По­трі­бен – про­рив,

або Як ре­фор­му­ва­ти обо­ро­ну і без­пе­ку

Den (Ukrainian) - - Подробиці -

УКи­є­ві від­був­ся пер­ший ін­ве­сти­цій­ний фо­рум, основ­ною ме­тою якого став роз­ви­ток вій­сько­во-те­хні­чної спів­пра­ці. За­хід, що від­був­ся під па­тро­на­том Мі­н­обо­ро­ни Укра­ї­ни та Держ­кон­цер­ну «Укр­обо­рон­пром», мав дві скла­до­ві. Пер­ша — офі­цій­на й сим­во­лі­чна, спря­мо­ва­на на під­трим­ку й під­ба­дьо­ре­н­ня Укра­ї­ни як пар­тне­ра За­хо­ду у чу­тли­вій сфе­рі — ство­рен­ні су­ча­сних озбро­єнь і вій­сько­вої те­хні­ки (ВВТ), зокре­ма з ви­ко­ри­ста­н­ням те­хно­ло­гій кра­їн НАТО. Го­лов­ні офі­цій­ні по­си­ла­н­ня НАТО тут лі­ній­ні, вони пов’яза­ні з під­ба­дьо­ре­н­ням на­ції, що во­ює, й роз­ши­фров­ки не ви­ма­га­ють: альянс го­то­вий до­по­ма­га­ти Укра­ї­ні. Не­ви­пад­ко­во практично син­хрон­но з фо­ру­мом у кра­ї­ні пра­цю­ва­ли гру­пи фа­хів­ців НАТО, що ви­зна­ча­ють кон­кре­ти­ку в обі­ця­ній до­по­мо­зі при розвитку Сил спе­ці­аль­них опе­ра­цій. Дру­га скла­до­ва фо­ру­му — ре­аль­не вивчення справ і ви­зна­че­н­ня, чи дій­сно мо­жли­ві спіль­ні про­е­кти у сфе­рі ВТС з Укра­ї­ною й ін­ве­сти­ції.

Boeing, Airbus, Thales International, Microsoft Corp., PCO SA, Sagem Defense Securite, Elbit Systems, Caterpillar Inc, Renault Trucks Defense, Honeywell Defense and Space Int., Orbital ATK, STC Delta — ось да­ле­ко не пов­ний, ба­га­то­обі­ця­ю­чий пе­ре­лік іно­зем­них уча­сни­ків.

Бе­зу­мов­но, по­зи­тив­ним є факт ре­аль­но гли­бо­ко­го діа­ло­гу, в яко­му рі­вень вза­єм­ної до­ві­ри вже пе­ре­ви­щує ко­лись до­ся­гну­тий у 2008—2009 роках. Тут є й об’єктив­ні при­чи­ни.

По-пер­ше, Укра­ї­на пе­ре­тво­ри­ла­ся на збро­йо­вий ри­нок — кра­ї­на впер­ше за свою но­ву істо­рію по­ча­ла пе­ре­озбро­ю­ва­ти­ся. І коли під час фо­ру­му се­кре­тар Ра­ди на­ціо­наль­ної без­пе­ки й обо­ро­ни Укра­ї­ни (РНБОУ) Оле­ксандр Турчинов за­явив про ви­со­ку кон­ку­рен­то­спро­мо­жність зброї укра­їн­сько­го ви­ро­бни­цтва, це на- справ­ді не лу­кав­ство або пе­ре­біль­ше­н­ня. Це прав­да, що істо­тно від­рі­зняє Укра­ї­ну від кра­їн Цен­траль­ної й Схі­дної Єв­ро­пи, що всти­гли вско­чи­ти в на­тов­ський по­їзд.

