ПЛАН ПО­РЯ­ТУН­КУ ДЛЯ СОФIЇЇ

Адмі­ні­стра­ція за­пев­няє: про­сі­да­н­ня зем­лі на те­ри­то­рії за­по­від­ни­ка не ста­но­вить за­гро­зи для свя­ти­ні. Так це чи ні — з’ясо­ву­вав «День»

Den (Ukrainian) - - Репортаж «Дня» - Ін­на ЛИХОВИД, фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»

Слу­жбо­ва за­пи­ска спів­ро­бі­тни­ка На­ціо­наль­но­го за­по­від­ни­ка «Со­фія Ки­їв­ська» Ти­му­ра Бо­бров­сько­го спри­чи­ни­ла резонанс: ви­яв­ля­є­ться, бі­ля Со­фій­сько­го со­бо­ру став­ся про­вал ґрун­ту, ді­а­метр ями — близь­ко 80 сан­ти­ме­трів, гли­би­на — 70 сан­ти­ме­трів. Ки­я­ни швид­ко від­ре­а­гу­ва­ли на опри­лю­дне­ну на осо­би­стій сто­рін­ці у Facebook ін­фор­ма­цію: чи це без­пе­чно для пам’ятки сві­то­во­го зна­че­н­ня, як за­по­біг­ти про­сі­дан­ню зем­лі, яка ймо­вір­ність чер­го­вих про­ва­лів?

У сво­їй за­пи­сці Ти­мур Бо­бров­ський за­ува­жив, що по­ді­бні про­ва­ли тра­пля­лись і ра­ні­ше, ча­сто після та­не­н­ня сні­гу, і за­по­від­ник має ре­а­гу­ва­ти не­гай­но — до­слі­дже­н­ня­ми та кон­сер­ва­ці­єю се­ре­дньо­ві­чних під­зем­них спо­руд, бо «зво­лі­ка­н­ня мо­же при­зве­сти не ли­ше до втра­ти цін­них об’єктів куль­тур­ної спад­щи­ни, а й ста­но­ви­ти за­гро­зу для існу­ва­н­ня на­зем­них бу­ді­вель — пам’яток ар­хі­те­кту­ри ( Со­фій­сько­го со­бо­ру, Брат­сько­го кор­пу­су та ін.), а також за­гро­жу­ва­ти без­пе­ці від­ві­ду­ва­чів за­по­від­ни­ка».

На­то­мість адмі­ні­стра­ція «Со­фії Ки­їв­ської» за­пев­няє: при­чин для па­ні­ки не­має, а по­ді­бні про­ва­ли не ста­нов­лять жо­дної не­без­пе­ки для свя­ти­ні. Так це чи ні — «День» з’ясо­ву­вав на мі­сці по­дії.

● «НІ­ЧО­ГО

ЕКС­ТРА­ОР­ДИ­НАР­НО­ГО»

Со­фія зу­стрі­ла нас до­щем. І це є при­чи­ною, чо­му ро­бо­ти з укрі­пле­н­ня чи вивчення про­ва­лу не про­во­дять са­ме за­раз. Мі­сце, де ста­ло­ся про­сі­да­н­ня ґрун­ту, ого­ро­дже­но чер­во­ною стрі­чкою, са­ма яма на­кри­та склом, щоб во­да не руй­ну­ва­ла її да­лі, нав­ко­ло неї ви­ко­па­ні не­ве­ли­чкі ро­ви, теж для за­три­ма­н­ня во­ло­ги. Тож до­ки та­не сніг і ви­си­хає ґрунт, ар­хе­о­ло­гам тут ро­би­ти ні­чо­го. Але те­о­ре­ти­чна під­го­тов­ка — у роз­па­лі.

«Близь­ко 9-ї ранку 3 лю­то­го від­бу­ло­ся про­сі­да­н­ня зем­лі. Якщо за­зир­не­те, під на­кри­т­тям ви­дно яму зав­глиб­шки при­бли­зно 70 сан­ти­ме­трів, — по­ка­зує схо­ва­ний під на­кри­т­тям про­вал В’яче­слав Кор­ні­єн­ко, за­сту­пник ди­ре­кто­ра за­по­від­ни­ка з на­у­ко­вої ро­бо­ти. — Тут про­ля­гає під­зем­ний хід, це го­спо­дар­ський льох XVII — XVIII сто­лі­т­тя. Коли мо­на­стир за­кри­ли, пе­ре­ста­ли актив­но ко­ри­сту­ва­ти­ся цими льо­ха­ми, вхо­ди за­си­па­ли, а са­мі пе­че­ри ли­ши­лись. Із ча­сом будь-яка під­зем­на по­ро­жни­на мо­же про­сі­да­ти, осо­бли­во після та­не­н­ня сні­гу, коли ґрунт важ­чає. Не­без­пе­ки для пам’яток це не ста­но­вить. Цей хід нам ві­до­мий, тож ні­чо­го екс­тра­ор­ди­нар­но­го не тра­пи­ло­ся».

