Ко­ли «те­ле­де­мо­кра­тія» не ря­тує,

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» -

або Чо­му без до­ві­ри до вла­ди державний ме­ха­нізм не мо­же фун­кціо­ну­ва­ти на­ле­жним чи­ном

зра­да прин­ци­пів, під пра­по­ром яких ни­ні­шні взя­ли­ся управ­ля­ти дер­жа­вою. На дум­ку па­на Ду­бін­сько­го, мі­сце­ві ви­бо­ри ли­ше укрі­плять «Опо­зи­цій­ний блок», який уже де-фа­кто пе­ре­бу­ває у скла­ді прав­ля­чої ко­а­лі­ції. На дум­ку ав­то­ра стат­ті, хо­че­мо ми чи не хо­че­мо, але без тре­тьо­го Май­да­ну (у будь-якій фор­мі) вла­да ти­хо пе­ре­пов­зе в ру­ки лю­дей Яну­ко­ви­ча — Пу­ті­на. Уже не­від­во­ро­тно пе­ре­пов­зає під за­сту­пни­цтвом ни­ні­шньо­го пре­зи­ден­та. Олег Ля­шко з-за сво­го сту­дій­но­го пю­пі­тра грим­нув: «Май­дан не для то­го сто­яв, що­бПо­ро­шен­ко з ро­сій­ським олі­гар­хом Гри­го­рі­ши­ним за­ро­бляв мі­льяр­ди й під­ви­щу­вав та­ри­фи!»

По­го­во­ри­ли й про ви­бо­ри на Дон­ба­сі. У ро­лі по­лум’яно­го апо­ло­ге­та офі­цій­ної лі­нії ви­сту­пив Оле­ксандр Палій. А ві­до­мий бло­гер і ко­ли­шній жи­тель Донбасу Де­нис Ка­зан­ський по­від­ав: «...У ре­гіо­ні на звіль­не­них те­ри­то­рі­ях уже без вся­кої ам­ні­стії де-фа­кто про­ба­чи­ли всіх се­па­ра­ти­стів і те­ро­ри­стів, там пра­цює те ке­рів­ни­цтво, що ді­я­ло під пра­по­ра­ми ДНР і ЛНР, їх ні­хто не лю­стру­вав і не су­див. Мен­ти, які зда­ва­ли рай­від­ді­ли МВС, на сво­їх мі­сцях».

Пан Ду­бін­ський до­дав, що за 1,5 року що­до се­па­ра­ти­зму ні­кчем­но ма­ло су­до­вих про­це­сів. На йо­го дум­ку, вла­да за­ці­кав­ле­на в за­мо­ро­жу­ван­ні си­ту­а­ції на Дон­ба­сі, оскіль­ки це кон­тра­бан­да, гі­гант­ські при­бу­тки й то­таль­на ко­ру­пція. А на дум­ку Ля­шка, вна­слі­док мі­сце­вих ви­бо­рів на укра­їн­ській ча­сти­ні Донбасу до вла­ди при­йдуть се­па­ра­ти­сти й Пар­тія ре­гіо­нів (рі­зни­ці між яки­ми ав­тор не бачить).

Екс-го­ло­ва Оде­ської обла­сної адмі­ні­стра­ції Ігор Па­ли­ця по­ка­зав свої гар­ні зна­н­ня істо­ри­чних фа­ктів, ска­зав­ши: «Ста­лін від­мо­вив­ся від си­на, що­бне йти на змо­ву з Гі­тле­ром, а По­ро­шен­ко не від­мо­вив­ся від фа­бри­ки в Ли­пе­цьку». Так, тут є проблема. Важ­ко уяви­ти, щоб1942 року у Він­сто­на Чер­чи­л­ля вза­га­лі бу­ла фа­бри­ка, а тим па­че десь у Гам­бур­зі, а у Ру­звель­та — в То­кіо. Без до­ві­ри до вла­ди (хоч би мі­ні­маль­ної) державний ме­ха­нізм не мо­же фун­кціо­ну­ва­ти на­ле­жним чи­ном. А в Укра­ї­ні та­кої до­ві­ри ціл­ком за­слу­же­но не­має.

