Пе­ре­мо­ги, про які ма­ло зна­ють

Президентом На­ціо­наль­ної ака­де­мії ме­ди­чних на­ук Укра­ї­ни, на її за­галь­них збо­рах, обра­но ві­до­мо­го ней­ро­хі­рур­га ака­де­мі­ка НАМН Ві­та­лія ЦИМБАЛЮКА

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Роз­мов­ляв Юрій ВІЛЕНСЬКИЙ

Як йти­ме да­лі най­по­ту­жні­ший у кра­ї­ні на­у­ко­вий ін­те­грал у клю­чо­вих на­пря­мах ме­ди­ци­ни — ось пи­та­н­ня пи­тань на двад­цять тре­тьо­му ро­ці його вдо­ско­на­ле­н­ня та розвитку.

МІЗ­КИ, ОР­ГА­НІ­ЗА­ЦІЯ, ФІ­НАН­СИ

— Є три ви­рі­шаль­ні чин­ни­ки опти­маль­но­го за­без­пе­че­н­ня ді­є­во­сті в на­у­ці: міз­ки, ор­га­ні­за­ція, фі­нан­си, — ка­же Ві­та­лій Іва­но­вич. — Що­до ко­ле­ктив­но­го уні­вер­са­лу дум­ки, він у НАМН справ­ді ви­ня­тко­вий. 36 ака­де­мі­чних ін­сти­ту­тів та цен­трів — то, зде­біль­шо­го за­кла­ди єв­ро­пей­сько­го кла­су, з ав­то­ри­те­тни­ми на­у­ко­ви­ми шко­ла­ми. До­сить ска­за­ти, що низка цих ін­сти­ту­тів має іме­на їхніх ле­ген­дар­них за­снов­ни­ків, зокре­ма, В.П. Фі­ла­то­ва, О.С. Ко­ло­мій­чен­ка, В.П. Ко­мі­са­рен­ка, Л.Т. Ма­лої, М.М. Амо­со­ва, О.О. Ша­лі­мо­ва, А.П. Ро­мо­да­но­ва, й це го­во­рить са­мо за себе. Ось один з не­дав­ніх ви­пад­ків. У лі­кар­ню­і­ме­ні І.І. Ме­чни­ко­ва в Дні­про­пе­тров­ську був до­став­ле­ний во­як із зо­ни АТО з тяж­ким ушко­дже­н­ня сер­ця. На про­ха­н­ня лі­ка­рів сю­ди ви­ле­тів до­свід­че­ний кар­діо­хі­рург, член-ко­ре­спон­дент НАН Анатолій Руденко. З’яcу­ва­ло­ся, що ря­тів­ну опе­ра­ці­ю­мо­жна ви­ко­на­ти ли­ше в амо­сов­сько­му ін­сти­ту­ті сер­це­во-су­дин­ної хі­рур­гії. Й зно­ву по­літ, з опі­ку­ва­н­ням. Ана­то­лію Ві­кто­ро­ви­чу вда­ло­ся тут ви­да­ли­ти оскол­ки із сер­ця. Жи­т­тя вря­то­ва­но.

— Вір­ту­о­зні втру­ча­н­няз вра­жа­ю­чи­ми фун­кціо­наль­ни­ми ре­зуль­та­та­ми здій­сню­ють під ва­шим про­во­дом у від­ді­лен­ні від­нов­лю­валь­ної ней­ро­хі­рур­гії, ін­ших під­роз­ді­лах Ро­мо­да­нов­сько­го за­кла­ду. Ви­со­ко­ефе­ктив­ні те­хно­ло­гії з транс­план­та­ції м’язо­во-кіс­тко­вих фра­гмен­тів з кін­ців­ки на кін­ців­ку, щоб уни­кну­ти ам­пу­та­цій — та­кою є одна із ін­но­ва­цій в Ін­сти­ту­ті трав­ма­то­ло­гії й ор­то­пе­дії, за по­чи­ном про­фе­со­рів Г.В. Гай­ка та С.С. Стра­фу­на. Та, мо­жли­во, справ­ді, не­зрів­ня­ним ба­стіо­ном на­у­ки, до то­го ж те­ри­то­рі­аль­но на­бли­же­ним до лі­ній АТО, по­стає Ін­сти­тут за­галь­ної та не­від­кла­дної хі­рур­гії іме­ні В.Т. Зай­це­ва в Хар­ко­ві. Його очо­лює про­фе­сор В.В. Бой­ко. Це ца­ри­на не­від­кла­дної хі­рур­гії. Чи вклю­че­ний цей за­клад, де істо­ри­чно сяє й ім’яО.О. Ша­лі­мо­ва, до стру­кту­ри го­спі­таль­ної ба­зи НАМН? Для вас, Ві­та­лію Іва­но­ви­чу, це близь­ка те­ма, адже в по­пе­ре­дньо­му ста­ту­сі ві­це-пре­зи­ден­та НАМН ви від­по­від­а­ли й за цю ді­лян­ку.