Мо­жли­во, су­спіль­ство так са­мо сприйня­ло б цю по­дію ря­до­вою, як­би це ста­ло­ся не в за­по­від­ни­ку на­ціо­наль­но­го зна­че­н­ня, вне­се­но­го до спи­ску пам’яток ЮНЕСКО. На­віть ма­лень­ка трі­щи­на на сті­ні чи не­зна­чне про­сі­да­н­ня ґрун­ту спри­чи­нює не­ймо­вір­ний ажі­о­таж, змушує зай­вий раз упев­ни­тись, чи все га­разд із пам’яткою.

● ҐРУНТ ПРО­СІ­ДАЄ

ВЖЕ ДВА СТО­ЛІ­Т­ТЯ

У за­по­від­ни­ку ді­зна­є­мо­ся, що по­ді­бні про­сі­да­н­ня фі­ксу­ють тут ще із ХІХ сто­лі­т­тя, за­зви­чай, не більш ніж пів­то­ра ме­три в ді­а­ме­трі, зав­глиб­шки до двох ме­трів, ча­сто в одних і тих же мі­сцях. Так, про­ва­ли по­ряд із но­во­утво­ре­ною ямою ви­ни­ка­ли 1947-го та 2015 ро­ку. А сам під­зем­ний хід, де утво­ри­лась яма, до­слі­джу­вав­ся дві­чі: ар­хе­о­лог Оле­ксандр Ер­тель на по­ча­тку ХХ сто­лі­т­тя та ар­хе­о­лог Ір­ма То­цька у 1970-х роках. Пов­но­мас­шта­бно­го, ком­пле­ксно­го до­слі­дже­н­ня аб­со­лю­тно усіх під­зе­мель Со­фії практично не бу­ло, най­ча­сті­ше до­слі­дни­ки бра­ли­ся за цю спра­ву, вла­сне, при на­го­ді, тоб­то у ра­зі про­ва­лів, як ни­ні.

Са­мі ж мо­на­стир­ські пе­че­ри чи льо­хи роз­ки­да­ні всі­єю те­ри­то­рі­єю за­по­від­ни­ка. Є і бі­ля Будинку ми­тро­по­ли­та, і в Ми­тро­по­ли­чо­му са­ду, і бі­ля Брат­сько­го кор­пу­су. Са­ме тут га­ле­рея укрі­пле­на це­глою, то­му вва­жа­є­ться най­більш стій­кою, ре­шта хо­дів — аб­со­лю­тно ні­чим не укрі­пле­ні. Тож час від ча­су да­ють про себе зна­ти.

● РУЙ­НУЄ ПО­ГО­ДА

ЧИ НЕ­ДБА­ЛІСТЬ?

Ра­зом з В’яче­сла­вом Кор­ні­єн­ком іде­мо ди­ви­ти­ся, де тра­пля­ло­ся про­сі­да­н­ня ґрун­ту ра­ні­ше. «За Брат­ським кор­пу­сом бу­ли льо­хи та яр зав­глиб­шки 6-7 ме­трів, його по­тім спе­ці­аль­но за­си­па­ли у ХVІІ столітті. Є го­спо­дар­ський льох на те­ри­то­рії Ми­тро­по­ли­чо­го са­ду. По­ряд, де за­раз клум­ба, ми зна­йшли фун­да­мен­ти пря­мо­ку­тної спо­ру­ди го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня, які да­ту­ю­ться ХVІІІ сто­лі­т­тям», — роз­по­від­ає уче­ний.

Ці мі­сця є так зва­ною зо­ною ри­зи­ку, при­бли­зно раз на 10-20 ро­ків м’яка зе­ле­на тра­ва мо­же про­ва­ли­ти­ся вглиб. Го­лов­ні при­чи­ни про­сі­да­н­ня — не не­дба­лість за­по­від­ни-

ка, як за­зна­чав у сво­їй за­пи­сці Ти­мур Бо­бров­ський, а по­го­да (хо­ча від­по­від­аль­но­сті адмі­ні­стра­ції за стан пам’ятки це не змен­шує). Сні­ги, до­щі, ґрун­то­ві во­ди — усе це пев­ною мі­рою до­дає свою лож­ку дьог­тю. Ко­жен чин­ник тре­ба ви­вча­ти. При­мі­ром, за рів­нем ґрун­то­вих вод у за­по­від­ни­ку сте­жать зав­дя­ки вста­нов­ле­ним по всій те­ри­то­рії ма­я­чкам.

«За­раз рі­вень під­зем­них вод під­няв­ся, але не ка­та­стро­фі­чно. У нас одно­го ра­зу ко­лон­ка за­фі­ксу­ва­ла зро­ста­н­ня рів­ня ґрун­то­вих вод. А по­тім з’ясу­ва­ло­ся, що на Яро­сла­во­во­му Ва­лу щось бу­ду­ва­ли, став­ся про­рив во­дної ме­ре­жі, а у нас від­ре­а­гу­ва­ли ма­я­чки», — роз­по­від­ає В’яче­слав Кор­ні­єн­ко.

