«РОЗ­СТРIЛ НА­У­КИ»:

Уря­до­ва зон­дер­ко­ман­да та її аси­стен­ти

Den (Ukrainian) - - Суспільство -

Сер­гій ГРАБОВСЬКИЙ, канд. фі­лос. на­ук, ла­у­ре­ат пре­мії Джейм­са Мей­са, ла­у­ре­ат пер­шо­го й остан­ньо­го (1990 рік) все­со­ю­зно­го кон­кур­су на кра­щий на­у­ко­во-по­пу­ляр­ний твір з фі­ло­со­фії

От­же, вбив­ство на­у­ки в Укра­їн­ській дер­жа­ві ста­ло до­ко­на­ним фа­ктом. І не за прав­лі­н­ня Яну­ко­ви­ча-Аза­ро­ва­Та­ба­чни­ка, а за вла­да­рю­ва­н­ня «єв­ро­пей­ців» По­ро­шен­ка—Яце­ню­ка—Грой­сма­на. А ще — за спри­я­н­ня пре­зи­дії На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук, яка, обра­зно ка­жу­чи, під­но­сить убив­цям па­тро­ни...

Я не пе­ре­біль­шую: чин­на вла­да сьо­го­дні ви­ко­нує роль зон­дер­ко­ман­ди що­до укра­їн­ської на­у­ки та НАНУ, бо, по­при всі роз­мо­ви про «під­трим­ку на­у­ки», во­на в Укра­ї­ні від­те­пер при­пи­няє існу­ва­н­ня. Не за один мо­мент, але впро­довж кіль­кох ро­ків ця ка­та­стро­фа ста­не пов­ною й оста­то­чною.

А те­пер — ци­фри. За­ко­ном Укра­ї­ни «Про Дер­жав­ний бю­джет Укра­ї­ни на 2016 рік» на фі­нан­су­ва­н­ня НАН Укра­ї­ни пе­ред­ба­че­ні ви­да­тки об­ся­гом 2 млрд 54,2 млн грн, що, за оцін­кою пре­зи­дії НАНУ, на 284,8 млн грн. або на 12,2% мен­ше від об­ся­гів фі­нан­су­ва­н­ня 2015 ро­ку і на 725,0 млн грн мен­ше від мі­ні­маль­них по­треб. Най­біль­ше ско­ро­че­н­ня об­ся­гів фі­нан­су­ва­н­ня — з 2 млрд 202,6 млн грн у 2015 ро­ці до 1 млрд 913,7 млн грн у 2016 ро­ці, а са­ме на 288,9 млн грн, або на 13,1%, від­бу­ло­ся за основ­ною бю­дже­тною про­гра­мою КПКВК 6541030 «Фун­да­мен­таль­ні до­слід- же­н­ня, при­кла­дні на­у­ко­ві та на­у­ко­во-те­хні­чні роз­роб­ки, ви­ко­на­н­ня ро­біт за дер­жав­ни­ми ці­льо­ви­ми про­гра­ма­ми і дер­жав­ним за­мов­ле­н­ням, під­го­тов­ка на­у­ко­вих ка­дрів, фі­нан­со­ва під­трим­ка розвитку на­у­ко­вої ін­фра­стру­кту­ри та на­у­ко­вих об’єктів, що ста­нов­лять на­ціо­наль­не на­дба­н­ня, за­без­пе­че­н­ня ді­яль­но­сті на­у­ко­вих бібліотек», за якою здій­сню­ю­ться ви­да­тки на за­без­пе- че­н­ня про­ве­де­н­ня фун­да­мен­таль­них і при­кла­дних до­слі­джень на­у­ко­ви­ми установами Ака­де­мії. А ли­ше для ви­пла­ти за­ро­бі­тної пла­ти та на­ра­ху­вань на неї уста­но­вам НАНУ не­об­хі­дно 2 млрд 174,1 млн грн. Ще 160,0 млн грн мі­ні­маль­но не­об­хі­дні на опла­ту ко­му­наль­них по­слуг. І це все без вра­ху­ва­н­ня ін­фля­ції й де­валь­ва­ції (з їхнім ура­ху­ва­н­ням фі­нан­су­ва­н­ня Ака­де­мії на 2016 рік є мен­шим за ви­ді­ле­ні на 2015 рік десь на чверть) і без зро­ста­н­ня та­ри­фів на енер­го­но­сії (до­дай­те до су­ми на опла­ту ко­му­наль­них по­слуг ще стіль­ки ж).