І ця від­мін­ність — дру­гий най­ва­жли­ві­ший аспект, не вра­ху­ва­ти який не має пра­ва ні Брюссель, ні Ки­їв. Жи­ву­чи ви­клю­чно за ра­ху­нок екс­пор­ту, обо­рон­ка збе­ре­гла низ­ку збро­йо­вих шкіл, а де­я­кі (як роз­роб­ки й ви­ро­бни­цтво лег­кої бро­не­те­хні­ки) ство­ри­ла з ну­ля. У цьо­му й пев­ний ви­клик для ком­па­ній кра­їн альян­су — укра­їн­ські ме­не­дже­ри вже на­вчи­ли­ся на­сто­ро­же­но ди­ви­ти­ся на про­по­зи­ції що­до пря­мо­го ім­пор­ту (а якщо при­га­да­ти, що низка обо­рон­них під­при­ємств в Укра­ї­ні мі­сто­утво­рю­валь­ні, то вплив на еле­кто­рат в ра­зі ім­пор­ту бу­де про­гно­зо­ва­но не­га­тив­ним). На ща­стя, га­не­бні опе­ра­ції на кшталт за­ку­пів­лі за мільйони до­ла­рів ста­рих британських вій­сько­вих ма­шин Saxon, аб­со­лю­тно не­при­да­тних для вій­ни, вже не по­вто­рю­ю­ться. Але й НАТОв­ські ек­спер­ти по­ки ду­же обе­ре­жно ре­а­гу­ють на за­клик О.Тур­чи­но­ва по­ча­ти ін­ве­сти­ції в укра­їн­ський обо­рон­пром. Не стіль­ки внаслідок яв­но­го пе­ре­біль­ше­н­ня се­кре­та­ря РНБОУ про те, що дер­жа­ва го­то­ва від­но­ви­ти обо­рон­но-про­ми­сло­во­го ком­плекс і вій­сько­вий по­тен­ці­ал 20-30-рі­чної дав­но­сті. За­хі­дні фа­хів­ці плу­та­ю­ться у де­кла­ра­ці­ях про прі­о­ри­те­ти Укра­ї­ни. На­віть вкла­да­ю­чи у зброю по мі­льяр­ду до­ла­рів що­рік (фа­кти­чно на рівні су­сі­дньої Польщі), зро­би­ти це не­мо­жли­во, а з трьо­ма со­тня­ми міль­йо­нів — тим па­че. Але це й не по­трі­бно. Укра­ї­ні не­об­хі­дно зо­се­ре­ди­ти­ся на тих про­рив­них на­прям­ках, що ста­но­ви­ти­муть май­бу­тній щит стри­му­ва­н­ня. На­при­клад, ідею ство­ре­н­ня су­ча­сної ракетної зброї вар­то ма­кси­маль­но роз­ви­ва­ти, але не роз­по­ро­шу­ю­чись. Не від­во­лі­ка­ю­чись, на­при­клад, на су­ча­сну стрі­ле­цьку зброю, яку Укра­ї­на ні- коли не ство­рю­ва­ла й не ство­рить («Форт» не ра­ху­є­ться — це су­то на­ціо­наль­ний па­лі­а­тив, а ав­тор го­во­рить про не­мо­жли­вість лі­дер­ства в на­прям­ку, коли кра­ї­на не во­ло­діє на­віть те­хно­ло­гі­єю ви­ро­бни­цтва ство­лів). Те са­ме сто­су­є­ться й бо­йо­вої авіа­ції, на­ві­щось зга­да­ної чи­нов­ни­ком у по­тен­цій­но­му спи­ску. Як­би дій­сно був рі­чний мі­льярд до­ла­рів, мо­жна бу­ло б узя­ти ки­тай­ський пла­нер і ство­ри­ти щось схо­же на російський Як-130 або па­ки­стан­ський JF-17. Але чи по­трі­бно? Цьо­го по­ки не ска­же ні Ген­штаб, ні РНБОУ... ЦДАКР, на­при­клад, упев­не­ний у від­су­тно­сті пер­спе­ктив у на­ціо­наль­но­го бо­йо­во­го лі­та­ка. Зна­чно ва­жли­ві­ше роз­ви­ва­ти без­пі­ло­тні пла­тфор­ми, пе­ре­тво­рю­ю­чи їх на бо­йо­ві си­сте­ми — роз­ві­ду­валь­ні й удар­ні. І тут са­ме по­трі­бні ін­ве­сти­ції, спіль­ні про­е­кти. У цьо­му кон­текс­ті аб­со­лю­тно спра­ве­дли­во О.Турчинов кон­ста­ту­вав не­до­ста­тній рі­вень ВТС із за­хі­дни­ми пар­тне­ра­ми кра­ї­ни.