ПСЕВДОМИРОТВОРЧІСТЬ

Юрію Мі­ро­шні­чен­ку («Оп­по­блок») ве­ду­чий по­ста­вив за­пи­та­н­ня: чи є Во­ло­ди­мир Пу­тін во­ро­гом Укра­ї­ни? Мі­ро­шні­чен­ко вер­тів­ся дзи­гою, хи­тру­вав, ви­вер­тав­ся, але во­ро­гом во­ждя кра­ї­ни-агре­со­ра так і не ви­знав. На­па­сти на Укра­ї­ну, від­тор­гну­ти від неї те­ри­то­рії, вби­ти ти­ся­чі укра­їн­ців — цьо­го за Мі­ро­шні­чен­ком ма­ло, що­бв­ва­жа­ти­ся во­ро­гом Укра­ї­ни. Він го­во­рив, що без Ро­сії ні­чо­го не ви­рі­ши­ти, слід з нею до­мо­ви­ти­ся й т.д. Ко­ли во­ро­жа ар­мія оку­пує те­ри­то­рію на­шої кра­ї­ни, до­мов­ля­ти­ся з оку­пан­том мо­жна ли­ше про ка­пі­ту­ля­цію. Так мар­шал роз­гром­ле­ної Фран­ції Ан­рі Пе­тен до­мов­ляв­ся з Гі­тле­ром про ство­ре­н­ня на не­о­ку­по­ва­ній по­ло­ви­ні кра­ї­ни ва­саль­ної Бер­лі­ну дер­жа­ви зі сто­ли­цею в мі­сте­чку Ві­ші.

Ве­ду­чий у сту­дії за­пи­тав ау­ди­то­рію: чи мо­жна вва­жа­ти при­бі­чни­ків Яну­ко­ви­ча во­ро­га­ми Укра­ї­ни? Біль­шість ау­ди­то­рії від­по­ві­ли — «так». Нар­деп Мі­ро­шні­чен­ко де­ма­го­гі­чно за­кли­кав не шу­ка­ти во­ро­гів. Та­ка псевдомиротворчість, як пра­ви­ло, за­кін­чу­є­ться смер­тель­ним уда­ром у спи­ну тим, хто мав на­їв­ність по­ві­ри­ти в ці ли­це­мір­ні за­кли­ки. Во­ро­ги зав­жди ви­ма­га­ють, що­бїх не шу­ка­ли. А по­лі­ти­чні «ві­дьми» від­чай­ду­шно бо­рю­ться про­ти « по­лю­ва­н­ня на відьом » . Але ко­ли во­ни са­мі при­хо­дять до вла­ди, не­гай­но вла­што­ву­ють те­рор іна­ко­дум­цям. Юрій Мі­ро­шні­чен­ко про­сив: «Не тре­ба по­га­но ста­ви­ти­ся до всіх чле­нів Пар­тії ре­гіо­нів, там є й хо­ро­ші лю­ди». На­віть у най­зло­чин­ні­ших стру­кту­рах тра­пля­ю­ться окре­мі хо­ро­ші лю­ди, що не мі­няє зло­чин­но­го ха­ра­кте­ру всі­єї ор­га­ні­за­ції як та­кої.

ПУ­ТІН НЕ ЗУ­ПИ­НИ­ТЬСЯ

На ка­на­лі «112 Укра­ї­на» обго­во­рю­ва­ли по­то­чний мо­мент. Нар­деп На­та­лія Ве­се­ло­ва із «Са­мо­по­мо­чі» ди­ву­ва­ла­ся гри­ма­сам акту­аль­ної по­лі­ти­ки: «До­бро­воль­ців ма­со­во су­дять, а се­па­ра­ти­стів не чіпають. Це при­зве­де не до ми­ру, а до гро­ма­дян­ської вій­ни в Укра­ї­ні». Во­на по­ці­ка­ви­ла­ся: «А що ми са­мі ро­би­мо, ви­ма­га­ю­чи до­по­мо­ги За­хо­ду? Я от бу­ла не­що­дав­но в Дон­ба­сі, там спо­кій­но хо­дять ав­то­бу­си «Ар­те­мівськ — Мо­сква».

Її під­три­мав ек­сперт Сте­цен­ко: «Тиск Пу­ті­на на Єв­ро­пу та її ва­га­н­ня пов’яза­ні з тим, що Укра­ї­на не ро­бить усьо­го мо­жли­во­го для перемоги. А пред­став­ле­н­ня всіх прав ДНР і ЛНР, змі­цне­н­ня їхньо­го впли­ву на по­лі­ти­ку Укра­ї­ни для нас гір­ше, ніж бої з ро­сій­ськи­ми де­сан­тни­ка­ми під Бо­ри­спо­лем...»

Так, Пу­тін не зу­пи­ни­ться й не за­спо­ко­ї­ться. Він ата­ку­ва­ти­ме За­хід і Укра­ї­ну по­всю­дно, по­ки не за­знає сер­йо­зної по­раз­ки. А у нас мі­льяр­ди гри­вень під час вій­ни ви­тра­ча­ю­ться на ні­кчем­ні мі­сце­ві ви­бо­ри. Ці гро­ші тре­ба бу­ло ви­тра­ти­ти на ар­мію. З та­кою по­лі­ти­кою ми до­гра­є­мо­ся, спів­гро­ма­дя­ни...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.