«У ЦИХ ОБЛИЧЧЯХ ВИ­ДНО СИ­ЛУ»

Den (Ukrainian) - - Акція «дня» - Фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»

Дні­про­пе­тров­ці охо­че ді­ля­ться вра­же­н­ня­ми про фо­то­ви­став­ку. «Фо­то­гра­фії вра­жа­ють сво­єю си­лою — си­лою ду­ху, по­гля­ду. Я не мо­жу на­віть на­зва­ти їх фото, це — кар­ти­ни, які пе­ре­да­ють ду­шев­ні стра­ж­да­н­ня, не­спо­кій лю­дей, які ба­чать цей день, хви­ли­ну, мить. І очі цих лю­дей не бре­шуть. Най­біль­ше вра­жа­ють очі ді­тей. Та­кі ви­став­ки ма­ють від­бу­ва­ти­ся ча­сті­ше. Хай на­ша мо­лодь вчи­ться на цих сві­тли­нах бу­ду­ва­ти кра­ще жи­т­тя», — по­ді­ли­ла­ся На­та­ля Ко­стюк, ви­кла­дач На­ціо­наль­но­го гір­ни­чо­го уні­вер­си­те­ту.

Ін­ший від­ві­ду­вач ви­став­ки, ві­до­мий во­лон­тер, про­то­і­єрей УПЦ КП, на­сто­я­тель храму Пре­свя­тої Бо­го­ро­ди­ці отець Дми­тро, який ча­сто буває в зо­ні АТО, теж вва­жає ви­став­ку ду­же ці­ка­вою. « По­ба­чив якісь ре­чі, на ко­трі ра­ні­ше ди­вив­ся «зсе­ре­ди­ни», а за­раз ззов­ні й оча­ми ін­ших лю­дей. Ба­га­тьох лю­дей зі сві­тлин, як бій­ців, так і пе­ре­се­лен­ців, я знаю осо­би­сто. Ду­маю, що ва­жли­во цю ви­став­ку по­ба­чи­ти тим, хто не знає, що від­бу­ва­є­ться на Дон­ба­сі», — ска­зав він.

«Ме­не ду­же вра­зи­ли фото. На одних лю­ди див­ля­ться з усмі­шка­ми, а на ін­ших — сльо­зи на­вер­та­ю­ться на очі. Мій чо­ло­вік там був там, на фрон­ті, сла­ва Бо­гу, що по­вер­нув­ся жи­вий. Ми пе­ре­жи­ли цей рік, але бу­ло ду­же важ­ко», — роз­по­від­ає ар­хі­те­ктор Оль­га. «Ма­буть, я ще раз при­йду на ви­став­ку, — ка­же ви­кла­дач Транс­порт­но­го уні­вер­си­те­ту Гри­го­рій Іва­щен­ко. — Бо тре­ба ува­жно роз­гля­ну­ти, по­сто­я­ти пе­ред сві­тли­на­ми і по­ду­ма­ти. Для ме­не сло­во «Дон­бас» зву­чить не про­сто так. Після вій­ни там пра­цю­вав мій ба­тько, якого від­пра­ви­ли після за­кін­че­н­ня ФЗУ. Пра­цю­вав під зем­лею п’ять ро­ків. То­му по­ві­дом­ле­н­ня з фрон­ту, на­зви на­се­ле­них пун­ктів, для ме­не зву­чать, як спо­га­ди про ба­тька та ди­тин­ство. За­раз на фрон­ті пе­ре­бу­ва­ють мої дру­зі. Ці­ка­во бу­ло по­ди­ви­ти­ся також на остан­ні ро­бо­ти мо­їх зна­йо­мих, на­при­клад, Оле­ксан­дра Кли­мен­ка. «День» пи­сав про мою ро­бо­ту й укра­їн­ську сві­тли­цю, яку від­кри­ли в Транс­порт­но­му уні­вер­си­те­ті, — при­чо­му ці­ка­во і які­сно. Обов’яз­ко­во най­ближ­чим ча­сом при­ве­ду на фо­то­ви­став­ку сво­їх сту­ден­тів».

Бу­ли від­гу­ки й ду­же емо­цій­ні. «Вра­же­н­ня від ви­став­ки над­зви­чай­но по­ту­жні, не мо­жу на­віть ска­за­ти, що пе­ре­ва­жає, На­пев­но, біль і одно­ча­сно по­чу­т­тя гор­до­сті. То­му, що в цих обличчях ви­дно си­лу. Ми обов’яз­ко­во пе­ре­мо­же­мо. Я ві­рю в Укра­ї­ну, ві­рю, що ми ста­не­мо не­за­ле­жни­ми і віль­ни­ми. Сла­ва Укра­ї­ні!»

А ось вра­же­н­ня від візиту до Дні­про­пе­тров­ська го­лов­но­го ре­да­кто­ра га­зе­ти «День». «Фан­та­сти­чний Дні­про! ... Впер­ше на вхо­ді в га­ле­рею, на на­шу ви­став­ку, я по­ба­чи­ла чи­ма­лу чер­гу. Вра­же­на щи­рим ін­те­ре­сом і те­плим ви­ра­зом по­чут­тів! ... Один наш чи­тач при­ніс ба­но­чку меду з вла­сної па­сі­ки — для змі­цне­н­ня сил ре­да­кції, і тор­би­ну вла­сно­руч зі­бра­ної ши­пши­ни..! Лю­блю вас!», — на­пи­са­ла на сво­їй сто­рін­ці у ме­ре­жі «Фейсбук» Ла­ри­са Ів­ши­на.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.