Ду­же при­мі­тною бу­ла участь у фо­ру­мі по­сла США в Укра­ї­ні Джеф­фрі Пайєт­та. Його ри­то­ри­ка по­ка­зо­ва: «Вій­на проти ко­ру­пції — це ча­сти­на вій­ни проти Крем­ля». Акцен­ти США зро­зу­мі­ти не­скла­дно. По­сол за­ува­жив, що США го­то­ві на­да­ти Укра­ї­ні ши­ро­ку під­трим­ку, і ефе­ктив­ні ре­зуль­та­ти та­кої бо­роть­би до­зво­лять до­сяг­ти ба­га­тьох ці­лей, зокре­ма по­лі­пше­н­ня ін­ве­сти­цій­но­го клі­ма­ту й ви­хід на зов­ні­шні рин­ки озбро­єнь. І дав ще одне зна­чне по­си­ла­н­ня укра­їн­ській вла­ді: «Ке­рів­ни­цтво «Укр­обо­рон­про­му» за­яви­ло, що Укра­ї­на хо­че ста­ти одним з про­від­них екс­пор­те­рів зброї. І це мо­жли­во, мо­жли­во­сті для цьо­го є. Але це ста­не­ться в то­му ви­пад­ку, якщо Укра­ї­на про­ве­де ре­фор­му обо­рон­но­го се­кто­ра та про­я­вить рі­шу­чість у бо­роть­бі з ко­ру­пці­єю». Клю­чо­ві по­си­ла­н­ня: ко­ру­пція та ре­фор­ма ОПК. І там, і там у Ки­є­ва ре­зуль­та­ти рі­день­кі.

Роз­ча­ру­ва­н­ня За­хо­ду у ді­яль­но­сті укра­їн­ської вла­ди по­сту­паль­но зро­стає. Ці­ка­во, що в один день з фо­ру­мом з’яви­ло­ся інтерв’ю з ко­ли­шнім по­слом США в Укра­ї­ні Сті­ве­ном Пай­фе­ром. У ро­лі екс­пер­та він зна­чно від­вер­ті­ший за ни­ні­шньо­го ди­пло­ма­та. І ствер­джує, що За­хід мо­же ді­йти ви­снов­ку, що си­ту­а­цію в Укра­ї­ні не­мо­жли­во ви­пра­ви­ти. «На сьо­го­дні­шній день у Ва­шинг­то­ні існує сер­йо­зне роз­ча­ру­ва­н­ня не ли­ше пе­ре­бі­гом реформ в Укра­ї­ні, а й не­зна­чним про­гре­сом у бо­роть­бі з ко­ру­пці­єю». Пай­фер чі­тко го­во­рить про існу­ва­н­ня ко­ру­пції, зокре­ма на най­ви­що­му по­лі­ти­чно­му рівні. От­же, по­лі­ти­чна скла­до­ва, на жаль, по­ки не спри­яє розвитку ВТС і ма­со­ва­ним ін­ве­сти­ці­ям.

Те­пер по­ясни­мо, в чо­му про­бле­ми без­по­се­ре­дньо укра­їн­ської обо­рон­ної про­ми­сло­во­сті й чо­му ін­ве­сти­цій­ний клі­мат в Укра­ї­ні по­ки не­мо­жли­во на­зва­ти спри­я­тли­вим.

