При­бор­ка­ти оке­ан у со­бі

Ве­те­ра­ни АТО до­по­мо­жуть по­бра­ти­мам ада­пту­ва­ти­ся у мир­но­му жит­ті

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Оле­на БЕРЕЖНЮК, «День»

Про­гра­ма «Се­ктор В» спря­мо­ва­на на со­ці­аль­ну ре­а­бі­лі­та­цію вій­сько­вих, що по­вер­та­ю­ться із зо­ни бо­йо­вих дій, бо­роть­бу з бо­йо­вим шо­ком, трав­мою та пост­трав ма­ти­чним син­дро­мом. Гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція «По­бра­ти­ми» пла­нує за­пу­сти­ти її до на­сту­пно­го лі­та. За­раз ке­рів­ни­ки ор­га­ні­за­ції шу­ка­ють гран­ти для фі­нан­су­ва­н­ня сво­го про­е­кту та за до­по­мо­гою іно­зем­них ко­лег го­ту­ють вла­сних тре­не­рів.

«Ціль на­шої ор­га­ні­за­ції — бу­ду­ва­ти ре­а­бі­лі­та­цій­ний про­цес за прин­ци­пом «рів­ний — рів­но­му», — роз­по­від­ає ди­ре­ктор ГО «По­бра­ти­ми» Ар­тем Де­ни­сов. — У рам­ках на­ших про­е­ктів ве­те­ра­ни ко­му­ні­ку­ють з ве­те­ра­на­ми. Це вже да­ло хо­ро­ші ре­зуль­та­ти у Да­нії та Аме­ри­ці. У кін­ці черв­ня минулого ро­ку ми за­вер­ши­ли за­ня­т­тя з пер­шою групою, і її ви­пу­скни­ки успі­шно пра­цю­ють як спів­тре­не­ри для на­шої дру­гої гру­пи».

«ПО­ТРІ­БНО СТВО­РЮ­ВА­ТИ СИ­СТЕ­МИ»

Сам про­ект «Се­ктор В» го­ту­ва­ли близь­ко ро­ку. За сло­ва­ми його за­снов­ни­ка Іво­ни Ко­сти­ни, за цей час ор­га­ні­за­то­рам вда­ло­ся до­слі­ди­ти пи­та­н­ня ре­а­бі­лі­та­ції до­сить де­таль­но, щоб уни­кну­ти по­ми­лок у май­бу­тньо­му. Го­лов­ний ви­сно­вок, який зро­би­ли во­лон­те­ри, — про­ект має бу­ти три­ва­лим.

«По­спі­ху у цій спра­ві не тре­ба, — ствер­джує па­ні Іво­на. — Ба­га­то про­блем, пов’яза­них з вій­ною, ви­ни­кає че­рез 10—15 ро­ків після неї. Ми всту­пи­ли у вій­ну, яка за­би­рає ці­ле по­ко­лі­н­ня. Це по­ко­лі­н­ня силь­не, во­но змо­же впо­ра­ти­ся з про­бле­мою. Але про­ект не бу­де три­ва­ти рік чи два. Нам по­трі­бно ство­рю­ва­ти си­сте­ми, які змо­жуть пра­цю­ва­ти дов­ше».

Тре­нінг ро­зра­хо­ва­ний на пів­то­ра мі­ся­ці та має чо­ти­ри ета­пи. На пер­шо­му ета­пі бій­цю да­ють ін­фор­ма­цію для роз­ду­мів, по­ясню­ють, що з ним від­бу­ва­є­ться. На дру­го­му — до­по­ма­га­ють за­гли­би­ти­ся у про­бле­ми, які за­го­стри­ли­ся після по­вер­не­н­ня з вій­ни. На тре­тьо­му лю­ди­ну ста­бі­лі­зу­ють, да­ють ін­стру­мен­ти розвитку, а на че­твер­то­му має від­бу­ти­ся пост­трав ма­ти­чний ріст.

