«По­стмо­дер­ні­сти бу­ли б у за­хва­ті...»

Фі­ло­соф Ан­дрій БАУМЕЙСТЕР — про но­ві ін­те­ле­кту­аль­ні ви­кли­ки, які Пу­тін ки­дає кра­ї­нам За­хо­ду

Den (Ukrainian) - - Актуальне інтерв’ю - Ро­ман ГРИВІНСЬКИЙ, «День»

Усві­то­во­му ви­мі­рі агре­сія Ро сії про ти Укра ї ни — не ли­ше ви­клик вій­сько­во­го, ди­пло­ма­ти­чно­го та еко но міч но го ха рак те ру, але та кож ата ка ін те лек ту аль на, ідей на. Адже ро сійсь ка вій на, зок ре ма її ін фор ма цій на скла­до ва, б’є в най бо лю чі ше міс це за хід но го сві то гля ду — во на апе­лює до мо­раль­но­го ре­ля­ти­ві­зму й до­во­дить його до най­ви­щої точ ки. Мос к ва на ма га єть - ся « ін фі ку ва ти » За хід сво ї ми прин­ци­па­ми, або рад­ше їхньою від сут ніс тю. Та ка стра те гія зна хо дить ви яв, зок ре ма, й у спро бах ( ча сом ціл ком успіш - них!) ко рум пу ва ти єв ро пейсь - ких по лі ти ків та уря дов ців. Про ідей­ну агре­сію Ро­сії проти За­хо­ду, а також про ефе­ктив­ні за­со­би про­ти­дії го­во­ри­мо з до­кто ром фі ло со­фсь ких на ук, до - цен­том фі­ло­соф­сько­го фа­куль­те­ту Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні вер си те ту ім. Т. Шев чен ка Ан­дрі єм БАУМЕЙСТЕРОМ.

— Ан­дрію Оле­го­ви­чу, в чо­му, на ва­шу дум­ку, по­ля­гає но­вий ін те лек ту аль ний ви клик, який пу тінсь ка Ро сія ки дає сьо­го­дні За­хо­ду?

— Те, що пу­тінсь ка Ро­сія ки­дає пе­ред­усім ін­те­ле­кту­аль­ний ви­клик За­хо­ду й ста­вить його у скру­тне ста­но­ви­ще — дум­ка не тіль­ки моя. На­прик - лад, ні мець кий іс то рик Карл Шле­ґель ви­сло­вив схо­жу дум­ку ще рік то­му в інтерв’ю впли­во­вій ні­ме­цькій га­зе­ті die Welt (від 25 лю­то­го 2015 ро­ку). Там він вжи ває сло вос по лу чен ня «ін­те­ле­кту­аль­на роз­гу­бле­ність За хо ду » . Пу тін уміє без со ром - но й «вправ­но» бре­ха­ти. При­чо­му брех ня ви ко рис то ву єть ся ним з ме­тою до­мі­ну­ва­н­ня. Він ве де се бе як агре сор, але ви - став ляє се бе жер т вою. По ру - шує між­на­ро­дні пра­ва та уго­ди, по­кли­ка­ю­чись на «пра­ва людини» і «куль­тур­но-на­ціо­наль­ну іден тич ність » . Йо го стиль управ лін ня — від вер то дик та - торсь кий, але він на хаб но ви - прав­до­вує захоплення Кри­му «де­мо­кра­ти­чним во­ле­ви­яв­ле­н­ням на­ро­ду». А от там, «де тре­ба » , Пу тін по зи ці о нує се бе як за­хи­сни­ка прав су­ве­рен­ної дер­жа ви ( у ви пад ку із Си рі­єю чи ра ні ше з Іра ком та Лі ві­єю). Шле­ґель ду­же слу­шно ви­яв­ляє вну­трі­шній ме­ха­нізм та­кої по­ве дін ки: стра те гія зни щен ня рі­зни­ці між фа­кта­ми і фі­кці­я­ми. Не­має жо­дних фа­ктів, будь-яка ін­фор­ма­ція вже від са­мо го по чат ку про го ло шу єть ся не­прав­ди­вою. А оскіль­ки «бре­шуть всі » , то всі й по збав ле ні «мо­но­по­лії на істи­ну». «Аме­ри­кан­ці бре­шуть і ми бре­ше­мо. То­му це — ціл­ком нор­маль­на си­ту­а­ція». Сенс не в то­му, аби від сто ю ва ти якусь прав ду, ад - же прав­ди не існує (по­стмо­дер­ні­сти минулого сто­лі­т­тя бу­ли б у за­хва­ті!), а в то­му, щоб май­стер­но ко­ри­ста­ти­ся зі слаб­ко­сті та « про ма хів » опо нен тів. Йде­ться про хи­тру гру, про ви­шу­ку­ва­н­ня «слаб­ких місць», по яких мо­жна вда­ри­ти у по­трі­бний час і в по­трі­бній си­ту­а­ції. При­чо­му, зав­да­ва­ти уда­ру, як нам не що дав но по ві да ли, тре ба пер шо му. Ефек тив ність та­кої стра­те­гії по­си­лю­є­ться че­рез на­яв­ність кон­флі­ктів та су­пе­ре­чок в са­мій Єв­ро­пі. Мо­жна гра ти на цих су пе реч нос тях, під три му ва ти пев ні по лі тич ні гру пи ( від ра ди каль но- пра вих до ра­ди­каль­но-лі­вих). На­при­клад, мо­жна роз­дму­ху­ва­ти ан­ти­а­ме­ри­кан­ські на­строї у Фран­ції чи ви ко рис то ву ва ти іс то рич - ний «ком­плекс про­ви­ни» у нім­ців. Що ж, спра­цьо­вує.

