Ер­до­ган і «пра­во на са­мо­за­хист»

Ек­спер­ти — про мо­жли­ві гео­по­лі­ти­чні на­слід­ки теракту в Ан­ка­рі

Den (Ukrainian) - - День планети - Ми­ко­ла СІРУК, «День» ФОТО РЕЙ­ТЕР

Учора ту­ре­цька вла­да за­яви­ла про на­мі­ри «рі­шу­че від­по­ві­сти» на те­ракт у цен­трі Ан­ка­ри, внаслідок якого за­ги­ну­ли що­най­мен­ше 28 лю­дей, ще 61 отри­ма­ли поранення. По­ту­жний вибух став­ся в ніч на че­твер — ви­бу­хну­ла одна з ма­шин, коли бі­ля неї їха­ли ав­то­бу­си з вій­сько­во­слу­жбов­ця­ми. Це тра­пи­ло­ся не­по­да­лік від бу­ді­вель пар­ла­мен­ту і ген­шта­бу. За­сту­пник прем’єр-мі­ні­стра Ту­реч­чи­ни Бе­кір Бо­здаг на­звав вибух «те­ра­ктом». До ре­чі, це вже дру­гий те­ракт у цьо­му ро­ці. На­га­да­є­мо, в ре­зуль­та­ті дій під­рив­ни­ка­са­мо­губ­ця у сі­чні в Стам­бу­лі за­ги­ну­ли що­най­мен­ше 10 лю­дей, в основ­но­му ту­ри­сти з Ні­меч­чи­ни. В ор­га­ні­за­ції то­го ви­бу­ху пі­до­зрю­є­ться «Іслам­ська дер­жа­ва».

«Ту­реч­чи­на не ва­га­ти­ме­ться ско­ри­ста­ти­ся сво­їм пра­вом на са­мо­за­хист у будь-який мо­мент, у будь-яко­му мі­сці та будь-яко­му ви­пад­ку. На­ша рі­шу­чість від­по­ві­сти на та­кі ата­ки, що від­бу­ва­ють все­ре­ди­ні та ззов­ні на­ших кор­до­нів, і які спря­мо­ва­ні проти на­шої єд­но­сті, єд­на­н­ня і май­бу­тньо­го, зро­стає після по­ді­бних дій», — йде­ться у за­яві пре­зи­ден­та Ту­реч­чи­ни Ре­дже­па Та­ї­па Ер­до­га­на, яка з’яви­ла­ся за кіль­ка го­дин після ви­бу­ху.

Тим ча­сом прем’єр-мі­ністр Ту­реч­чи­ни Ахмет Да­ву­то­глу зви­ну­ва­тив кур­дів у ско­єн­ні цьо­го теракту. «Згі­дно з да­них, які по­тра­пи­ли до нас че­рез ви­тік ін­фор­ма­ції в Ро­бі­тни­чій пар­тії Кур­ди­ста­ну та пар­тії «де­мо­кра­ти­чний со­юз» ви­ко­нав­цем теракту бу­ла одна осо­ба. Ця осо­ба — Са­ліх Не­чар 1992 ро­ку на­ро­дже­н­ня», — ци­тує його сло­ва CNN Turk.

США засудили те­ракт, зокре­ма ре­чник Ра­ди на­ціо­наль­ної без­пе­ки США Нед Прайс на­го­ло­сив: «Ми ра­зом з Ту­реч­чи­ною, со­ю­зни­ком НАТО і на­дій­ним пар­тне­ром».

«День» звер­нув­ся до укра­їн­сько­го та ту­ре­цько­го екс­пер­тів з про­ха­н­ням роз­по­ві­сти як цей те­ракт мо­же впли­ну­ти на роль Ту­реч­чи­ни у розв’язан­ні си­рій­ської кри­зи, а також про­ко­мен­ту­ва­ти про­по­зи­цію кан­цле­ра Ні­меч­чи­ни Ан­ге­ли Мер­кель зі ство­ре­н­ня без­по­лі­тної зо­ни над Си­рі­єю для за­хи­сту мир­но­го на­се­ле­н­ня від авіа­уда­рів.

Оле­ксандр БОГОМОЛОВ, президент Цен­тру близь­ко­схі­дних до­слі­джень, Ки­їв:

— Це ду­же сер­йо­зний те­ракт, який при­звів до ба­га­тьох жертв, то­му не ви­пад­ко­во Ер­до­ган ска­су­вав візит до Ба­ку, а Да­ву­то­глу — до Брюсселя, Оче­ви­дно, що цей те­ракт слід пов’язу­ва­ти з вій­сько­вою акти­ві­за­ці­єю Ту­реч­чи­ни на курд­сько­му фрон­ті. І то­му його не мо­жли­во про­чи­та­ти іна­кше як від­по­відь з бо­ку кур­дів, адже вій­сько­ві бу­ли ці­л­лю теракту. Від­так слід че­ка­ти чер­го­вої еска­ла­ції у від­но­си­нах Ту­ре­цької дер­жа­ви з кур­да­ми.