Понад усе За­хід знер­во­ва­ний ру­чним управ­лі­н­ням у се­кто­рі без­пе­ки й обо­ро­ни. У обо­рон­ній про­ми­сло­во­сті цей про­цес дав­но на­був ка­ри­ка­тур­них форм, а в ці­ло­му став­ле­н­ням до ОПК вла­да галь­мує його роз­ви­ток. Про те, що кра­ї­на по­тре­бує ор­га­ну управ­лі­н­ня та ко­ор­ди­на­ції обо­рон­ною про­ми­сло­ві­стю, ек­спер­ти твер­дять з ча­су пар­ла­мент­ських слу­хань у ли­пні 2014 р. Біль­ше то­го, і Ко­а­лі­цій­на уго­да 2014 ро­ку на­ка­зу­ва­ла ство­ри­ти при Ка­бі­не­ті Мі­ні­стрів між­ві­дом­чий ор­ган з розвитку ОПК, що за­ми­ка­є­ться у сво­їй вер­ти­ка­лі на пер­шо­го ві­це-прем’єр-мі­ні­стра. Але й че­рез два ро­ки після по­ча­тку вій­ни си­сте­ма не сфор­мо­ва­на, ОПК вва­жа­є­ться во­тчи­ною Пре­зи­ден­та й управ­ля­є­ться че­рез РНБОУ. Зро­зумі­ло, СНБОУ як ана­лі­ти­чний центр з ви­ро­бле­н­ня стратегічних рі­шень має бра­ти клю­чо­ву участь у виробленні

вій­сько­во- те­хні­чної по­лі­ти­ки (ВТП). Са­ме по­лі­ти­ки, а не ви­зна­че­н­ня кон­кре­тних та­кти­чних кро­ків. А ре­а­лі­зо­ву­ва­ти ВТП (у ча­сти­ні від­по­від­аль­но­сті й ство­ре­н­ня умов для роз­ро­бок і ви­ро­бництв) має ви­ко­на­вча вла­да. Усе­ре­ди­ні уря­до­вої стру­кту­ри ма­ють фун­кціо­ну­ва­ти ав­то­ри­те­тні ор­га­ни — ін­сти­тут ге­не­раль­них кон­стру­кто­рів і на­у­ко­во- те­хні­чна ра­да. Для ухва­ле­н­ня до­ле­но­сних рі­шень їх не мо­же під­мі­ня­ти « Укр­обо­рон­про­мом», який уза­га­лі є не­по­трі­бною па­ра­зи­ту­ю­чою на­дбу­до­вою й ни­ні якраз при­во­дить у дію ме­ха­ні­зми ру­чно­го режиму управ­лі­н­ня. Ви­ко­ну­ю­чи одра­зу дві не­су­мі­сні фун­кції — роз­ро­бни­ка й ре­а­лі­за­то­ра ВТП, що є чу­до­вим грун­том для ко­ру­пції й рі­зних зло­вжи­вань. Зві­сно, це до­бре ба­чать на За­хо­ді. У дер­жа­ві не­має стру­кту­ри, яка ар­гу­мен­то­ва­но ви­зна­чає, що кра­ще ку­пи­ти у ві­тчи­зня­них під­при­ємств, а що ло­гі­чні­ше шля­хом опе­ра­тив­но­го на­ла­го­дже­н­ня спіль­но­го з іно­зем­ни­ми пар­тне­ра­ми ви­ро­бни­цтва.