— Слу­шне за­пи­та­н­ня. Та­ка стру­кту­ра — на 550 лі­жок — ефе­ктив­но діє, й надано до­по­мо­гу в кри­ти­чних си­ту­а­ці­ях понад 700 по­ра­не­ним. Зві­сно, сю­ди вхо­дить й хар­ків­ський острі­вець на­дії, де, зокре­ма, вель­ми мі­цним є від­ді­ле­н­ня по­лі­трав­ми. За по­тре­би ака­де­мі­чну го­спі­таль­ну ба­зу мо­жна швид­ко роз­ши­ри­ти до 1000 лі­жок. Адже по­стра­жда­ло чи­ма­ло на­ших гро­ма­дян, не ли­ше в бо­йо­вих зі­ткне­н­нях, а й серед ци­віль­но­го на­се­ле­н­ня. В на­дан­ні ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­ної, ще вчо­ра не­мо­жли­вої до­по­мо­ги ін­сти­тут на на­ле­жних ви­со­тах, й не тіль­ки хі- рур­гі­чних. Стій­ким на­слід­ком ка­но­на­ди не­ща­дних об­стрі­лів із за­сто­су­ва­н­ням «Гра­дів» то­що є й пі­сля­стре­со­ві пси­хо­ло­гі­чні по­тря­сі­н­ня. Ви­мо­гою— ві­зьміть себе в ру­ки — тут за­зви­чай не впо­ра­ти­ся. Тож в Ін­сти­ту­ті ме­ди­ци­ни пра­ці, де на­ко­пи­че­но до­свід пси­хо­фі­зіо­ло­гі­чної під­трим­ки осіб, що пра­цю­ють в умо­вах по­стій­ної емо­цій­ної на­пру­ги та ри­зи­ків, за про­по­зи­ці­є­ю­йо­го ди­ре­кто­ра ака­де­мі­ка Ю.Г. Кун­ді­є­ва, на­ла­што­ва­но від­ді­ле­н­ня для ком­пле­ксної від­нов­лю­валь­ної ре­а­бі­лі­та­ції та­ких па­ці­єн­тів, із зна­чним ефе­ктом.

Та, в ці­ло­му, но­ві ор­га­ні­за­цій­ні мар­шру­ти, в об’єд­нан­ні на­у­ко­вих по­зи­цій, те­хно­ло­гій, про­е­ктів то­що, ска­жі­мо, на­но­до­слі­джень ма­є­мо істо­тно роз­ви­ну­ти. Ко­ле­ктив­ний пор­трет НАМН, де пред­став­ле­ні на­у­ков­ці пер­шої ве­ли­чи­ни — то й є та­кий акре­ди­тив.

НА­У­КО­ВА СТА­ЛІСТЬ — БЕЗ­ЦІН­НИЙ КА­ПІ­ТАЛ

— Та про всі ці ро­бо­ти су­спіль­ство обі­зна­но над­то ма­ло. Чо­го має че­ка­ти НАМН — й від су­спіль­ства, й від управ­лін­ських стру­ктур?

— Ува­жно­го й до­бро­зи­чли­во­го став­ле­н­ня, аб­со­лю­тно­го ро­зу­мі­н­ня, що на­у­ко­ва ста­лість, плі­дні традиції — без­цін­ний ка­пі­тал. Ми не змо­же­мо пра­цю­ва­ти, як слід, ціл­ком на прин­ци­пах са­мо­оку­пно­сті, драйв у до­слі­дже­н­нях по­тре­бує істо­тних аси­гну­вань, якщо хо­че­те, це фун­да­мен­таль­не ко­рі­н­ня та жит­тє­дай­на кро­на, які по­тре­бу­ють обе­ре­жної тур­бо­ти. Бу­ло б, на мо­ю­дум­ку, по­мил­ко­вим кро­ком зли­т­тя Ака­де­мії, ска­жі­мо, з Мін­здо­ров’ям або її ціл­ко­ви­те під­по­ряд­ку­ва­н­ня Мі­но­сві­ті.