Що ж, якщо на мо­мент при­хо­ду до вла­ди Ві­кто­ра Яну­ко­ви­ча бю­джет НАНУ до­рів­ню­вав — за то­ді­шнім кур­сом до­ла­ра — бю­дже­то­ві зна­но­го Кем­бри­дж­сько­го уні­вер­си­те­ту (про­від­на п’ятір­ка у світових рей­тин­гах), то 2015 ро­ку — знов-та­ки, за кур­сом до­ла­ра на по­ча­ток ро­ку, який ста­но­вив 16 гри­вень за до­лар) — він ско­тив­ся до рів­ня бю­дже­ту уні­вер­си­те­ту То­рон­то — хо­ро­шо- го, але да­ле­ко не най­пер­шо­го у сві­ті (між 19 і 26 мі­сця­ми за різними рей­тин­га­ми). А те­пер, коли він став істо­тно мен­шим за 100 млн до­ла­рів? Ска­жі­мо, рі­чний бю­джет бібліотек (ли­ше бібліотек!) Уні­вер­си­те­ту Ма­ні­то­би ста­но­вить понад 21 млн дол., а цей виш вва­жа­є­ться най­ниж­чим за рей­тин­гом серед 15-ти ве­ли­ких уні­вер­си­те­тів Ка­на­ди...

Що ж, у вла­ди — свої ре­зо­ни. Один ви­со­ко­по­став­ле­ний чи­нов­ник, у ми­ну­ло­му на­у­ко­вець, так оці­нив си­ту­а­цію: «Ака­де­мію збе­рі­га­ти не вар­то — во­на не під­да­є­ться ре­фор­му­ван­ню... Я зму­ше­ний чи­та­ти ру- ко­пи­си мо­но­гра­фій фі­ло­со­фів, істо­ри­ків, еко­но­мі­стів, прав­ни­ків — це ро­зу­мо­вий жах! По­тім ці кни­ги у не­роз­пе­ча­та­них па­чках ле­жать по бі­бліо­те­ках ін­сти­ту­тів, і че­рез 25 ро­ків їх не­роз­пе­ча­та­ни­ми спи­су­ють на ма­ку­ла­ту­ру... Академія по­чне ре­фор­му­ва­ти­ся, тіль­ки коли втра­тить свою не­ру­хо­мість у цен­трі Ки­є­ва». Ін­ший, ще більш ви­со­ко­по­став­ле­ний уря­до­вець, був на зу­стрі­чі з ака-

де­мі­ка­ми ще ка­те­го­ри­чні­шим: всю книж­ко­ву про­ду­кцію НАНУ мо­жна, не чи­та­ю­чи, зда­ва­ти в ма­ку­ла­ту­ру. А гла­ва дер­жа­ви під час зу­стрі­чі з пред­став­ни­ка­ми сфе­ри на­у­ки і освіти та на­ро­дни­ми де­пу­та­та­ми 25 гру­дня 2015 ро­ку по­ста­вив, як де­лі­ка­тно ска­за­но в ін­фор­ма­цій­но­му по­ві­дом­лен­ні, «пи­та­н­ня що­до ре­фор­му­ва­н­ня на­у­ко­вої сфе­ри Укра­ї­ни і пе­ре­ве­де­н­ня її на більш пра­кти­чний при­кла­дний рі­вень», чи­тай — про лі­кві­да­цію фун­да­мен­таль­них до­слі­джень.

