­же ви­со­ка, то­му що «є без­ліч до­да­тко­вих не­ві­до­мих у цій си­сте­мі рів­нянь». Ве­ли­ким чин­ни­ком ри­зи­ків він на­зи­ває ви­пла­ту бор­гу Ро­сій­ській Фе­де­ра­ції «без за­хо­дів, що до­зво­ля­ють збе­рег­ти всю фі­нан­со­ву кон­стру­кцію в стій­ко­му ста­ні», тоб­то без ре­стру­кту­ри­за­ції цьо­го бор­гу.

Ек­сперт на­га­дує, що РФ вже має пра­во пред’яви­ти цю су­му ($3 мі­льяр­ди) до опла­ти, оскіль­ки зов­ні­шній борг Укра­ї­ни пе­ре­ви­щив по­зна­чку в 60%. «Кур­со­ві на­слід­ки в ко­ро­тко­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві мо­жуть бу­ти не ду­же зна­чни­ми, — про­гно­зує Устен­ко, — адже зо­ло­то­ва­лю­тні ре­зер­ви Укра­ї­ни сьо­го­дні на рів­ні $13 мі­льяр­дів. $3 мі­льяр­ди мо­жна з них смі­ло ви­йма­ти, а за­ли­шок усе одно пе­ре­кри­ва­ти­ме три мі­ся­ці на­шо­го ім­пор­ту. От­же, най­ближ­чим ча­сом курсового ко­ла­псу не ста­не­ться. Він мо­же ста­ти­ся, якщо цим $3 мі­льяр­дам не бу­дуть зна­йде­ні ком­пен­са­то­ри». «Я пе­ред­ба­чаю, що пла­ни В і С уже ма­ють бу­ти в на­шо­го уря­ду», — ре­зю­мує ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Фон­ду Блей­зе­ра.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.