«РО­СІЯ ВИ­КО­РИ­СТО­ВУЄ «ЗА­ХІ­ДНИЙ СЛОВ­НИК» З АЗІЙ­СЬКИМ НА­ХАБ­СТВОМ»

— На мою дум ку, єв ро - пейсь ка ідея ( ідея За хід но го сві­ту) бу­ла ду­же вмі­ло «зла­ма­на» зсе­ре­ди­ни. Як ла­ма­ють код комп’юте­ра або па­роль кре­ди­тної кар­тки. Хтось пи­ше від ва­шо­го іме­ні ли­сти або ко­ри­сту­є­ться ва­шою кре­ди­ткою. На пер­ший по­гляд вжи­ва­є­ться ні­би той са­мий слов­ник «гу­ма­ні­тар­них цін­но­стей» («пра­ва людини», «куль­тур­ні пра­ва». «де­мо­кра­тія», «гу­ма­ні­тар­на до­по­мо­га » то­що). Але « за­хі­дний слов­ник » ви­ко­ри­сто­ву­є­ться з азій­ським на­хаб­ством й азій­ською під­сту­пні­стю. Ви ка­же­те про де­мо­кра­тію? От і ма­є­те во­лю « більшості » в Кри­му. Ви ка­же­те про пра­ва людини? То не за­плю­щуй­те очі на їх по­ру­ше­н­ня на Дон­ба­сі. Ви проти втру­ча­н­ня у вну­трі­шні спра­ви су­ве­рен­ної дер­жа­ви? Але ж ви, аме­ри­кан­ці, ство­ри­ли оби­два Май­да­ни в Ки­є­ві. Ви за­хи­ща­є­те прин­цип дер­жав­но­го су­ве­ре­ні­те­ту? То­ді на­ві­що ви, аме­ри­кан­ці з єв­ро­пей­ця­ми, спри­я­ли па­дін­ню « ле­гі­тим­них » ре­жи­мів в Іра­ку та Лі­вії й пра­гне­те ски­ну­ти ле­гі­тим­ну вла­ду Си­рії? Ви ви­сту­па­є­те за со­ці­аль­ну справедливість? То при­ймай­те мільйони бі­жен­ців і ви­тра­чай­те на них мі­льяр­ди єв­ро. Апе- ля­ція до фа­ктів і здо­ро­во­го глу­зду не при­йма­є­ться — в на­шій грі для них не­має жо­дно­го мі­сця. На­віть якщо за­пи­та­ти Пу­ті­на, чи дій­сно він опі­ку­є­ться пра­ва­ми людини й со­ці­аль­ною спра­ве­дли­ві­стю, чи його на­справ­ді тур­бує дум­ка яко­їсь со­ці­аль­ної гру­пи чи ці­ло­го на­ро­ду, — він по­ди­ви­ться на вас з пре­зир­ли­вою по­смі­шкою. Бо хі­ба спра­ви в та­ких « дрі­бни­цях » ? І хі­ба існує якась « дум­ка», прав­да і справедливість?