Але у на­у­ков­ців ма­ють бу­ти вла­сні ре­зо­ни! Ке­рів­ни­цтво НАНУ му­си­ло «на паль­цях» по­ясни­ти гла­ві дер­жа­ви, що без фун­да­мен­таль­них до­слі­джень не бу­де «при­кла­дно­го рів­ня» (го­то­ві на­пра­цю­ва­н­ня й ідеї ви­ко­ри­ста­ють за 3—5 ро­ків, а да­лі — по­ро­жне­ча...), що гу­ма­ні­тар­ні на­у­ки й філософія — це ду­же й ду­же при­кла­дні до­слі­дже­н­ня, оскіль­ки їхнім про­ду­ктом є осві­че­ний віль­ний від догм і від схи­ля­н­ня пе­ред вла­дою ін­те­ле­кту­ал як впли­во­вий соціальний ти­паж, що ті уря­дов­ці, які апрі­о­рі го­то­ві ви­ки­ну­ти на смі­тник всю про­ду­кцію НАНУ (от­же, й кни­ги Ми­ро­сла­ва По­по­ви­ча, Іва­на Дзю­би, Окса­ни За­буж­ко, Ста­ні­сла­ва Куль­чи­цько­го, Ві­ри Аге­є­вої, Вла­ди­сла­ва Гри­не­ви­ча — я на­зи­ваю ли­ше кіль­кох гу­ма­ні­та­рі­їв «ши­ро­ко­го про­фі­лю») — це за­ро­зумі­лі хун­вей­бі­ни, що з не­ми­ну­чим істо­тним ско­ро­че­н­ням чи­сла на­у­ков­ців і за­кла­дів Ака­де­мії бу­дуть зни­ще­ні ці­лі школи і на­у­ко­ві на­пря­ми, але...

Але пре­зи­дія НАНУ стала «струн­ко», взя­ла під ко­зи­рок й ухва­ли­ла ці­лий ком­плекс за­хо­дів зі зни­ще­н­ня Ака­де­мії за два ро­ки до її сто­лі­тньо­го юві­лею: у дво­ти­жне­вий строк роз­ро­би­ти по­ка­зни­ки, що від­обра­жа­ють ефе­ктив­ність ді­яль­но­сті на­у­ко­ви­х­уста­нов­за­о­стан­ні­10ро­ків...по­да­ти­про­по­зи­ці­ї­що­до­опти­мі­за­ці­ї­за­галь­но­а­ка­де­мі­чни­хна­у­ко­ви­х­про­грам...роз­гля­ну­ти про­по­зи­ції що­до зли­т­тя, при­єд­на­н­ня, пе­ре­тво­ре­н­ня не­ефе­ктив­них уста­нов та ор­га­ні­за­цій чи їх лі­кві­да­ції... по­да­ти об­ґрун­то­ва­ні про­по­зи­ції що­до опти­мі­за­ції ме­ре­жі на­у­ко­вих уста­нов і їхньої стру­кту­ри... про­тя­гом трьох мі­ся­ців про­ве­сти ро­бо­ту зі ско­ро­че­н­ня чи­сель­но­сті пра­ців­ни­ків... оці­ни­ти ефе­ктив­ність ро­бо­ти пра­ців­ни­ків і стру­ктур­них під­роз­ді­лів... І так да­лі, і та­ке ін­ше.

Ін­ши­ми сло­ва­ми, пре­зи­дія НАНУ за­мість різ­ко­го пу­блі­чно­го не­прийня­т­тя дій вла­ди ви­рі­ши­ла взя­ти актив­ну участь у зни­щен­ні укра­їн­ської на­у­ки.

Са­ме час по­ясни­ти «на паль­цях», що кон­кре­тно ма­є­ться на ува­зі. В Ін­сти­ту­ті фі­ло­со­фії НАНУ остан­ні два де­ся­ти­лі­т­тя я пра­цюю в до­слі­дни­цькій гру­пі, яка за­йма­є­ться фі­ло­соф­ськи­ми про­бле­ма­ми екології, от­же, вза­є­ми­на­ми «лю­ди­на— при­ро­да» у якнай­шир­шо­му кон­текс­ті, вклю­чно з про­бле­ма­ти­кою розвитку ан­тро­по­сфе­ри та біо­е­ти­кою. Ко­лись цими про­бле­ма­ми за­йма­ло­ся во­сьме­ро на­у­ков­ців; ще рік то­му нас бу­ло че­тве­ро, за­ли­ши­ло­ся троє, в то­му чи­слі один пен­сіо­нер на пів­став­ки. Ни­ні гру­па на гра­ні роз­фор­му­ва­н­ня: якщо з неї в Ін­сти­ту­ті за­ли­ши­ться двоє — Те­тя­на Гар­да­шук, до ре­чі, ав­тор­ка «Дня», ія, — то це бу­де до­бре, але нас роз­ки­да­ють по рі­зних від­ді­лах. Усе! Фі­ло­соф­ські про­бле­ми вза­є­мин людини та дов­кі­л­ля, яки­ми у сві­ті за­йма­ю­ться ти­ся­чі й ти­ся­чі вче­них, НАНУ на­ра­зі не від­но­сить до акту­аль­них і по­трі­бних кра­ї­ні...