«У людини, яка зна­йо­ми­ться зі сві­том вій­ни, від­бу­ва­є­ться про­бу­дже­н­ня ін­стин­ктів, з яки­ми во­на не мо­же впо­ра­ти­ся, — роз­по­від­ає ве­те­ран АТО, а те­пер один зі спів­тре­не­рів про­е­кту Та­рас Ко­ва­лик. — Це — бур­хли­вий оке­ан, який на­ро­джу­є­ться у то­бі. Його по­трі­бно до­слі­джу­ва­ти, але нам ні­хто не роз­по­від­ав, як з цим пра­цю­ва­ти. Ре­чі, які сол­да­ти ро­блять на вій­ні, асо­ці­аль­ні для зви­чай­но­го сві­ту. Ті пра­ви­ла, які ми ви­но­си­мо, у мир­но­му жит­ті не пра­цю­ють».

«ЧАС «БІ­ДНИХ ХЛО­ПЧИ­КІВ» НА ФРОН­ТІ ЗА­КІН­ЧИВ­СЯ»

Ми­ко­ла Змі­єв­ський — уча­сник дру­го­го тре­нін­гу з по­до­ла­н­ня бо­йо­вої трав­ми. По­ки він тіль­ки у процесі ре­а­бі­лі­та­ції, але, за сло­ва­ми чо­ло­ві­ка, у його жит­ті вже є по­мі­тні змі­ни:

«Ме­ні по­ща­сти­ло, що я по­вер­нув­ся з АТО жи­вим і здо­ро­вим. Але у мо­їй по­ве­дін­ці бу­ла при­су­тня то­таль­на агре­сія, страх. Все, що ба­чив на фрон­ті, я при­віз у своє мирне жи­т­тя, і це ду­же ме­ні за­ва­жа­ло. Але зав­дя­ки тре­нін­гу ме­ні вда­є­ться себе ре­а­лі­зу­ва­ти. Я ду­же хо­чу бу­ти ко­ри­сним, то­му змі­нив про­фе­сію. Ра­ні­ше пра­цю­вав по­мі­чни­ком ста­ле­ва­ра, а те­пер про­хо­джу на­вча­н­ня на ба­ри­ста».

Ва­го­ма про­бле­ма, з якою зі­ткну­ли­ся ор­га­ні­за­то­ри, — це те, що хло­пці со­ром­ля­ться до­по­мо­ги пси­хо­ло­га. На дум­ку Іво­ни Ко­сти­ни, при­чи­на — у по­зи­ціо­ну­ван­ні пси­хо­ло­гі­чної до­по­мо­ги у на­шо­му су­спіль­стві.

«Го­лов­не пи­та­н­ня — як зро­би­ти так, щоб хло­пці не бо­я­ли­ся звер­та­ти­ся до пси­хо­ло­га, — акцен­тує па­ні Іво­на. — Від­по­відь на ньо­го — по­зи­ціо­ну­ва­н­ня у ме­діа. Час бі­дних і бо­сих хло­пчи­ків на фрон­ті за­кін­чив­ся. За­раз ар­мія за­без­пе­че­на, з фрон­ту до нас по­вер­та­ю­ться силь­ні, му­жні чо­ло­ві­ки. Не мо­жна по­ка­зу­ва­ти їх як не­ща­сних ге­ро­їв. Ці лю­ди — ду­же силь­ні. Не тре­ба ди­ви­ти­ся на них як на об’єкт спів­чу­т­тя».

За­раз ор­га­ні­за­ція «По­бра­ти­ми» пра­цює над ле­кці­я­ми для вій­сько­вих на фрон­ті та бе­ре кіль­ка де­мо­бі­лі­зо­ва­них груп на так зва­ний «ка­ран­тин» — кіль­ка­ден­ну ро­бо­ту у вій­сько­вій ча­сти­ні пе­ред по­вер­не­н­ням до­до­му. По­ки во­лон­те­ри не мо­жуть охо­пи­ти зна­чну кіль­кість бій­ців, але спо­ді­ва­ю­ться, що вже най­ближ­чим ча­сом ре­а­бі­лі­та­цію бу­дуть про­хо­ди­ти усі вій­сько­ві, а також во­лон­те­ри й жур­на­лі­сти, які пра­цю­ва­ли у зо­ні АТО.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.