Чо­му За­хід остан­нім ча­сом де­мон­струє ін­те­ле­кту­аль­ну роз­гу­бле­ність? То­му що єв­ро­пей­ська ди­пло­ма­тія зви­кла до роз­мов, обго­во­рень, прийня­т­тя ви­ва­же­них рі­шень. А тут во­на отри­ма­ла азар­тно­го грав­ця, який не не­се жо­дної від­по­від­аль­но­сті за свої на­ха­бні дії. За­хі­дні по­лі­ти­ки зви­кли до слов­ни­ка « цін­но­стей та ідей » , але їхній опо­нент опе­рує іде­я­ми- пе­ре­вер­тня­ми, іде­я­ми- па­ра­зи­та­ми, іде­я­ми- фан­то­ма­ми. Зро­зумі­ло, що За­хід не мо­же гра­ти за та­ки­ми пра­ви­ла­ми. Зві­сно, є та­ка річ, як ін­те­ре­си. Існує також і по­лі­ти­чна до­ціль­ність. Але зу­хва­лої та яв­ної бре­хні за­хі­дні ви­бор­ці сво­їм по­лі­ти­кам не про­стять. Існує ме­жа, яку американський, британський або ні­ме­цький по­лі­тик не мо­же пе­ре­тну­ти.

«САН­КЦІЇ — ДЕ­МОН­СТРА­ЦІЯ РІ­ШУ­ЧИХ ДІЙ ЗА ЧАС­ТКО­ВОЇ БЕЗ­ДІ­ЯЛЬ­НО­СТІ»

— Якою, на ва шу дум ку, має бу ти адек ват на від по відь на цей ви клик Єв­ро пи, за хід - них ін те лек ту а лів? Чи мо же Укра­ї­на за­хи­сти­ти свій на­ціо­наль­ний ін­те­рес й не втра­ти­ти при цьо му та ких по тріб них нам за хід них со юз ни ків зва - жа ю чи на те, що при ро да ни - ніш ньо го ро сійсь ко го ре жи му й при­ро­да агре­сії, яку він здійснює що­до на­шої кра­ї­ни, за­ли­ша єть ся для них знач ною мі - рою не­зро­зумі­лою?

— По ки що за хід ний світ ви­ко­ри­сто­вує стра­те гію еко­но­міч но го і по лі тич но го тис ку. Мож на по чу ти дум ку, що це єди но пра виль но стра те гія на сьо­го­дні. Так це чи ні? Чи існує більш ефе­ктив­на стра­те­гія? На моє гли бо ке пе ре ко нан ня « стра те гія сан к цій » рад ше свід­чить про слаб­кість За­хо­ду. Це де мон ст ра ція рі шу чих дій при час т ко вій без ді яль нос ті. До то го ж я не впев не ний, що єв­ро­пей­ські дер­жа­ви го­то­ві до по­лі­ти­ки дов­го­стро­ко­вих сан­кцій. Все ре ди ні цих дер жав на по лі ти ків чи нить ся по туж ний тиск (від бі­зне­со­вих груп аж до про­стих гро­ма­дян). Ми це до­бре зна є мо. А хви лі мі гран тів плюс внут ріш ньо- єв ро пейсь кі су пе реч ки тіль ки усклад ню - ють си ту а цію. Ме ні зда єть ся, що За­хід мо­же й по­ви­нен по­во­ди ти ся більш жор ст ко, з біль - шою впев­не­ні­стю у вла­сних си­лах і влас ній пра во ті. По до ба - ється, як остан­нім ча­сом по­во­дить ся Ве ли ка Бри та нія. « Спра ва Лит ви нен ка » по ка за - ла, що по­лі­ти­ка Пу­ті­на є за­гро­зою для бри тансь кої без пе ки. Ме­ні хо­че­ться ві­ри­ти, що після гу­чних за­яв британських по­лі­ти ків бу дуть і від по від ні кро - ки: мак си маль не об ме жен ня дип ло ма тич них кон так тів, за - мо ро жу ван ня всіх еко но міч - них та куль тур них сто сун ків, при зу пи нен ня всіх спіль них бри тансь ко- ро сійсь ких про ек - тів, пиль не став лен ня до ро - сійсь кої ді ас по ри в Бри та нії. На жаль, Ні меч чи на та Фран - ція до та­ких кро­ків ще не го­то­ві. Втім, зда єть ся, що « пе ре - оцін ка цін нос тей » від бу ва єть - ся і в цих кра­ї­нах. Але тут є ще один вкрай ва­жли­вий чин­ник.

