Про си­стем­ність ре­форм

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Ва­лен­тин КРИВЧЕНКО, Хар­ків

Ми ма­є­мо до­ко­рін­но змі­ни­ти кра­ї­ну, але для цьо­го — змі­ни­ти­ся са­мі

...Ре­во­лю­ція Гі­дно­сті вне­сла в на­шу спіль­ну до­лю істо­тні по­прав­ки й по­ро­ди­ла на­дії на змі­ни. 2014 року в Укра­ї­ні з’яви­ла­ся но­ва і про­єв­ро­пей­ська цен­траль­на вла­да, але всі ва­жли­ві зав­да­н­ня з про­ве­де­н­ня ре­форм во­на, не­зва­жа­ю­чи на по­ча­тко­ві обі­цян­ки, про­дов­жує ви­рі­шу­ва­ти ста­ри­ми спосо­ба­ми. За­де­кла­ро­ва­ний на­чеб­то си­стем­ний під­хід по­сту­по­во за­був­ся і нею пра­кти­чно не за­сто­со­ву­є­ться. Тим ча­сом, са­ме він є в су­ча­сних умо­вах ді­є­вим ме­то­до­ло­гі­чним ва­же­лем управ­лі­н­ня та­ки­ми скла­дно­ор­га­ні­зо­ва­ни­ми об’єкта­ми як дер­жа­ва та су­спіль­ство.

На що ж на­сам­пе­ред слід спря­му­ва­ти зу­си­л­ля в ра­зі за­сто­су­ва­н­ня си­стем­но­го під­хо­ду під час ухва­ле­н­ня управ­лін­ських рі­шень? Чи до­ста­тньо обме­жи­ти­ся апа­ра­тни­ми пе­ре­ста­нов­ка­ми в цен­траль­них та мі­сце­вих ор­га­нах вла­ди Укра­ї­ни із вве­де­н­ням «но­вих облич» до за­ко­но­дав­чих і ви­ко­нав­чих її еше­ло­нів? Чи до­ціль­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти при про­ве­ден­ні ре­форм тра­ди­цій­ні під­хо­ди й про­сті схе­ми, які не­злі­чен­ну кіль­кість ра­зів вже ви­ко­ри­сто­ву­ва­лись у ми­ну­ло­му й до­ве­ли свою не­ефе­ктив­ність: ство­ре­н­ня но­вих під­роз­ді­лів в ор­га­нах дер­жав­но­го управ­лі­н­ня і кон­тро­лю, а та­кож пе­рей­ме­ну­ва­н­ня ста­рих, ка­дро­ві ро­та­ції чи­нов­ни­ків усіх рів­нів, пе­ре­ста­нов­ки у пра­во­охо­рон­них ор­га­нах, в стру­кту­рах обла­сно­го, ра­йон­но­го ке­рів­ни­цтва то­що? На­чеб­то ре­фор­ма­тор­ська актив­ність є, але по су­ті ні­чо­го не змі­ню­є­ться. При­чи­на оче­ви­дна: не­рід­кі фа­кти про­ва­лів і нев­дач пе­ре­кон­ли­во го­во­рять про те, що для до­ся­гне­н­ня успі­ху під час про­ве­де­н­ня си­стем­них ре­форм про­стих управ­лін­ських рі­шень у рам­ках ли­ше одно­го об’єкту «дер­жа­ва» аб­со­лю­тно не­до­ста­тньо. З по­зи­ції прин­ци­по­во­го до­три­ма­н­ня ме­то­до­ло­гії си­стем­но­го під­хо­ду не­при­пу­сти­мо за­бу­ва­ти про об’єкт «су­спіль­ство», ігно­ру­ва­ти під час скла­да­н­ня пер­спе­ктив­них стра­те­гі­чних пла­нів і не вклю­ча­ти до по­слі­дов­но­го лан­цюж­ка пе­ре­тво­рень. Спро­бу­є­мо оці­ни­ти зна­че­н­ня фун­кціо­наль­но­го зв’яз­ку цьо­го об’єкту з об’єктом «дер­жа­ва» і зро­зу­мі­ти її роль у до­три­ман­ні зга­да­ної ме­то­до­ло­гії при ухва­лен­ні управ­лін­ських рі­шень.