Го­лов­ні ри­зи­ки ру­чно­го режиму — від­су­тність будь- якої від­по­від­аль­но­сті. Про га­не­бну за­ку­пів­лю ма­шин Saxon зга­ду­ва­ло­ся ви­ще. Але за це не ли­ше ні­хто не від­по­вів, а на­віть не­мо­жли­во отри­ма­ти від­по­відь, хто дав до­звіл для та­кої опе­ра­ції (до ре­чі, з со­лі­дни­ми ко­мі­сій­ни­ми для «Укр­обо­рон­про­му » ) . Ні­хто не мо­же то­чно ска­за­ти, хто і з якої при­чи­ни зі­рвав 2015 ро­ку ви­ро­бни­цтво ві­тчи­зня­них лег­ко­бро­ньо-ва­них ма­шин « До­зор- Б » . Або ще при­клад: ни­ні «Укр­обо­рон­пром» з па­фо­сом го­во­рить про на­мір ре­а­лі­зу­ва­ти спіль­ний з аме­ри­кан­ським Textron про­ект лі­цен­зій­но­го ви­ро­бни­цтва вій­сько­вих бро­ньо­ва­них ав­то­мо­бі­лів HUMVEE, які в США вже зня­ті з озбро­є­н­ня й ма­ють вель­ми втом­ле­ні ха­ра­кте­ри­сти­ки ( бу­ли за­пу­ще­ні у ви­ро­бни­цтво 1984 ро­ку). Не ви­клю­че­но, що та­ка про­гра­ма ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­ме­ться як шту­чно нав’яза­на, і во­на істо­тно вда­рить по на­ціо­наль­них про­е­ктах. По ви­ро­бни­цтву то­го ж « До­зо­ру- Б » , по про­е­ктах «Ав­то­КрАЗу». А ще по­ряд­ку п’яти укра­їн­ських під­при­ємств роз­ро­бля­ють і ви­ро­бля­ють по­ді­бну те­хні­ку. Чи вар­то їх «вби­ва­ти» від­кри­т­тям іще одно­го ба­га­то- міль­йон­но­го про­е­кту. ЦДАКР, на­при­клад, пе­ре­ко­на­ний, що для Укра­ї­ни бу­ли б ва­жли­ві­ши­ми про­е­кти в ін­ших сфе­рах, на­при­клад у спіль­но­му ви­ро­бни­цтві си­стем зв’ яз­ку або ко­смі­чної роз­від­ки. Ці при­кла­ди — пря­мий на­слі­док не­про­ду­ма­ної ВТП і від­су­тно­сті си­сте­ми.

До ре­чі, ця по­лі­ти­ка ( ВТП) не мо­же бу­ти та­єм­ни­цею від пла­тни­ків по­да­тків — має ді­я­ти від­кри­тий пар­ла­мент­ський і гро­мад­ський ци­віль­ний кон­троль. У кра­ї­ні не­має ні одно­го, ні дру­го­го. А екс­пер­то­ві, ав­то­ро­ві цих ряд­ків, ке­рів­ни­цтво «Укр­обо­рон­про­му», щоб пом­сти­ти­ся за кри­ти­ку ді­яль­но­сті, за­бо­ро­ни­ло ви­сту­па­ти на фо­ру­мі, про який за­раз йде­ться ( не­зва­жа­ю­чи на те, що він був ви­зна­че­ний одним зі спі­ке­рів). Цей епі­зод від­обра­жає рі­вень го­тов­но­сті до діа­ло­гу з гро­мад­ські­стю.

На жаль, не від­по­від­ає за­хі­дним нор­мам і на­ціо­наль­на законодавча ба­за. Те, що не ухва­ле­ні за­ко­ни про ство­ре­н­ня й ви­ро­бни­цтво озбро­єнь і вій­сько­вої те­хні­ки, про ВТС, про офсе­тні опе­ра­ції, про дер­жав­но-при­ва­тне пар­тнер­ство і ще де­я­кі ін­ші, не ли­ше галь­мує ВТС, а й створює не­рів­ні пра­ва ві­тчи­зня­них під­при­ємств. На­при­клад, роз­ро­бни­ки не отри­му­ють ро­ял­ті, а ці­но­утво­ре­н­ня вель­ми ту­ман­не. Пра­ви­ла гри на ві­тчи­зня­но­му рин­ку на­стіль­ки сму­тні, що по­тен­цій­но­му ін­ве­сто­ро­ві про­сто не­без­пе­чно вкла­да­ти гро­ші. В умо­вах, коли орі­єн­ти­рів про­сто не­має, а кра­щі по­ка­зни­ки ТТХ зов­сім не га­ран­ту­ють ін­те­ре­су за­мов­ни­ка, ро­бо­та на укра­їн­сько­му рин­ку стає сум­нів­ною і для за­хі­дних ком­па­ній, і для ві­тчи­зня­но­го при­ва­тно­го бізнесу.