— Утім, для­су­спіль­ства, його «ін­фор­ма­цій­них дви­гу­нів» образ Ака­де­мії, в її вер­ти­ка­лях та го­ри­зон­та­лях, за­ли­ша­є­ться тро­хи ута­єм­ни­че­ним...

— На жаль, це так. У нас, остан­ні­ми ро­ка­ми, всі су­ча­сні на­у­ко­ві не­об­хі­дні на­пря­ми, а вони охо­плю­ють й лі­ку­валь­ну й про­фі­ла­кти­чну ме­ди­ци­ну в світових фор­ма­тах, про­гре­сив­но вдо­ско­на­лю­ю­ться. Але по­за гу­чно­ю­ре­кла­мою . Тож ба­чиш об’яви «та­ро­ло­гів», «про­ви­диць» то­що, на­віть у метро, а буль­вар­на пре­са їх про­па­гує.

Але ж ми ма­є­мо пе­ре­лік вра­жа­ю­чих аль­тер­на­тив. Так, в ака- де­мі­чно­му Ін­сти­ту­ті па­то­ло­гії хреб­та і су­гло­бів у Хар­ко­ві, із 110-рі­чною істо­рі­єю, отри­ма­но сві­до­цтво про дер­жав­ну ре­є­стра­цію са­пфі­ро­вих ім­план­тів для ен­до­про­те­зу­ва­н­ня куль­шо­во­го су­гло­ба, роз­ро­бле­них спіль­но з Ін­сти­ту­том мо­но­кри­ста­лів НАН Укра­ї­ни. За­вер­ше­но ви­ко­на­н­ня про­е­кту — ба­кте­ри­ци­дні по­кри­т­тя для ор­то­пе­дії та трав­ма­то­ло­гії. В Ін­сти­ту­ті ото­ла­рин­го­ло­гії впро­ва­дже­но най­пе­ре­до­ві­шу у сві­ті те­хно­ло­гію ко­хле­ар­ної ім­план­та­ції з пов­но­цін­но­ю­реа бі­лі­та­ці­є­ю­при втра­ті слу­ху. У Фі­ла­тов­сько­му ін­сти­ту­ті очних хво­роб, у га­лу­зі ди­тя­чої офталь­мо­ло­гії, роз­ро­бле­но но­ві при­строї та ме­то­ди для ви­зна­че­н­ня, у ра­зі по­тре­би, зо­ро­вих фун­кцій у ді­тей ран­ньо­го ві­ку, роз­ро­бле­но ме­то­ди­ку лі­ку­ва­н­ня вро­дже­них ка­та­ракт і гла­у­ко­ми. Або де­я­кі ін­ші штур­ми... Є й зов­сім но­ві ін­сти­ту­ти, але з ве­ли­че­зни­ми пер­спе­кти­ва­ми. Так, в Ін­сти­ту­ті ге­не­ти­чної та ре­ге­не­ра­тив­ної ме­ди­ци­ни, ор­га­ні­зо­ва­но­го 2007 ро­ку, до­слі­дже­но ком­плекс ге­не­ти­чних мар­ке­рів, які об­умов­лю­ють ри­зик ви­ник- не­н­ня сер­це­во-су­дин­ної та он­ко­ло­гі­чної па­то­ло­гії в жінок.

«МЕ­ДИ­ЧНИЙ ІМ­ПОРТ»

— Але пі­ді­йде­мо до най­важ­чо­го в на­ле­жно­му пе­ре­вті­лен­ні — фі­нан­со­вих ви­кли­ків. Ко­жний істо­тний крок упе­ред без по­ту­жної ма­те­рі­аль­ної під­трим­ки — рад­ше ілю­зія...