Тут аб­со­лю­тно оче­ви­дним є те, що Мо­сква під­три­мує ко­му­ні­ка­цію з кур­да­ми і ціл­ком мо­жли­во по­став­ляє їм озбро­є­н­ня, як по­ві­дом­ля­ють ЗМІ. До­сить ча­сто рі­зні курд­ські де­ле­га­ції за­про­шу­ва­лась до Ро­сії. Та й зв’яз­ки між кур­да­ми і Мо­сквою існу­ють з ра­дян­ських ча­сів. У ли­сто­па­ді минулого ро­ку, коли я спіл­ку­вав­ся з екс­пер­та­ми в Ан­ка­рі і ми обго­во­рю­ва­ли си­ту­а­цію в Си­рії, то роз­гля­дав­ся ва­рі­ант, що ро­сі­я­ни бу­дуть ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти кур­дів для де­ста­бі­лі­за­ції си­ту­а­ції в Ту­реч­чи­ні.

Що сто­су­є­ться про­по­зи­ції Мер­кель із за­про­ва­дже­н­ня зо­ни за­бо­ро­не­ної для по­льо­тів. Хо­ча во­на і за­пі­зні­ла, але це мо­жна роз­гля­да­ти як по­лі­ти­чний тиск. Я не ба­чу, яким шля­хом Мер­кель змо­же це здій­сни­ти.

Ді­мі­трі­ос ТРIАНТАФIЛУ, ди­ре­ктор Цен­тру Між­на­ро­дних та єв­ро­пей­ських сту­дій при уні­вер­си­те­ті Ка­дір Хас, Стам­бул:

— Те­ракт в Ан­ка­рі ще біль­ше ускла­днює без­ви­хі­дне ста­но­ви­ще у Си­рії. Ту­реч­чи­на не змо­гла ста­ти одним з клю­чо­вих грав­ців, щоб ма­ти пра­во голосу в будь-яко­му рі­шен­ні, яке мо­гло ви­ни­кну­ти, зокре­ма, після зби­т­тя російського лі­та­ка в ли­сто­па­ді минулого ро­ку. Ро­сія ви­ко­ри­ста­ла цю мо­жли­вість для мар­гі­на­лі­за­ції Ту­реч­чи­ни і зро­би­ти себе одним з не­о­дмін­них грав­ців у Си­рії. Ту­реч­чи­на стур­бо­ва­на зро­ста­н­ням ро­лі курд­ської пар­тії «Де­мо­кра­ти­чний со­юз» і мо­жли­вим об’єд­на­н­ням кур­дів в уні­тар­ній дер­жа­ві, яка вклю­ча­ла б ча­сти­ну її те­ри­то­рії. А чи мо­же Ту­реч­чи­на за­ру­чи­ти­ся до­ста­тньою мі­жна­ро­дною під­трим­кою, щоб її стур­бо­ва­ність зро­зумі­ли, ще на­ле­жить по­ба­чи­ти. А якщо цьо­го не ста­не­ться, то Ту­реч­чи­на все більш бу­де ді­я­ти як спой­лер.

Про­по­зи­ція Мер­кель пов’яза­на з ви­ще­ви­кла­де­ним, оскіль­ки во­на біль­ше стур­бо­ва­на впли­вом по­то­ку бі­жен­ців на її кра­ї­ну, уряд і ЄС. При­пи­не­н­ня во­гню мо­же при­ве­сти до змен­ше­н­ня по­то­ку бі­жен­ців і тим са­мим змен­шить тиск з бо­ку Ту­реч­чи­ни, яка не мо­же кон­тро­лю­ва­ти цей по­тік, хо­че біль­ше ко­штів і гра­ти роль у цьо­му процесі. Про­по­зи­ція Мер­кель також є ви­зна­н­ням то­го, що ЄС прин­ци­по­во не став клю­чо­вим грав­цем в оста­то­чно­му ви­рі­шен­ні си­рій­ської кри­зи хо­ча на­пев­но його за­кли­чуть не­сти основ­ну ча­сти­ну тя­га­ря у відбудові. Про­по­зи­ція при­ре­че­на на про­вал, оскіль­ки навряд чи Ро­сія змі­нить свою по­зи­цію що­до цьо­го пи­та­н­ня.

«СЛІД ЧЕ­КА­ТИ ЧЕР­ГО­ВОЇ ЕСКА­ЛА­ЦІЇ У ВІД­НО­СИ­НАХ ТУ­РЕ­ЦЬКОЇ ДЕР­ЖА­ВИ З КУР­ДА­МИ» «ТЕ­РАКТ В АН­КА­РІ ЩЕ БІЛЬ­ШЕ УСКЛА­ДНЮЄ БЕЗ­ВИ­ХІ­ДНЕ СТА­НО­ВИ­ЩЕ У СИ­РІЇ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.