Так, уряд за­твер­див і дер­жав­ну ці­льо­ву обо­рон­ну про­гра­му розвитку озбро­єнь і вій­сько­вої те­хні­ки (ОВТ) до 2020 р., вніс прав­ки до ба­га­то­стра­ждаль­но­го до­ку­мен­та про дер­ж­обо­рон­за-мов­ле­н­ня. Але у зі­став­лен­ні зі спо­ра­ди­чні­стю й без­си­стем­ні­стю це ду­же ма­ло. То­му, коли на фо­ру­мі О.Турчинов на­зи­ває роз­ви­ток обо­рон­но-про­ми­сло­во­го по­тен­ці­а­лу стра­те­гі­чним на­прям­ком ре­фор­му­ва­н­ня без­пе­ки обо­рон­но­го се­кто­ра на­шої кра­ї­ни, фа­хів­ці ли­ше зни­зу­ють пле­чи­ма: умо­ви для ре­а­лі­за­ції цьо­го на­пря­му не ство­ре­ні.

На­ре­шті най­го­лов­ні­ше. Зро­зумі­ло, ні «Укр­обо­рон­пром», ні на­віть РНБОУ не во­ло­ді­ють пов­но­ва­же­н­ня­ми для змі­ни си­ту­а­ції й ре­фор­ми обо­рон­ної про­ми­сло­во­сті. Три­ва­ле спо­сте­ре­же­н­ня за фун­кціо­ну­ва­н­ням обо­рон­но-про­ми­сло­во­го се­гмен­ту по­ка­зує, що да­ти хід ре­фор­мі сьо­го­дні мо­же ли­ше одна лю­ди­на — Президент Укра­ї­ни.

❶ Понад усе За­хід знер­во­ва­ний ру­чним управ­лі­н­ням у се­кто­рі без­пе­ки й обо­ро­ни.

❷ У дер­жа­ві не­має стру­кту­ри, яка ар­гу­мен­то­ва­но ви­зна­чає, що кра­ще ку­пи­ти у ві­тчиз-ня­них під­при­ємств, а що ло­гі­чні­ше шля­хом опе­ра­тив­но­го на­ла­го­дже­н­ня спіль­но­го з іно­зем­ни­ми пар­тне­ра­ми ви­ро­бни­цтва.

❸ Го­лов­ні ри­зи­ки ру­чно­го режиму — від­су­тність будь- якої від­по­від­аль­но­сті. По­лі­ти­ка (ВТП) не мо­же бу­ти та­єм­ни­цею від пла­тни­ків по­да­тків — має ді­я­ти від­кри­тий пар­ла­мент­ський і гро­мад­ський ци­віль­ний кон­троль.

❹ Не від­по­від­ає за­хі­дним нор­мам і на­ціо­наль­на законодавча ба­за. Пра­ви­ла гри на ві­тчи­зня­но­му рин­ку на­стіль­ки сму­тні, що по­тен­цій­но­му ін­ве­сто­ро­ві про­сто не­без­пе­чно вкла­да­ти гро­ші.

Ва­лен­тин БАДРАК, ди­ре­ктор Цен­тру до­слі­джень ар­мії, кон­вер­сії і роз­збро­є­н­ня

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.