— Так, обмаль ко­штів на на­у­ку — це по­ки ре­а­лії. Про­те є при­кла­ди, коли за­пов­зя­тість до­зво­ляє за­кла­ду три­ма­ти­ся на пла­ву й на­віть здій­сню­ва­ти яскра­ві ми­сте­цько-куль­тур­ні за­хо­ди. Йде­ться про ін­сти­тут іме­ні Л.І. Ме­две­дя, до ре­чі, під­по­ряд­ко­ва­но­го не Ака­де­мії, а Мін­здо­ров’ю. За сти­лем його ке­рів­ни­ка чле­на-ко­ре­спон­ден­та НАМН М. Про­дан­чу­ка, до еко­но­мі­ки тут підходять не аб­стра­ктно. Ска­жі­мо, обла­дна­но ко­тель­ню, що істо­тно зни­жує енер­го­ви­тра­ти. Ге­рой Укра­ї­ни нейр-оре­а­бі­лі­то­лог В. Ко­зяв­кин ство­рив у Тру­скав­ці най­лі­пший у Єв­ро­пі центр з лі­ку­ва­н­ня ди­тя­чо­го це­ре­браль­но­го па­ра­лі­чу. В то­му ж Амо­сов­сько­му ін­сти­ту­ті про­фе­сор А. Руденко має най­кра­щу в сві­ті ста­ти­сти­ку з аор­то­ко­ро­нар­но­го шун­ту­ва­н­ня на пра­цю­ю­чо­му сер­ці. Ще­ле­пно-ли­цьо­вий хі­рург В. Ма­лан­чук, у бу­кваль­но­му сен­сі, май­стер­но по­нов­лює тка­ни­ни та ри­си облич­чя, зокре­ма й після тяж­ких по­ра­нень.

До чо­го я ве­ду? Йде­ться про па­ці­єн­тів, яких ми ма­є­мо мо­жли­вість досконало про­лі­ку­ва­ти не гір­ше, а ча­сто й кра­ще, ніж в услав­ле­них за­ру­бі­жних клі­ні­ках. Але ж ту­ди пов­сяк­ден­но три­ває ви­со­ко­вар­ті­сний «ме­ди­чний ту­ризм». Утім, цей ви­раз ме­ні не ім­по­нує. Та прин­цип й ува­га до ньо­го є ці­ка­вим й пер­спе­ктив­ним. Тож своє­рі­дний «ме­ди­чний ім­порт» лі­ку­ва­н­ня скла­дних ви­пад­ків са­ме в на­ших ака­де­мі­чних за­кла­дах — має всі шан­си ста­ти зво­ро­тним. Хо­ча про на­у­ко­во-ме­ди­чну Укра­ї­ну ма­ло зна­ють. А це ж до­да­тко­вий ка­нал успі­хів.

— Укра­їн­ське лі­ка­рю­ва­н­ня зво­ру­шли­во під­три­му­ва­ли фі­лан­тро­пи, при­мі­ром, ро­ди­ни Те­ре­щен­ків, Брод­ських, Ха­нен­ків, Ал­чев­ських. Чи бу­де­те під­три­му­ва­ти та­кі традиції, Ві­та­лію Іва­но­ви­чу?

— Обов’яз­ко­во й на­по­ле­гли­во, бо в нас є заможні лю­ди, ком­па­нії і та­ке ін­ше, коли за ба­жа­н­ням мо­жна спла­чу­ва­ти ро­бо­ту хо­ча б від­ді­ле­н­ня, а не ціл­ком лі­кар­ні. Та­ке окре­ме ліж­ко ко­лись опла­чу­вав, до ре­чі, М. Горь­кий. Про та­кі ще­дрі сер­ця вар­то по­ві­дом­ля­ти.

— Ваш но­вий же­реб не на­звеш лег­ким та спо­кій­ним. А що ста­не­тьсяз ва­ши­ми ней­ро­хі­рур­гі­чни­ми шу­ка­н­ня­ми, ска­жі­мо, з до­сві­дом у лі­ку­ван­ні ушко­джень пе­ри­фе­рій­них нер­во­вих стов­бу­рів, про­ти­бо­льо­вою та­кти­кою із ви­ко­ри­ста­н­ням ві­тчи­зня­них еле­ктро­сти­му­ля­то­рів?

— На­ма­га­ти­мусь усе це по­єд­ну­ва­ти, до­бре ро­зу­мі­ю­чи, які скла­дні обов’яз­ки на ме­не по­кла­де­но. Узго­джу­ю­чи, зві­сно, по­чи­на­н­ня з ко­ле­га­ми, де­пу­тат­ською спіль­но­тою, мі­ні­стер­ством охо­ро­ни здо­ров’я.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.