Де­баль­це­ве. Рік по­то­му

«По цей день справ­жні ви­ну­ва­тці тра­ге­дії так і не на­зва­ні», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - ФОТО РЕЙ­ТЕР

Рік то­му від­був­ся від­ступ укра­їн­ських військ з Де­баль­це­во­го, який офі­цій­ні представники во­єн­но- по­лі­ти­чно­го ко­ман­ду­ва­н­ня назвали «успі­шним», але який до­сі по­ро­джує у ба­га­тьох ске­пти­чну ре­а­кцію. До Де­баль­це­во­го Укра­ї­на вже за­зна­ла низ­ку по­ра­зок, зокре­ма в Іло­вай­ську, які по­ста­ви­ли пи­та­н­ня про при­чи­ни тра­ге­дії. До­сі вин­ні в про­ра­хун­ках, що при­зве­ли до со­тень і ти­сяч загиблих та втра­ти те­ри­то­рій, на­зва­ні не бу­ли. Ви­зна­че­н­ня від­сту­пу зі стра­те­гі­чно­го за­лі­зни­чно­го ву­зла, як « успі­шно­го » вза­га­лі ви­клю­чи­ло мо­жли­вість пу­блі­чно­го роз­слі­ду­ва­н­ня при­чин тра­ге­дії, хо­ча за ін­фор­ма­цію «Дня» та­ке роз­слі­ду­ва­н­ня три­ває.

Во­дно­час, на ви­що­му мі­жна­ро­дно­му по­лі­ти­чно­му рівні ро­зі­гру­ва­ла­ся ін­ша тра­ге­дія, яку бу­ло на­зва­но « Мінськ- 2 » . То­ді Пе­тро По­ро­шен­ко під час пе­ре­го­во­рів з Пу­ті­ним в при­су­тно­сті Мер­кель і Ол­лан­да, пе­рі­о­ди­чно ви­хо­див із за­ли для те­ле­фон­них роз­мов. Не ви­клю­чно, що Президент в он­лайн-ре­жи­мі ці­ка­вив­ся зокре­ма си­ту­а­ці­єю са­ме в Де­баль­це­во­му. Коли під­пи­су­ва­ли зга­да­ні уго­ди Де­баль­це­ве ще кон­тро­лю­ва­ло­ся укра­їн­ськи­ми вій­ська­ми, але див­на зда­ча Ло­гві­но­во ( це се­ли­ще ма­ло в цій істо­рії клю­чо­ве зна­че­н­ня, адже зна­хо­ди­лось на лі­нії по­ста­ча­н­ня, але при цьо­му чо­мусь не бу­ло за­хи­ще­не) вже на­тя­ка­ла, що розв’ яз­ка не­вдов­зі від­бу­де­ться. І не на на­шу ко­ристь. Так і ста­лось. Мін­ські уго­ди бу­ли на­зва- ні « мир­ни­ми » , але ви­ко­на­н­ня їх бу­ло від­стро­че­не на кіль­ка днів. За ці кіль­ка днів во­рог і зайняв Де­баль­це­ве.

Не див­ля­чись на за­яви Ген­шта­бу про пла­но­вих від­хід, оче­вид­ці роз­по­від­а­ють, як укра­їн­ських сол­да­тів пе­ре­хо­ву­ва­ли по квар­ти­рам ме­шкан­ці Ба­хму­та (Ар­те­мів­ська), а по мі­сту їзди­ли вій­сько­ві ма­ши­ни на трьох ко­ле­сах. Зре­штою не­зро­зумі­лим за­ли­ша­є­ться пи­та­н­ня, чо­му по­трі­бен був від­ступ та роз­мо­ви про пі­дір­ва­ні за­лі­зни­чні шля­хи, коли ще бу­ла мо­жли­вість обо­ро­ни, яку і тре­ба бу­ло ор­га­ні­зо­ву­ва­ти. До ре­чі, зга­да­ні шля­хи во­рог ду­же швид­ко при­вів до ла­ду, від­но­вив­ши спо­лу­че­н­ня не ли­ше між Лу­ган­ськом і До­не­цьком, але й на­сам­пе­ред з РФ. Кіль­ка­ден­на від­су­тність зв’яз­ку з вій­сько­ви­ми, обов’яз­ко­вих па­ро­лів у від­по­від­но­му се­кто­рі та ба­га­то ін­ших мо­мен­тів свід­чи­ли про те, що ніякого ско­ор­ди­но­ва­но­го від­сту­пу не бу­ло. Оче­ви­дним бу­ло від­чу­т­тя ха­о­су, що ста­вить пи­та­н­ня ком­пе­тен­тно­сті ко­ман­ду­ва­н­ня. Під­кре­сли­мо — ви­що­го ко­ман­ду­ва­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.