Ві­до­мо, що всі яви­ща, які від­бу­ва­ю­ться у сфе­рі фор­му­ва­н­ня кон­сти­ту­цій­них основ укра­їн­ської дер­жав­но­сті, під­по­ряд­ко­ва­ні про­це­сам, ко­трі від­бу­ва­ю­ться у на­шо­му су­спіль­стві. Та­кий по­ря­док ціл­ко­ви­то від­по­від­ає єв­ро­пей­ській і сві­то­вій де­мо­кра­ти­чній тра­ди­ції, що під­твер­джу­є­ться ді­ю­чою Кон­сти­ту­ці­єю Укра­ї­ни, згі­дно з якою дже­ре­лом вла­ди у нас є на­род. Однак за- зви­чай йо­го роль ро­зу­мі­ють одно­бі­чно й у вузь­ко­му сен­сі: як пра­во су­спіль­ства шля­хом про­ве­де­н­ня віль­них ви­бо­рів, ре­фе­рен­ду­мів та ін­ших ле­гі­тим­них акцій ви­су­ва­ти на від­по­від­аль­ні по­са­ди у вла­дних стру­кту­рах тих, ко­му біль­шість гро­ма­дян від­да­ють пе­ре­ва­гу. При цьо­му за­зви­чай за­ли­ша­є­ться по­за ува­гою те, що Основ­ний За­кон не ли­ше ста­вить су­спіль­ство кра­ї­ни в прі­о­ри­те­тне ста­но­ви­ще, але й має на ува­зі на­яв­ність між ним та дер­жа­вою при­чин­но-на­слід­ко­во­го зв’яз­ку, ко­ли «пер­ше є не­об­хі­дною умо­вою, пе­ред­умо­вою або осно­вою ви­ни­кне­н­ня, змі­ни або роз­ви­тку дру­го­го» (Фі­ло­соф­ський слов­ник під. ред. І. Т. Фро­ло­ва/ М., 1986).

Та­ким чи­ном, оче­ви­дно, що за­сто­су­ва­н­ня си­стем­но­го під­хо­ду при здій­снен­ні до­ко­рін­них ре­форм у кра­ї­ні ви­ма­гає су­во­ро­го до­три­ма­н­ня на­сту­пної по­слі­дов­но­сті: спер­шу впро­ва­ди­ти пе­ре­до­ві ін­но­ва­ції в су­спіль­стві, аж до тих, які йо­го ра­ди­каль­но ви­до­змі­нять, а по­тім взя­ти­ся за змі­ни в усьо­му дер­жав­но­му апа­ра­ті Укра­ї­ни. Пер­ші при цьо­му ма­ють ви­ко­на­ти го­лов­ну си­сте­мо­утво­рю­ю­чу фун­кцію, а дру­гі, як на­слі­док, бу­ти по­хі­дним від них під­сум­ком. Та­кий по­ря­док пе­ре­тво­рень — най­ва­жли­ві­ша умо­ва до­ся­гне­н­ня позитивних ре­зуль­та­тів при ухва­лен­ні рі­шень у сфе­рі дер­жав­но­го управ­лі­н­ня, і він є на­дій­ною га­ран­ті­єю їхньо­го успі­ху. Не­до­три­ма­н­ня йо­го що­ра­зу при­рі­ка­ти­ме нас на по­тра­пля­н­ня в си­ту­а­цію «все про­па­ло!», на роз­тринь­ку­ва­н­ня фі­нан­со­вих ко­штів і га­я­н­ня ча­су. В ре­зуль­та­ті не­хту­ва­н­ня си­стем­ною ме­то­до­ло­гі­єю ви­йти із за­мкне­но­го ко­ла про­блем, що на­ко­пи­чи­лись, ми нав­ряд чи змо­же­мо, що за­гро­жує хро­ні­чним від­ста­ва­н­ням Укра­ї­ни в ци­ві­лі­за­цій­но­му роз­ви­тку...

...Якщо ми справ­ді ви­рі­ши­ли роз­по­ча­ти си­стем­ні пе­ре­тво­ре­н­ня у пра­виль­ній по­слі­дов­но­сті, то для їх при­ско­ре­н­ня бу­де по­трі­бно по­пе­ре­днє про­ве­де­н­ня в Укра­ї­ні ши­ро­ко­мас­шта­бної ін­фор­ма­цій­но-роз’ясню­валь­ної ро­бо­ти, спря­мо­ва­ної на під­го­тов­ку по­зи­тив­но­го сприйня­т­тя на­ши­ми гро­ма­дя­на­ми за­про­по­но­ва­них змін у сво­їй ду­хов­ній сфе­рі. Су­спіль­ство має ціл­ком пе­ре­ко­на­ти­ся в їхній украй на­зрі­лій не­об­хі­дно­сті й у без­умов­ній ко­ри­сті для се­бе, ка­жу­чи сло­ва­ми Аль­бер­та Ейн­штей­на, пе­ре­ве­де­н­ня вла­сно­го ми­сле­н­ня на ви­щий рі­вень.

На жаль, у на­ших ви­со­ких дер­жав­них стру­кту­рах си­стем­ний під­хід під час ухва­ле­н­ня управ­лін­ських рі­шень не зна­йшов сво­го мі­сця. Йо­го ігно­ру­ва­н­ня мо­же до­ро­го нам обі­йти­ся, оскіль­ки су­спіль­ству не ви­жи­ти без ду­хов­них орі­єн­ти­рів, зда­тних йо­го кон­со­лі­ду­ва­ти. Ми ма­є­мо до­ко­рін­но змі­ни­ти кра­ї­ну, але для цьо­го ма­є­мо змі­ни­ти­ся й са­мі. Ви­слов­ле­ні в да­ній ро­бо­ті за­ува­же­н­ня та мір­ку­ва­н­ня, як спо­ді­ва­є­ться ав­тор, змо­жуть у цьо­му до­по­мог­ти.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.