Ну, а за­га­лом на­у­ков­ці Ін­сти­ту­ту фі­ло­со­фії одер­жу­ва­ти­муть, як і то­рік, по 0,7 та про 0,5 став­ки; не­зна­чне їх чи­сло ско­ро­тять, але сам ін­сти­тут до трав­ня то­чно проіснує. Чо­му до трав­ня? А то­му, що на той час пре­зи­дія НАНУ оці­нить ефе­ктив­ність всіх ін­сти­ту­тів, і ви­не­се вер­дикт, ко­го роз­фор­му­ва­ти, ко­го з ки­мось з’єд­на­ти, а ко­го різ­ко ско­ро­ти­ти. Тож чи мо­жна на­зва­ти ді­яль­ність на­шої гру­пи (як і всьо­го Ін­сти­ту­ту фі­ло­со­фії) ефе­ктив­ною? Ні! Во­на ма­ло­ефе­ктив­на. Чим ви­мі­рю­є­ться її ефект? Впли­вом на рішення,

які ухва­лює вла­да (він ну­льо­вий ви­клю­чно в си­лу пи­ха­то­сті й за­ро­зумі­ло­сті уря­дов­ців), уча­стю у гло­баль­них про­е­ктах з осми­сле­н­ня розвитку си­сте­ми «лю­ди­на-при­ро­да» та до­ве­де­н­ням їхніх ре­зуль­та­тів до сві­то­вої гро­мад­сько­сті (з цим кра­ще, але ані вла­да, ані пре­зи­дія НАНУ тут ні при чо­му), фор­му­ва­н­ням но­вих кон­це­птів, зда­тних більш аде­ква­тно, ніж по­пе­ре­дні, опи­су­ва­ти про­блем­не по­ле (з цим, як на ме­не, не­по­га­но) та ефе­ктив­ною уча­стю у фор­му­ван­ні сві­то­гля­ду «ма­со­во­го укра­їн­ця», але пе­ре­дов­сім — віль­но­го ін­те­ле­кту­а­ла як та­ко­го. Й ось в то­му, що сто­су­є­ться остан­ньо­го, спра­ви кеп­ські. Чо­му?

Те, що не­має бю­дже­тних ко­штів на ви­да­н­ня мо­но­гра­фійі збі­рок ма­те­рі­а­лів кон­фе­рен­цій, на жур­нал «Фі­ло­соф­ська дум­ка», ба, на від­ря­дже­н­ня до ін­ших міст (не ка­жу­чи вже про кра­ї­ни), якось пе­ре­жи­ти мо­жна. Дві остан­ні за ча­сом ко­ле­ктив­ні мо­но­гра­фії на­ша до­слі­дни­цька гру­па пу­блі­ку­ва­ла за вла­сний­ра­ху­нок. Так са­мо чи­нять йін­ші гру­пи. Зре­штою, тра­пля­ю­ться і спон­со­ри (свої на­у­ко­во-по­пу­ляр­ні кни­ги та бро­шу­ри я дру­кую за спон­сор­ські гро­ші), хо­ча йне­ча­сто, мо­жна на щось одер­жать гран­ти і т.д. Ба, на­віть те, що кіль­ка остан­ніх ро­ків в НАНУ тіль­ки адмі­ні­стра­тив­но­му йке­рів­но­му пер­со­на­лу пла­тять пов­ну зар­пла­ту, а ін­ші одер­жу­ють по 0,5—0,7 став­ки, якось пе­ре­жи­ли. Але одно­го фі­ло­со­фи не мо­жуть зро­би­ти са­мі: за­без­пе­чи­ти мо­жли­вість про­чи­та­н­ня сво­єї про­ду­кції по всій­кра­ї­ні. Жо­дна кни­го­тор­го­ва ме­ре­жа не по­кри­ває всю Укра­ї­ну, та йбе­руть фі­ло­соф­ську лі­те­ра­ту­ру не всі. На­то­мість по­трі­бно, що­би во­на бу­ла в бі­бліо­те­ках усіх основ­них (хо­ча би) ви­шів і в обла­сних бі­бліо­те­ках — обов’яз­ко­во! Але вла­сно­ру­чно роз­си­ла­ти за вла­сні ко­шти на­дру­ко­ва­не теж за вла­сні ко­шти... на це не ви­ста­чить гро­шейі ча­су. Ви­ста­ви­ти все в Ін­тер­не­ті? Те­о­ре­ти­чно пра­виль­но, але... По­трі­бен за­галь­ний зру­чний­для ко­ри­сту­ва­чів пор­тал «Філософія в Укра­ї­ні», де бу­дуть зі­бра­ні всі чи практично всі су­ча­сні мо­но­гра­фії, жур­на­ли, аль­ма­на­хи та збір­ки, а також — в оци­фро­ва­но­му ви­гля­ді — все, вар­те ува­ги, за остан­ні пів­ти­ся­чі ро­ків, від­ко­ли на укра­їн­ських те­ре­нах існує про­фе­сій­на філософія. З’яви­ться цей­пор­тал (а не де­ся­тки роз­рі­зне­них сай­тів, де є да­ле­ко не все) — бу­де на­ша пра­ця до­ста­тньою мі­рою ефе­ктив­ною. Хо­ча йда­ле­ка від іде­а­лу, але існу­ва­ти­ме ко­му­ні­ка­ція — хо­ча б за до­по­мо­гою Все­сві­тньої па­ву­ти­ни — все­ре­ди­ні са­мої фі­ло­соф­ської спіль­но­ти та серед за­ці­кав­ле­них ви­кла­да­чів, сту­ден­тів і шко­ля­рів, серед віль­них ін­те­ле­кту­а­лів.