● ГЕОФІЗИКА В ПО­МІЧ

Най­біль­ше гро­мад­ськість ці­ка­вить план по­ря­тун­ку під­зем­ної Со­фії. За сло­ва­ми В’яче­сла­ва Кор­ні­єн­ка, роз­ро­бле­на про­гра­ма до­слі­дже­н­ня та впо­ряд­ку­ва­н­ня те­ри­то­рії, до якої вхо­дить са­ме вивчення під­зем­них по­ро­жнин, їхня кон­сер­ва­ція та ста­бі­лі­за­ція ґрун­тів. Пер­ший етап — про­ве­сти усі мо­жли­ві до­слі­дже­н­ня, а вже по­тім бра­ти­ся за укрі­пле­н­ня пе­чер. Ви­вча­ти під­зем­ний світ свя­ти­ні бу­дуть мі­ні­маль­но руй­нів­ни­ми ме­то­да­ми.

«Ми до­мо­ви­ли­ся з Ін­сти­ту­том гео­фі­зи­ки, що з на­сту­пно­го ти­жня роз­по­чнуть сей­смі­чні до­слі­дже­н­ня, що до­зво­лить нам ви­зна­чи­ти, де ще є та­кі не­стій­кі ді­лян­ки. Це но­ва те­хно­ло­гія, — до­дає В’яче­слав Кор­ні­єн­ко. — На під­ста­ві усіх да­них, гео­ска­ну­ва­н­ня, гео­ра­дар­них, сей­смі­чних до­слі­джень роз­ро­бля­ти­муть за­галь­ний про­ект вивчення та кон­сер­ва­ції цих ком­пле­ксів. Гео­ска­ну­ва­н­ня, на­при­клад, по­ка­зує як ґрун­то­ві по­ро­жни­ни, так і ущіль­не­н­ня ґрун­ту. 2010 ро­ку ска­ну­ва­н­ня те­ри­то­рії по­ка­за­ло ши­ро­кий хід від бур­си до Со­фій­сько­го со­бо­ру. Це ви­кли­ка­ло ін­те­рес, про­ве­ли до­слі­дже­н­ня ме­то­дом ру­чно­го бу­рі­н­ня, ви­яви­ли, що це не пе­че­ра, а ста­ро­дав­ня до­ріж­ка, тоб­то з ущіль­не­ним ґрун­том, що з ча­сом за­си­па­ла­ся».

● РЕ­СТАВ­РА­ЦІЯ ДЛЯ ВСІ­ЄЇ СО­ФІЇ

Пев­но, ек­спер­ти та гро­мад­ськість з ра­ді­стю спри­ймуть но­ви­ну, що, крім укрі­пле­н­ня під­зем­них га­ле­рей, за­по­від­ник го­тує про­гра­ми рес тав ра ції усіх об’ єк тів. Так, ча­сти­ну му­рів, що обва­ли­лась рік то­му, вже від­нов­ле­но. На­га­да­є­мо, їх не вва жа ли пам’ ят кою, оскіль­ки бу­ло зве­де­но у ХХ столітті. А от му­ри ХVІІІ сто­лі­т­тя, що пам’ятний ста­тус ма­ють, че­ка­ють на ре­став­ра­то­рів.

«Го­ту­є­ться про­ект їхньої ре­став­ра­ції. Для по­ча­тку тре­ба про­ра­ху­ва­ти на­ван­та­же­н­ня, до­слі­ди­ти са­му сті­ну на пре­дмет укрі­пле­н­ня, мі­цно­сті, стій­ко­сті її фун­да­мен­тів, по ко­жній ді­лян­ці сті­ни мо­жуть бу­ти ін­ди­ві­ду­аль­ні мо­мен­ти, які тре­ба бу­де вра­ху­ва­ти», — уто­чнює В’яче­слав Кор­ні­єн­ко.

По Со­фій­сько­му со­бо­ру вже роз­ро­бле­на про­гра­ма до­слі­дже­н­ня, ре­став­ра­ції та му­зе­є­фі­ка­ції на п’ять ро­ків, орі­єн­тов­ний ко­што­рис — близь ко 22 міль йо нів гри вень. Оскіль­ки пер­ше на чер­зі — до­слі­дже­н­ня під­зем­них пе­чер, ці­ка­ви­мось, чи бу­де для цьо­го не­об­хі­дне фі­нан­су­ва­н­ня. Мін­куль­ту­ри обі­цяє знай­ти ко­шти під час пе­ре­роз­по­ді­лу бю­дже­ту, коли бу­де надано про­ект ро­біт та орі­єн­тов­ний ко­што­рис, по­яснив В’яче­слав Кор­ні­єн­ко. До­да­мо від себе — ця обі­цян­ка му­сить ста­ти ре­аль­ні­стю.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.