Ми звик ли по вто рю ва ти, що еко но мі ка є фун да мен том по лі ти ки, що еко но міч ні ін те - ре­си є прі­о­ри­те­тни­ми у сто­сун­ках між дер­жа­ва­ми. Але те­пе­ріш ня си ту а ція ви ма гає пе ре - гля­ну­ти цю аксі­о­му. При­найм­ні ми очі ку є мо від єв ро пейсь - ких лідерів, щоб вони, ро­бля­чи важ­кий ви­бір між еко­но­мі­кою та прин­ци­па­ми обра­ли прин­ци­пи. Нам зда­є­ться, що вони на­віть зо бов’ яза ні це зро би ти. У нас є пре­тен­зії до за­хі­дних парт не рів, що во ни ді ють не до - стат ньо жер тов но. Оче вид но, що бе­ру­чи до ува­ги економічні ін те ре си, сто сун ки із Ро сі­єю для Єв­ро­пи ма­ли б бу­ти зна­чно прі о ри тет ні ши ми, ніж еко но - міч ні сто сун ки з Укра ї ною. І якщо Єв­ро­па йде на пев­ні втра­ти і три­ма­є­ться «стра­те­гії сан­кцій» май­же два ро­ки, це свід­чить про те, що по­ки що прин­ци­пи пе­ре­ва­жа­ють еко­но­мі­ку.

«ЕФЕ­КТИВ­НА ВІД­ПО­ВІДЬ ЗА­ХО­ДУ МО­ЖЛИ­ВА ЛИ­ШЕ ЗА УМО­ВИ, ЩО СВОЇ СХЕ­МИ ПО­ВЕ­ДІН­КИ ЗМІ­НЯТЬ УКРА­ЇН­СЬКІ ПО­ЛІ­ТИ­ЧНІ ЕЛІ­ТИ»

— Але чи ке ру ють ся прин - ци па ми по лі тич ні елі ти в Укра ї ні? Я хо чу ска за ти, що За­хід мо­же да­ти ефе­ктив­ну від­по відь на стра те гію Пу ті на тіль ки за умо ви, як що ук ра - їн­ські по­лі­ти­чні елі­ти змі­нять свої схе ми по ве дін ки. Єв­ро - пей­ським по­лі­ти­кам бу­де де­да­лі важ че пе ре ко ну ва ти сво їх гро ма дян оби ра ти прин ци пи всу пе реч еко но мі ці, як що ук - ра їнсь кі елі ти бу дуть про дов - жу ва ти ді яти без прин цип но. Ска­за­не по­вер­тає нас до по­чат - ку роз­мо­ви. Пу­тін­ській фі­ло­со­фії « всі бре шуть, от же бре ха - ти — ціл­ком нор­маль­но» не­об­хі­дно про­ти­ста­ви­ти ін­шу фі­ло - со фію — « ми від мов ля є мо ся від брех ні, от же, по лі тич на брех ня — це не при пус ти ме зло». Однак по­ки що на­ші елі­ти не зда­тні на та­ку фі­ло­со­фію. Вони гра­ють у свої іг ри — без­глу­зді та згу­бні. То­му ва­ше за­пи­та­н­ня «чи мо­же Укра­ї­на за­хи­сти­ти свій на­ціо­наль­ний ін­те рес і не втра ти ти при цьо му та­ких по­трі­бних нам за­хі­дних со­ю­зни­ків?» я б пе­ре­фор­му­лю­вав так: « чи мо же За хід ефек - тив­но від­по­ві­сти Пу­ті­ну без актив­ної уча­сті Укра­ї­ни»? Я вва­жаю, що не мо­же. І це ва­го­мий ар гу мент про ти по ши ре ної те - зи, що Укра ї на сьо год ні не є актив­ним грав­цем, не є суб’єктом у су­ча­сних по­ді­ях. Так са­мо, як дії ук ра їнсь кої ар мії зму си ли за хід них війсь ко вих ана лі ти ків пе ре гля ну ти свої про­гно­зи та стра­те­гії, так са­мо вчин­ки укра­їн­ських політиків по вин ні на дих ну ти за хід ний по лі тич ний іс теб ліш мент на більш рі шу чі дії. То ді й ста не мож ли вою ефек тив на від по - відь на пу тінсь ку стра те гію «бру­дної гри».

МАЛЮНОК ВІ­КТО­РА БОГОРАДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.