Але хі­ба все це не по­ле ро­бо­ти пре­зи­дії НАНУ? То­му моя оцін­ка ро­бо­ті пре­зи­дії — «не­за­до­віль­но». Від­так чи має пра­во пре­зи­дія Ака­де­мії оці­ню­ва­ти ефе­ктив­ність ро­бо­ти на­у­ков­ців, якщо пе­ред­усім уна­слі­док її без­ді­яль­но­сті ця ро­бо­та ма­ло­ефе­ктив­на? Те са­ме сто­су­є­ться й Мі­ні­стер­ства освіти й на­у­ки...

Що по­пе­ре­ду? За та­ко­го став­ле­н­ня до себе з бо­ку вла­ди на­у­ка як та­ка в Укра­ї­ні якщо й від­но­ви­ться, то че­рез де­ся­ти­лі­т­тя. Мо­лодь, тим біль­ше та­ла­но­ви­та, не пі­де пра­цю­ва­ти ту­ди, де пла­тять ко­пій­ки (став­ка стар­шо­го на­у­ков­ця у два з га­ком ра­зи мен­ша за се­ре­дню зар­пла­ту по Ки­є­ву), а з усіх сил ті­ка­ти­ме за кор­дон або йти­ме пра­цю­ва­ти — про­кли­на­ю­чи вла­ду — у ті сфе­ри, ку­ди ця вла­да ще не на­кла­ла свою тяж­ку ла­пу. Ба, спра­ва не ли­ше у зар­пла­ті: на­у­ко­ва мо­лодь не за­хо­че бу­ду­ва­ти свою пер­спе­кти­ву під со­ки­рою май­бу­тніх ско­ро­чень (адже з ро­ку в рік на на­у­ку ви­ді­ля­ло­ся все мен­ше). Пе­рер­ву­ться традиції, зни­кне не­до­руй­но­ва­ний біль­шо­ви­ка­ми на­у­ко­вий етос, а пре­зи­дія НАНУ аси­сту­ва­ти­ме цим руй­нів­ним про­це­сам, збе­рі­га­ю­чи себе.

Усе це, зві­сно, не озна­чає, що ре­фор­ма Ака­де­мії та всі­єї укра­їн­ської на­у­ки не по­трі­бна. Але не цій пре­зи­дії НАНУ та не мо­жно­вла­дним бі­зне­сю­кам і хун­вей­бі­нам її про­во­ди­ти.

МАЛЮНОК АНА­ТО­ЛІЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХІВУ «Дня», 1998 р.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.